Постанова

від 14.02.2017 по справі 910/13114/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Справа № 910/13114/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівДемидової А.М., Євсікова О.О. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 07.09.2016 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі№ 910/13114/13 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" доКомунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 809 572,91 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися

- відповідача: Юрко О.Є., дов. № 06-5/726

- ТОВ "Гепард Ойл": Єгоров С.О., дов. б/н від 07.02.2017

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 (суддя Літвінова М.Є.) позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" заборгованість у розмірі 797 939,57 грн, пеню - 9 684,28 грн, 3% річних - 1 949,06 грн, та 16 191,44 грн судового збору.

20.09.2013 Господарським судом міста Києва в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

12.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою, у якій просить:

- замінити сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" на її правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл";

- поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13;

- видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №910/13114/13 (суддя Літвінова М.Є.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 (головуючий суддя Станік С.Р., судді Сулім В.В., Майданевич А.Г.) Товариству з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" відмовлено у задоволенні поданої ним заяви.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та прийняти у справі нове рішення, яким заяву ТОВ "Гепард Ойл" задовольнити.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статей 1, 2, 8 Закону України "Про виконавче провадження", частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України, статті 25, частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 12.07.2016 ТОВ "Гепард Ойл" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони - ТОВ "Гепард" на її правонаступника - ТОВ "Гепард Ойл", поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13 та видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13.

В частині заміни сторони на правонаступника, заява мотивована тим, що 18.02.2016 між ТОВ "КУШУГУМ-ОІЛ", яке змінило свою назву з ТОВ "Гепард", як первісним кредитором, та ТОВ "Гепард Ойл", як новим кредитором, укладено Договір відступлення права вимоги, за умовами якого заявник отримав право вимоги до боржника (КП "Київпастранс") (боржник) заборгованості за поставлений товар, пені, 3% річних та судового збору належне первісному кредитору на підставі Договору закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/74-12 від 23.05.2012, рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 за позовом ТОВ "Гепард" до КП "Київпастранс" про стягнення 809 572,91 грн. У зв'язку з набуттям прав нового кредитора, заявник вказував на те, що у нього на даний час наявні правові підстави для заміни сторони - ТОВ "Гепард" на її правонаступника - ТОВ "Гепард Ойл".

Розглядаючи вимоги ТОВ "Гепард Ойл" про заміну сторони - ТОВ "Гепард" на її правонаступника - ТОВ "Гепард Ойл" суди попередніх судових інстанцій, керуючись приписами статті 25 ГПК України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", дійшли висновку, що необхідною умовою для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні є наявність відкритого виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби України, та розпочинається з дня винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, а також, що між вказаними сторонами укладено договір не про відступлення права вимоги за цивільно-правовим зобов'язанням на стадії виконання судового рішення, а про перехід від первісного кредитора до нового кредитора права вимоги за рішенням Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості, що з урахуванням правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові № 3-56гс14 від 19.08.2014 - не допускається.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки передчасними, з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Як визначено у п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" статтею 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у тому числі у зв'язку із заміною кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Отже, заміна кредитора у зобов'язанні відбувається поза межами виконавчого провадження і за змістом статті 512 Цивільного кодексу України, статті 25 Господарського процесуального кодексу України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження".

Досліджуючи умови укладеного між позивачем у справі та ТОВ "Гепард Ойл" договору відступлення права вимоги від 18.02.2016, суди встановили, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги щодо стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" заборгованості за поставлений товар, пені, 3% річних та судового збору належних Первісному кредитору на підставі Договору про закупівлю нафтоперероблення рідких №06/74-12 від 23.05.2012, рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 за позовом ТОВ "Гепард" до КП "Київпастранс" про стягнення 809 572,91 грн (пункт 1 договору).

До нового кредитора переходить зазначене вище право вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах Договору про закупівлю нафтоперероблення рідких №06/74-12 від 23.05.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13.

Таким чином, встановлюючи, що відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 18.01.2016, між сторонами було здійснено відступлення права вимоги стягувача за рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тій обставині, що відповідно до п. 1 вказаного договору, відступлення права вимоги відбувається на підставі Договору про закупівлю нафтоперероблення рідких №06/74-12 від 23.05.2012.

Окрім того, відмовляючи у задоволенні заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13 та видачу дублікату наказу, суди попередніх інстанцій, на підставі ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 120 ГПК України, ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", дійшли висновку, що оскільки ТОВ "Гепард Ойл" не набуло прав та обов'язків позивача (кредитора) у справі, що переглядається, відповідно, правові підстави для задоволення заяви останнього про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13 та видачу дублікату цього наказу - відсутні.

Згідно зі статтею 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Частиною першою, третьою статті 120 ГПК України встановлено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання; до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стчягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів, посадових осіб - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів посадових осіб, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження. За змістом статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явленні до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили, чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Таким чином, чинне законодавство пов'язує можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання із наявністю поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин пропуску вказаного строку оцінюються судом, виходячи з наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали заявнику (чи його попереднику) реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого строку.

Обов'язок доведення вказаних обставин належними та допустимими доказами покладається на сторін відповідно до положень статей 33, 34 ГПК України.

Звертаючись із заявою в цій частині, ТОВ "Гепард Ойл" посилалося на те, що ні позивач, ні заявник не були обізнані про ту обставину, що виконавче провадження № 40104588 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/14 завершено, оскільки постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал наказу суду були втрачені при відправленні, що підтверджується довідкою виконавчої служби, а тому в силу приписів ст. 119, 120 Господарського процесуального кодексу України наявні обумовлені законом підстави для поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, а також видачі дублікату наказу у справі № 910/13114/13.

Зважаючи на викладене вище, судам попередніх інстанцій необхідно дати належну правову оцінку доводам заявника стосовно поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання та видачі дублікату наказу.

В силу вимог ст.111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору вимог ст.ст. 4 3 , 4 7 , 43, 84, 105 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тобто ухвала і постанова не відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №910/13114/13 з направленням справи на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2016 у справі №910/13114/13 скасувати, справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я А.М. Демидова

С у д д я О.О. Євсіков