Рішення

від 28.02.2017 по справі 904/201/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.2017 Справа № 904/201/17 За позовом Державного підприємства "Антонов" в особі філії "Серійний завод "Антонов", м. Київ

до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпро

про стягнення 13 766 244,00 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 35/103-0 від 06.07.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 157/1551 від 28.12.16р.

ОСОБА_3, довіреність № 154/1547 від 28.12.16р.

Суть спору:

Державне підприємство "Антонов" в особі філії "Серійний завод "Антонов" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову а.с. 84-88) до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - відповідач) про стягнення 13 962 554,42 грн. - заборгованості, з яких: 13 766 244,00 грн. - боргу, 72 414,22 грн. - 3 % річних від простроченої суми боргу, 123 896,20 грн. - інфляційних втрат за весь час прострочення та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 150/305/472-150-12 від 21.09.2012 в частині повної та своєчасної поставки оплаченої продукції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 р. по справі № 904/201/17 порушено провадження та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.01.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2017 р. та від 07.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 07.02.2017 р. та на 28.02.2017 р.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засідання заперечував проти позову, відзив на позов не надав. В судове засідання 28.02.2017 р. надав заяву про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.02.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2012 р. між Державним підприємством "Антонов" в особі філії "Серійний завод "Антонов" (замовник) та Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (постачальник) укладений Договір №150/305/472-150-12 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується у 2012 році і 2013 році поставити на умовах EXW - м. Дніпропетровськ, склад постачальника відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс-2010" і передати у власність (повне господарське ведення) у зумовлений Договором термін замовнику Вузли деталі для літальних апаратів ( код ДК 016-07: 35.30.5), а саме: комплект агрегатів шасі для цивільного літака АН-148 та комплект агрегатів шасі для цивільного літака АН-158, (в подальшому продукція, комплект, агрегати), а замовник прийняти вказану продукцію і вчасно сплатити за неї відповідну суму за цінами, в кількості, асортименті, за комплектністю та строки зазначеними у Додатку № 1 (Специфікація №1, який є невід'ємною частиною Договору).

Пунктом п. 2.1.3. Договору визначено обов'язки постачальника, а саме: забезпечити поставку продукції, якість якої відповідає умовам, установленим розділом 3 (три) цього Договору.

Згідно п. 7.1.1. Договору замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 60 % від вартості цього Договору, яка обумовлена в п. 6.3. Договору в сумі 102 938 568,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 17 156 428,00 грн. на підставі отриманого від постачальника рахунку протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку.

Додатковою угодою №1 від 22.01.2014 р. до Договору внесено зміни, відповідно до яких, загальна вартість Договору змінена на 41 298 732,00 грн. (суму фактично сплачену позивачем в березні 2013 р.); порядок здійснення оплати - на 100% попередню оплату; строк дії договору - до 31.12.2015 р.

Враховуючи, що позивач виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати за Договором, яка була здійснена ще у 2013 р., то він мав право на поставку у повному обсязі оплаченого товару у межах строку дії договору (до 31.12.2015 р.), що не було зроблено і чим відповідач порушив умови договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час його дії. Вищезазначена стаття кореспондується з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В порушення чинного законодавства України, Додаткової угоди №1 від 22.01.2014 р. до Договору №150/305/472-150-12 від 21 вересня 2012 р. відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки всіх комплектів агрегатів шасі до кінця 2015 р. (було поставлено лише 2 комплекти), третій комплект поставлено 20.01.2016 р.; четвертий - 07.04.2016 р., стосовно поставки 5 та 6 комплектів станом на 02.02.2017 р. - не поставлені.

Вартість двох непоставлених комплектів агрегатів шасі становить 13 766 244,00 грн., за які було сплачено ще у березні 2013 р.

Таким чином, в порушення своїх зобов'язань за Договором відповідач не повернув позивачу коштів сплачених за 2 комплекти агрегатів шасі в сумі 13 766 244,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача за захистом його порушеного права та є підставою для виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В силу положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем з поставки товару.

Таким чином, відповідно до п. 8.1 Договору строк поставки продукції є таким, що настав.

На момент розгляду справи борг відповідача складає 13 766 244,00 грн., докази погашення якого у матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано: 3 % річних від простроченої суми боргу в сумі 72 414,22 грн. (за період з 01.12.2016 р. по 02.02.2017 р.) та інфляційних втрат за весь час прострочення в сумі 123 896,20 грн. (за грудень 2016 р.)

Перевіривши розрахунки 3 % річних від простроченої суми боргу та інфляційних втрат за весь час прострочення, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 13 766 244,00 грн. - боргу, 72 414,22 грн. - 3 % річних від простроченої суми боргу, 123 896,20 грн. - інфляційних втрат за весь час прострочення.

Також суд вважає, що наведені відповідачем у заяві вимоги щодо відстрочки виконання рішення суду на три роки до 01.03.2020 р. та розстрочки виконання рішення суду рівними платежами на 1 рік починаючи з березня 2010 р. по березень 2021 р. (включно) не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, оскільки, важке становище відповідача утворилося внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин, а також враховуючи, що позивач проти заяви відповідача заперечує, заява про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення, задоволенню не підлягає.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачений згідно платіжного доручення № 271 від 03.02.2017 р. судовий збір в розмірі 30561,69 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49047, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1; код ЄДРПОУ 14308368) на користь Державного підприємства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Ак. Туполєва, 1; код ЄДРПОУ 14307529) в особі філії "Серійний завод "Антонов" (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 100/1; код ЄДРПОУ 36940971) 13 766 244,00 грн. (тринадцять мільйонів сімсот шістдесят шість тисяч двісті сорок чотири грн. 00 коп.) - боргу, 72 414,22 грн. (сімдесят дві тисячі чотириста чотирнадцять грн. 22 коп.) - 3 % річних від простроченої суми боргу, 123 896,20 грн. (сто двадцять три тисячі вісімсот дев'яносто шість грн. 20 коп.) - інфляційних втрат за весь час прострочення, 209 438,31 грн. (двісті дев'ять тисяч чотириста тридцять вісім грн. 31 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Повернути на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Державному підприємству "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Ак. Туполєва, 1; код ЄДРПОУ 14307529) в особі філії "Серійний завод "Антонов" (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 100/1; код ЄДРПОУ 36940971) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 30 561,69 грн. (тридцять тисяч п'ятсот шістдесят одна грн. 69 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 271 від 03.02.2017 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 904/201/17.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_4

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 06" березня 2017 р.

Повне рішення складено 06.03.2017