Рішення

від 22.02.2017 по справі 908/3294/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/132/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017 справа № 908/3294/16

за позовом селянське (фермерське) господарство «Ямал» (70500, Запорізька область, Оріхівський район, с. Микільське, вул. Набережена, 1-а)

до відповідача головного управління Держгеокадастру у Запорізької області (69095, місто Запоріжжя, вул. Українська, 50)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Оріхівська районна державна адміністрація Запорізької області (70500 , Запорізька область місто Оріхів, вул. Покровська, 58)

про визнання договору оренди земельної ділянки № 32 від 26.06.2006 р., зареєстрованого 22.01.2007 р. за № 040727500001, поновленим на тих самих умовах на строк десять років

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився (ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.10.2016 р. - в засіданнях 01.02.2017 р., 08.02.2017 р.)

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3 від 03.01.2017 р.;

від третьої особи: не з'явився;

Заявлено позовні вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки № 32 від 26.06.2006 р., зареєстрованого 22.01.2007 р. за № 040727500001, поновленим на тих самих умовах на строк десять років.

Ухвалою суду від 12.12.2016 року порушено провадження у справі № 908/3294/16, присвоєно справі номер провадження 18/132/16. Розгляд справи, призначений на 16.01.2017 р., відкладався на 01.02.2017 р., 08.02.2017 р. 22.02.2017 р. Строк вирішення спору продовжувався.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 22.02.2017 р.

В судовому засіданні 08.02.2017 р. позивач підтримав вимоги з підстав, викладених в позові, з посиланням на ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 188, 193 ГК України, ст. 33 Закону України Про оренду землі . В обґрунтування позову зазначав, що 26.06.2006 р. Оріхівською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством Ямал укладено договір оренди землі, на виконання умов якого в оренду передано ділянку загальною площею 45,0 га, кадастровий номер 2323983500:01:001:0050. Договір оренди 22.01.2007 р. зареєстровано в Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах . Пунктами 4.1 та 4.2 вказаного договору визначено, що договір укладено на 10 років з моменту його державної реєстрації та встановлено переважене право орендаря поновити його на новий строк. Позивач 05.10.2016 р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області із листом-повідомленням від 04.10.2016 р., до якого додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 26.06.2006 р. строком на 10 років на тих самих умовах. У вказаному листі-повідомленні орендар повідомив орендодавця про те, що ним протягом усього строку дії договору належно виконуються його умови щодо своєчасної сплати орендної плати, земельна ділянка використовується за цільовим призначенням та з дотриманням земельного, природоохоронного законодавства. Всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем замість розгляду листа-повідомлення від 04.10.2016 р. та узгодження істотних умов договору надіслано лист-повідомлення від 26.10.2016 р. № 27-8-0.41-7933/2-16, який орендарем отримано 02.11.2016 р. У вказаному листі повідомлено про відсутність правових підстав для поновлення договору оренди, оскільки ніби-то в листі-повідомленні від 04.10.2016 р. не надано жодних відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору. Позивач просив визнати договір оренди земельної ділянки № 32 від 26.06.2006 р., зареєстрований 22.01.2007 р. за № 040727500001, поновленим на тих самих умовах на строк десять років

В судове засідання 22.02.2017 р. позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказав, що пунктом 14.2 договору сторони встановили, що договір набирає чинності після державної реєстрації, тому строк договору оренди спливає 23.01.2017 р. Листом-повідомленням від 26.10.2016 р. № 27-8-0.41-7933/2-16 Головне управлення Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило позивача про відсутність правових підстав для поновлення (продовження) договору оренди землі від 26.06.2006 р. та укладання до нього додаткової угоди на підставі наступних обставин: по-перше, до листа повідомлення додано проект додаткової угоди без підпису особи-орендаря; по-друге, орендарем не доведено обставину належного виконання обов'язків за умовами договору. Крім того, починаючи з 01.01.2013 р. (на момент коли Головне управління стало розпорядником вказаної земельної ділянки) орендар не надав на адресу Головного управління дані про стан використання земель, як того вимагає ст. 96 Земельного кодексу України. Також, відповідач зазначає, що суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів державної влади чи органів місцевого самоврядування щодо надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретне рішення повинно бути прийнято. Відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Оріхівська районна державна адміністрація) свого представника в судове засідання не направила, клопотала про розгляд справи за його відсутності. У відзиві, який надійшов на адресу суду від третьої особи, зазначено, що С(Ф)Г Ямал належним чином виконувало умови договору оренди, як в частині сплати орендної плати, так і в частині цільового, належного використання орендованої земельної ділянки. Оріхівська РДА не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, проте позивач та третя особа не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, про відмову від позову позивач не заявив, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.02.2017 року за відсутності представника позивача та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Оріхівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та селянським (фермерським) господарством Ямал (орендар, позивач у справі) 26.06.2006 р. укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.01.2007 р. за № 040727500001. За умовами вказаного договору орендодавець за плату передає орендарю земельну ділянку в користування на термін, встановлений договором, а орендар приймає в оренду земельну ділянку і зобов'язується використовувати її для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 45,0 га згідно з планом (схемою) у стані, придатному для її цільового призначення (п. 2.1 договору). Земельна ділянка розташована на території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, виділена в натурі ( на місцевості) у встановленому законом порядку (п. 1.2 договору). Кадастровий номер: 2323983500:01:001:0050 (п. 2.4 договору).

Відповідно п. п. 4.1, 4.2 договору його укладено терміном на 10 років, договір вважається укладеним з моменту державної реєстрації. Після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, в разі належного виконання умов договору, має за інших рівних умов переважене право на поновлення терміну договору оренди. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

На виконання умов договору позивачеві за актом приймання-передачі земельної ділянки передано земельну ділянку загальною площею 45,0 га, кадастровий номер № 2323983500:01:001:0050.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності з 01.01.2013 р., райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно розпорядження КМУ від 31 березня 2015 року №294-р Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Приймаючи до уваги вищенаведене, у зв'язку з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі від 26.06.2006 р. слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Щодо тверджень позивача про відсутність у суду повноважень вирішення питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у користування суб'єктам господарської діяльності, оскільки такі питання віднесені до виключної компетенції відповідних державних органів, суд зазначає, що предметом позову у даній справі є: визнання договору оренди землі від 26.06.2006 р. поновленим. Зазначені позовні вимоги підлягають розгляду саме у господарських судах, оскільки безпосередньо виникають з договору оренди та передбаченої чинним законодавством можливості поновлення такого договору оренди.

Як встановлено, позивач листом-повідомленням від 04.10.2016 р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з проектом додаткової угоди та просив поновити договір оренди від 26.06.2006 р. на тих самих умовах і на той самий строк. Заява отримана відповідачем 05.10.2016 р., про що свідчить відмітка на заяві.

Листом-повідомленням № 27-8-0.41-7933/2-16 від 26.10.2016 р. Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надало відповідь на лист орендаря та зазначило, що, по-перше, до листа-повідомлення додано проект додаткової угоди без підпису особи-орендаря, по-друге, лист-повідомлення та документи, які надані С(Ф)Г Ямал , не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору, у зв'язку чим переважне право на поновлення (продовження) договору вважається втраченим та договір буде вважатися припиненим 23.01.2017 р.

Як вказує позивач, строк дії договору оренди від 26.06.2006 р., укладеного на 10 років, сплинув 26.06.2016 р., тому він вважає договір поновленим та користується земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та за відсутності протягом місяця після закінчення строк договору оренди заперечення орендодавця. Позивач наполягає в застосуванні до даних спірних правовідносин пункту 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Як встановлено, договір оренди земельної ділянки від 26.06.2016 р. пройшов державну реєстрацію 22.01.2007 р. Пунктом 14.2 договору передбачено, що договір набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, строк договору оренди земельної ділянки від 26.06.2026 р. закінчується 22.01.2017 р., тобто після спливу 10 років з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Так, у ч. 1 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2 - 5 цієї статті).

Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у тому разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди протягом місяця після закінчення строку договору оренди; сторони уклали додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Виходячи з предмету та підстав позову, поданого позивачем в порядку частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі на захист його права на поновлення договору судом у даній справі підлягають дослідженню обставини щодо наявності/відсутності підстав для поновлення договору оренди землі в порядку, передбаченому частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: чи продовжує орендар користування виділеною земельною ділянкою; чи належно виконує орендар свої обов'язки за договором; чи відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди, оскільки саме посиланням на норми ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі позивач і обґрунтовує свої вимоги.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі , у тому числі її частина 1 регламентує переважне орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а частина 6 - підстави поновлення договору оренди у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Відтак, стаття 33 Закону України Про оренду землі містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 наведеної вище статті.

Позивач звернувся із позовом на підставі його автоматичної пролонгації на підставі частині 6 наведеної статті, вважаючи, що він продовжив користування земельною ділянкою за відсутності заперечень з боку відповідача у встановлений у цій нормі закону місячний строк після закінчення строку дії договору. Проте, судом встановлено, що строк договору оренди сплинув 22.01.2017 р., внаслідок чого доводи позивача є помилковими. Суд враховує, що строк дії спірного договору оренди землі від 26.06.016 р. на дату звернення з даним позовом (08.12.2016 р.) не сплив, тому позивач звернувся до суду передчасно до закінчення строку договору оренди від 26.06.2006 р. Внаслідок викладеного, підстави для застосування до даних спірних правовідносин частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі відсутні, у зв'язку чим в задоволенні позовних вимог, з заявлених позивачем підстав, відмовляється.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 06 березня 2017 року

Суддя В.В. Носівець