Рішення

від 02.03.2017 по справі 910/380/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017Справа №910/380/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Купній В.В.

розглянувши справу № 910/380/17

за позовом дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Транзнешнл Рісорз Л.Л.С. Узвіз ;

до комунального підприємства Центральний Подільського району міста Києва;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) комунального підприємства "Інженерний центр";

2) Подільської районної в місті Києві державної адміністрації;

про зобов'язання вчинити дії.

за участю представників сторін:

від позивача: Падошник Ю.Б., довіреність б/н від 07.12.2016р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Транзнешнл Рісорз Л.Л.С. "Узвіз" (надалі - позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Центральний" Подільського району м. Києва (надалі -відповідач ) про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017р. порушено провадження у справі № 910/380/17, розгляд справи призначений на 26.01.2017р. та залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: 1) комунальне підприємство "Інженерний центр"; 2) Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію.

25.01.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли витребувані судом докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2017р. відкладено розгляд справи на 07.02.2017р., у зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

01.02.207р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання №517/1 від 31.01.2017р. про залучення до участі у справі № 910/380/17 на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Київську міську раду.

У судовому засіданні 07.02.2017р. судом клопотання позивача про залучення третьої особи відхилено, оскільки рішення по даній справі не може вплинути на права та обов'язки Київської міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017р. відкладено розгляд справи на 02.03.2017р., у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

Присутній у судовому засіданні 02.03.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та подав клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості співвідповідача КП Іженерний центр , обґрунтовуючи його тим, що КП Іженерний центр виступало замовником робіт з прокладення кабелю та розподільного пристрою, тому відповідно до ст.ст. 1172, 1190 ЦК України відповідач та КП Іженерний центр мають солідарно відповідати за завдану шкоду.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача, відмовив у його задоволенні, оскільки предметом спору не є вимога про відшкодування шкоди, а відтак подане клопотання не відповідає обставинам справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов та витребувані докази не подав.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, при цьому 21.02.2017р. через відділ діловодства суду від представника третьої особи-2 отримано пояснення, в яких останній просить розглядати справу без участі представника третьої особи-2.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 06.01.2017р., ухвали від 26.01.2017р. та 07.02.2017р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена у позові та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується матеріалами справи, будинок, розташований в місті Києві по вулиці Андріївський узвіз, 15 (далі - Будинок), офіційна назва якого згідно наявної в матеріалах справи копії реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна - Майновий комплекс Андріївський узвіз, 15, належить на праві власності компанії Транзнешнл Рісорз, Л.Л.C. на підставі Договору від 14 березня 2002 року про відступлення частки територіальної громади м. Києва в статутному фонді СП Узвіз ТОВ та передачу будинку № 15 на вулиці Андріївський узвіз у власність компанії Транзнешнл Рісорз, Л.Л.С. (далі - Договір).

Пунктом 1.7. Договору передбачено, що право власності на вказаний Будинок обтяжено тим, що право користування Будинком терміном на 49 років внесено в статутний фонд СП Узвіз ТОВ.

Статтею 1 Статуту Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Транзнешнл Рісорз, Л.Л.С. Узвіз (далі - позивач) розділу Загальні положення вбачається, що останній є дочірнім підприємством компанії Транзнешнл Рісорз, Л.Л.С. та єдиним правонаступником Спільного українсько-американського підприємства Узвіз у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СП Узвіз ТОВ), при цьому є правонаступником стосовно всіх прав та обов'язків вказаного СП Узвіз ТОВ.

Як зазначає позивач, при проведенні обстеження Будинку, було виявлено кабельну лінію, прокладену без отримання згоди позивача, відкритим способом по стіні фасаду та балкону будинку по вул. Андріївський узвіз, 15 поверх 1 літери А в місті Києві, а також по даху та стіні будинку Андріївський узвіз,15 поверх 1 літери В в місті Києві (далі - кабель) та щільно до фасаду Будинку - розподільний пристрій електропостачання, з якого виходить вказаний кабель.

Позивач вважає прокладання та наявність робочого кабелю та розподільного пристрою незаконним та таким, що порушує як вимоги законодавства, так і права та інтереси позивача.

Оскільки вказані кабель та розподільний пристрій знаходяться на балансі Комунального підприємства "Центральний Подільського району міста Києва" (далі - відповідач), позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва та просить визнати прокладання та наявність кабелю та розподільного пристрою незаконними та зобов'язати відповідача, як балансоутримувача, вчинити демонтаж кабелю та розподільного пристрою електропостачання.

Приписами частини першої статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Частина 4 ст. 41 Конституції України встановлює принцип непорушності приватної власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ч.ч. 3,2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього майна, аналогічні правам власника майна.

Матеріалами справи, зокрема, фотофіксацією, що додається до позовної заяви, а також листами Державної інспекції з енергетичного нагляду вих. № 09/688 від 10.04.2015р., № 09/2738 від 03.12.2014р., Подільської районної в місті Києві державної адміністрації за вих. № 106-2123 від 25.03.2015р., № 106-2604 від 07.04.2015р., підтверджується, що на будинку по вулиці Андріївський узвіз, 15 в місті Києві, на який право користування позивача терміном на 49 років внесено до статутного фонду товариства позивача, прокладено кабельну лінію, без отримання згоди позивача, відкритим способом по стіні - фасаду та балкону будинку Андріївський узвіз, 15 поверх 1 літери А, а також по даху та стіні будинку Андріївський узвіз,15 поверх 1 літери В, та щільно до фасаду будинку Андріївський узвіз, 15 - розподільний пристрій електропостачання, з якого виходить вказаний кабель.

Вказані кабель та розподільний пристрій знаходяться на балансі Комунального підприємства Центральний Подільського району міста Києва (відповідач), про що позивача повідомила Державна інспекція з енергонагляду листом від 03.12.2014р. за № 09/2438, де зазначено, що вказані кабель та розподільний пристрій були змонтовані в травні 2012 року підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю УБС , замовником зазначених робіт було визнано КП Інженерний центр (третя особа-1 по справі), що вбачається з наявного в матеріалах справи листа Подільської РДА у м. Києві вих. № 106-2123 від 25.03.2015р.

Так, листом за № 172/687 від 13.07.2015р. КП Інженерний центр повідомило про вжиття заходів щодо вирішення питання фінансування і введення в експлуатацію ІІ пускового комплексу, у тому числі прокладання кабелю, які будуть проведені у першу чергу, у разі включення в Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2015 рік ІІ пускового комплексу І черги будівництва.

Також, позивач звертався до відповідача з листом за вих. № 382/1 від 16.03.2015р. з вимогою виконати роботи по демонтажу кабелю, оскільки кабель високої напруги, і його невідповідне законодавству прокладання, загрожує життю працівників Будинку, мешканців і туристів, які масово відвідують Андріївський узвіз.

Проте, станом на день звернення з даним позовом до суду, демонтаж кабелю не проведено.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Кабель та розподільний пристрій, що обліковується на балансі відповідача, належить останньому як комунальному підприємству на праві повного господарського відання або оперативного управління, що зобов'язує відповідача вчиняти дії по усуненню порушень, завданих його власністю чи іншим законним володінням.

Суд вважає, що прокладання та наявність вищезазначеного кабелю та розподільного пристрою електропостачання є порушенням законодавства в сфері енергопостачання та містобудування та прав позивача, як користувача будинку, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу, комплексу будівель і споруд є власник, або юридична особа, що за договором із власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну й іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки засобів, необхідних для своєчасного проведення капітального, поточного ремонтів і утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію відповідно до закону.

Згідно Державного класифікатора України Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 Клас 2214 Магістральні лінії електропередачі включає: магістральні електричні лінії (повітряні та підземні) високої напруги або електричні розподільні лінії середньої напруги, трансформаторні станції та підстанції, опори ; 2214.9 Споруди магістральних систем електрозабезпечення інші .

Кабель і розподільний пристрій є єдиним цілим, оскільки в технічному сенсі розподільний пристрій обслуговує саме кабель, а кабель отримує електричне живлення виключно від розподільного пристрою, неможливо демонтувати їх окремо, з цивільно-правової точки зору вони є складною річчю. Отже, кабель та розподільний пристрій електроживлення є різновидом споруд, і вказані кабель та розподільний пристрій, з якого виходить кабель, знаходяться на балансі відповідача, відтак відповідач несе відповідальність за відповідність законодавству їх розміщення та порушення прав позивача.

Відповідно до ст.ст. 7, 18 закону України Про електроенергетику проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація, виведення з експлуатації об'єктів електроенергетики, регламентуються нормативно-правовими та нормативно-технічними документами. Проектування та будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення) об'єктів електроенергетики здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів кабельна лінія електропередачі - лінія для передавання електричної енергії або окремих її імпульсів, складена з одного або декількох паралельно прокладених кабелів, кабельної арматури, систем, що підтримують кабелі, та пристроїв . кріплення і підтримування кабелів та арматури.

Згідно ст.3 вказаного закону, основним принципом регулювання відносин на землях енергетики та землях спеціальних зон об'єктів енергетики є пріоритет безпеки життя і здоров'я населення над економічною вигодою від діяльності об'єктів енергетики.

Згідно ст. 22 Закону, охоронні зони об'єктів енергетики встановлюються вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі для запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Охоронні зони уздовж повітряних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки ліній від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на певній відстані залежно від напруги ліній електропередачі.

Судом встановлено, що фактично при проектуванні, прокладанні кабелю та встановленню розподільного пристрою відповідачем не дотримано вказаних приписів законів.

Так, згідно ст.11 Закону України Про будівельні норми , застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

Відповідно до Державіних будівельних норм Планування і забудова міських і сільських поселень 360-92, додатку 8.1., таблиця 1 і таблиця 2, щодо відстаней кабелів до будівель та інженерних споруд в частині кабелі силові всіх напруг і кабелі зв'язку , мінімальна відстань від фундаментів будинків і споруд повинна становити 0.6 м.

Тобто, відповідачем порушені норми ДБН.

Згідно п.6.5.1.23 галузевих будівельних норм Електротехнічні пристрої прокладати кабелі транзитом через будинки заборонено. Натомість, матеріалами справи підтверджується, що кабель прокладено транзитом через Будинок та по самому Будинку.

Згідно п.2.1.75 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), незахищені ізольовані проводи зовнішньої електропроводки мають бути розташованими або захищеними так, щоб вони були недоступні для дотику з місць, де можливе часте перебування людей (наприклад, балкон, ганок). Від зазначених місць ці проводи, прокладені відкрито по стінах, мають знаходитися на відстані не менше ніж, м: У разі горизонтального прокладання: під балконом, ганком, а також над дахом промислової будівлі 2,5, над вікном 0,5, під балконом 1,0, під вікном (від підвіконня) 1,0. Зовнішня електропрозодка по дахах житлових, громадських будівель і видовищних підприємств не допускається, за винятком уводів у будівлі (підприємства) і відгалужень до цих вводів (див. 2.1.79). Незахищені ізольовані проводи зовнішньої електропроводки щодо дотику слід розглядати як неізольовані.

Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України від 13.03.2009р. №144, пункту 2.3.30 глави 2.3 Кабельні лінії напругою до 330 кВ ПУЕ, у містах і селищах одиничні KЛ треба прокладати переважно в ґрунті (у траншеях) непроїзної частини вулиць (під тротуарами), через двори і технічні смуги у вигляді газонів. Допускається прокладати кабелі під проїзною частиною вулиць.

Пунктом 2.3.32 ПУЕ заборонено прокладати кабелі транзитом через будинки.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету міністрів України від 4 березня 1997p. N 209 Про затвердження Правил охорони електричних мереж , для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи: відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімально допустимі відстані.

Суд дійшов висновку, що кабель, який є предметом спору у даній справі, прокладено з порушенням ДБН та вищевказаних нормативів, відкритимспособом, транзитом через Будинок по його поверхні, кабель та розподільний пристрій встановлено без відведення земельної ділянки, без встановлення охоронних зон.

Вказані порушення також встановлено Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві, що підтверджується листом за № 09/688 від 10.04.2015р.

Також, згідно Паспорту пам'ятки історії та культури України, виданого Управлінням охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища м. Києва 20.09.1999р., будинок Андріївський узвіз, 15 є пам'яткою архітектури державного значення, охоронний номер 887 та пам'яткою історії місцевого значення, копія-витяг з вказаного Паспорту міститься в матеріалах справи.

Згідно ст.24 Закону України Про охорону культурної спадщини використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно Паспорту опорядження фасадів Будинку (копія витягу з паспорту опорядження додана до позову) також відсутні такі елементи, як електричні кабелі на фасадах, примикаючі розподільні пристрої електропостачання, будь-які зміни та порушення на фасадах.

Відповідно до Положення про паспорт фасадів, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.11.2003р. № 220/1094 власники і користувачі будинків зобов'язані в тому числі.

2.1.11. Утримувати фасади об'єктів культурної спадщини у належному технічному стані, своєчасно проводити ремонт, фарбування, захищати від пошкодження, руйнування або знищення будь-яких зовнішніх частин будинку, демонтувати самочинне будівництво та переобладнання балконів, прибудови, кондиціонери, супутникові антени, вивіски, рекламоносії, елементи охоронної сигналізації, відеокамери, а також віконні та дверні заповнення, що не відповідають їх первісному матеріалу та малюнку.

2.3. Утримання фасаду пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Фасад пам'ятки, як і саму пам'ятку, її частини та елементи забороняється замінювати, змінювати призначення, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу Кабінету Міністрів України або відповідного органу охорони культурної спадщини.

Будь-які зміни у вирішенні фасадів, включаючи заміну опорядження, колористичного рішення, розміщення реклами, елементів інформаційно-комунікаційних систем та технологічного обладнання обов'язково вносяться до архівного примірника паспорта на підставі, відповідним чином погодженої, проектно-дозвільної документації.

Отже, позивач не має повноважень самостійно, своїми силами демонтувати об'єкти електропостачання.

Судом встановлено, що підрядником ТОВ УБС самочинно було внесено зміни до фасадів Будинку, що не передбачені проектно-дозвільною документацією та порушують законодавство в сфері охорони культурної спадщини, та які не усунені відповідачем.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач надавав погодження на розміщення кабелю та розподільного пристрою електропостачання відкритим способом на фасадах, балконі, даху Будинку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач самовільно без будь-якої дозвільної документації на фасаді, стіні, даху та балконі будинку влаштував кабельну лінію, яка виходить з розподільного пристрою електропостачання, що порушує майнове право позивача на власний розсуд користуватися та розпоряджатися будинком, передбачене ст.391 Цивільного кодексу України.

При цьому, згідно ст.16. Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки для розміщення об'єктів, на праві постійних або строкових земельних сервітутів. Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, пристроїв і споруд. Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт об'єктів передачі електричної енергії.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, ані підрядник, який прокладав кабель та встановив розподільний пристрій, ані відповідач, який експлуатує кабель та розподільний пристрій, не зверталися до позивача щодо встановлення сервітуту на використання майна позивача.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати комунальне підприємство Центральний Подільського району міста Києва (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 6/9-А, код ЄДРПОУ 35669345) демонтувати як єдине ціле: розподільний пристрій електропостачання та електричний кабель 0,4 кВ з тротуару біля фасаду та з фасаду і балкону будинку майновий комплекс Андріївський узвіз, 15 в місті Києві в частині будинку поверх 1 літери А, зі сторони вулиці Андріївський узвіз, та в частині вказаного будинку - з даху і стіни поверх 1 літери В.

3. Стягнути з комунального підприємства Центральний Подільського району міста Києва (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 6/9-А, код ЄДРПОУ 35669345) на користь дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Транзнешнл Рісорз Л.Л.С. Узвіз (04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 15; код ЄДРПОУ 14277308) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 07.03.2017р.

Суддя А.І. Привалов