Рішення

від 28.02.2017 по справі 910/9990/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017Справа № 910/9990/15 За позовом Компанії "Джуліана Файненс С.А."

до Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Аркада"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд-1"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Проект"

про стягнення 91 773 556,92 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Лямзєнков М.О. (представник за довіреністю №10 від 03.01.2017р.);

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: не з'явились.

Обставини справи:

Компанія "Джуліана Файненс С.А." (надалі також - позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Аркада" (надалі також - відповідач) суми заборгованості за Генеральним договором від 05.08.2009р. в розмірі 91 773 556,92 грн., з яких 25 706 388,03 грн. неповна оплата вартості виконаних третьою особою-1 будівельно-монтажних робіт по об'єктам будівництва № № 1-7 та 66 067 168,89 грн. залишок коштів у ФФБ по угодам № 1-Ф від 05.08.2009р. та № 3-Ф від 23.12.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Генеральним договором від 05.08.2009р., внаслідок чого у останнього перед позивачем як новим кредитором у зв'язку з укладенням між третьою особою-1 та третьою особою-2 договору № 26/12-14 про відступлення права вимоги від 26.12.2014р. та в подальшому між третьою особою-2 та позивачем договору № 1/2015 про відступлення права вимоги від 20.03.2015р., утворилась заборгованість.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, при цьому посилаючись на те, що у третьої особи-1 з 16.05.2011р. відсутнє право вимоги до відповідача щодо вчинення дій та перерахування коштів на виконання умов Генерального договору від 05.08.2009р. у зв'язку з припиненням зобов'язань сторін за договором на підставі ч. 2 ст. 653 ЦК України, а також на відсутність заборгованості за Генеральним договором від 05.08.2009р., оскільки відповідачем перераховано на фінансування будівництва суму коштів в більшому розмірі, ніж виконано будівельно-монтажних робіт, відтак у третьої особи-1 відсутнє право вимагати у відповідача перерахування коштів. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву та в поданій до суду заяві заявляє про сплив строку позовної давності за вимогами третьої особи-1 на наступних кредиторів за Генеральним договором від 05.08.2009р.

Третя особа-1 на виконання вимог ухвали суду подала до суду письмові пояснення, відповідно до змісту яких підтвердила наявність у відповідача заборгованості в розмірі 91 773 556,92 грн. та вказала, що відповідач ухилявся від проведення остаточних розрахунків за Генеральним договором від 05.08.2009р., у зв'язку з чим з третьою особою-2 було укладено договір № 26/12-14 про відступлення права вимоги від 26.12.2014р. На підставі викладеного, третя особа-1 просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Третя особа-2 письмових пояснення щодо предмету та підстав заявленого позову до матеріалів справи не надала, в тому числі й на виконання вимог ухвали суду.

Позивачем та третьою особою-1 також подано до суду письмові заперечення та письмові пояснення відповідно на заяву відповідача про застосування строків позовної давності, відповідно до яких вказані учасники судового процесу вказують на безпідставність заяви відповідача з огляду на те, що судове рішення про розірвання Генерального договору від 05.08.2009р. набрало законної сили з 01.08.2012р., у зв'язку з чим, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду в межах трирічного строку позовної давності.

Крім того, відповідачем подано до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вказує на те, що за умовами п. 6.1. розділу 6 Генерального договору від 05.08.2009р. було передбачено згоду іншої сторони на передачу іншою стороною своїх прав та обов'язків третім особам та зважаючи на те, що відповідач такої згоди не надавав, а останнього було лише повідомлено про відступлення права вимоги, договір № 26/12-14 про відступлення права вимоги від 26.12.2014р. та договір № 1/2015 про відступлення права вимоги від 20.03.2015р. є такими, що суперечать ч. 1 ст. 516 ЦК України та в силу положень ст. ст. 203, 215 ЦК України є недійсними. Саме до таких висновків при прийнятті рішень дійшли суди при розгляді справ № 910/313/16 та № 910/315/16, копії яких долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, присвоєно справі №910/9990/15, розгляд призначено на 12.05.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015р. у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи в судове засідання, розгляд справи відкладено до 19.05.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2015р. відмовлено в задоволенні заяви Компанії "Джуліана Файненс С.А." про вжиття заходів до забезпечення позову в справі №910/9990/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2015р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Проект" та відкладено розгляд справи до 26.05.2015р.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.05.2015р. у справі №910/9990/15 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2015р. поновлено провадження у справі №910/9990/15 для розгляду клопотання судових експертів №10069/10070/15-45 від 17.06.2015р. та зобов'язано сторін надати документи, необхідні для проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2015р. зупинено провадження у справі на час проведення судової економічної експертизи та зобов'язано відповідача надати документи, необхідні для проведення судової експертизи.

13.01.2016р. до суду від експертної установи надійшов супровідний лист разом з висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи №10069/10070/23690-23695/15-45 від 30.12.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2016р. поновлено провадження у справі №910/9990/15 та призначено розгляд справи на 02.02.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2016р. продовжено строк розгляду спору до 20.02.2016р.

В судовому засіданні 02.02.2016р. в справі оголошено перерву до 09.02.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2016р. зупинено провадження у справі №910/9990/15 до розгляду Господарським судом міста справи №910/313/16 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Аркада" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд-1" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит Проект" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №26/12-14 від 26.12.2014р. та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.10.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016р. розгляд справи відкладено до 31.01.2017р. Крім того, зобов'язано представника ОСОБА_4, який здійснював представництво інтересів позивача у даній справі (повідомлена суду адреса: АДРЕСА_1) у строк до 04.11.2016р. надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на англійську мову судових документів, а саме ухвали Господарського суду міста Києва від 18.10.2016р. у справі № 910/9990/15 (в двох примірниках), прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження про вручення документа, запропоновано іншим учасникам судового процесу у строк до 04.11.2016р. надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на англійську мову вказаних вище документів. Ухвалено надіслати вказані документи до Центрального органу запитуваної Держави The Registrar of the Supreme Court c/o Sonya Young Registrar, High Court P.O. Box 418 Road Town, Tortola British Virgin Islands (Tel.: +1.284.494-3074) для їх подальшого вручення позивачу. Провадження у даній справі зупинено на строк до 31.01.2017р.

03.11.2016р. відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 18.10.2016р. подано до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на англійську мову судових документів, які супровідним листом від 07.11.2016р. було надіслано до Центрального органу запитуваної Держави для їх вручення позивачу.

Судове засідання 31.01.2017р. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017р. поновлено провадження у справі №910/9990/15 та призначено її до розгляду на 28.02.2017р.

В судове засідання 28.02.2017р. представники позивача та третіх осіб не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

При цьому, за висновками суду позивач був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, оскільки повідомлявся про розгляд справи як в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаазькою конвенцію 1965 року), так і за адресами, повідомленими суду представником позивача.

Так, до суду неодноразово поверталися поштові конверти разом з процесуальними документами у зв'язку з закінченням строку зберігання та відсутністю адреси одержувача, проте 16.02.2017р. до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 06.02.2017р.) з штрихкодовим ідентифікатором 0103041515507 представнику позивача ОСОБА_4

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третіх осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 28 лютого 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" та третьою особою-1 було укладено Договір №07/08-2007 про передачу прав замовника на капітальне будівництво (далі Договір №07/08-2007), предметом якого є правовідносини сторін, що мають на меті будівництво і введення в експлуатацію комплексу об'єктів - багатоповерхових житлових будинків на земельній ділянці у місті Києві (площею 90195 кв.м. на території мікрорайонів №2, 3, 4 житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі м. Києва), а також передачею об'єктів інвестування у цих будинках у власність інвесторам.

У відповідності до п. 1.4. Договору №07/08-2007 для реалізації його предмету Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" передає, а третя особ-1 приймає функції замовника на будівництво Об'єктів і сторони Договору приймають на себе зобов'язання здійснити дії, визначені умовами даного договору і на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору №07/08-2007 для реалізації предмета Договору позивач передає відповідачу необхідні для виконання Договору права Замовника будівництва об'єктів будівництва, а саме:

1) забезпечення виносу меж ділянки в натурі, відповідно до Земельного кодексу України;

2) одержання технічних умов на енергозбереження, водопостачання і водовідвід, газозабезпечення, телефонізацію, на виконання норм пожежної безпеки, вихідних даних і умов на проектування об'єктів;

3) одержання вихідних даних на проектування й архітектурно-планувальне завдання на проектування;

4) забезпечення будівництва об'єктів проектно-кошторисною документацією, забезпечення проведення її комплексної державної експертизи й одержання позитивного висновку;

5) забезпечення отримання дозволу на будівництво об'єктів та іншої необхідної для будівництва Об'єктів документації, ордерів, дозволів і т.п.;

6) здійснення постачання і комплектації об'єктів обладнанням, машинами і механізмами, конструкціями, матеріалами і виробами;

7) забезпечення будівництва об'єктів, укладення субпідрядних договорів на виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, проведення розрахунків за виконані роботи із субпідрядними організаціями (в редакції Додаткової угоди №3 від 01.03.2011р.);

8) здійснення технічного нагляду за будівництвом, підписання актів прихованих робіт та інших документів, що стосуються якості і терміну виконання робіт;

9) забезпечення контролю за виконанням умов субпідрядних договорів на виконання робіт на об'єктах, дотримання узгоджених строків робіт;

10) після завершення всіх робіт забезпечення скликання і роботи робочої і Державної комісії з введення об'єкті в експлуатацію і передача їх експлуатуючій організації міста;

11) оформлення права власності інвесторів на про інвестовані об'єкти інвестування на підставі документів, передбачених законодавством України.

За умовами п. 2.5.1. Договору №07/08-2007 сторони погодили, що третя особа-1 (як забудовник ФФБ - Фонду фінансування будівництва) укладає з відповідачем (як управитель ФФБ) відповідний договір в рамках Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла й операціях з нерухомістю" від 19.06.2003р. для залучення коштів від інвесторів, а також укладає інші договори й угоди, визначені цим законом України.

05.08.2009р. між відповідачем та третьою особою-1 укладено Генеральний договір, відповідно до п. 1.1. якого третя особа-1 зобов'язувалась організувати спорудження об'єктів будівництва у встановлені строки та належної якості, ввести об'єкти будівництва в експлуатацію та оформити право власності довірителів на закріплені за ними об'єкти інвестування, а відповідач зобов'язувався своєчасно здійснювати фінансування будівництва на умовах цього Генерального договору.

Згідно п. 1.3. Генерального договору на виконання його умов сторони будуть укладати угоди на об'єкти будівництва у порядку, визначеному в розділі 5 цього Генерального договору.

На виконання умов Генерального договору між третьою особою-1 та відповідачем було укладено наступні угоди на об'єкти будівництва, а саме: угода №1-Ф на об'єкт будівництва від 05.08.2009р., угода №2-Ф на об'єкт будівництва від 26.10.2009р., угода №3-Ф на об'єкт будівництва від 23.12.2009р., угода №4-Ф на об'єкт будівництва від 10.08.2010р., угода №5-Ф на об'єкт будівництва від 19.08.2010р., угода №6-Ф на об'єкт будівництва від 13.10.2010р., угода №7-Ф на об'єкт будівництва від 09.02.2011р.

На виконання умов Генерального договору (п. 1.2.) відповідач створив Фонд фінансування будівництва за програмою ТОВ "Укрміськбуд-1" виду А (ФФБ).

Відповідно до Генерального договору Фонд фінансування будівництва - це кошти отримані Банком, відповідно Правил ФФБ та Договору про участь у ФФБ, від фізичних та юридичних осіб (довірителів) у довірче управління, що використані чи будуть використані Банком у майбутньому на фінансування будівництва за програмою ТОВ "Укрміськбуд-1".

В розділі 4 Генерального договору сторони погодили порядок розрахунків за договором.

В якості замовника об'єктів будівництва третьою особою-1 було укладено ряд договорів підряду на будівництво з підрядними будівельними організаціями, відповідно до яких третя особа-1 зобов'язувалась здійснювати розрахунки за виконані роботи.

Так, між третьою особою-1 (замовник), ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" (генпідрядник) та ВАТ "Домобудівний комбінат №3" (головний підрядник) укладено договір підряду №1/07-09 на будівництво житлового будинку №7 від 13.07.2009р. та додаткову угоду №1 від 23.03.2010р. (об'єкт будівництва №1).

Як стверджує позивач, станом на 18.05.2011р. заборгованість третьої особи перед генпідрядником за фактично виконані будівельно-монтажні роботи становила 2 297 161,87 грн.

13.07.2009р. між третьою особою-1 (замовник) та ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" (генпідрядник) укладено договір №2/07-09 на будівництво житлового будинку №11 (об'єкт будівництва №2).

Як стверджує позивач, станом на 18.05.2011р. заборгованість третьої особи перед генпідрядником за фактично виконані будівельно-монтажні роботи становила 10 120 303,20 грн.

01.12.2009р. між третьою особою-1 (замовник), ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" (генпідрядник) та ВАТ "Домобудівний комбінат №4" (головний підрядник) укладено договір №1/12-09 на будівництво житлового будинку №8 та додаткову угоду №1 від 23.03.2010р. (об'єкт будівництва №3).

Як стверджує позивач, станом на 18.05.2011р. заборгованість третьої особи перед генпідрядником за фактично виконані будівельно-монтажні роботи становила 3 433 691,18 грн.

29.04.2010р. між третьою особою-1 (замовник), ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" (генпідрядник) та ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" (головний підрядник) укладено договір №14 на будівництво житлового будинку №3 (об'єкт будівництва №4).

Як стверджує позивач, станом на 18.05.2011р. заборгованість третьої особи перед генпідрядником за фактично виконані будівельно-монтажні роботи становила 4 508 132,42 грн.

08.04.2010р. між третьою особою-1 (замовник), ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" (генпідрядник) та ВАТ "Домобудівний комбінат №4" (головний підрядник) укладено договір №24/1-10 на будівництво житлового будинку №9 (об'єкт будівництва №5).

Як стверджує позивач, станом на 18.05.2011р. заборгованість третьої особи перед генпідрядником за фактично виконані будівельно-монтажні роботи становила 335 819,60 грн.

25.05.2010р. між третьою особою-1 (замовник), ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" (генпідрядник) та ВАТ "Домобудівний комбінат №3" (головний підрядник) укладено договір №25/05-2010 на будівництво житлового будинку на ділянці №6 (об'єкт будівництва №6).

Як стверджує позивач, станом на 18.05.2011р. заборгованість третьої особи перед генпідрядником за фактично виконані будівельно-монтажні роботи становила 2 903 511,20 грн.

01.12.2010р. між третьою особою-1 (замовник), ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" (генпідрядник) та ТОВ "Виробничо-будівельна фірма "МЖКбуд" (головний підрядник) укладено договір №1/12-10 на будівництво житлового будинку №2 (об'єкт будівництва №7).

Як стверджує позивач, станом на 18.05.2011р. заборгованість третьої особи перед генпідрядником за фактично виконані будівельно-монтажні роботи становила 2 107 769,16 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем вартості виконаних будівельно-монтажних робіт по об'єктам будівництва №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 у третьої особи-1 рахується заборгованість перед генпідрядниками за вказаними вище договорами на загальну суму 25 706 388,03 грн.

Крім того, в результаті припинення фінансування у відповідача рахується заборгованість перед третьою особою-1 по сплаті залишку коштів з ФФБ, а саме 9 699 843,82 грн. по угоді №1-Ф від 05.08.2009р. та 56 367 325,07 грн. по угоді №3-Ф від 23.12.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, третьою особою-1 у зв'язку з несплатою вартості виконаних робіт та залишку коштів у ФФБ по угодам № 1-Ф від 05.08.2009р. та № 3-Ф від 23.12.2009р. на адресу відповідача були направлені відповідні претензії, які останнім були залишені без відповіді та виконання.

Пунктом 6.1. Генерального договору встановлено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за цим генеральним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Відповідно до п. 8.1. Генерального договору договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов'язань обома сторонам.

26 грудня 2014 року між третьою особою-1 (первісний кредитор) та третьою особою-2 (новий кредитор) було укладено Договір №26/12-14 про відступлення права вимоги (далі - Договір відступлення-1), за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги до боржника (Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "АРКАДА"), а новий кредитор набуває це право вимоги, тобто набуває право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх грошових зобов'язань, які виникли у боржника на підставі основного договору (генеральний договір від 05.08.2009 року) та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти, що дорівнює ціні договору (п. 2.1. Договору відступлення-1).

20 березня 2015 року між третьою особою-2 (первісний кредитор) та позивачем (новий кредитор) було укладено Договір № 1/2015 про відступлення права вимоги (далі - Договір відступлення-2), за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги до боржника (Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "АРКАДА"), а новий кредитор набуває це право вимоги, тобто набуває право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх грошових зобов'язань, які виникли у боржника на підставі основного договору (генеральний договір від 05.08.2009 року) та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти, що дорівнює ціні договору (п. 2.1. Договору відступлення-2).

За змістом укладених договору відступлення-1 та в подальшому договору відступлення-2 до позивача перейшло право грошової вимоги до боржника, яким є ПАТ АКБ "АРКАДА", зокрема, щодо сплати заборгованості у загальному розмірі 91 773 556,92 грн. (пункти 1.5. Договорів відступлення 1,2)

Ціна договору - певна сума грошових коштів, що передається новим кредитором первісному кредиторові, як оплата за набуття права вимоги, розмір якої визначається в порядку та умовах, передбачених цим договором (п. 1.6. договору відступлення-1 та п. 1.7. договору відступлення-2).

Згідно з п. 3.2. договорів відступлення 1,2 для підтвердження наявності та дійсності права вимоги первісний кредитор передає новому кредиторові документацію одночасно з підписанням цього договору. Передача документації оформлюється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін (додаток № 1 до цього договору).

Як вбачається з п. 3.3. договорів відступлення 1,2 право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору. Разом з правом вимоги до нового кредитора переходять всі інші пов'язані з ним права.

Матеріалами справи підтверджується, що в порядку п. 2.4. договорів відступлення 1,2 відповідача було повідомлено про укладення вказаних правочинів.

У зв'язку з тим, що відповідач не провів розрахунків за виконані третьою особою-1 будівельно-монтажні роботи по об'єктам будівництва № № 1-7 в розмірі 25 706 388,03 грн. та не повернув залишок коштів у ФФБ по угодам № 1-Ф від 05.08.2009р. та № 3-Ф від 23.12.2009р. в розмірі 66 067 168,89 грн., зважаючи на укладення договорів відступлення 1,2, позивач як новий кредитор, вважаючи порушеним своє право, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на відсутність у третьої особи-1 з 16.05.2011р. права вимоги до відповідача щодо вчинення дій та перерахування коштів на виконання умов Генерального договору від 05.08.2009р. відсутність заборгованості за Генеральним договором від 05.08.2009р., визнання недійсними в судовому порядку договорів відступлення 1,2, які не створюють для учасників даного спору юридичних наслідків. Крім того, відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, в силу положень ст. 875 ЦК України на замовника покладений обов'язок прийняти виконані будівельні роботи та оплати їх. Крім того, обов'язок по прийняттю виконаних робіт та їх оплаті покладений на замовника ст. ст. 843, 853 , 854 , 879 , 882 ЦК України .

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. у справі № 16/322, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. розірвано з 16 травня 2011 року Генеральний договір № б/н від 05 серпня 2009 року, укладений між відповідачем та третьою особою-1. Визнано відсутність з 16 травня 2011 року у третьої особи прав на організацію спорудження та прав замовника будівництва багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та спорудами культурно побутового призначення і соціальної інфраструктури на території мікрорайонів № № 2, 3, 4 житлового масиву "Осокорки -Північні" у Дарницькому районі в м. Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2012р. у справі № 5011-25/5014-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012р. стягнуто з третьою особи-1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" 9 665 991,86 грн. та 64 380,00 грн. судових витрат.

Судовими рішеннями у справі № 5011-25/5014-2012, зокрема, встановлено, що у зв'язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" від Договору про передачу прав замовника на капітальне будівництво № 07/08-2007 від 07.08.2007р. на підставі п. 5.4. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 до договору від 05.08.2009р.) та направленням відповідачу письмового повідомлення (лист №31 від 13.05.2011р.), вказаний договір є розірваним з 16 травня 2011р.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2014р. у справі № 16/301 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд -1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" та Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Аркада" про примусове виконання договірних зобов'язань, а саме примусити ТОВ "Фірма "Девелопер" виконувати обов'язки, передбачені Договором про передачу прав замовника на капітальне будівництво № 07/08-2007 від 07.08.2007 р. в натурі: не перешкоджати ТОВ "Укрміськбуд - 1" у виконанні ним функцій замовника при будівництві та введенні в експлуатацію комплексу об'єктів - багатоповерхових житлових будинків на земельній ділянці у місті Києві у мікрорайонах №№ 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки - Північні у Дарницькому районі розміром 90195 кв. м; примусити ПАТ АКБ "Аркада" виконувати обов'язки, передбачені Генеральним договором від 05.08.2009 року в натурі, а саме: забезпечити своєчасне фінансування будівництва комплексу об'єктів - багатоповерхових житлових будинків на земельній ділянці у місті Києві у мікрорайонах №№ 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки - Північні у Дарницькому районі розміром 90195 кв. м., відмовлено у зв'язку з припиненням зобов'язань за Договором про передачу прав замовника на капітальне будівництво № 07/08-2007 від 07.08.2007р. та Генеральним договором від 05.08.2009р.

Як було зазначено вище до позивача як нового кредитора у зв'язку з укладенням договорів відступлення 1, 2 перейшло право вимоги до відповідача, зокрема, щодо сплати суми сплати заборгованості у загальному розмірі 91 773 556,92 грн. (ціна позову) за Генеральним договором від 05.08.2009р.

Згідно ст. 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Як вбачається з доданих відповідачем до матеріалів справи документів, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2016р. у справі № 910/313/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016р. визнано недійсним Договір № 26/12-14 про відступлення права вимоги від 26.12.2014р., укладений між третьою особою-1 та третьою особою-2.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2016р. у справі № 910/315/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016р. визнано недійсним Договір № 1/2015 про відступлення права вимоги від 20.03.2015р., укладений між третьою особою-1 та третьою особою-2.

Судові рішення у справах № 910/313/16 та №910/315/16 мотивовані тим, що договори відступлення 1,2 були укладені з порушенням п. 6.1. Генерального договору та ч. 1 ст. 516 ЦК України, за відсутності погодження з відповідачем, у зв'язку з чим на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України суди дійшли висновку про визнання їх недійсними.

За змістом ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

У зв'язку з набранням судовими рішеннями законної сили, обставини, встановлені при розгляді вказаних вище справ, з огляду на положення ст. 35 ГПК України не потребують доказування при розгляді даної справи.

Оскільки, договори відступлення 1,2, які є підставою позову у даній справі, визнані недійними в судовому порядку, такі правочини в силу ст. 216 Цивільного кодексу не створюють для сторін юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Наведене (визнання недійсними договорів відступлення 1,2), за висновками суду є достатньою підставою для відмови позивачу в задоволенні його вимог, у зв'язку з чим обставини щодо наявності чи відсутності заборгованості відповідача перед третьою особою-1 за Генеральним договором від 05.08.2009р. при розгляді даної справи судом не досліджуються.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ст. ст. 257, 267 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів № 10 від 29.05.2013р. за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Судові витрати позивача, у зв'язку з відмовою в позові, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на останнього.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.03.2017р.

Суддя С.М. Морозов