Рішення

від 02.03.2017 по справі 927/170/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

02 березня 2017 р. Справа № 927/170/17

Позивач: Міністерство оборони України , Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім" Ріко Україна", вул. Аеродромна, 16, м. Городня, Чернігівська область, 15100

Предмет спору: про стягнення 9039,60 грн.

Суддя Н.Ю.Книш

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, старший офіцер юридичної групи, довіреність №220/476/д від 26.12.2016

від відповідача : ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.03.2017 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача згідно п.7.3.2 договору 9039,60грн. пені за період з 02.08.2016 року по 14.08.2016 року за неналежне виконання умов договору №303/26/121-16 від 20.05.2016 про закупівлю товарів, робіт або послуг (за кошти Державного бюджету України).

В судове засідання 21.02.2017 позивач та відповідач не з'явилися уповноважених представників у судове засідання не направили, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1400604060933 та №1400604060984 відповідно.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 02.03.2017 року надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.03.2017 представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Клопотання судом задоволено, документи долучені до матеріалів справи.

Представником позивача подано заяву від 02.03.2017 щодо суми нарахування пені за позовом, в якій повідомляє, що пеня має бути нарахована наступним чином 301320,00грн. (вартість недопоставленого товару за накладною №РН-000510 від 15.08.2016) х 0,2% (розмір пені відповідно до умов договору №303/26/121-16 від 20.05.2016) х 14 днів (кількість днів прострочення поставки з 01.08.2016 по 14.08.2016). Вказана заява залучена судом до матеріалів справи.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на п. 10.1 договору, згідно якого договір, укладений між сторонами діє до 10.12.2016. Відповідач вважає, що станом на 10.12.2016 він виконав свої зобов'язання в повному обсязі, порушень зобов'язань по розрахункам у відповідача не виникало, як і не було порушено п.7.3.1 договору. Відповідач також вказує, що строк із зверненням до суду позивача з вимогою про стягнення пені від вартості непоставленого товару сплив, а отже і домовленість про розмір пені, та і саме її нарахування є безпідставним.

В судовому засіданні 02.03.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача виклала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх повністю. Представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.05.2016 сторони уклали договір №303/26/121-16 про закупівлю товарів, робіт або послуг (за кошти Державного бюджету України).

Згідно п. 1.1. постачальник (відповідач) зобов'язується у 2016 році поставити позивачу товар за кодом предмета закупівлі ( за Державним класифікатором продукції та послуг ДК - 016:2010): 31.09.1., ДК 021:2015) 39151000-5 меблі, інші, (меблі різні) (лот 6), для обладнання казармених приміщень, для розміщення особового складу на загальновійськових полігонах, заміна втрачених на території та під час проведення антитерористичної операції, а замовник (позивач) забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно положень договору.

У п.1.2 договору сторони визначили, що ціна товару, передбаченого до поставки за договором, його номенклатура, характер, технічні та якісні характеристики, а також конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші вимоги до товару, строки (терміни) виконання Договору, визначаються специфікацією: Найменування товару - тумбочка армійська, строк постачання - до 31.07.2016 (включно), загальна кількість, яку необхідно поставити - 6480 шт., ціна за одиницю товару без ПДВ - 300,00 грн., загальна ціна товару з ПДВ - 2 332 800,00 грн.

Сторони підписали додаток №1 до договору Технічні вимоги до тумбочки армійської , в якій визначили найменування частини предмета закупівлі (лоту) - тумбочка армійська, кількість 6480 штук, строк поставки до 31.07.2016 включно.

Згідно п.3.1 договору ціна договору становить 2 332 800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 388 800,00 грн.

Відповідно до п.5.1 договору товар постачається на умовах DDP відповідно до міжнародних правил по тлумаченню термінів Інкотермс у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, завантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо.

Доставка товару здійснюється постачальником. Місце прийому є склад представника замовника. Витрати щодо перевезення товару від постачальника до місця приймання (склад), несе постачальник (за винятком розвантаження).

Приймання товару за кількістю і якістю здійснюється представником замовника, визначеним рознарядкою (додаток 2). Приймання товару за кількістю і якістю оформлюється актом, який складається представником замовника, що визначені рознарядкою в останній день приймання товару. Належним чином оформлений акт є підтвердженням приймання товару ( п. 5.3. та п.5.4. договору).

У додатку №2 до договору Рознарядка на відвантаження тумбочок армійських підписаному сторонами, визначається район споживання м.Слов'янськ, представник замовника КЕВ м.Луганська, Донецька обл., адреса одержувача 84122, м. Слов'янськ, вул.Вільямса,15, кількість 6480шт.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи та підтверджують сторони, на виконання умов договору відповідач здійснив остаточну поставку товару (тумбочка армійська) згідно видаткової накладної № РН-000510 від 15.08.2016 в кількості 837 шт. на суму 301320,00грн.

Факт отримання позивачем товару 15.08.2016 в кількості 837 шт. на суму 301320,00грн. підтверджується вказаною накладною та не оспорюється сторонами.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Відповідно до п. 7.3.2 договору за порушення строків виконання зобов'язання з вини постачальника (відповідача), він сплачує пеню в розмірі 0,2 відсотка від вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки.

Позивачем, у зв'язку з порушенням відповідачем строку поставки, складено та направлено відповідачу претензії за № 303/26/647 від 02.08.2016 та №303/26/846 від 18.10.2016, в яких вимагає сплатити на користь замовника пеню. Претензії отримані відповідачем згідно рекомендованих поштових повідомлень, наявних в матеріалах справи.

Зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

В силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст. 193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкції може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товару (робіт, послуг).

Як вбачається із видаткової накладної №РН-000510 від 15.08.2017 року, що міститься у матеріалах справи, відповідачем порушено визначений у договорі граничний строк поставки товару 31.07.2016 року, оскільки остаточна поставка товару була здійснена відповідачем, а позивачем товар прийнятий 15.08.2017 року.

Наведене визнається відповідачем й не заперечується.

В той же час, суд не приймає до уваги позицію відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем пені з огляду на закінчення строку дії договору 10.12.2016 року та повного виконання відповідачем зобов'язань, оскільки факт порушення строків поставки відповідачем підтверджується матеріалами справи й закінчення строку дії договору не припиняє права позивача на нарахування пені за порушення умов договору щодо своєчасності строку поставки. Окрім того, приписами ч.2 ст.231 Господарського кодексу України передбачено такий вид санкцій як пеня саме за порушення строків виконання зобов'язання, з яких допущено прострочено виконання за кожний день прострочення, що свідчить про застосування такого виду санкцій саме за інші порушення зобов'язань ніж грошові. Слід зазначити, що у ч.6 ст.231 Господарського кодексу України законодавець визначив регламентацію санкцій за порушення саме грошових зобов'язань, що свідчить про встановлення законодавцем порядків та способів визначення штрафних санкцій за порушення саме грошових зобов'язань.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 7834,32 грн. за період з 02.08.2016 по 14.08.2016, оскільки позивачем не вірно визначено період прострочки виконання відповідачем зобов'язання по поставці позивачу товару, а відповідно і кількість днів прострочки.

Так як, строк поставки відповідачем товару припадає на вихідний день неділю - 31.07.2016, то згідно положень ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України останнім днем поставки є 01.08.2016, а отже період прострочки необхідно рахувати з 02.08.2016, а не з 01.08.2016 як визначає позивач.

Окрім того, нарахування позивачем пені за день, в який відбулась поставка продукції, є безпідставним, оскільки суб'єкт господарських відносин шляхом вчинення активних дій, проведених належним чином, припиняє таке зобов'язання, тому день належного виконання зобов'язання не є днем його прострочення.

Відповідно до частини 2 ст. 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з частиною 1 ст.255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Відтак, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення.

Із системного аналізу наведених приписів чинного законодавства вбачається, що день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.

Аналогічна правова позиція зі спірних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду України від 15.01.2015 №3-204гс14 у справі № 910/23600/13, яка в силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою як для всіх судів України, так і для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить норму права.

У той же час із наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що суму заявлених до стягнення грошових коштів було обчислено позивачем з урахуванням дня, в який відбулася поставка товару, тобто за 15.08.2016, що суперечить нормам чинного законодавства.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 03.12.2013 у справі №908/43/13-г, з огляду на те, що Міністерством оборони України не здійснено розрахунок пені за несвоєчасну поставку відповідачем товару по договору з посиланням на Закон України Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , що виключає обов'язковість застосування такого правового висновку при розгляді спору між позивачем та відповідачем у цій справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не спростував належними доказами позицію позивача, заявлені заперечення проти позову, викладені по тексту відзиву судом відхилені як не обґрунтовані.

Виходячи з того, що відповідач не виконав умов договору в належний строк, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 7834,32грн., в решті позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю проведеного позивачем нарахування.

Оскільки спір виник з вини відповідача та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1386,67грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Ріко Україна (вул. Аеродромна, 16, м. Городня, р/р 26002212000757 в АБ Укргазбанк , МФО 320478, ідентифікаційний код 39626912) на користь Міністерства оборони України, (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, р/р 35211007018611 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код 00034022) 7834грн.32коп. пені, 1386грн.67коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07.03.2017 року.

Суддя Н.Ю.Книш