Рішення

від 28.02.2017 по справі 914/19/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017р. Справа№ 914/19/17

За позовом: Комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради, м. Новий Розділ Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1Розділ , м. Новий Розділ Львівської області

про: стягнення 974200,89 грн. заборгованості за Договором №66/13-2 від 20.07.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 122 від 30.01.2017 року);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 04.04.2016 року).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 28.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1Розділ про стягнення 974200,89 грн. заборгованості за Договором №66/13-2 від 20.07.2013 р.

Ухвалою суду від 05.01.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 31.01.2017 року, відстрочено сплату судового збору в розмірі 11811,77 грн. до прийняття рішення у справі. В судовому засіданні 31.01.2017 року оголошено перерву до 21.02.2017 року. Ухвалою суду від 28.02.2017 року розгляд справи відкладено на 28.02.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору №66/13-2 на надання послуг по прийманню та захороненню твердих побутових відходів від 20.07.2013 р. в частині оплати вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та запереченні (вх.№8165/17 від 28.02.2017 р.) на відзив відповідача.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, наведених у поданому через канцелярію суду відзиві (вх. № 7032/17 від 21.02.2017 року) на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях (вх.№8163/17 від 28.02.2017 р.).

Також, 31.01.2017 р. представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання вх.№3872/17 про застосування строків позовної давності, оскільки згідно актів здачі-приймання робіт у відповідача виник обов'язок щодо оплати, а у позивача виникло право вимоги оплати з вересня 2013 р.

Позивач подав заперечення (вх.№8164/17 від 28.02.2017 р.) на клопотання відповідача про застосування строків позовної давності. Зокрема, зазначив, що звертався з аналогічним позовом ще 26.01.2015 р., таким чином, строк давності перервано. Договір 66/13-2 тривав до 31.08.2015 р. Договір закінчився 31.08.2015 р., а позивач звернувся повторно в суд 21.12.2016 р., через рік після закінчення зазначеного Договору, тобто, в трирічний термін, коли зобов'язання мало бути виконане. Відповідач вчиняв конклюдентні дії протягом виконання зобов'язань за Договором, підписував акти звірки, акти виконаних робіт.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

20.07.2013 року між Комунальним підприємством Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1Розділ (Замовник) укладено Договір №66/13-2 на надання послуг по прийманню та захороненню твердих побутових відходів (Договір), відповідно до п.1.1. якого Виконавець прийняв на себе зобов'язання у період дії цього Договору надавати послуги по прийманню та захороненню твердих побутових відходів (далі - ТПВ), що надходять від Замовника на полігон, а Замовник зобов'язався здійснювати оплату, передбаченому цим Договором.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість послуг по прийманню та захороненню відходів встановлюється згідно тарифу затвердженого рішенням Виконавчого комітету Новороздільської міської ради №408 від 02.12.2011 року у розмірі 8,96 грн. для інших споживачів, 8-38 грн. для бюджетних установ і 7-49 грн. для населення, у тому числі ПДВ, за 1 (один) кубічний метр відходів.

Відповідно до п.5.1. Договору строк дії цього Договору встановлюється з 20 липня 2013 р. до 31 грудня 2013 р.

Згідно з п.5.5. Договору у випадку відсутності заяви однієї із Сторін про припинення дії Договору за 30 днів до закінчення терміну його дії, він вважається щорічно продовженим на тих самих умовах.

Як зазначив позивач у позовній заяві, фактично нарахування за договором припинено з 01 вересня 2015 р.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується долученими до матеріалів справи Актами здачі-прийняття робіт за період з липня 2013 року по 30 червня 2015 року включно, а саме: за липень-серпень 2013 року на суму 30314,05 грн., за вересень 2013 року на суму 22764,67 грн., за жовтень 2013 року на суму 26628,89 грн., за листопад 2013 року на суму 24231,28 грн., за грудень 2013 року на суму 25118,80 грн.; за січень 2014 року на суму 25447,82 грн., за лютий 2014 року на суму 17737,52 грн., за березень 2014 року на суму 24121,00 грн., за квітень 2014 року на суму 24629,26 грн., за травень 2014 року на суму 22765,42 грн., за червень 2014 року на суму 23715,04 грн., за липень 2014 року на суму 28823,26 грн., за серпень 2014 року на суму 27771,81 грн., за вересень 2014 року на суму 28762,31 грн., за жовтень 2014 року на суму 21096,87 грн., за листопад 2014 року на суму 19066,67 грн., за грудень 2014 року на суму 19897,53 грн., за січень 2015 року на суму 25562,53 грн., за лютий 2015 року на суму 18379,85 грн., за березень 2015 року на суму 26276,87 грн., за квітень 2015 року на суму 25955,27 грн., за травень 2015 року на суму 22894,54 грн., за червень 2015 року на суму 21343,73 грн.

У свою чергу відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором щодо оплати вартості наданих позивачем послуг вивезення твердих побутових відходів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 586250,29 грн. Зокрема, сума боргу в розмірі 483111,44 грн. підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01 квітня 2015 року від 21.04.2015 року, який підписаний представниками та скріплений печатками обох сторін. Акт звірки взаєморозрахунків станом на 19 липня 2016 р. від 19.07.2016 р. на суму боргу в розмірі 586250,29 грн. зі сторони відповідача не підписаний.

З метою врегулювання спору у добровільному порядку позивач звертався до відповідача із претензіями №615 від 08.08.2014 р. на суму 267473,75 грн., №318 від 21.04.2015 р. на суму 483111,45 грн., №23 від 14.01.2016 р. на суму 586250,29 грн., які залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу у розмірі 586250,29 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 70299,55 грн. інфляційних нарахувань, 22984,00 грн. 3 % річних та 294667,05 грн. пені.

Заперечуючи проти задоволення позовних у повному обсязі, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач не надав доказів того, що відповідач передавав відходи на захоронення, не вказав яким чином проводились зважування відходів та порядку розподілу відходів на три категорії споживачів, згідно яких у актах визначено об'єм та вартість, підтверджуючі документи відсутні. В рішенні №408 Новороздільської міської ради від 02.12.2011 р. не вказано тарифів на захоронення відходів, що становлять складову господарської діяльності. Акти виконаних робіт підписані невстановленою особою, яка належним чином не уповноважувалась на їх підписання. Акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності та не може вважатися належним доказом проведення операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання. Договором не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у формі пені, а відтак, позивач не має правових підстав вимагати її стягнення.

Крім того, в додаткових письмових поясненнях відповідач вказав, що Львівським апеляційним адміністративним судом по справі №813/8683/13-а від 03.06.2015 р. було зупинено виконання робіт щодо розміщення відходів на сміттєзвалищі твердих побутових відходів в м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області до отримання дозволу та ліміту на розміщення відходів. Тим самим, позивач не надавав та не міг надавати послуги з 03.06.2015 р., оскільки це було заборонено рішенням суду.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі Договору №66/13-2 на надання послуг по прийманню та захороненню твердих побутових відходів від 20.07.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджене належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором. У свою чергу відповідач всупереч взятим на себе зобов'язанням не оплатив вартість наданих позивачем послуг.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що оплата за надання послуг по прийманню та захороненню ТПВ проводиться згідно актів виконаних робіт на підставі рахунків Виконавця шляхом перерахування Замовником коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 599 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо заявленого клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, то суд відхиляє його як необґрунтоване з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача підписано та скріплено печаткою товариства Акт звірки взаєморозрахунків від 25.07.2014 р. на суму 267473,75 грн., Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2014 р. на суму 352831,12 грн., Акт звірки взаєморозрахунків від 21.04.2015 р. на суму 483111,44 грн., що свідчить про переривання перебігу строку позовної давності в порядку статті 264 ЦК України.

Твердження відповідача про те, що Акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності та не може вважатися належним доказом проведення операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання, судом не враховуються, оскільки вказані Акти оцінюються судом у сукупності з усіма іншими доказами (Договором, Актами здачі-прийняття робіт, тощо), долученими до матеріалів справи.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем доказів захоронення ТПВ і заборону захоронення таких відходів рішенням суду, то слід зазначити, що між сторонами виникли господарські договірні відносини, внаслідок чого у сторін взаємно виникли права та обов'язки, а тому обставини, на які покликається відповідач не має значення для цього спору, але може бути предметом окремого судового розгляду.

З огляду на викладене, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 586250,29 грн. основного боргу, 70299,55 грн. інфляційних нарахувань, 22984,00 грн. 3 % річних.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 294667,05 грн. пені, то вказана не підлягає до задоволення, оскільки положеннями Договору №66/13-2 на надання послуг по прийманню та захороненню твердих побутових відходів від 20.07.2013 року не передбачено відповідальності Замовника у формі пені за порушення ним взятих зобов'язань.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви долучено оригінал платіжного доручення №273 від 18.07.2016 р. у сумі 2801,24 грн.

У відповідності до положень частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір позивач повинен був сплатити 14613,01 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.01.2017 р. у справі №914/19/17 відстрочено сплату судового збору у розмірі 11811,77 грн. до прийняття рішення у справі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1Розділ (81652, Львівська область, місто Новий Розділ, вул. Грушевського, будинок 37; код ЄДРПОУ 38246506) на користь стягувача - Комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради (81652, Львівська область, місто Новий Розділ, вулиця Грушевського, будинок 37; код ЄДРПОУ 22362258) 586250,29 грн. (п'ятсот вісімдесят шість тисяч двісті п'ятдесят гривень 29 коп.) основного боргу, 70299,55 грн. (сімдесят тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 55 коп.) інфляційних нарахувань, 22984,00 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні) 3 % річних та 1953,95 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят три гривні 95 коп.) судового збору.

3. Стягнути з Комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради (81652, Львівська область, місто Новий Розділ, вулиця Грушевського, будинок 37; код ЄДРПОУ 22362258) в дохід Державного бюджету України суму 3572,71 грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1Розділ (81652, Львівська область, місто Новий Розділ, вул. Грушевського, будинок 37; код ЄДРПОУ 38246506) в дохід Державного бюджету України 8239,06 грн. судового збору.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

6. Відмовити в позові в частині стягнення 294667,05 грн. пені.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.03.2017 р.

Суддя Кидисюк Р.А