ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 22 лютого 2017 року м. Київ К/800/36668/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі – ОДПІ) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі № 804/3418/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И Л А : ОДПІ 26 грудня 2016 року (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року касаційна скарга залишена без руху, як така, що подана без дотримання вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим. Цією ж ухвалою встановлено строк до 17 лютого 2017 року для усунення недоліку касаційної скарги. На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року відповідачем в межах встановленого цією ухвалою строку подано повторно клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що кошторисом на 2017 рік виділено кошти на сплату судового збору, проте розпорядником бюджетних коштів нерівномірно розподілено суми виділених коштів згідно плану асигнувань, що унеможливлює ОДПІ сплатити судовий збір у поточному місяці. Разом з тим, докази на підтвердження цих доводів ОДПІ не надає (кошториси на 2017 рік, план асигнування видатків, виписки по рахунку по коду економічної класифікації 2800 тощо). Крім того, Відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, а вищі навчальні заклади та наукові установи також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів. Пунктом 47 вказаного Порядку визначено, у яких випадках вносяться зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувача), помісячного плану використання бюджетних коштів (далі - планові документи). Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), В п. 45 Порядку зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. З врахуванням цих нормативно-правових положень планування видатків на утримання державних органів на наступний рік здійснюється у формі складання індивідуальних і зведених кошторисів доходів та витрат, і особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року на дату постановлення цієї ухвали відповідачем не виконані. Беручи до уваги викладене, касаційна скарга ОДПІ на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108, ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції (ч. 6 ст. 214 цього ж Кодексу). Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 108, ст. 160, частин 3, 5, 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И Л А : Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі № 804/3418/16 повернути. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направити Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя Л.І. Бившева
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2017 |
Номер документу | 65170281 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Олефіренко Н.А.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Олефіренко Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні