Рішення

від 28.02.2017 по справі 569/12543/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/12543/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді: Рудики Л.Д.

при секретарі: Хлуд І.П.

з участю представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_7 банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ "Дельта Банк",- В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк ОСОБА_5звернувся з позовом до ОСОБА_6 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_7 банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ "Дельта Банк". В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 16 грудня 2010 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № К-2003880 зі змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами до кредитного договору, які є невід'ємними частинами кредитного договору, відповідно до якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 1 691 207,98 грн., зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 15% річних з кінцевим терміном повернення до 30 серпня 2018 року включно, на умовах визначених договором. Відповідно до п.1.3. кредитного договору погашення кредиту здійснюється рівними частинами щомісячно до 10 числа кожного місяця включно в сумі 19 666,00 грн. починаючи з липня 2011 року та з кінцевим терміном погашення заборгованості до 30 серпня 2018 року. Свої зобов'язання банк перед відповідачем виконав, що підтверджується меморіальним ордером та виписками по рахункам позичальника. ОСОБА_6 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання в результаті чого станом на 14 серпня 2015 року прострочена заборгованість складає 1 062 625, 59 грн. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором № К-2003880 від 16 грудня 2010 року між сторонами укладено іпотечний договір від 16 грудня 2010 року відповідно до якого ОСОБА_6 передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлю складу ПММ літ. П-1 загальною площею 490,80 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Рівне вулиця Курчатова, буд. 32; земельну ділянку загальною площею 0,3405 га, кадастровий номер 5610100000:01:050:0186, цільове призначення - для реконструкції складу паливно- мастильних матеріалів під гаражно-складські, виробничо-ремонтні та офісні приміщені що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Курчатова, 32 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, а тому представник позивача в рахунок часткового погашення заборгованості просить задовольнити позовні вимоги, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ Дельта Банк права власності на предмет іпотеки.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити. Суду пояснив, що остання сплата коштів відповідачем була здійснена 01 лютого 2015 року.

Представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову. Додатково пояснила, що відсутня співмірність заявлених вимог з вартістю іпотечного майна, що підтверджується звітом про експертну грошову оцінку, таким чином порушено майнові права іпотекодавця. Вказує, що позивач наділений правом в позасудовому порядку врегулювати стягнення на предмет іпотеки.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про причини неявки від третьої особи повідомлення не надійшло.

Заслухавши представників позивача та представника відповідача, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими сторони обгрунтовують свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 16 грудня 2010 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № К-2003880 зі змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами до кредитного договору, які є невід'ємними частинами кредитного договору.

Згідно вказаного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 1 691 207,98 грн., зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 15% річних з кінцевим терміном повернення до 30 серпня 2018 року включно, на умовах визначених договором.

Відповідно до п.1.3. кредитного договору погашення кредиту здійснюється рівними частинами щомісячно до 10 числа кожного місяця включно в сумі 19 666,00 грн. починаючи з липня 2011 року та з кінцевим терміном погашення заборгованості до 30 серпня 2018 року. Свої зобов'язання банк перед відповідачем виконав, що підтверджується меморіальним ордером та виписками по рахункам позичальника.

Станом на 14 серпня 2015 року відповідачем допущено заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 062 625, 59 грн., яка складається з: заборгованості за строковим кредитом - 971 970,75 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 1891,46грн.; суми трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 226,98 грн.: суми заборгованості по строковим процентам - 5592,16 грн.; суми заборгованості по простроченим процентам - 72780,97 грн.; розміру пені за несвоєчасне повернення процентів -9672,84 грн.; суми трьох процентів річних від суми прострочених процентів - 490,43 грн.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором № К-2003880 від 16 грудня 2010 року між сторонами укладено іпотечний договір від 16 грудня 2010 року відповідно до якого ОСОБА_6 передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлю складу ПММ літ. П-1 загальною площею 490,80 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Рівне вулиця Курчатова, буд. 32; земельну ділянку загальною площею 0,3405 га, кадастровий номер 5610100000:01:050:0186, цільове призначення - для реконструкції складу паливно- мастильних матеріалів під гаражно-складські, виробничо-ремонтні та офісні приміщення що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Курчатова, 32 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

Положенням п.7.4 Іпотечного договору від 16 грудня 2010 року передбачено, що сторони домовились про те, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя в позасудовому порядку, на підставі цього договору шляхом: Переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя відповідно до наведених нижче умов.

У випадку набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на Предмет іпотеки Іпотекодавець підписанням цього Іпотечного договору підтверджує свою згоду на передачу у власність Іпотекодержателю Предмета іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки Предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, якого обирає Іпотекодержатель для здійснення такої оцінки. Витрати щодо здійснення такої оцінки Предмета іпотеки несе Іпотекодавець.

Підписанням цього Договору Іпотекодавець засвідчує, що він надає Іпотекодержателю згоду на прийняття Іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на Предмет іпотеки до Іпотекодержателя (придбання Предмету іпотеки у власність) у випадку виникнення у Іпотекодержателя права звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов цього Договору, Кредитного договору та вимог чинного законодавства України.

Іпотекодавець підписанням цього Договору також засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього Договору та письмового рішення Іпотекодержателя про перехід права власності на Предмет іпотеки до Іпотекодержателя, для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки не вимагається.

Цей Договір та письмове рішення Іпотекодержателя про придбання Предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та надають право Іпотекодержателю подати заяву про реєстрацію права власності на предмет іпотеки. Право власності на Предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя у порядку, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до звітів про експертну грошову оцінку будівлі складу ПММ літ. П-1 загальною площею 490,80 кв. м, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Рівне вулиця Курчатова, буд. 32 та земельної ділянки загальною площею 0,3405 га, кадастровий номер 5610100000:01:050:0186 ринкова вартість вказаного майна становить 4 316 800 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

За змістом ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правова позиція Верховного Суду України, від 28 вересня 2016 року в постанові по справі №6-1243цс16, вказує, що відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду Цивільний кодекс України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", 328, 335, 376, 392 ЦК України, слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з абз. другим ч. 1 ст. 360 (7) ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом України і в його постановах від 30 березня 2016 року в справі №6-1851цс15 і від 12 жовтня 2016 року в справі №6-504цс16.

При вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя.

Матеріали справи не містять згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, що передбачено умовами договору іпотеки як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя.

Окрім того, стаття 16 ЦК України визначає право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, а також встановлює належні способи їх захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав слід розуміти закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Натомість такого способу захисту порушеного цивільного права як на тому наполягає позивач, норми ст. 16 ЦК України не передбачають.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно із п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Враховуючи те, що сторонни іпотечним договором визначили позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності іпотекодержателем, Законом не передбачено визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, з урахуванням правових позицій викладених в постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року в справі №6-1243цс16, від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851цс15, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,11,14, 16,328, 335, 376, 392 ЦК України, ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", постанов Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року в справі №6-1243цс16, від 30 березня 2016 року в справі №6-1851цс15 і від 12 жовтня 2016 року в справі №6-504цс16, абз. десятого п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003, ст.ст.61,213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність ПАТ "Дельта Банк"- відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя -