Постанова

від 06.03.2017 по справі 908/1632/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.03.2017р. справа №908/1632/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання ОСОБА_4 за участю представників: від позивача: ОСОБА_5, представник за дов. №2 від 20.01.2017р. від відповідача: ОСОБА_6, представник за дов. б/н від 11.01.2017р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зірка" ОСОБА_7, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2016р. по справі№908/1632/16 (суддя Азізбекян Т.А.) за позовомКуйбишевського районного центру зайнятості, смт. Куйбишеве, Запорізька область до відповідачаСільськогосподарського виробничого кооперативу "Зірка" ОСОБА_7, Запорізька область простягнення коштів, виплачених в якості дотацій на працевлаштування безробітних у розмірі 911 662,45 грн.

В С Т А Н О В И В:

14.06.2016р. позивач, Куйбишевський районний центр зайнятості смт. Куйбишеве, Запорізька область звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зірка" с.Білоцерківка, Запорізька область про стягнення коштів, виплачених в якості дотацій на працевлаштування безробітних у розмірі 911 662,45 грн. (т.1, а.с.5-8).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.11.2016р. у справі №908/1632/16 позов задоволено повністю ( т.6, а.с.70-73).

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зірка» (71053, Запорізька область, Куйбишевський район, с. Білоцерківка на користь Куйбишевського районного центру зайнятості, Запорізька область, смт. Куйбишеве грошові кошти, виплачені в якості дотацій на працевлаштування безробітних у розмірі 911 662 грн. 45 коп., суму витрат з судового збору у розмірі 13 674грн.

В обґрунтування прийнятого рішення господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 911 662 грн. 45 коп., що була завдана відповідачем позивачу внаслідок незаконного отримання грошових коштів з Фонду та використанням її не за цільовим призначенням.

Відповідач, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Зірка" с.Білоцерківка, Запорізька область, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з"ясування обставин справи, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2016р. по справі № 908/1632/16 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю (т.6, а.с.85-91).

Так, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норма матеріального права, а саме ст.1212 ЦК України. Спірну суму відповідач отримав на виконання укладених між сторонами договорів про працевлаштування безробітного з надання дотацій, які виконані сторонами у повному обсязі. Вказані договори не були визнані недійсними, а тому, на думку скаржника, договірний характер правовідносин між сторонами виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на положення ст.1166 ЦК України, оскільки позовних вимог, пов"язаних з відшкодуванням шкоди і правовідносин деліктного характеру між сторонами не виникало, що також виключає застосування вищенаведеної статті.

Також апелянт зазначив, що на виконання умов договорів та Порядку № 1 від 10.01.2001р. позивачем було проведено перевірки достовірності поданих роботодавцем даних, що є підставою для визначення розміру дотацій та порядку її використання, про що були складені відповідні акти №6 від 21.01.2011р. №34 від 20.07.2011р., №4 від 19.01.2012р., згідно висновків яких порушень не виявлено. Вказаними перевірками охоплено весь період надання дотацій відповідачу. Отже, як вважає скаржник, у механізм та спосіб визначений законодавством фактів порушень відповідачем умов надання дотацій, які б давали підстави для стягнення з нього коштів встановлено не було. У порушення п.16 Порядку №1 від 10.01.2001р., рішення про відшкодування коштів роботодавцем, яке приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом не виносилось та відповідачу у встановленому порядку не надсилалось.

Як на підставу для звільнення від доказування позивач посилається на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18.09.2012р. у справі №0813/955/2012, якою звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закрито кримінальну справу. В той же час, враховуючи приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України лише вирок, а не будь-яке рішення суду у кримінальній справі є підставою для звільнення від доказування.

Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції в порушення п.3 ч.1 ст. 84 ГПК України не зазначено доводів, за якими суд відхилив заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності та визнав причини пропуску строку звернення позивача до суду поважними. Предметом позову за цій справі є стягнення незаконного набутого майна грошових коштів на суму 911 662,45 грн., а не штрафних санкцій, тому положення ч.4 ст. 38 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на вказані правовідносини не поширюється, а в цьому випадку підлягає застосуванню загальний строк позовної давності в три роки, передбачений ст.257 ЦК України.

Крім того, постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18.09.2012р. у кримінальній справі № 0813/955/2012, цивільний позов на суму 911 662,45 грн. залишено без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14.11.2012р. зазначена постанова залишена без змін, а відтак, як вважає апелянт, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 265 ЦК України, перебіг строку позовної давності розпочався 14.11.2012р. і сплив 14.11.2015р.

24.01.2017р. через канцелярію суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від 20.01.17р. № 39/12, в яких позивач просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення. Заперечення колегією суддів розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи ( т.6, а.с.106-109).

13.02.2017р. через канцелярію суду від позивача надійшли витребувані судом документи, які колегією суддів розглянуті. прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (т.6, а.с.117-124).

14.02.2017р. апелянт надав суду пояснення до апеляційної скарги, в яких підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, які колегією суддів розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (т.6, а.с.126-129).

Справа слуханням відкладалась з метою дослідження та з"ясування фактичних обставин.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 06.03.2017р.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений наступний склад суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Попков Д.О.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Зубченко І.В., визначений наступний склад суду: головуючий суддя Радіонова О.О. судді Попков Д.О., Марченко О.А.

Апелянт у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2016р. у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Позивач, Куйбишевський районний центр зайнятості - юридична особа (ідентифікаційний код 20510602), що підтверджено Положенням, довідкою з ЄДР та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1, а.с.14-22).

Згідно п.1 Положення Куйбишевський районний центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Центр забезпечує реалізацію завдань, пов"язаних із соціальним захистом населення від безробіття, сприянням громадянам у підборі підходящої роботи, наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, професіональної орієнтації, наданням послуг роботодавцям щодо добору працівників та інформаційно-консультаційних послуг, а також реалізацією інших завдань, визначених законодавством у сфері зайнятості населення та загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на території Куйбишевського району.

Центр має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду відповідно до чинного законодавства( п.п.12. п.5 Положення).

Відповідач, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Зірка", СВК "Зірка" юридична особа (ідентифікаційний код 03749129), що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань (т.1, а.с.90-95).

У період з 27.08.2010 р. по 18.10.2010 р. між Куйбишевським районним центром зайнятості та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Зірка» було укладено 44 договори на працевлаштування 44 безробітних громадян з наданням дотацій за працевлаштування зазначених безробітних.

Так були укладені наступні договори про працевлаштування безробітного з наданням дотацій: - № 087610082600035 від 27.08.2010р. (ОСОБА_9); - № 087610082600034 від 27.08.2010 р. (ОСОБА_10); - № 087610100600041 від 06.10.2010р. (ОСОБА_11); - 087610100600045 від 06.10.2010р. (ОСОБА_12); - № 087610100600053 від 06.10.2010р. (ОСОБА_13); - № 087610100600051 від 06.10.2010р. (ОСОБА_14); - № 087610100600052 від 06.10.2010р. (ОСОБА_15); - № 087610100600048 від 06.10.2010 р. (ОСОБА_16);- № 087610100600043 від 06.10.2010р. (ОСОБА_17); - № 087610100600044 від 06.10.2010р. (ОСОБА_18); - № 087610100600046 від 06.10.2010 р. (ОСОБА_19); - № 087610100600047 від 06.10.2010р. (ОСОБА_20); - № 087610100600050 від 06.10.2010р. (ОСОБА_21); - № 087610100600059 від 06.10.2010р. (ОСОБА_22); - № 087610100600058 від 06.10.2010р. (ОСОБА_23); - № 087610100600063 від 06.10.2010р. (ОСОБА_24 Леонідович); - № 087610100600056 від 06.10.2010р. (ОСОБА_25); - № 087610100600049 від 06.10.2010 р. (ОСОБА_26); - № 087610100600042 від 06.10.2010р. (ОСОБА_27); - № 087610100600061 від 06.10.2010р. (ОСОБА_28); - № 087610100600054 від 06.10.2010 р. (ОСОБА_29); - № 087610100600062 від 06.10.2010р. (ОСОБА_30); - № 087610100600060 від 06.10.2010р. (ОСОБА_31); - № 087610100600064 від 06.10.2010р. (ОСОБА_32); - № 087610100600055 від 06.10.2010р. (ОСОБА_33); - № 087610100600057 від 06.10.2010р. (ОСОБА_34 Василіна); - № 087610101400067 від 14.10.2010р. (ОСОБА_35); - № 087610101400080 від 14.10.2010р.(ОСОБА_36); - № 087610101400074 від 14.10.2010р. (ОСОБА_37); - № 087610101400070 від 14.10.2010р. (ОСОБА_38); - № 087610101400065 від 14.10.2010р. (ОСОБА_39); - № 087610101400066 від 14.10.2010р. (ОСОБА_40); - № 087610101400082 від 14.10.2010 р. (ОСОБА_41); - № 087610101400072 від 14.10.2010р. (ОСОБА_42); - № 087610101400081 від 14.10.2010р. (ОСОБА_43); - № 087610101400076 від 14.10.2010 р. (ОСОБА_44); - № 087610101400069 від 14.10.2010р. (ОСОБА_45); - № 087610101400078 від 14.10.2010 р. (ОСОБА_46); - № 087610101400068 від 14.10.2010р. (ОСОБА_47); - № 087610101400075 від 14.10.2010р. (ОСОБА_48); - № 087610101400073 від 14.10.2010р. (ОСОБА_49); - № 087610101400077 від 14.10.2010р. (ОСОБА_50);- № 087610101400071 від 14.10.2010 р. (ОСОБА_51); - № 087610101400079 від 14.10.2010р. (ОСОБА_52) (т.2, а.с.28-115).

За змістом вказаних договорів Куйбишевський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Фонд) та Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зірка» (роботодавець) уклали ці договори про наступне:

роботодавець працевлаштовує на постійну роботу за направленням Центру зайнятості безробітного (ну), а Центр зайнятості надає дотацію на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного у розмірі витрат на заробітну плату прийнятої за направленням державної служби зайнятості особи відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці від 10.01.2001р. №1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2001р. за № 75/5266 (Розділ 1 "Предмет договору").

Розділом 2 договору передбачено, що центр зайнятості зобов'язується направити роботодавцю для працевлаштування за професією (на посаду) безробітного (ну); надавати роботодавцю дотацію у порядку та розмірах, передбачених договором та Порядком.

У разі отримання інформації від правоохоронних чи державних контролюючих органів або скарги працівника, працевлаштованого за направленням центру зайнятості тимчасово припинити перерахування роботодавцю дотації для з"ясування обставин порушення законодавства при використання дотації на термін не більше ніж 5 робочих днів (п.п.2.2.2)

Розділом 4 договорів передбачено, що центр зайнятості щомісячно після подання роботодавцем довідки про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості, та сплату страхових внесків відповідно до чинного законодавства протягом 30 календарних днів з дня отримання інформації про середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності по області за місяць, за який нараховано заробітну плату, перераховує суму дотації.

У відповідності до положень розділу 5 договорів роботодавець несе відповідальність за забезпечення гарантій зайнятості особи, прийнятої на роботу з наданням дотацій, достовірність даних, що є підставою для визначення розміру дотації.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що роботодавець зобов'язується повернути центру зайнятості в повному обсязі суму наданої дотації з урахуванням індексації на рівень інфляції у разі використання дотації з порушенням законодавства.

В тому ж пункті зазначено, що у разі встановлення недостовірності поданих роботодавцем даних роботодавець зобов"язаний відшкодувати центру зайнятості суму заподіяної шкоди з урахуванням індексації на рівень інфляції.

Умовами розділу 6 договорів передбачено, що договір набирає чинності з дня прийняття на роботу безробітного за направленням центру зайнятості та діє протягом двох років.

Договори про працевлаштування безробітного з наданням дотації підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками центру і СВК «Зірка» .

Позивачем до матеріалів справи надані довідки СВК «Зірка» про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості, використання робочого часу працівника та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2010 р. по листопад 2011 р.; рахунки на заробітну плату з нарахуваннями на дотаційні робочі місця, надані СВК «Зірка» до Куйбишевського РЦЗ за період з вересня 2010 р. по жовтень 2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що Куйбишевським районним центром зайнятості на користь СВК «Зірка» перераховані грошові кошти на дотаційні місця у загальні сумі 911 662, 45 грн., платіжними дорученнями: - № 694 від 23.09.2010 р. на суму 136,13 грн.; - № 783 від 26.10.2010р. на суму 3572,49 грн.; - № 917 від 30.11.2010р. на суму 45440,81 грн.; - № 976 від 17.12.2010 р. на суму 72178,88 грн.; - № 1012 від 27.12.2010 р. на суму 33 336,11 грн.; - № 48 від 28.01.2011 р. на суму 41464,95 грн.; - № 115 від 18.02.2011 р. на суму 77 479,25 грн.; - № 204 від 25.03.2011 р. на суму 75000,00 грн.; - № 215 від 29.03.2011р. на суму 3032,85 грн.; - № 305 від 26.04.2011 р. на суму 70 000,00 грн.; - № 380 від 25.05.2011 р. на суму 8549,86 грн.; - № 409 від 26.05.2011 р. на суму 1111,08 грн.; - № 413 від 26.05.2011 р. на суму 55 000,00 грн.; - № 422 від 30.05.2011 р. на суму 31 121,67 грн.; - № 547 від 06.07.2011 р. на суму 47645,00 грн.; - № 559 від 07.07.2011 р. на суму 9443,01 грн.;- № 560 від 08.07.2011 р. на суму 25480,73 грн.; - № 679 від 11.08.2012 р. на суму 41297,26 грн.; - № 696 від 23.08.2011 р. на суму 42145,19 грн.; - № 791 від 22.09.2011 р. на суму 77267,66 грн.; - № 813 від 26.09.2011 р. на суму 21 680,56 грн.; - № 904 від 21.10.2011 р. на суму 56443,19 грн.; - № 981 від 04.11.2011 р. на суму 55441,29 грн.; - № 1058 від 30.11.2011 р. на суму 17394,48 грн. (т.1, а.с.124-147).

На виконання умов зазначених договорів та Порядку № 1 від 10.01.2001р. позивачем було проведено перевірки достовірності поданих роботодавцем даних, що є підставою для визначення розміру дотацій та порядку її використання, про що були складені відповідні акти №6 від 21.01.2011р.. № 34 від 20.07.2011р., №4 від 19.01.2012р., згідно висновків яких порушень не виявлено (т.2, а.с. 116-121, 122-124, а.с.127-131).

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2012 р. Куйбишевським районним судом Запорізької області винесена постанова в порядку ст. 47 КК України, ст. ст. 10, 282 КПК України по кримінальної справи № 0813/955/2012 (провадження № 1/0813/88/2012), відповідно до якої ОСОБА_8, який звинувачується в скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 222 та ч. 2 ст. 366 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу закрито в зв'язку з передачею особи на поруки трудовому колективу СВК «Зірка» ; цивільний позов залишено без розгляду (т.1, а.с.53-57).

Постанова Куйбишевського районного суду Запорізької області обґрунтовується наступними обставинами.

За результатами розгляду документів про надання дотації роботодавцю на засіданнях комісії Куйбишевського РЦЗ з питань надання дотації на працевлаштування безробітних, які відбулися 26.08.2010р., 05.10.2010 р., 14.10.2010 р., між Куйбишевським районним центром зайнятості та СВК «Зірка» 27.08.2010 р., 06.10.2010 р. та 14.10.2010 р. укладено 44 договори про працевлаштування безробітних з наданням дотацій. На підставі зазначених договорів розпорядженнями голови СВК «Зірка» ОСОБА_8 безробітні були прийняті на роботу в СВК «Зірка» . Кооперативом відповідно до укладених договорів надавалися до Куйбишевського РЦЗ щомісячні довідки про нараховані суми коштів працевлаштованим особам за фактично відпрацьований час. На підставі даних довідок зазначені у них кошти у якості дотацій з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перераховувались Куйбишевським РЦЗ на особовий рахунок СВК «Зірка» , відкритий у ПАТ «ОСОБА_53 Аваль» , та використовувалися в подальшому на потреби господарства. У результаті надання головою правління СВК «Зірка» ОСОБА_8 до Куйбишевського РЦЗ завідомо неправдивих відомостей щодо наявності у СВК вакантних місць з метою одержання дотації, за період з жовтня 2010 р. по листопад 2011 р. СВК «Зірка» отримав в якості дотацій з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 911 662,45 грн., чим завдано великої матеріальної шкоди державним інтересам в особі Куйбишевського РЦЗ.

В постанові зазначається, що суд, оцінивши сукупність зібраних доказів у справі дійшов до висновку, що винність підсудного в скоєнні злочинів повністю доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 222 КК України так, як він здійснив шахрайство з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, та за ч. 2 ст. 366 КК України так, як він вчинив службове підроблення, яке спричинило тяжкі наслідки.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18.09.2012р. залишено без змін (т.1, а.с.58-61).

Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2014 р. у справі № 808/8801/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 р. у справі № 808/8801/13-а за адміністративним позовом Куйбишевського районного центру зайнятості до СВК «Зірка» про стягнення суми 911 662,45 грн., вказаний позов залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду (т.1, а.с.32-37).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016р. у справі К/800/3666/15 ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 р. скасовано, провадження у справі про стягнення коштів закрито. Роз'яснено, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (т.1. а.с.38-40).

За таких обставин, позивач 14.06.2016р. звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення коштів, виплачених в якості дотацій на працевлаштування безробітних у розмірі 911 662,45 грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення коштів, виплачених в якості дотацій на працевлаштування безробітних, отриманих на підставі укладених між сторонами договорів.

Спірні правовідносини регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" від 02.03.2000р. № 1533-Ш (із змінами, внесеними згідно із Законами № 2464-V1 від 08.07.2010р., № 5076- V1 від 05.07.2012р.).

Суд першої інстанції, приймаючи до уваги висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 22.09.2015р. у справі № 21-1884а15, дійшов висновку про те, що даний спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, з чим колегія суддів погоджується з наступного.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1,4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам із змінами, внесеними згідно з постановами ВГСУ, остання № 2 від 16.12.2015р.).

В даній справі склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а спір виник із цивільних (договірних) відносин.

Розглядаючи спір, суд залишив без задоволення заяву відповідача про застосування позовної давності без будь-якої мотивації такого висновку, з чим колегія суддів не може погодитися з наступного.

Позовна давність за визначенням статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до суду із заявою про застосування наслідків спливу строку позовної давності (т.2, а.с.1-3).

Так, в позовній заяві та клопотанні про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначає, що фактичною підставою для звернення із цим позовом до суду є набрання законної сили постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області по кримінальній справі № 0813/955/2012 від 18.09.2012р., яка набрала законної сили після перегляду в апеляційному порядку 14.11.2012р.

Вказаною постановою цивільний позов на суму 911 662,45 грн. залишено без розгляду. При цьому зазначено, що залишення позову без розгляду не позбавляє можливості заявлення його у цивільному порядку.

Крім того, позивач і в позові і в клопотанні вказує на те, що під час розгляду кримінальної справи центр зайнятості не залучався до розгляду справи, відповідне подання про усунення виявлених порушень прокуратурою до центру зайнятості не вносилось, а інформація щодо судового провадження кримінальної справи стала відома Куйбишевському РЦЗ лише після отримання вимоги Куйбишевської міжрайонної прокуратури від 07.11.2013р. № 108-2911 вих.-13, а достатні підстави для подання позову до господарського суду з"явилися після отримання ухвали ВАСУ по справі № К/800/3666/15 від 16.02.2016р.

Зазначеної позивачем вимоги Куйбишевської міжрайонної прокуратури від 07.11.2013р. № 108-2911 вих.-13 вс в матеріалах справи немає, немає її і в додатку до позовної заяви і до клопотання про поновлення пропущеного строку, проте є подання Прокуратури Запорізької області від 10.08.2012р. №06/3-582 вих-12 на ім"я директора Запорізького обласного центру зайнятості про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину (т.2, а.с.4-6), в якому зазначено, що дане подання довести до відома спеціалістів Запорізького обласного центру зайнятості та районних центрів зайнятості та за наявності підстав притягнути до дисциплінарної відповідальності службових осіб Куйбишевського районного центру зайнятості.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивач надав копію вимоги Куйбишевської міжрайонної прокуратури від 07.11.2013р. № 108-2911 вих-13, зі змісту якої вбачається, що вона була направлена позивачу після винесення постанови Куйбишевського районного суду від 18.09.2012р. по кримінальній справі №0813/955/2012 (т.6, а.с.123).

Копія позовної заяви Куйбишевського міжрайонного прокурора в інтересах Куйбишевського районного центру зайнятості Запорізької області до ОСОБА_8 про відшкодування збитків, завданих злочином датована 10.08.2012р. (т.6, а.с.118).

Згідно ч. 2 ст. 265 ЦК України, залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності, Якщо суд залишив без розгляду позов, пред"явлений у кримінальному провадженні час від дня пред"явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Предмет позову у даній справі це стягнення грошових коштів, виплачених в якості дотацій, а не штрафних санкцій, тому положення ч. 4 ст. 38 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо не застосування строку давності у разі стягнення штрафних санкцій, на спірні правовідносини не поширюється.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права (постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.05.2014р. № 3-23гс14).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення (постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.09.2015р. № 3-374гс15).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що перебіг строку позовної давності розпочався 14.11.12р. (з моменту набрання законної сили постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області по кримінальній справі № 0813/955/2012 від 18.09.2012р.) і сплив 14.11.2015р., тоді як позивач з позовом звернувся до господарського суду 14.06.2016р.

При цьому, колегія суддів вважає, що обставини пропуску строку позовної давності, на які вказує позивач, а саме, звернення в подальшому до окружного адміністративного суду із позовом, є поважними.

За змістом п.5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, керуючись нормами ст. 1166 ЦК та ст.1212 ЦК України, при цьому, враховував умови п.5.4 укладених договорів, яким передбачено, що роботодавець зобов"язується повернути центру зайнятості в повному обсязі суму наданої дотації у разі використання дотації з порушенням законодавства, вина відповідача документально доведена та не спростована, своїми діями відповідач через незаконне отримання грошових коштів з Фонду та використання не за цільовим призначенням спричинив значну матеріальну шкоду позивачу.

Колегія суддів вважає помилковим посилання суду на норми ст.ст.1166, 1212 ЦК України з наступного.

В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення" передбачено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Як вже зазначалось, предмет позову у даній справі це стягнення грошових коштів, які відповідач отримав за договорами в якості дотацій за працевлаштування безробітних відповідно до ст. 30 Закону України "Про загальнообов"язкове державне страхування на випадок безробіття", у зв"зку із встановленням їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Позивач, наполягаючи на стягненні коштів з відповідача посилається на те, що відповідачем вказані кошти отримані без достатньої правової підстави. Але таке посилання позивача є помилковим з огляду на наступне.

Стаття 1212 відноситься до глави 83 ЦК України Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави Підрозділу 2 Недоговірні зобов язання .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі ст.1213 ЦК України набувач зобов язаний повернути потерпілому безпідставне набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставне набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, вирішуючи спір такої категорії, господарській суд повинен був дослідити питання щодо факту набуття особою майна, до якої звернулася потерпіла особа з відповідними вимогами, а також відсутність чи наявність підстав для його набуття.

Судом було встановлено, що спірну суму відповідач отримав на виконання укладених між сторонами 44 договорів про працевлаштування безробітного з наданням дотації, які є укладеними та виконаними сторонами у повному обсязі. Вказані договорі не були визнані у встановленому законом порядку недійсними.

За правовим висновком Верховного Суду України у справі № 6-122цс 14 від 24.09.2014р., ст. 1212 ЦК України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, в тому числі й щодо зобов"язання повернути майно потерпілому.

За приписами ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу є обов"язковим для всіх суб"єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Зміст глави 82 ЦК присвячений зобов"язанням, що виникають не з договорів, а із завдання шкоди.

Водночас наявність між сторонами договірних відносин та спору, що виникає саме з цих відносин, виключають можливість застосування приписів статті 1166 ЦК України, положення якої стосуються виключно зобов"язань, що виникають саме внаслідок завдання шкоди.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які в даному випадку, їх не регулюють.

Колегія суддів вважає, що порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (абз.2 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Як вже зазначалося, спірні правовідносини виникли внаслідок укладених між сторонами договорів на працевлаштування безробітного з наданням дотацій.

Частиною 3 статті 35 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції на час виникнення спірних правовідносин встановлено, що достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

На час укладення договорів про працевлаштування безробітних з наданням дотації діяв Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.2001 р. № 1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2001 року за № 75/5266, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 18.03.2013р. № 123.

Саме цим Порядком було передбачено укладання договорів про працевлаштування безробітного з наданням дотації (п.13 Порядку).

За загальним правилом, підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини ( ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов"язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 2, 3 ст. 509 ЦК України).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до положень розділу 5 договорів роботодавець несе відповідальність за забезпечення гарантій зайнятості особи, прийнятої на роботу з наданням дотацій, достовірність даних, що є підставою для визначення розміру дотації.

Пунктом 5.4 договорів передбачено, що роботодавець зобов'язується повернути центру зайнятості в повному обсязі суму наданої дотації з урахуванням індексації на рівень інфляції у разі використання дотації з порушенням законодавства.

В тому ж пункті договорів зазначено, що у разі встановлення недостовірності поданих роботодавцем даних роботодавець зобов"язаний відшкодувати центру зайнятості суму заподіяної шкоди.

Отже, у розумінні Закону, кошти, отримані роботодавцем в якості дотації на створення додаткових робочих місць, у випадку встановлення факту подання недостовірних відомостей та з порушенням встановленого порядку, є шкодою, заподіяною страховику, відшкодування якої передбачено умовами договору.

Матеріалами справи доведено та відповідачем не спростовано, що в результаті надання головою правління СВК "Зірка" ОСОБА_8 до Куйбишевського РЦЗ завідомо неправдивих відомостей щодо наявності у СВК вакантних місць з метою отримання дотацій за період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року СВК "Зірка" отримав в якості дотацій з Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 911 662,45 грн., чим завдано великої матеріальної шкоди державним інтересам в особі Куйбишевського РЦЗ.

Враховуючи наведені норми Закону та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Куйбишевського РЦЗ до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зірка" про стягнення коштів, виплачених в якості дотацій на працевлаштування безробітних на загальну суму 911 662,45 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем було проведено перевірки достовірності поданих роботодавцем даних, згідно висновків яких порушень не виявлено. Отже, як вважає скаржник, у механізм та спосіб визначений законодавством фактів порушень відповідачем умов надання дотацій, які б давали підстави для стягнення з нього коштів встановлено не було. У порушення п.16 Порядку № 1 від 10.01.2001р., рішення про відшкодування коштів роботодавцем, яке приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом не виносилось та відповідачу у встановленому порядку не надсилалось.

Проте, згідно положень ч 3 ст. 35 Закону № 1533 у разі використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду повинно бути залишено без змін, але за мотивами викладеними у даній постанові.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зірка" с.Білоцерківка, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2016р. у справі №908/1632/16 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.2016р. у справі №908/1632/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді: О.А.Марченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1. позивачу;

2. відповідачу;

3. у справу;

4. ДАГС;

5. ГСЗО