Постанова

від 27.02.2017 по справі 911/3607/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2017 р. Справа№ 911/3607/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Кропивної Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Курінний С.Ю. (дов. № 368 від 09.08.2016 р.);

від відповідача: Давидова О.М. (дов. від 06.02.2017 р.);

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

на ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2017 року

у справі № 911/3607/15 (суддя: Подоляк Ю.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ "Лін Беккер"

про стягнення 670 297 378,37 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2017 р. зупинено провадження у справі № 911/3607/15 до вирішення спору у справі господарського суду міста Києва № 910/24031/16 та набрання законної сили рішення у вказаній справі.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що оскільки розгляд даної справи неможливий до вирішення пов'язаної з нею іншої справи господарського суду міста Києва за № 910/24031/16, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі № 911/3607/15 до вирішення спору у справі господарського суду міста Києва за № 910/24031/16.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2017 р. у справі № 911/3607/15 скасувати та передати справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказав, що предметом спору у справі № 911/3607/15 є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 10/0604/299к-07 від 13.07.2007 р. на підставі договору поруки № 100.2.3-01/213п-08 від 25.07.2008 р., тоді як предметом позову у справі № 910/24031/16 є визнання недійсними договорів про внесення змін до договору поруки № 23ВД від 31.05.2007 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2017 р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 911/3607/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 р. розгляд справи було відкладено на 27.02.2017 р.

У судовому засіданні 27.02.2017 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу господарського суду Київської області скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.02.2017 р. вказав, що ухвала господарського суду Київської області є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

У судове засідання 27.02.2017 р. представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.07.2007 р. між позивачем та третьою особою у справі укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/299к-07 та додаткові договори про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/299к-07 від 13.07.2007 р. (том 1, а.с. 25)

В забезпечення виконання третьою особою - ТОВ "Лін Беккер" своїх зобов'язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/299к-07 від 13.07.2007 р. між позивачем та відповідачем у справі укладено договір поруки № 100.2.3-01/213п-08 від 25.07.2008 р. та додаткові договори про внесення змін до договору поруки № 100.2.3-01/213п-08 від 25.07.2008 р. (том 1, а.с. 103).

Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк в даній справі звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" про стягнення (з урахуванням поданих позивачем 17.11.2016 р. та 05.12.2016 р. заяв про уточнення та зменшення розміру позовних вимог) заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 13.07.2007 р. № 10-0604/299к-07, укладеного між ЗАТ "Внєшторгбанк (Україна) (правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк") та ТОВ "Лін Беккер", яка станом на 27.07.2015 становить 181086612,57 грн. та 22162788,98 доларів США з них: 17731013,52 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 22.07.2015 року 1 долар США = 22,021461 грн. становить 390462822,72 грн.) - прострочена заборгованість відповідача по кредиту; 19941886,65 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту у доларах США; 12677905,06 грн. - прострочена заборгованість по кредиту у гривнях; 1382526,67 доларів США - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у доларах США; 750254,11 грн. - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у гривні; 219360,76 доларів США - строкова заборгованість по сплаті процентів у доларах США, нарахованих за період з 25.06.2015 по 27.07.2015; 206319,88 грн. - строкова заборгованість по сплаті процентів у гривні, нарахованих за період з 25.06.2015 по 27.07.2015; 146920074,39 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту у доларах США; 3991282,38 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту у гривні; 5515383,29 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів у доларах США; 136576,84 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів у гривні; 593759,03 доларів США - 3% річних за прострочення повернення кредиту у доларах США; 376169,07 грн. - 3% річних за прострочення повернення кредиту у гривні; 25255,87 долари США - 3% річних за прострочення сплати процентів у доларах США; 14638,58 грн. - 3% річних за прострочення сплати процентів у гривні; 6865791,95 грн. - договірна санкція у розмірі 0,00278% від заборгованості за кредитом; 36099,05 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів; 3596117,97 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача перелічених вище коштів на підставі договору поруки № 100.2.3-01/213п-08 від 25.07.2008 р. та додаткових договорів про внесення змін до договору поруки від 25.07.2008 № 100.2.3-01/213п-08, яким відповідач зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання третьою особою зобов'язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/299к-07 від 13.07.2007 р. та додаткових договорів до нього.

В процесі розгляду справи № 911/3607/15 відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Подане клопотання мотивоване тим, що є невирішений спір у справі господарського суду міста Києва № 910/24031/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" до публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання недійними договорів про внесення змін до договору поруки від 25.07.2008 № 100.2.3-01/213п-08, укладеного між сторонами у справі.

Як вбачається з зазначеного клопотання, товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі" в грудні 2016 р. звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання недійними договорів про внесення змін до договору поруки № 100.2.3-01/213п-08 від 25.07.2008 р., укладеного між сторонами у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2016 р. порушено провадження у справі № 910/24031/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фоззі до публічного акціонерного товариства ВТБ Банк про визнання недійсними договорів та прийнято позовну заяву до розгляду.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії позовної заяви, предметом позову у справі № 910/24031/16 є вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" про визнання недійсними договору № 5 від 13.11.2013 р. про внесення змін до договору поруки від 25.07.2008 р. № 100.2.3-01/213п-08; договору № 6 від 13.03.2014 р. про внесення змін до договору поруки від 25.07.2008 № 100.2.3-01/213п-08; договору № 7 від 30.04.2014 р. про внесення змін до договору поруки від 25.07.2008 № 100.2.3-01/213п-08; договору № 8 від 31.07.2014 р. про внесення змін до договору поруки від 25.07.2008 № 100.2.3-01/213п-08; договору № 9 від 12.09.2014 р. про внесення змін до договору поруки від 25.07.2008 № 100.2.3-01/213п-08; договору № 10 від 06.10.2014 р. про внесення змін до договору поруки від 25.07.2008 № 100.2.3-01/213п-08; договору № 11 від 25.11.2014 р. про внесення змін до договору поруки від 25.07.2008 № 100.2.3-01/213п-08.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що предметом спору у справі № 911/3607/15 є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 10/0604/299к-07 від 13.07.2007 р. на підставі договору поруки № 100.2.3-01/213п-08 від 25.07.2008 р., тоді як предметом позову у справі № 910/24031/16 є визнання недійсними договорів про внесення змін до договору поруки № 23ВД від 31.05.2007 р., спростовується вищевикладеним.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В силу ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний договір не породжує юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі № 910/24031/16 ТОВ Фоззі посилається на те, що спірні договори про внесення змін до договору поруки підписані сторонами після припинення правовідносин поруки, а отже вони не були направлені на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупиняючи провадження у даній справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, місцевий господарський суд виходив із того, що у справі господарського суду міста Києва за № 910/24031/16 встановлюється питання щодо недійсності чи навпаки договорів про внесення змін до договору поруки від 25.07.2008 р. № 100.2.3-01/213п-08, укладених між сторонами у справі, на підставі яких в свою чергу, ґрунтуються позовні вимоги позивача у даній справі та лише після прийняття остаточного рішення по зазначеній справі буде можливим визначити наявність у позивача права вимагати стягнення боргу з поручителя - ТОВ "Фоззі" на підставі ст.ст. 553, 554 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено положення ч. 1 ст. 79 ГПК України, зокрема, вказано, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Водночас, згідно із п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК з урахуванням обставин конкретної справи є підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

З наведених норм вбачається, що суд може зупинити провадження у справі про стягнення коштів за договором у разі неможливості її розгляду до вирішення іншим судом справи про визнання такого договору недійсним.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що зміст договорів про внесення змін до договору поруки впливає на обсяг зобов'язань відповідача за даним договором поруки та кредитним договором, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо пов'язаності даної справи зі справою № 910/24031/16.

При цьому факти, які будуть встановлені господарським судом міста Києва при розгляді позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі", матимуть значення для вирішення даної справи.

Крім того, надання місцевим господарським судом правової оцінки договору поруки № 100.2.3-01/213п-08 від 25.07.2008 р. та перевірка його на предмет відповідності закону без відповідного клопотання сторін правочину буде порушенням місцевим господарським судом принципів диспозитивності та рівності сторін при вирішенні спору.

Таким чином, оскільки розгляд даної справи неможливий до вирішення пов'язаної з нею іншої справи господарського суду міста Києва за № 910/24031/16, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі № 911/3607/15 до вирішення спору у справі господарського суду міста Києва за № 910/24031/16.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при вирішенні питання можливості зупинення провадження у справі вірно застосовані правові позиції суду вищої інстанції та приписи 79 ГПК України.

Колегія суддів також зазначає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, ухвала суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для скасування, в тому числі з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, ухвала господарського суду Київської області від 17.01.2017р. у справі № 911/3607/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2017 року у справі № 911/3607/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Київської області від 17.01.2017 року у справі № 911/3607/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/3607/15 повернути до місцевого господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Л.В. Кропивна