Рішення

від 24.02.2017 по справі 362/1688/15-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1688/15-ц

Провадження № 2/362/35/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2017 року Васильківський місьрайонний суд Київської області в складі:

головуючого -судді Орди О.О

при секретарі -Хоменко О.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області, Національного університету біоресурсів і природокористування України, ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, треті особи - Управління Держземагенства у ОСОБА_2 районі Київської області, Державна інспекція сільського господарства у Київській області, Київське обласне та по м. Києву управління лісового і мисливського господарства, з участю ОСОБА_2 відділу Києво-Святошинскої місцевої прокуратури Київської області, що діє в інтересах держави в особі Національного університету біоресурсів і природокористування України про усунення перешкод в приватизації земельної ділянки фізичною особою,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вимогами, уточненими в процесі розгляду справи, про визнання незаконним та скасування рішення 18 сесії 4 скликання Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області від 24 березня 2006 року № 202 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування надання Національному аграрному університету (відокремлений підрозділ «Борська лісова дослідна станція) для ведення лісового господарства в межах Дзвінківської сільської ради Васильківського району та передачу в постійне користування земельної ділянки загальною площею 22,8906; визнання незаконним та скасування розпорядження № 936 ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області від 16 квітня 2008 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта та передачі в постійне користування земельної ділянки 4533, 7566 га Національному аграрному університету (відокремлений підрозділ Боярська лісова дослідна станція для ведення лісового господарства на території Дзвінківської сільської ради, за межами населеного пункту ; визнання незаконним та скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 17,0268 га, виданий Національному аграрному університету серії ЯЯ № 383908, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030832600004 від 05.09.2008 року та його реєстрацію; визнання незаконним та скасування рішення 24 сесії 6 скликання Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області № 565 від 20 вересня 2013 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення йому земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с.Дзвінкове по вул. Лісна, 2.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх тим, що у володінні його довірителя перебуває квартира АДРЕСА_1, а тому він має права на отримання відповідної земельної ділянки на який розташована нерухомість, у зв'язку з наведеним він вважає відповідні рішення органу місцевого самоврядування незаконними, оскільки під час їх прийняття не було враховано розташування на спірній земельній ділянці, що була виділена Аграрному університету, будинку позивача.

Представник відповідача -Дзвінківської сільської ради Васильківського району в судовому засіданні позов визнав.

Представник відповідача - Національного університету біоресурсів і природокористування України, та діючий в його інтересах, як держави, представник ОСОБА_2 відділу Києво-Святошинскої місцевої прокуратури Київської області, що діє в інтересах держави, вимоги позову не визнав, вважаючи їх необґрунтованими. При цьому представник прокуратури зазначив, що будинок позивача перебуває на землях лісового господарства, а тому не можуть перебувати у власності фізичної особи, крім того, він є власником лише однієї квартири в двохквартирному будинку, тобто багатоквартирному, а в такому випадку, земельна ділянка може бути передана лише відповідному об'єднанню власників багатоквартирного будинку. Також прокурором подано заяву про застосування строків позовної давності, так як під час приватизації позивачем квартири АДРЕСА_2 в сДзвінкове він звертався із заявою щодо передачи у спільну часткову власність квартири АДРЕСА_3 яка стоїть на балансі НАУ «Боярська лісова дослідна станція» за результатами чого було прийнято рішення виконавчого комітету Дзвінківської сільської ради № 61 від 30.06.2008 року. Також із трудової книжки ОСОБА_1, 1958 р.н вбачається, що він працював майстром лісу Боярської лісової станції, помічником лісничого, отже йому було відомо починаючи з 1982 року до 22.08.2011 року, що він проживає у квартирі, яка знаходилась на землях постійного землекористувача Національного університету біоресурсів і природокористування. Крім того позивач у 2008 році вже звертався до сільської ради з питань приватизації земельної ділянки по вулиці Лісна,2 в с. Дзвінкове, однак не оформивши правовстановлюючі документи, позивач повторно звернувся в 2013 року з аналогічних питань а отже є підстави для застосування строку позовної давності

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не зявився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду не відомі

Представник третьої особи Управління Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Київської області в судове засідання не зявився, надіслав заяву про слухання справи за його відсутності, при розгляді справи поклались на думку суду.

Представник третьої особи Державної інспекції сільського господарства у Київській області, в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про слухання справи за його відсутності, зазначив що надання в постійне користування Національному аграрному університету земельних ділянок, які перебувають у власності та користуванні громадян, разом з розміщеним на ним нерухомим майном, фактично позбавляє вказаних громадян можливості реалізувати своє право на набуття у власність відповідних земельних ділянок

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями ст.ст. 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Відповідно до положень ст.ст. 13 і 16 Конституції України, землі та її природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

За положеннями ст.7 ЛК України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Як зазначено в положеннях ч.2 ст.3 ЗК України, земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно з положеннями ст.8 ЛК України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Відповідно до положень ст. 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (п. ґ ч.4 ст.84 ЗК України).

Положеннями ст.56 ЗК України, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 га у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

У відповідності до положень ст.57 ЗК України та ч.1 ст.17 ЛК України, земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про те, що всі землі лісогосподарського призначення, які перебувають у державній власності, не підлягають передачі у приватну власність та можуть перебувати у користуванні лише спеціалізованих підприємств, установ та організацій. При цьому згідно із законодавством громадяни та юридичні особи набувають право власності виключно на замкнені ділянки лісового фонду, тобто такі земельні ділянки, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями тощо) розривами.

У відповідності до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16.04.2004 року, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК України 1990 року до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Разом з цим, п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин зазначено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень . Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому-п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку .

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, за вимогами ч.1 ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного),будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). У той же час, передбачається, що у разі переходу права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить лише право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Таким чином, з аналізу наведених норм права вбачається, що при набутті у власність нерухомого майна (будівель, споруд) перехід права власності (права користування - у разі відсутності у відчужувача нерухомого майна права власності на земельну ділянку, на якій розташовані ці об'єкти нерухомості) переходить до нового власника (набувача) на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землевласника (землекористувача), а якщо набувач не може мати у власності земельні ділянки, які були у попереднього землекористувача, то до набувача переходить право користування такою ділянкою.

У відповідності до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16.04.2004 передбачено, що при приватизації державного житлового фонду особи, яким передано у власність жилі приміщення в одноквартирних будинках, набувають право власності на земельні ділянки, де розташований будинок, шляхом їх приватизації згідно із положеннями ЗК ( 2768-14 ). У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність.

Згідно з вимогами ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У відповідності до положень ст.ст.18-21 ЗК України земельний фонд України відповідно до цільового призначення поділяється на дев'ять категорій, кожна з яких має свій правовий режим залежно від характеру землекористування, системи державних органів, що здійснюють функції державного управління землями та обсягом компетенції цих органів у галузі управління використання земельних ділянок.

Цільове призначення земель - це встановлені законодавством порядок, умови та межі використання земель для конкретних цілей відповідно до їх категорій, тобто цільове призначення конкретної земельної ділянки залежить від категорії земель, з яких її виділено, від планування та зонування території і є встановленою компетентним органом при наданні земельної ділянки межею її використання для конкретного призначення відповідно до затверджених планів розвитку території, зонуванням земель, а також правовим режимом відповідної категорії земель.

На даний час положеннями Земельного кодексу України розмежовано такі категорії земель, як землі лісогосподарського призначення та землі житлової та громадської забудови.

Порядок використання земель з категорією житлової та громадської забудови, за положеннями ст.ст.38 і 39 ЗК України, Законів України Про основи містобудування та Про регулювання містобудівної діяльності , відрізняється від порядку використання земель лісогосподарського призначення, які надані в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст.57 ЗК України та ч.1 ст.17 ЛК України).

У відповідності до вимог ст.20 ЗК України , віднесення земель до тієї чи іншої категорії та зміна цільового призначення земель, надання земельних ділянок у власність чи користування здійснюється на підставі рішень відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а порядок використання земель житлової та громадської забудови передбачений ст. 39 і ст. 42 цього Кодексу .

Як встановлено в судовому засіданніАДРЕСА_4 в житловому будинку № 2 по вулиці Лісна, с. Дзвінкове, Васильківського району належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/5 частки кожному що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 04 серпня 2008 року, серія САВ № 092857

Згідно довідки № 418 від 01.04.2015 року ВП НУБіП України «Боярска лісова дослідна станція» житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 та належав підприємству -Боярська лісова дослідна станція до 2008 року. З 29.07.2008 року вищезазначений житловий будинок після приватизації на підставі свідоцтва

Згідно листу № 1016 від 24.07.2015 року Національного університету біоресурсів і природокористування України Боярська лісова дослідна станція вбачається, що по вул. Лісна, 2 в с. Дзвінкове розташований 2-х квартирний житловий будинок з прибудинковими спорудами, квартал № 88, інв. № 45з, 1926 року побудови (приватизований ОСОБА_5, Ткаченко)

За матеріалами справи також вбачається, що позивач у 2013 році звернувся до Дзвінківської сільської ради із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель, яка розташована в с.Дзвінкове по вул. Лісна, 2, на території Дзвінківської сільської ради, яка своїм рішенням 24 сесії 6-го скликання № 565 від 20 вересня 2013 року відмовила йому в цьому.

Крім того позивач у 2008 році позивач звертався до Дзвінківської сільської ради із заявою про передачу у приватну власність раніше наданої земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства в с. Дзвінкове по вулиці Лісна, 2, яка своїм рішенням 12 сесії 5 скликання № 212 вирішила передати йому у приватну власність земельну ділянку площею 0,45 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства 0,20 га

Рішенням 18 сесії 4 скликання від 24 березня 2006 року № 202 Дзвінківська сільська рада надала Національному аграрному університету в постійне користування для ведення лісового господарства земельну ділянку площею 5,8638га (Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 383907 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030832600006 від 05.09.2008 року, кадастровий № 3221482200:03:001:0003).

Рішенням 18 сесії 4 скликання від 24 березня 2006 року № 202 Дзвінківська сільська рада надала Національному аграрному університету в постійне користування для ведення лісового господарства земельну ділянку площею 17,0268га (Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 383908 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030832600004 від 05.09.2008 року, кадастровий № 3221482200:03:001:0001).

Розпорядженням ОСОБА_2 райдержадміністрації від 16.04.2008 року № 936 надано Національному аграрному університету в постійне користування для ведення лісового господарства земельну ділянку площею 4533, 7566га (Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 383911 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030832600001 від 05.09.2008 року, кадастровий № 3221482200:05:001:0001; Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 383913 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030832600002 від 05.09.2008 року, кадастровий № 3221482200:03:001:0001; Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 383909 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030832600007 від 05.09.2008 року, кадастровий № 3221482200:05:001:0002; Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 383912 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030832600003 від 05.09.2008 року, кадастровий № 3221482200:06:009:0001; Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 383910 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030832600005 від 05.09.2008 року, кадастровий № 3221482200:03:001:0002).

Згідно висновку № 953/16-41 комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи від 16 травня 2016 року, зокрема площа території, яку використовує позивач для розташування, експлуатації і обслуговування будівель і споруд по вул. Лісна, 2 в с. Дзвінкове і яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим № 3221482200:03:001:0003 становить 0,3376 га

Експерт ОСОБА_7Ф в судовому засіданні повідомив, що позивач є співвласником в квартирі житлового будинку, технічна документація на земельну ділянку яка перебуває в користуванні має недоліки, про які зазначено в висновку

Таким чином, з огляду на зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що на час звернення до суду з зазначеним позовом, заявник набув лише право спільної часткової власності на частину квартири АДРЕСА_6, що знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, розташованому на землях лісогосподарського призначення, що не підлягають до передачі у власність громадянам, а тому, його вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Крім того суд звертає увагу, що згідно ст..149 ЗК земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів АР Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених ч.9 цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об єктів, пов язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог ч.8 цієї статті.

Таким чином, для передачі у власність чи користування земельної ділянки що розташована по вул. Лісна, 4 в с. Дзвінкове Васильківського району і відноситься до земель державного лісового фонду та перебуває у постійному користуванні Національного університету біоресурсів і природокористування України, а також для виготовлення і отримання державного акту про право власності необхідно її вилучити у постійного землекористувача -Національного університету біоресурсів і природокористування України,

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га. для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених ч. 5-8 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 150 цього Кодексу.

За змістом ст.57 ЛК України, ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, проводиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Разом з тим, рішення відповідного органу про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки та висновків вказаних органів щодо можливості зміни її цільового призначення позивачем не надано, як і не надано доказів вилучення спірної земельної ділянки з земель Національного університету біоресурсів і природокористування України в установленому законом порядку не приймалось, а тому вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 81, 126, 152 і 155 ЗК України, ст.ст.10, 60, 158, 208, 209, 212, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я: