Рішення
від 06.03.2017 по справі 303/2408/16-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/2408/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 березня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КУШТАНА Б.П., СОБОСЛОЯ Г.Г.

при секретарі ТЕРПАЙ С.М.

за участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Юніон ОСОБА_1 (ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 ), від імені та в інтересах якого діє уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 ОСОБА_2, до Фермерського господарства Михайлик , ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення боргу, за апеляційною скаргою ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 7 жовтня 2016 року, -

встановила:

ПАТ Юніон ОСОБА_1 (ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 ) у березні 2016 року звернулося до суду із зазначеним позовом до ФГ Михайлик , ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, у подальшому банк збільшив позовні вимоги та остаточно мотивував їх наступним. 14 .0 4.2015 ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 уклало з ФГ Михайлик договір про відкриття кредитної лінії № 27/04-15, на підставі якого надало позичальнику кредит у розмірі 1200000,00 грн строком по 13 .0 1.2016 зі сплатою за нього 30% річних. Виконання зобов'язань позичальником було забезпечено порукою ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, із якими банк уклав 14 .0 4.2015 договори поруки за №№ 27/04-15-П-1, 27/04-15-П-2 і 27/04-15-П-3 відповідно. Банк свої зобов'язання виконав, тоді як позичальник свої порушив, на вимоги банку про погашення боргу боржники не відреагували. Заборгованість станом на 28.09.2016 склала загалом 2021874 , 59 грн, а саме: за кредитом - 1200000 ,00 грн, за процентами - 388365 , 60 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 370422,34 грн, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 63086,65 грн.

Посилаючись на ці обставини та на передбачене законом і договорами право дострокової солідарної вимоги боргу включно зі сплатою неустойки , банк остаточно просив стягнути на свою користь солідарно з ФГ Михайлик , ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 2021874 , 59 грн, з яких борг за кредитом - 1200000,00 грн, борг за процентами - 388365 , 60 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 370422,34 грн, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 63086,65 грн, а також покласти на відповідачів судові витрати.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07.10.2016 позов задоволено частково, стягнуто на користь ПАТ Юніон ОСОБА_1 :

солідарно з ФГ Михайлик і ОСОБА_3 суму 1602365,60 грн заборгованості за кредитним договором від 14.04.2015 № 27/04-15, в т.ч., 1200000,00 грн основного боргу, 388365,60 грн відсотків, 10000,00 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4000,00 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту;

солідарно з ФГ Михайлик і ОСОБА_4 суму 1602365,60 грн заборгованості за кредитним договором від 14.04.2015 № 27/04-15, в т.ч., 1200000,00 грн основного боргу, 388365,60 грн відсотків, 10000,00 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4000,00 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту;

солідарно з ФГ Михайлик і ОСОБА_5 суму 1602365,60 грн заборгованості за кредитним договором від 14.04.2015 № 27/04-15, в т.ч., 1200000,00 грн основного боргу, 388365,60 грн відсотків, 10000,00 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4000,00 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ПАТ Юніон ОСОБА_1 з ФГ Михайлик , ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у відшкодування судових витрат по 7582,03 грн з кожного.

Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині відмови судом у стягненні пені в повному розмірі, вказує на неправильне, на його думку, застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права в частині, пов'язаній із оцінкою відповідних доводів сторін та поданих ними доказів.

Так, суд не мав передбачених ст. 551 ч. 3 ЦК України підстав для зменшення розміру неустойки та неправильно витлумачив правову позицію, висловлену Верховним Судом України у відповідному судовому рішенні, оскільки розмір неустойки (пені) не перевищував розміру пред'явленої до стягнення заборгованості за кредитом і процентами, розміру збитків, а навпаки, був значно меншим від розміру заборгованості, що її просив стягнути кредитор. Крім того, кредитор, маючи відповідне право, не ставив питання про стягнення інших штрафних санкцій за порушення зобов'язань позичальником.

Доводи відповідачів та висновки суду про об'єктивні обставини, що перешкодили позичальнику належно виконувати зобов'язання, необґрунтовані та не звільняють останнього від відповідальності за порушення зобов'язання, як не може бути визнана обґрунтованою і спроба стверджувати про прострочення кредитора.

Сторона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю і стягнути на користь банку солідарно з ФГ Михайлик , ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2021874,59 грн із відповідним розподілом судових витрат.

Відповідачами рішення суду не оскаржується. У письмових запереченнях на апеляцію відповідач ФГ Михайлик вказує на її необґрунтованість, просить скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін. Посилається на прострочення кредитора та на правильне, на думку сторони, зменшення судом розміру неустойки. Крім того, сторона вважає, що у позивача відсутнє право на солідарне стягнення боргу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 ОСОБА_6, який апеляцію підтримав, представника ФГ Михайлик ОСОБА_7 і ОСОБА_4, які скаргу не визнали, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України у відсутність інших учасників процесу, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого .

Із урахуванням положень ст.ст. 10, 11, ст. 303 ч. 1 ЦПК України щодо диспозитивності судового процесу, суд першої інстанції розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не робить висновків щодо судового рішення по суті в частині, яка не оскаржується, та бере до уваги відповідні пов'язані факти і обставини, оскільки це необхідно для розгляду апеляції.

Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України щодо зобов'язань та їх забезпечення в редакції, чинній на час їх виникнення : цивільні права та обов'язки, що виникають з договорів, які є обов'язковими для сторін, повинні належно виконуватися; виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою, неустойкою, зокрема, пенею; право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання; за загальним правилом, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків; позичальник зобов'язаний повернути борг кредитору, а останній вправі вимагати з боржника і поручителя, які відповідають перед ним як солідарні боржники, стягнення боргу, за відповідних умов - достроково, а також сплати неустойки; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст.ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 541, 543, 546, 549, 550, 553, 554, 611, 612, 614, 622-625, 629, ст. 1050 ч. 2, ст. 1054).

Встановлено, що за договором від 14.04.2015 про відкриття кредитної лінії № 27/04-15 і додатковою угодою № 1 від 14.04.2015 до цього договору ПАТ Юніон ОСОБА_1 (ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 ) надало ФГ Михайлик кредит у розмірі 1200000,00 грн строком по 13 .0 1.2016 зі сплатою за нього 30% річних (а.с. 14, 15, 25-35, 50-53). Для видачі кредиту у ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 був відкритий рахунок № 26001012990001, отримувачем коштів за яким є ФГ Михайлик , код ЄДРПОУ 34991359. Умовами договору передбачалося, зокрема, що:

у разі невиконання чи несвоєчасного виконання позичальником боргових зобов'язань за договором банк має право нарахувати та стягнути, а позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такої сплати, від суми невчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожний день з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені (несвоєчасне погашення заборгованості), до дати припинення цих обставин; нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування простроченої заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості; понесені збитки відшкодовуються стороною у повному розмірі понад неустойку (п. 6.1.);

у випадку порушення позичальником п.п. 5.2.4.-5.2.7., 5.2.9., 5.2.17.-5.2.18. позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1000,00 грн за кожен випадок порушення (п. 6.2.);

до усіх вимог, що випливають з цього договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність (п. 8.3.).

Право банку вимагати у разі порушення зобов'язань позичальником дострокового повернення кредиту та сплати всього належного за договором, включно зі штрафними санкціями, окрім того, що передбачене законом, випливає й із положень п.п. 2.4., 3.7. та інших умов договору про відкриття кредитної лінії.

Виконання зобов'язань позичальником було забезпечено порукою ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з кожним із яких банк уклав 14.04.2015 окремий договір поруки (відповідно №№ 27/04-15-П-1, 27/04-15-П-2 і 27/04-15-П-3, а.с. 36-41). За умовами договорів поруки, кожен із поручителів поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором і зобов'язався солідарно із ним відповідати перед кредитором у повному обсязі за порушення (невиконання) зобов'язань боржником, сплативши заборговане (зокрема, п.п. 2.1., 2.2., 3.2. договорів поруки).

Пунктом 5.1. кожного з договорів поруки сторони узгодили, що порука діє з моменту укладення договору протягом усього строку користування кредитом… та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії кредитних договорів, належного виконання усіх вимог кредитора; непред'явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки; кредитор вправі пред'явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3-х років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

До усіх вимог, що випливають з договору поруки, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність (п. 5.5. договорів поруки).

Умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Позичальник порушив свої зобов'язання за кредитним договором і спричинив виникнення боргу, що його кредитор остаточно визначив станом на 28.09.2016 із такими складовими: прострочена заборгованість за кредитом - 1200000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими з 14.04.2015 по 27.09.2016 процентами - 388365 , 60 грн, пеня за період з 14.04.2015 по 27 .0 9.2016: за несвоєчасну сплату кредиту - 370422,34 грн, за несвоєчасну сплату процентів - 63086,65 грн, загальний розмір заборгованості - 2021874,59 грн (а.с. 115-118). Заборгованість позичальника ФГ Михайлик ніким не оспорювалася та не спростовувалася по суті, підтверджується розрахунками, здійсненими кредитором за даними, зокрема, обороту коштів за кредитним договором (а.с. 11-13, 16-24).

З розрахунків та інших матеріалів справи випливає, що заборгованість за платежами, передбаченими кредитним договором, виникла у позичальника з 06.07.2015 внаслідок неповної сплати у відповідний строк процентів за кредитом і в подальшому заборгованість за процентами зростала, а останній за часом платіж на погашення процентів зафіксований 07.09.2015, після чого ці платежі не проводилися. Позичальнику належало щомісячно сплачувати проценти в розмірі близько 30 тисяч гривень. Відповідно до графіку повернення суми кредиту такий належало сплатити трьома платежами по 400000,00 грн кожен 05.11.2015, 05.12.2015 і 13.01.2016, проте, доказів здійснення жодного з таких платежів у справі немає.

Довідкою Закарпатського відділення ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 від 29.09.2015 № 41, випискою з банківського рахунку ФГ Михайлик за період з 01.09. по 30.09.2015, квитанцією банку від 02.10.2015 № 388_1 про здійснення касової операції (а.с. 139-142) підтверджується факт функціонування станом щонайменше на 02.10.2015 відділення банку в Закарпатській області та використання банківського рахунку № 26001012990001 отримувачем коштів ФГ Михайлик .

З пояснень сторін та інших матеріалів справи вбачається, що про запровадження у банку тимчасової адміністрації відповідачам було відомо у жовтні 2015 року. Голова ФГ Михайлик письмово пояснював суду першої інстанції про те, що після введення тимчасової адміністрації в банку позичальник здійснював дії по погашенню заборгованості за кредитним договором шляхом перерахування коштів на визначений у додатковій угоді рахунок, однак кошти були повернуті обслуговуючим банком у зв'язку з невірними реквізитами, а про зміну реквізитів для сплати заборгованості ані позичальник, ані поручителі не повідомлялися (а.с. 105-108, 123-126). Таку ж позицію сторона відповідачів підтримала і в апеляційному суді, як на докази належного виконання відповідного платежу посилалася на банківські документи.

Тим часом, наявні у справі документи вказують на таке. 11.11.2015 ФГ Михайлик платіжним дорученням № 146 переказало зі свого рахунку № 26003395356 у ПАТ ОСОБА_8 Аваль 1000,00 грн на рахунок № 26001012990001 одержувачу ПАТ ЮСБ ОСОБА_8 , код ЄДРПОУ 20305925, із призначенням платежу Погашення % за користування кредитом зг. кред. договору від 14.04.2015р. без ПДВ (а.с. 136). 18.11.2015 кошти були повернені на рахунок платника із фіксацією в банківській виписці невірного зазначення реквізитів одержувача як підстави для повернення платежу (а.с. 137, 138). Отже, слід констатувати, що кошти переказувалися за невірними реквізитами одержувача, оскільки таким за рахунком № 26001012990001 у ПАТ ЮСБ ОСОБА_8 є ФГ Михайлик , код ЄДРПОУ 34991359, а не ПАТ ЮСБ ОСОБА_8 , код ЄДРПОУ 20305925, тобто, кошти апріорі не могли бути зараховані вказаному в платіжному дорученні одержувачу на рахунок, відкритий іншій юридичній особі як рахунок для видачі кредиту. Саме за цим рахунком клієнта ФГ Михайлик (з урахуванням інших транзитних і технічних рахунків) відбувався рух і облік коштів за кредитним договором.

Вимогами від 18.12.2012 №№ 976-п, 977 і 078 ПАТ ЮСБ ОСОБА_8 , від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ ЮСБ ОСОБА_8 ОСОБА_9, зажадало від поручителів ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у п'ятиденний строк з дня одержання вимог достроково повернути всю наявну заборгованість позичальника ФГ Михайлик за кредитним договором, яка станом на 08.12.2015 визначалася в розмірі 1200000,00 грн боргу за кредитом, 86991,79 грн боргу за процентами, 18514,08 грн пені, всього - 1305505,87 грн (а.с. 42, 44, 46). У вимогах містилося також повідомлення про реквізити для сплати коштів, зокрема: банк отримувача - ПАТ ЮСБ ОСОБА_8 , МФО банку 305987, отримувач - ФГ Михайлик , ЄДРПОУ 34991359, № рахунку 37391012990001.980, призначення платежу - погашення заборгованості по договору про відкриття кредитної лінії № 27/04-15 від 14.04.2015 ФГ Михайлик . Вимоги були отримані адресатами: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (який є виконавчим директором ФГ Михайлик ) - 29.12.2015, ОСОБА_5 - 30.12.2015 (а.с. 43, 45, 47). Аналогічна вимога від 10.12.2015 № 854 направлялася банком безпосередньо позичальнику ФГ Михайлик в особі виконавчого директора ОСОБА_4 (а.с. 48-49).

Вимоги кредитора не були виконані. Посилання сторони відповідачів на неможливість сплати за кредитом через уведення в банку тимчасової адміністрації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, припинення функціонування відділення банку в Закарпатській області тощо необґрунтовані. За поясненням сторони позивача, що узгоджується з матеріалами справи та не спростоване стороною відповідачів, попри уведення такої адміністрації та припинення функціонування підрозділу банку в області реквізити для сплати коштів не змінювалися, а коли були змінені - то нові реквізити були повідомлені боржникам. Крім того, необхідна інформація була доступна на офіційних сайтах банку та вищеназваного Фонду. У справі немає доказів про об'єктивні перешкоди для позичальника та/або поручителів сплачувати борг у можливих межах, в т.ч., частково, з моменту виникнення прострочення за кредитним договором як до, так і після введення в банку тимчасової адміністрації. Переказ мізерної на тлі боргу суми коштів одержувачу на рахунок, який належить відправнику коштів, не свідчить про добросовісні дії, спрямовані на виконання зобов'язання (ст. 3 ч. 1 п. 6, ст. 13 ч.ч. 1-4, 6, ст. 14 ч. 1, ст. 509 ч. 3 ЦК України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ч. 1 ЦК України).

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами, здійснюючи своє право на захист та виконуючи обов'язки щодо доказування вільно, на власний розсуд (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України), у суді першої інстанції відповідачі не заперечували факти виникнення боргу за кредитним договором і виникнення у кредитора права на стягнення боргу та неустойки як такі, встановленим процесуальним порядком не спростовували розрахунку та розміру боргу, його елементів, пред'явлених до солідарного стягнення, не подавали своїх доказів на заперечення доводів кредитора в цій частині тощо.

За встановлених у справі обставин, твердження сторони позивачів та висновок суду першої інстанції про прострочення кредитора та порушення зобов'язання з його вини (ст.ст. 613, 616 ЦК України) не ґрунтуються на доказах і суперечать дійсним обставинам. Натомість є доведеним і не заперечується по суті факт прострочення боржника (ст.ст. 612, 614 ЦК України), що власне і слугувало підставою позову, предметом якого є стягнення солідарного боргу. Боржник не довів відсутності своєї вини в порушенні зобов'язання, відповідачі не спростували підстав позову та доводів, якими обґрунтовувалася вимога про стягнення конкретно визначеного боргу.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ст. 551 ч. 3 ЦК України). Зменшуючи розмір пені до 10000,00 грн за несвоєчасне повернення кредиту і до 4000,00 грн за несвоєчасне повернення процентів за кредитом, суд першої інстанції виходив із незадовільного матеріального становища відповідачів, їх незначних доходів, належного виконання зобов'язань позичальником до уведення в банку тимчасової адміністрації та неможливості їх подальшого виконання після відповідної спроби з незалежних від нього причин. Суд вважав ці обставини такими, що мають істотне значення в розумінні ст. 551 ч. 3 ЦК України та послався у зв'язку із цим на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у справі № 6-100цс14 (постанова від 03.09.2014).

Однак, у справі, за результатом розгляду якої Верховним Судом України було ухвалене судове рішення 03.09.2014, йшлося про зменшення на підставі ст. 551 ч. 3 ЦК України пені за умов, коли борг за договором позики становив 1495805 грн, а пеня становила 7838018,20 грн, крім того, ставилася вимога про стягнення 3% річних у розмірі 64422,07 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 79185,39 грн. Тобто, розмір неустойки був значно більшим від розміру боргового зобов'язання (разом із нарахованою індексацією та трьома процентами річних).

У справі ж, що розглядається, цілком інші обставини, які свідчать про те, що загальний розмір неустойки (пені) складає 27,29% від загального розміру боргу за кредитом і процентами, при цьому, розмір пені щодо прострочення сплати кредиту складає 30,87% від суми боргу, а розмір пені щодо прострочення сплати процентів складає 16,24% від суми відповідного боргу. Тож розміри неустойки як загалом, так і у відповідних частинах є істотно меншими від сум боргу, тому за жодних умов розмір неустойки не може бути визнаний таким, що значно перевищує розмір збитків, і саме це є визначальним. Інші обставини у контексті зменшення розміру неустойки, коли б такі й були (хоча відповідні обставини не були доведені належним чином у справі), можуть братися до уваги з урахуванням основної умови, що може слугувати для зменшення розміру неустойки. Суд першої інстанції врахував обставини, що не знайшли свого підтвердження в справі, неправильно застосував норму матеріального права та невірно витлумачив прецедентне судове рішення.

У постанові від 17.12.2014 у справі № 6-185цс14 Верховний Суд України зробив правовий висновок, згідно з яким: особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ч. 3 ЦК України); норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого; у випадках укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов'язання, між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

У справі, що розглядається, кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із позичальником як солідарний боржник за окремим договором, тому підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами ст. 554 ч. 3 ЦК України відсутні. Йдеться саме про солідарну відповідальність кожного поручителя із боржником, а не про солідарну відповідальність поручителів між собою, у справі не ставиться і не вирішується питання про подвійне стягнення боргу. Фактичному стягненню у будь-якому разі підлягає тільки дійсний, реальний борг, подвійне фактичне стягнення боргу не допускається, питання, пов'язані з недопущенням подвійного стягнення (забезпечення стягнення саме реально наявного боргу) вирішуються на стадії виконавчого провадження.

Відтак, на підставі ст. 309 ч. 1 п.п. 2, 4 ЦПК України апеляцію позивача, оскільки для скасування в цілому рішення суду підстав немає, слід задовольнити частково, рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог позову про солідарне стягнення боргу щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 360422,34 грн і пені за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 59086,65 грн слід скасувати, позов у цій частині задовольнити, зазначивши в резолютивній частині рішення про солідарне із позичальником стягнення відповідного боргу із кожного з поручителів окремо та змінивши відповідним чином резолютивну частину рішення суду внаслідок збільшення загального розміру стягнутих коштів до 2021874 , 59 грн.

Керуючись ст. 303 ч. 1, ст. 307 ч. 1 п. 2, ст. 309 ч. 1 п.п. 2, 4, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Юніон ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 7 жовтня 2016 року у частині відмови в задоволенні вимог позову ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 до Фермерського господарства Михайлик , ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення боргу щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 360422,34 грн і пені за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 59086,65 грн скасувати, позов у цій частині задовольнити, стягнути на погашення заборгованості за кредитним договором від 14.04.2015 № 27/04-15 на користь ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 20305925) солідарно з ФГ Михайлик (код ЄДРПОУ 34991359) і:

з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 360422,34 грн (триста шістдесят тисяч чотириста двадцять дві гривні 34 коп.) і пеню за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 59086,65 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімдесят шість гривень 65 коп.);

з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 360422,34 грн (триста шістдесят тисяч чотириста двадцять дві гривні 34 коп.) і пеню за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 59086,65 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімдесят шість гривень 65 коп.);

з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 360422,34 грн (триста шістдесят тисяч чотириста двадцять дві гривні 34 коп.) і пеню за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 59086,65 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімдесят шість гривень 65 коп.),

у зв'язку з чим виключити з першого абзацу резолютивної частини рішення Мукачівського міськрайонного суду від 7 жовтня 2016 року слово частково та збільшити загальний розмір стягнутих коштів до 2021874 , 59 грн (двох мільйонів двадцяти однієї тисячі восьмисот сімдесяти чотирьох гривень 59 коп.).

У решті рішення суду щодо стягнутих коштів залишити без змін.

За результатом розгляду справи стягнути на користь ПАТ ЮСБ ОСОБА_1 у відшкодування витрат по оплаті судового збору з ФГ Михайлик , ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 9312,50 грн з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді

СудАпеляційний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення06.03.2017
Оприлюднено10.03.2017
Номер документу65200757
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —303/2408/16-ц

Ухвала від 28.12.2020

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Кость В. В.

Постанова від 19.11.2020

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Бисага Т. Ю.

Ухвала від 31.08.2020

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Бисага Т. Ю.

Ухвала від 17.08.2020

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Бисага Т. Ю.

Ухвала від 23.06.2020

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Куцкір Ю. Ю.

Постанова від 16.10.2019

Цивільне

Велика палата Верховного Суду

Ситнік Олена Миколаївна

Ухвала від 10.07.2019

Цивільне

Велика палата Верховного Суду

Ситнік Олена Миколаївна

Ухвала від 05.06.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коротун Вадим Михайлович

Ухвала від 11.04.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коротун Вадим Михайлович

Ухвала від 09.06.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Мостова Галина Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні