Постанова

від 01.03.2017 по справі 802/4243/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 р. м. Вінниця

Справа № 802/4243/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,

представника позивача: ОСОБА_1,

представників відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Немирівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до фермерського господарства "Луч" про накладення арешту на банківські рахунки,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Немирівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області ( далі - Немирівська ОДПІ, позивач ) з адміністративним позовом до фермерського господарства "Луч" ( далі - ФГ "Луч", відповідач ) про накладення арешту на банківські рахунки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.12.2014 податковим органом видано наказ №30 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ "Луч" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.10.2014. Працівниками Немирівської ОДПІ 09.12.2014 було здійснено виїзд за юридичною адресою ФГ "Луч" з метою ознайомлення керівника платника податків з наказом №30 від 05.12.2014 про проведення перевірки, направленнями на перевірку та вручення копії наказу. Проте, керівник ФГ "Луч" відмовився від зустрічі з працівниками контролюючого органу, що свідчить про не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу склали акти №76/22-00-20/20102814, №77/22-00-20/20102814 від 09.12.2014, якими засвідчили факт відмови посадових осіб відповідача щодо отримання копії наказу на проведення позапланової виїзної перевірки ФГ "Луч", підписання направлень на перевірку, а також факт відмови від допуску посадових осіб позивача до перевірки. В силу положень Податкового кодексу України, в разі відмови платника податків від допуску посадових контролюючого органу або від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, до такого платника податків може бути застосований адміністративний арешт його майна. В свою чергу, арешт коштів на рахунку платника податків згідно абз. 2 пп. 94.6.2 п.94.6 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Таким чином, у зв'язку з відмовою уповноважених осіб ФГ "Луч" від допуску посадових осіб контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просить накласти арешт на банківські рахунки відповідача ( а.с. 2-6 ).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначив, що просить накласти арешт на банківські рахунки ФГ "Луч" на строк до усунення обставин, що стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення даного позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях (а.с. 26-27). Додатково наголосив, що не дивлячись на те, що судове рішення, яким підтверджено правомірність призначеної наказом №30 від 05.12.2014 документальної позапланової виїзної перевірки ФГ "Луч", набрало законної сили, позивач не вживав жодних заходів та не вчиняв будь - яких дій щодо проведення такої перевірки, при тому, що відповідач не чинив будь - яких перешкод для її проведення. За таких обставин позивач вважає, що застосування адміністративного арешту майна ФГ "Луч" не є способом забезпечення виконання платником податків його обов"язків, визначених законом, а буде непомірним та безпідставним тягарем для господарства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, надавши їм правову оцінку, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що фермерське господарство "Луч" 22.09.1992 року зареєстроване Тульчинським районним управлінням юстиції за адресою вул. Шевченка, 38, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20102814, керівник ОСОБА_3, видами діяльності за КВЕД - 2010 є: -01.10 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійник культур, - 01.24 вирощування зерняткових і кісточкових культур, про що свідчать витяг та довідка з ЄДР ( а.с. 7-8 ). Господарство взяте на облік у Немирівській ОДПІ ГУ ДФС (Тульчинське відділення) з 22.09.1992 року за № 39, що підтверджується обліковою карткою платника податків ( а.с. 9-12 ).

Як свідчать матеріали справи, 05.12.2014 в.о. начальника податкового органу, на підставі доповідної записки начальника відділу податкового аудиту ОСОБА_4 від 04.12.2014, прийнято наказ №30 від 05.12.2014 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ "Луч з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.10.2014 (а.с. 13).

09.12.2014 податковим органом виписано направлення на документальну позапланову перевірку ФГ "Луч" №15, №16 та №17 ( а.с. 14-16 ).

В подальшому, за фактом відмови посадових осіб відповідача від отримання копії наказу на проведення позапланової виїзної перевірки ФГ "Луч" та підписання направлень на перевірку, а також допуску працівників податкового органу до перевірки головними державними ревізорами - інспекторами сформовано акти №76/22-00-20/20102814, №77/22-00-20/20102814 від 09.12.2014 (а.с.17-18).

10 грудня 2014 року податковим органом прийнято рішення №177 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ФГ "Луч", яким до останнього застосовано умовний арешт майна ( а.с. 19 - 20 ).

Крім того, на підставі ст. 94 ПК України, податковий орган звернувся до суду з даним позовом про накладення арешту на банківські рахунки ФГ "Луч".

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Відповідно до пп. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

У відповідності до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з положеннями пп.94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.94.3 та п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Пунктом 94.5 ст. 94 ПК України визначено, що арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що накладення арешту на кошти платника податків за умови звернення контролюючого органу до суду можливе лише за наявності відповідних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивач як на підставу необхідності застосування арешту банківських рахунків ФГ "Луч" посилається на факт відмови керівника зазначеної юридичної особи від отримання наказу від 05.12.2014 за №30 про проведення документальної позапланової перевірки та відмову від допуску до перевірки посадових осіб контролюючого органу за наявності законних підстав для її проведення.

При цьому, обґрунтовуючи відмову в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, відповідач покликався на протиправність прийнятого позивачем наказу на проведення документальної позапланової перевірки ФГ "Луч" від 05.12.2014 за №30.

Суд зауважує, що оцінка правомірності прийнятого позивачем наказу на проведення документальної позапланової перевірки ФГ "Луч" від 05.12.2014 за №30 була надана під час розгляду адміністративної справи №802/92/15-а за позовом селянського (фермерського) господарства "Луч" до Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу. За наслідком розгляду зазначеної справи судом прийнято постанову від 10.02.2015, якою в задоволенні позову ФГ "Луч" відмовлено. Вказана постанова набула законної сили 09.04.2015 за наслідком апеляційного оскарження. Тобто, вказаним судовим рішеннями встановлено правомірність прийнятого в.о. начальника податкового органу наказу від 05.12.2014 за №30 про проведення позапланової перевірки ФГ "Луч".

Таким чином, за умови встановлення правомірності прийняття посадовою особою Немирівської ОДПІ наказу на проведення перевірки, та, як наслідок, відсутності підстав для недопуску перевіряючих до перевірки, представник позивача вважав про доцільність накладення арешту на банківські рахунки ФГ "Луч".

На запитання суду щодо строку на який, на думку позивача, є необхідним накласти арешт на банківські рахунки ФГ "Луч", представник позивача зазначив, що такий арешт повинен тривати до усунення обставин, що призвели до його застосування, тобто до часу допущення відповідачем посадових осіб податкового органу до перевірки.

Втім, з отриманих в судовому засіданні усних пояснень представника відповідача судом з'ясовано, що з моменту прийняття постанови №802/92/15-а від 10.02.2015, якою встановлено правомірність прийнятого в.о. начальника податкового органу наказу від 05.12.2014 за №30 про проведення позапланової перевірки ФГ "Луч", посадовими особами податкового органу не вживалось жодних заходів щодо повторного виходу за юридичною адресою фермерського господарства з метою проведення перевірки останнього. Разом з тим, як зауважив представник відповідача, з моменту набуття вищезазначеним судовим рішенням законної сили керівництво ФГ "Луч" не мало підстав для не допуску посадових осіб Немирівської ОДПІ до проведення перевірки та не чинило будь-яких перешкод для її проведення.

Наведені представником відповідача обставини, знайшли своє підтвердження наданими поясненнями представника Немирівської ОДПІ, зміст яких свідчить про те, що, незважаючи на існування чинної постанови суду, якою фактично визнано законним наказ від 05.12.2014 за №30 про проведення позапланової перевірки ФГ "Луч", податковим органом тривалий час не вживалось жодних заходів спрямованих на виконання вказаного вище наказу та проведення перевірки ФГ "Луч".

Отже, встановлені під час розгляду справи фактичні обставини свідчать про невикористання Немирівською ОДПІ свого права щодо проведення позапланової документальної перевірки ФГ Луч .

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить переконання, що в даному випадку накладення арешту на банківські рахунки ФГ "Луч" не матиме наслідком спонукання відповідача до забезпечення виконання платником податків його обов"язків, визначених законом, а лише призведе до ситуації, коли за відсутності вчинення контролюючим органом дій щодо проведення перевірки фермерського господарства, банківські рахунки останнього будуть арештовані на невизначений термін.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку, враховуючи, що з моменту виникнення підстав, що зумовили звернення податкового органу до суду з даним адміністративним позовом, минув значний проміжок часу, але в цей період податковим органом не вчинялось будь-яких дій спрямованих на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ "Луч", за наявності підстав та можливості для такого, заявлені позивачем позовні вимоги, станом на час прийняття даного рішення, не відповідають встановленому ч.3 ст. 2 КАС України принципу пропорційності, оскільки накладення арешту на банківські рахунки ФГ "Луч" за встановлених обставин призведе до порушення необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія.

Виходячи з вище викладеного, суд доходить висновку про неспіврозмірність заявлених позивачем позовних вимог, меті на досягнення якої останні покликані, в зв'язку з чим вважає за необхідне в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

На підставі ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна