Ухвала

від 02.03.2017 по справі 803/1303/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

               ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ            УХВАЛА 02 березня 2017 року          м. Київ                                        К/800/33777/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління  Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №803/1303/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проба" до Головного управління Міндоходів у Волинській області, Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління  Міндоходів у Волинській області  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в:           Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2016 року касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління  Державної фіскальної служби у Волинській області залишено без руху та встановлено скаржнику 30-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки її було подано з пропуском строку касаційного оскарження і вказані скаржником підстави для його поновлення визнані неповажними, додано документ про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж визначено законодавством України. Скаржнику необхідно було вказати інші або обґрунтувати вказані підстави для поновлення строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, документ про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі. Ухвалу про залишення касаційної скарги без руху Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління  Державної фіскальної служби у Волинській області отримала 26 грудня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. На адресу Вищого адміністративного суду України надійшло платіжне доручення №1008 від 08 листопада 2016 року у розмірі 5359,20 грн. та клопотання скаржника, в якому він просив визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та відстрочити доплату судового збору у розмірі 487,20 грн. Проте, додане до касаційної скарги платіжне доручення №1008 від 08 листопада 2016 року не є належним доказом сплати скаржником судового збору у справі №803/1303/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проба", оскільки свідчить про сплату скаржником судового збору за подання касаційної скарги у справі №803/680/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве». Підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не вбачається, виходячи з наступного. Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, чинного на час вчинення процесуальної дії, передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року  № 3674-VI “Про судовий збір” від 23 січня 2015 року №2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не дають підстав дійти висновку, що скаржник знаходиться у важкому матеріальному стані, що унеможливлює сплату ним судового збору. З огляду на викладене, недоліки касаційної скарги скаржником не усунено. Відповідно до частини третьої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала. Керуючись статтями 88, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : У задоволенні клопотання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління  Державної фіскальної служби у Волинській області про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління  Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №803/1303/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проба" до Головного управління Міндоходів у Волинській області, Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління  Міндоходів у Волинській області  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                        О.А. Веденяпін