Постанова

від 02.03.2017 по справі 915/609/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Справа № 915/609/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О., суддівДанилової М.В., Сибіги О.М. розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "АКОРДИ" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі№915/609/16 Господарського суду Миколаївської області за позовомФермерського господарства "АКОРДИ" доАрбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4; 2.Фізичної особи ОСОБА_5; 3.Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області прозобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди землі

Представники сторін та третіх осіб - 1, 2, 3 в судове засідання не з'явились, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "АКОРДИ" звернулось з позовом до Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області, в якому, з урахуванням зміни предмета позову, просило визнати поновленим і продовженим договір оренди землі, укладений 23.06.2010 між сторонами на той самий строк (5 років) на тих самих умовах, які були передбачені договором та зобов'язати відповідача укласти шляхом підписання додаткову угоду до договору оренди землі, та провести державну реєстрацію змін до договору оренди. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на належне виконання ним умов договору оренди, з огляду на що, на думку позивача він має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Водночас позивач зазначав про те, що після закінчення строку дії договору продовжує користуватись земельною ділянкою та сплачує орендні платежі. При цьому позивач посилався на приписи статей 631, 639, 640, 777 Цивільного кодексу України, статей 15, 17, 19, 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2016, ухваленим суддею Олейняш Е.М., у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з обставин зміни фактичних площ і меж орендованих земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, а відтак і неможливості поновлення спірного договору оренди в порядку приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Одеський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Савицького Я.Ф. - головуючого, Гладишевої Т.Я., Головея В.М., постановою від 02.11.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Фермерське господарство "АКОРДИ" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, з урахуванням додаткових пояснень, просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник вказує на хибний висновок судів щодо початку строку дії договору з моменту підписання його сторонами. З огляду на що, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій помилково невраховано відсутність підстав для передачі відповідачем у власність ОСОБА_5 5,6116 га ріллі із земель не витребуваних сертифікатів та передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 в оренду спірної земельної ділянки у період дії договору оренди. При цьому скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 203, 631, 638, 640 Цивільного кодексу України, статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 13.02.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Сибіги О.М., касаційну скаргу Фермерського господарства "АКОРДИ" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.03.2017.

На адресу Вищого господарського суду України від Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.06.2010 між Арбузинською районною державною адміністрацією Миколаївської області (орендодавець) та Фермерським господарством "АКОРДИ" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в межах території Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області (пункт 1 договору). Відповідно до пункту 2 договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 147,29 га ріллі, у тому числі: землі запасу - 6,83 га та землі не витребуваних сертифікатів 140,46 га. Відповідно до пункту 8 договору, він укладений на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. За положенням пункту 16 договору, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до пункту 43 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Як свідчать матеріали справи, договір зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 30.05.2011 за № 482035574000001. Відповідно до довідки Відділу Держкомзему в Арбузинському районі Миколаївської області №806 від 09.04.2009 на земельну ділянку площею 147,29 га, надану позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Костянтинівської селищної ради присвоєно наступні кадастрові номери: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16. Також судами установлено, що фізична особа ОСОБА_5 скористався своїм правом на витребування земельних ділянок із земель не витребуваних сертифікатів, частина яких була надана позивачу в оренду на підставі договору оренди землі від 23.06.2010. Розпорядженням Арбузинської районної державної адміністрації № 128 від 24.06.2015 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) фізичній особі ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Костянтинівської селищної ради. Надано у власність земельну ділянку у розмірах визначених технічною документацією із землеустрою у фізичних гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,6116 га в тому числі: земельну ділянку площею 5,6116 га (рілля богарна) кадастровий номер НОМЕР_17 в межах території Костянтинівської селищної ради. Виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку (пай) у розмірах, визначених технічною документацією у фізичних гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,6116 га, в тому числі: земельну ділянку площею 5,6116 га (рілля богарна) кадастровий номер НОМЕР_17 в межах території Костянтинівської селищної ради. Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївської області № 0-14.06-0.3-601/2-16 від 02.07.2016 за фізичною особою ОСОБА_5 (власник сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_18) закріплена ділянка НОМЕР_19. До 19.05.2015 (до моменту реєстрації земельної ділянки за громадянином ОСОБА_5.) земельна ділянка НОМЕР_19 площею 5,61 га входила до складу земель, які знаходились в оренді Фермерського господарства "АКОРДИ" за договором оренди землі від 23.06.2010, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 30.05.2011 № 482035574000001. Таким чином, як установлено судами, фізична особа ОСОБА_5 скористався своїм правом на витребування земель із земель невитребуваних сертифікатів, частина яких була надана позивачу в оренду на підставі договору оренди землі від 23.06.2010. Також судами установлено, що 27.01.2016 та 11.05.2016 позивач звертався до відповідача щодо поновлення договору оренди на новий строк, проте звернення позивача залишились відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення з даним позовом. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Фермерського господарства "АКОРДИ" до Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання поновленим і продовженим договору оренди землі від 23.06.2010 на тих самих умовах, які були передбачені договором та зобов'язання відповідача укласти шляхом підписання додаткову угоду до договору оренди землі, та провести державну реєстрацію змін до договору. Статтею 764 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у статті 33 Закону України "Про оренду землі". Згідно з приписами частин 1-5 статті 33 вказаного Закону (у відповідній редакції) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення. Разом з тим, частиною шостою статті 33 цього Закону передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З огляду на що, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 названого Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. Водночас статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)" визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження. Відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені частиною 10 статті 33 цього Закону, якою установлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Таким чином, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, після укладення договору оренди земельних ділянок з позивачем, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору оренди землі у порядку, передбаченому частинами 1, 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №911/1707/15. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що пролонгація оскаржуваного договору оренди від 23.06.2010, відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" неможлива, оскільки змінились істотні умови цього договору, а саме: розмір земельної ділянки. За таких установлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову визнається колегією суддів правомірним. Довід скаржника про помилкове визначення моменту укладення договору оренди, а відтак і порушення права позивача на його поновлення, не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки судами попередніх інстанцій установлено самостійні підстави, які унеможливлюють поновлення договору в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" та не пов'язані з визначенням строку дії договору оренди землі. Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк вони не спростовують встановленого судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "АКОРДИ" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі №915/609/16 Господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

О. Сибіга