ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" березня 2017 р. Справа № 918/78/17
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державного навчального закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
та Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К.К."
про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернення майна
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, директор, наказ №559-к від 01.11.2016р.;
від відповідача-1 - ОСОБА_2, довіреність №6 від 23.01.2017р;
від відповідача-2 - ОСОБА_3;
ОСОБА_4, договір від 07.02.2017 р.;
від прокуратури - ОСОБА_5, посвідчення №030682 від 03.12.2014 р..
В судовому засіданні 06 березня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
31 січня 2017 року заступник прокурора Рівненської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державного навчального закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К.К." (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати недійсним Договір оренди державного майна №473-2006 від 10.04.2006 року зі змінами, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "О.К.К", якими передано в оренду нежитлове приміщення в будівлі учбових майстерень Державного навчального закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" площею 212 м 2 за адресою: вул. Степана Дем'янчука, 3а, м. Рівне, Рівненська обл., вартістю 460 920 грн., з метою виготовлення, ремонту металевих виробів та нестандартного обладнання;
- визнати недійсним Договір про внесення змін від 06.10.2016 року до Договору оренди державного майна №473-2006 від 10.04.2006 року зі змінами, яким продовжено дію останнього на строк до 10.05.2018 року;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "О.К.К" (вул. Данила Галицького, 13, м. Рівне, Рівненська обл., 33027, код ЄДРПОУ 32682840) повернути балансоутримувачу - Державному навчальному закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" (вул. Данила Галицького, 13, м. Рівне, Рівненська обл., 33027, код ЄДРПОУ 03071130) нежитлове приміщення в будівлі учбових майстерень Державного навчального закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" площею 212 м 2 за адресою: вул. Степана Дем'янчука, 3а, м. Рівне, Рівненська область, вартістю 460 920 грн., шляхом його звільнення та підписання акту прийому-передачі.
Ухвалою суду від 31 січня 2017 року позовну заяву №08-29вих.-17 від 27.01.2017р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/78/17, розгляд якої призначено на 13 лютого 2017 року.
10 лютого 2017 року від відповідача-1 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив №10-07-00548 від 10.02.2017 р. на позовну заяву з додатками. (а.с. 81-112)
Крім того, 10 лютого 2017 року від відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив від 10.02.2017 р. на позовну заяву. (а.с. 113-117)
У судовому засіданні 13 лютого 2017 року оголошувалася перерва до 06 березня 2017 року.
У судовому засіданні 06.03.2017 року прокурор позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягала на їх задоволенні.
Директор Державного навчального закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" у судовому засіданні 06.03.2017 року позов заперечив.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні 06.03.2017 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві №10-07-00548 від 10.02.2017 р. на позовну заяву.
Представник відповідача-2 та директор ТзОВ "О.К.К." у судовому засіданні 06.03.2017 року позов заперечили з підстав, зазначених у відзиві від 10.02.2017 р. на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
10 квітня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "О.К.К." (далі - Орендар) було укладено договір оренди державного майна №473-2006. (далі - Договір) (а.с. 18-19)
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення, площею 124 кв.м. в будівлі учбових майстерень з перехідною галереєю, розташованій по вул. Д. Галицького, 13 у м. Рівне.
Згідно п. 2.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне володіння та користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання Акта приймання-передачі вказаного майна.
01 листопада 2008 року, 22 січня 2009 року, 26 жовтня 2011 року, 08 травня 2012 року, 21 липня 2014 року та 06 жовтня 2016 року сторонами було підписано Додаткові угоди, Додаткові договори та Договори про внесення змін до Договору оренди державного майна №473-2006 від 10.04.2006 року. (а.с. 21-26)
Згідно п. 1.1. Договору (зі змінами) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно): нежитлові приміщення, площею 212 кв.м. в будівлі учбових майстерень з прохідною галереєю, розташованої по вул. С. Дем'янчука, 3а у м. Рівне, що перебуває на балансі ДНЗ "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" (далі - балансоутримувач). Вартість об'єкта визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.05.2016р. і становить 460 920 грн. без ПДВ.
Майно передається в оренду для виготовлення, ремонту металовиробів та нестандартного обладнання (інше використання державного майна). (пункт 1.2 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта прийому - передачі вказаного майна.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року №786 зі змінами та доповненнями. Розмір орендної плати за базовий місяць - квітень 2012 року становить без ПДВ - 4 314, 64 грн.. (пункт 3.1 Договору із змінами).
Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. 7.1 Договору, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду державне майно згідно з цим договором за актом прийому-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.
Договором про внесення змін до договору оренди державного майна №473-2006 від 10.04.2006р. 06 жовтня 2016 року сторони продовжили дію договору №473-2006 від 20 квітня 2006 року на строк до 10 травня 2018 року. (а.с. 26)
Додаткові угоди від 01.11.2008р., від 22.01.2009р., Додаткові договори від 26.10.2011р., від 08.05.2012р., Договори про внесення змін від 21.07.2014р., від 06.10.2016р. є невід'ємними частинами Договору оренди державного майна №473-2006 від 10.04.2006р..
Договір, Додаткові угоди, Додаткові договори та Договори про внесення змін підписані сторонами. Їхні підписи скріплені печатками.
Судом встановлено, що 10 квітня 2006 року сторони підписали Акт прийому-передачі нерухомого майна. (а.с. 20)
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 05.09.2016 року №67349528, орендоване приміщення перебуває у державній власності.
Судом встановлено, що спірне орендоване приміщення перебуває в оперативному управлінні та знаходиться на балансі ДНЗ "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі".
Таким чином, на думку заступника прокурора Рівненської області, договір оренди державного майна №473-2006 від 10 квітня 2006 року укладено з порушенням законодавства про освіту, у зв'язку із чим відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 207 Господарського кодексу України, а тому підлягає визнанню недійсним. Також заступник прокурора посилався на те, що в договорі оренди держаного майна №473-2006 від 10.04.2006 року зі змінами, що частина приміщення навчально-виробничих майстерень ДНЗ "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" загальною площею 212 м 2 , передається в оренду саме для виготовлення, ремонту металовиробів та нестандартного обладнання. А згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань прокурор зазначає, що основним видом діяльності ТзОВ "О.К.К." є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а також виробництво інших верстатів, механічне оброблення металевих виробів, надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у., інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. При цьому невикористання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним такого договору, оскільки чинним законодавством встановлена заборона використання приміщень закладів освіти з іншою метою, ніж для освітніх потреб.
Згідно статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про освіту", місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріально-технічної бази та господарське обслуговування.
Частинами 1, 4 статті 61 Закону України "Про освіту" передбачено, що фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є: кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; дотації з місцевих бюджетів; кредити і позички банків, дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів; валютні надходження; добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян; інші кошти.
Тобто в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів абзацом 5 част. 4 ст. 61 Закону України "Про освіту" передбачена можливість залучати у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Відповідно ч. 5 ст. 63 України "Про освіту", об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Отже, з метою отримання додаткових джерел фінансування, в оренду можуть бути надані приміщення навчального закладу, що технологічно не пов'язані з навчальним та науковим процесом.
У частині 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.201р. № 796 зазначено, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
Наведені норми законодавства слід застосовувати у нормативному поєднанні, які в своїй сукупності становлять нормативно-правову базу для реалізації питань оренди державного та комунального майна в спірному випадку.
Слід зазначити, що вказаною постановою КМУ не передбачено, що надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ закладів системи освіти можливе лише з метою надання освітніх послуг, про що зазначає прокурор у позовній заяві.
Згідно п. 1.5. Статуту Державного навчального закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" прийнятого на загальних зборах колективу Державного навчального закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" та затвердженого протоколом № 11 від 29.08.2013р., затвердженого Заступником Міністра освіти та науки України, наказ № 1584 від 13.11.2013 року, зазначено: "Вище професійне училище у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про загальну середню освіту". Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1998 р. №1240, Положенням про ступеневу професійно-технічну освіту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 1999 р. №956, Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробного навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 1999 р. №922, Положенням про вище професійне технічне училище та центр професійно-технічної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти та науки України від 20 червня 2000 р. № 225, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти та науки України від 30 травня 2006 р. №419, нормативно-правовими актами Міністерства освіти та науки, що є його засновником, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом".
В 1985 році в м. Рівне по вул. Д.Галицького, 13 було відкрито навчальний заклад СПТУ - 9 для підготовки робітничих кадрів для Рівненського радіотехнічного заводу (токарів, фрезерувальників, слюсарів, монтажників та регулювальників радіоелектронної апаратури, регулювальників). Протягом останніх 20 років діяльності училища пройшла реорганізація навчального закладу, про що зазначено в п.1.8. Статуту, а саме: "Згідно наказів Міністерства освіти та науки України від 01.10.2002 р. № 525 та управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації від 09.02.2002 р. № 325 профтехучилище № 9 в м. Рівне реорганізоване в Рівненський торгово-професійний ліцей. Наказом Міністерства освіти та науки України від 15.07.2013 р. №980 змінено тип Рівненського торгово-професійного ліцею на Державний навчальний заклад "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі".
Як вже зазначалося вище, частинами 1, 4 статті 61 Закону України "Про освіту" передбачено, що фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, серед іншого, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Державний навчальний заклад "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" є державною установою і на нього поширюється Закон України "Про освіту" та Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності".
Згідно пункту 7.9 Статуту, об'єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно вищого професійного училища є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки за вищим професійним училищем, і перебуває у оперативному управлінні вищого професійного професійного училища. Функції управління майном, закріпленим за вищим професійним училищем, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснюється Міністерством освіти і науки.
Відповідно до п. 7.3 Статуту, додаткові джерела фінансування вищого професійного училища визначаються Законами України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", іншими нормативно правовими актами.
Додатковими джерелами фінансування серед іншого є доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання в установленому законодавством порядку (п. 7.4 Статуту).
Судом встановлено, що об'єктом оренди за спірним договором оренди державного майна №473-2006 від 10 квітня 2006 року є приміщення першого поверху за №2 (токарна майстерня) площею 159,1 кв.м. та частина приміщення за №3 (електромонтажна майстерня) площею 52,9 кв.м., що є частиною внутрішнього об'єму окремо розташованої двоповерхової цегляної будівлі виробничих майстерень, що з'єднана із триповерховою будівлею навчального корпусу (навчальні кабінети) з перехідною галереєю, яке перебуває на балансі Державного навчального закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі".
Отже, зазначене приміщення навчального закладу технологічно не пов'язано з навчальним та науковим процесом, а тому з метою отримання додаткових джерел фінансування може надаватись в оренду іншим суб'єктам господарювання (аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду від 27.04.2016 року у справах № 922/5058/15 та № 916/2451/15).
Відтак, чинне законодавство дозволяє передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу об'єкта освіти, як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничній, науковій діяльності за умови, якщо це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу.
Слід зазначити, що забороняючи "використання не за призначенням" (ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту"), законодавство не містить чіткого зазначення, яке використання може кваліфікуватися таким, що буде суперечити призначенню. Тому суд вважає, що законна мета норми ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" не допустити такого використання об'єкту освіти, яке за зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих ознак буде суперечити призначенню такого об'єкту з огляду на освітній, навчально-виховній, навчально-виробничний, науковий характер діяльності закладу освіти.
Зважаючи на те, що предметом договору оренди є частина приміщень навчально-виробничих майстерень, які є державним індивідуально визначеним майном, спірні правовідносини регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Предметом оренди за Договором оренди від 10.04.2006р. №473-2006 є нерухоме майном, що відповідає ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що майно передається в оренду для виготовлення, ремонту металовиробів та нестандартного обладнання (інше використання державного майна).
Част. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників.
Відповідно до абз. 20 част. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, ними зокрема є наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В пунктах 2.1., 2.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" надано роз'яснення, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями - щодо цілісних майнових комплексів підприємств. їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.
Відповідно до част. 1 ст. 638 ЦК України та част. 2 ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Судом встановлено, що під час укладення Договору оренди державного майна №473-2006 від 10.04.2006р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України дотримано порядку укладання договорів оренди, передбаченому ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", отримали погодження Міністерства освіти і науки України на передачу в оренду державного майна, узгодили всі істотні умови договору та порядок приймання-передачі орендованого майна.
Судом на підставі поданих до матеріалів справи доказів в їх сукупності, встановлено, що договір оренди державного майна №473-2006 від 10.04.2006 року зі змінами, який прокурор просить визнати недійсним, відповідає вимогам діючого законодавства і обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення, під час розгляду справи встановлено не було.
Суд на підставі ретельного дослідження матеріалів справи, керуючись принципом розумності, справедливості приходить до висновку, що спірний договір оренди державного майна №473-2006 від 10 квітня 2006 року зі змінами є таким, що не суперечить приписам ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", оскільки не призводить до порушення прав учнів, які захищає і гарантує держава. Крім того, невідповідність спірного договору нормам Цивільного кодексу України чи іншим актам цивільного законодавства прокурором також не доведено, що, в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позову прокурора про визнання договору оренди державного майна №473-2006 від 10.04.2006 року зі змінами, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "О.К.К.", недійсним у відповідності до приписів ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України.
Суд також зазначає, що відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".
Проте прокурор при поданні позовної заяви не обґрунтував, яким чином укладення спірного договору порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі першого або другого відповідачів, в чому полягає таке порушення, враховуючи, що позивач у судових засіданнях зазначив, що позовні вимоги заступника прокурора Рівненської області суперечать інтересам Державного навчального закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі".
Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди державного майна №473-2006 від 10 квітня 2006 року зі змінами відсутні.
Крім того, відсутні і правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним Договору про внесення змін від 06.10.2016 року до Договору оренди державного майна №473-2006 від 10.04.2006 року зі змінами, яким продовжено дію останнього на строк до 10.05.2018 року.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку про безпідставність вимог прокурора про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К.К" (вул. Данила Галицького, 13, м. Рівне, Рівненська обл., 33027, код ЄДРПОУ 32682840) повернути балансоутримувачу - Державному навчальному закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" (вул. Данила Галицького, 13, м. Рівне, Рівненська обл., 33027, код ЄДРПОУ 03071130) нежитлове приміщення в будівлі учбових майстерень Державного навчального закладу "Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі" площею 212 м 2 за адресою: вул. Степана Дем'янчука, 3а, м. Рівне, Рівненська область, вартістю 460 920 грн., шляхом його звільнення та підписання акту прийому-передачі, оскільки вони ґрунтуються на вимогах про визнання спірного договору недійсним, які, як зазначено вище, задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 10 березня 2017 року .
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 5 примірників:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 13);
3 - відповідачу 1 рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 77);
4 - відповідачу 2 рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 13);
5 - прокуратурі Рівненської області рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52).
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2017 |
Оприлюднено | 15.03.2017 |
Номер документу | 65231349 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні