Рішення

від 02.03.2017 по справі 922/4378/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2017 р.Справа № 922/4378/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2", м.Київ, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Ворота", м.Харків, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт", м.Київ, до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка", м.Харків , 2) Приватного підприємства "Ірина", м.Харків , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Добромед", м.Харків, про визнання недійсними договорів за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (договір б/н про надання правової допомоги від 11.10.2016р.);

1-го відповідача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 29.08.2016р.);

2-го відповідача - не з'явився;

3-го відповідача - не з'явився;

третьої особи (ПАТ "ОСОБА_1 Ворота") - ОСОБА_4 (довіреність № 12 від 07.12.2016р.);

третьої особи (ПАТ "Комерційний банк "Стандарт") - ОСОБА_5 (довіреність б/н від 21.06.2016р.);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" звернулось до господарського суду з позовною заявою про:

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством "Ірина", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101) перейшли до ПП "Ірина", та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 16821842 від 29.10.2014р.;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством "Ірина", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101) перейшли до ПП "Ірина", та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 16825435 від 29.10.2014р.;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладеного між Приватним підприємством "Ірина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101), перейшли до TOB "Добромед", та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 18111844 від 18.12.2014р.;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладеного між Приватним підприємство "Ірина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101), перейшли до TOB "Добромед", та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 18113480 від 18.12.2014р.

Витрати з оплати судового збору позивач просив стягнути з відповідачів солідарно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2016р. до участі у справі № 922/4378/16, порушеної за вищевказаним позовом, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача були залучені Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Ворота", м.Харків, та Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт", м.Київ.

12.01.2017р. до суду надійшли письмові пояснення ПАТ "ОСОБА_1 Ворота" щодо позову ТОВ "Аверс Плюс2", в яких дана третя особа підтримала позовні вимоги, у зв'язку з тим, що відповідачами було порушено ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку", оскільки вони, як іпотекодавці, відчужили іпотечне майно без згоди його первісного іпотекодержателя - АТ "ОСОБА_1 Ворота" та наступного іпотекодержателя - ТОВ "Європа-Факторинг".

13.01.2017р. до суду надійшли письмові пояснення ПАТ "КБ "Стандарт", в яких останній зазначив, що Договори купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладені між ТОВ "Марічка" та ПП "Ірина", а в подальшому Договори купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладені між ПП "Ірина" та ТОВ "Добромед", є недійсними, оскільки на підставі них майно, яке перебувало в іпотеці без отримання письмової згоди іпотекодержателя та припинення договору іпотеки у встановленому порядку, було відчужене, чим фактично було поставлено під загрозу можливість відновлення порушеного права за кредитним договором.

У письмових запереченнях, які були надані до суду 27.01.2017р. ТОВ "Марічка", 1-й відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що станом на даний час між ТОВ "Аверс Плюс2" та ТОВ "Марічка" відсутні будь-які іпотечні правовідносини, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. За таких обставин, 1-й відповідач зазначив, що права та інтереси позивача не є порушеними, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У додаткових письмових поясненнях, які надішли до суду 31.01.2017р., третя особа на стороні позивача, ПАТ "ОСОБА_1 Ворота", зокрема, зазначила, що можлива реалізація набувачем спірних приміщень ТОВ "Добромед" прав, що витікають з договору купівлі-продажу приміщень - предметів іпотеки від 18.12.2014р., матиме наслідком порушення прав позивача.

07.02.2017р. до суду надійшли письмові пояснення позивача щодо набуття ним прав вимоги до ТОВ "Марічка" від повноважних осіб Фонду гарантування вкладів України, як суб'єкта, який здійснював дії по ліквідації фінансової установи, яка була іпотекодержателем та зобов'язання перед яким з боку боржника не виконані.

У письмових запереченнях, які надійшли до суду 14.02.2017р., 3-й відповідач, ТОВ "Добромед", наполягав на тому, що при укладенні оскаржуваних договорів купівлі-продажу були дотримані всі, без виключення, вимоги ст. 203 ЦК України, у зв'язку з чим підстави для визнання їх недійсними відсутні; підприємством позивача задовго до купівлі права вимоги та до реєстрації юридичної особи - ТОВ "Аверс Плюс2" (зареєстровано 06.05.2016р.) вчинялись дії по заволодінню майном, що є предметом спірних договорів, що свідчить про недійсність тверджень позивача про те, що йому не було відомо про відсутність у ТОВ "Маричка" права власності на спірне майно.

Також 14.02.2017р. до суду надішли письмові пояснення ТОВ "Марічка", в яких 1-й відповідач зазначив, що станом на сьогоднішній день у відношенні ТОВ "Марічка" та посадових осіб не існує жодного обвинувального вироку суду, яким би підтверджувались доводи та твердження представника позивача щодо протиправних дій ТОВ "Марічка" та недійсності договорів купівлі-продажу. 1-й відповідач також зазначив, що на сьогоднішній день не існує іпотечних правовідносин, оскільки іпотека є припиненою відповідно до закону. Крім того, на підтвердження обізнаності позивача щодо прав ТОВ "Марічка" на спірні приміщення 1-й відповідач надав копію ухвали Київського районного суду м.Харкова від 12.12.2016р. по справі № 640/13581/16-к.

23.02.2017р. позивачем були надані письмові пояснення щодо кримінального провадження № 12013220490001420 за ч. 4 ст. 190 КК України щодо шахрайських дій осіб ТОВ "Марічка" при відчуженні залогового майна.

01.03.2017р. позивач надав до суду додаткові докази в обґрунтування вищевказаних пояснень.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.03.2017р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник 1-го відповідача проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що права позивача, як іпотекодержателя, не порушені, оскільки згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Аверс Плюс2" зареєстроване як власник спірних приміщень, а іпотека та обтяження за іпотечними правовідносинами припинені. На момент укладення спірних договорів не було перешкод у вигляді певних заборон, обтяжень, які б перешкоджали або не дозволяли б ТОВ "Марічка" відчужити своє майно. На сьогоднішній день у відношенні ТОВ "Марічка" та посадових осіб не існує жодного обвинувального вироку суду, яким би підтверджувалися доводи та твердження позивача.

Представник 3-го відповідача проти позову заперечував, зазначив, що ТОВ "Добромед", як належний власник та добросовісний набувач нерухомого майна, захищає своє порушене право в судовій справі № 922/2908/16, рішенням у якій право власності на спірні приміщення визнано за ТОВ "Добромед", у зв'язку з чим просив зупинити провадження у справі № 922/4378/16 до набрання чинності рішенням у справі № 922/2908/16, яке на даний час оскаржується в апеляційному порядку, а також до набрання чинності постановою ОСОБА_6 окружного адміністративного суду від 16.01.2017р. по справі № 820/5086/16, якою було скасовано висновки та наказ Міністерства юстиції України з приводу незаконності дій реєстраторів по всім діям за угодами, що оскаржуються.

В обґрунтування своїх позицій у справі представники 1-го та 3-го відповідачів надали додаткові письмові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання 3-го відповідача про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, й якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.3, ч.4 ст.35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно становити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 01.02.2017р. по справі № 6-1957цс16, зупиняючи провадження у справі до розгляду іншої справи, суд зобов'язаний проаналізувати предмети спорів у цих справах та обставини, які б (у даному випадку) давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справах про визнання права власності за ТОВ "Добромед" та визнання незаконними дій реєстраторів, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги, та можливості визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу.

При цьому, суд враховує правову позицію Вищого господарського суду України, яка неодноразово викладалася ним під час вирішення аналогічних спорів (постанови ВГСУ від 02.11.2016р. у справі № 904/1163/15, від 19.07.2016р. у справі № 924/212/16): "Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

а) непідвідомчості;

б) обмеженості предметом позову;

в) неможливості розгляду тотожної справи;

г) певної черговості розгляду вимог".

Оскільки такий критерій як неможливість розгляду даної справи відсутній, суд вважає, що зупинення провадження у справі було б неправомірним, суперечило б положенням чинного законодавства та процесуальним правам позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання 3-го відповідача про зупинення провадження у справі, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Представники 2-го відповідача та третіх осіб на стороні позивача у судове засідання не з'явились.

Доказів отримання 2-м відповідачем копії ухвали про відкладення розгляду справи на 02.03.2017р. на час даного судового засідання до суду не надійшло. Копії попередніх ухвал суду, надіслані на адресу 2-го відповідача: 61033, м.Харків, вул.Шевченка, 211 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), повернуті до господарського суду за закінченням терміну зберігання.

Доказів отримання третіми особами на стороні позивача копій ухвали про відкладення розгляду справи на 02.03.2017р. на час даного судового засідання до суду не надійшло.

Про попередні судові засідання Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Ворота" був належним чином повідомлений.

Копії попередніх ухвал суду, надіслані на адресу ПАТ "КБ "Стандарт", повернуті до господарського суду з довідкою відділення поштового зв'язку про те, що за вказаною адресою ПАТ "КБ "Стандарт" не значиться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони.

Враховуючи, що суд визнав наявні у матеріалах справи докази достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявку представників 2-го відповідача та третіх осіб на стороні позивача такою, що не перешкоджає вирішенню справи по суті, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, визнав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в даному судовому засіданні за відсутністю даних учасників судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, 1-го та 3-го відповідачів, суд встановив наступне.

30.01.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" (1-м відповідачем) та Публічним акціонерним товариством Банк "Меркурій" було укладено Договір № 02-06К-15 про надання кредитної лінії в іноземній валюті, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7

На забезпечення виконання вищевказаного Договору між АТ Банк "Меркурій" та ТОВ "Марічка" було укладено Договір іпотеки № 16-03-37 від 30.01.2004р., згідно п. 1.2. якого 1-й відповідач передав в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101) та нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101).

В подальшому права по кредитному та іпотечному договорах були відступлені АТ Банк "Меркурій" Публічному акціонерному товариству "ОСОБА_1 Ворота".

З 04.08.2014р. рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 67 від 01.08.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію в AT "ОСОБА_1 Ворота", що є процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку згідно п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та призначено тимчасовим адміністратором Єрмака Валерія Олександровича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 142 від 05.12.2014р. запроваджено процедуру ліквідації AT "ОСОБА_1 Ворота", ліквідатором банку призначено ОСОБА_8. Рішеннями № 215 від 03.12.2015р. та № 2642 від 01.12.2016р. строки здійснення процедури ліквідації AT "ОСОБА_1 Ворота" та повноваження його ліквідатора продовжені по 04.12.2017р. включно.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 39 та ст. 40 Закону України "систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо реалізації затвердженого Фондом способу виведення AT "ОСОБА_1 Ворота" з ринку, 28.11.2014р. між AT "ОСОБА_1 Ворота", в особі його ліквідатора, та Публічним акціонерним товариством "КБ Стандарт" укладено Договір № 2 про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ "ОСОБА_1 Ворота".

За згаданим договором, AT "ОСОБА_1 Ворота" відступив на користь ПАТ "КБ Стандарт" права вимоги до TOB "Марічка" за Договором № 02-06К-15 про надання кредитної лінії в іноземній валюті від 30.01.2004р. та договором на його забезпечення, а саме: Договором іпотеки № 16-03-37 від 30.01.2004р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7

Як зазначає у письмових поясненнях ПАТ "КБ Стандарт", на дату здійснення передачі активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ "ОСОБА_1 Ворота" до ПАТ "КБ Стандарт" заборгованість ТОВ "Марічка" за кредитним договором була несплачена.

Під час ведення банком роботи із вказаною проблемною заборгованістю було встановлено факти незаконного відчуження TOB "Марічка" майна, яке перебувало в іпотеці. А саме відчуження такого майна Приватному підприємству "Ірина" на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2014р. та в подальшому Товариству з обмеженою відповідальністю "Добромед" від 18.12.2014р. без достатніх на те законних підстав та без отримання згоди іпотекодержателя на відчуження такого майна.

При цьому, на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу між TOB "Марічка" та ПП "Ірина" і в подальшому між ПП "Ірина" та "Добромед", Кредитний договір № 02-06К-15 від 03.04.2004р. та Договір іпотеки № 16-03-37 від 30.01.2004р. не оскаржувалися в судовому порядку та не були визнані недійсними.

У зв'язку із зазначеними злочинними діями посадових осіб TOB "Марічка", ПАТ "КБ Стандарт" звернулось із заявою до правоохоронних органів про неправомірні дії працівників TOB "Марічка", які з метою ухилення від повернення банку кредитних коштів у розмірі 145500 доларів США станом на 23.01.2015р. та унеможливлення звернення стягнення на предмет іпотеки незаконно відчужили нерухоме майно, передане в іпотеку банку, а саме: нежитлові приміщення за адресою: м.Харків, Павлівський майдан, буд. 8 та буд. 10. За заявою ПАТ "КБ Стандарт" було відкрите кримінальне провадження № 12014220010000232, об'єднане згодом у кримінальне провадження № 12013220490001420 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В результаті процедури припинення ПАТ КБ "Стандарт", Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про продаж та здійснено відчуження прав вимоги ПАТ КБ "Стандарт" за Кредитним договором № 02-06К-15 від 30.01.2004р. та Договором іпотеки № 16-03-37 від 30.01.2004р. шляхом проведення (на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 923/1 від 06.06.2016р. "Про затвердження умов продажу активів ПАТ КБ "Стандарт") електронних торгів, переможцем яких відповідно до протоколу № 1540АТ/16 від 14.07.2016р. стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа-Факторинг".

27.07.2016р. між ПАТ КБ "Стандарт" та ТОВ "Європа-Факторинг" було укладені договори про відступлення права вимоги за Договором іпотеки № 16-03-37 від 30.01.2004р.

Після укладення між ПАТ КБ "Стандарт" та TOB "Європа-Факторинг" відповідних договорів відступлення права вимоги на виконання умов вищезгаданих торгів та набуття TOB "Європа-Факторинг" відповідних прав вимоги, останнє відступило такі права Товариству з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" (позивачу за даним позовом) на підставі вищезгаданих договорів від 27.07.2016р. після оформлення яких, позивачу стало відомо, що реалізувати належні йому права вимоги, зокрема за договором іпотеки, неможливо, оскільки TOB "Марічка", будучи власником вказаного майна, яке перебувало в іпотеці, відчужила його ПП "Ірина" на підставі договорів купівлі-продажу від 29.10.2014р., а остання відчужила таке майно TOB "Добромед" на підставі договорів купівлі-продажу від 18.12.2014р.

При цьому, позивач зазначає, що згідно публікації, розміщеної на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (www/fg/gov/ua) за лотом № 1540АТ/16 зобов'язання, які значаться на балансі ПАТ "КБ "Стандарт" - застава "нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., які розташовані у цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 10", у зв'язку з чим у позивача не було жодних сумнівів, що така вимога забезпечена майном.

Позивач вважає дії ТОВ "Марічка" по відчуженню іпотечного майна протиправними, а договори купівлі-продажу даного майна такими, що укладені з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема, приписів ст. ст.9,12 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку з чим просить суд визнати ці договори недійсними.

Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши усі фактичні обставини спору і надавши їм правову кваліфікацію, суд дійшов висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2", виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Підстави припинення іпотеки визначено у ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Так, згідно даної статті іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

1-й відповідач наполягає на тому, що іпотека була припинена, на підтвердження чого посилається на інформаційні довідки (розширені) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна по спірним нежитловим приміщенням, згідно яких станом на 12.01.2017р. іпотека та обтяження щодо спірних нежитлових приміщень відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, запис про іпотеку щодо спірного нерухомого майна було вилучено з Державного реєстру іпотек, у зв'язку з виконанням ТОВ "Марічка" зобов'язань перед АТ Банк "ОСОБА_1 ворота" по погашенню кредиту за Кредитним договором № 02-06К-15 від 30.01.2004р., на підставі листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_8 від 16.10.2014р. № 140-76.

Як вбачається з вищевказаного листа, адресованого начальнику Реєстраційної служби, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_8 просить вилучити запис з Державного Реєстру іпотек щодо нерухомого майна, а саме нерухомого майна: нежитлових приміщень першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., які розташовані у цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (майдан Павлівський), власником яких є ТОВ "Марічка", у зв'язку з виконанням Товариством зобов'язань перед Акціонерним товариством банк "ОСОБА_1 ворота" по погашенню кредиту за Кредитним договором № 02-06К-14 від 30.01.2004р. У зв'язку з чим, Договір іпотеки № 16-03-37 від 31.01.2004р., укладений між ТОВ "Марічка" та АКБ "Меркурій", вважається припиненим.

Проте, як вбачається з листа-відповіді Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ОСОБА_1 Ворота" ОСОБА_8 від 18.01.2017р. № 35 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_6 обласної колегії адвокатів ОСОБА_2, на момент передачі прав вимоги за Кредитним договором 02-06К-15 від 30.01.2004р. та Договором іпотеки № 16-03-37 від 30.01.2004р. ТОВ "Марічка" не були виконані передбачені вказаними договорами зобов'язання перед АТ "ОСОБА_1 Ворота", в результаті чого жодних дій з боку АТ "ОСОБА_1 Ворота" в частині, які б стосувались припинення основного та/або іпотечного зобов'язань вчинено не було, жодних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не внесено.

В рамках кримінального провадження № 12013220490001420, ухвалою суду від 14.11.2016р. на підставі висновку судової документо-технічної експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області № 310 від 31.10.2015р. встановлено, що бланк, на якому містилася згода іпотекодержателя на відчуження майна, який надавався TOB "Марічка" державному реєстратору для виведення іпотечного майна з іпотеки, та печатка, поставлена на ньому, є підробленими.

Факт погашення 1-м відповідачем заборгованості по кредиту повністю заперечується третіми особами на стороні позивача - ПАТ "ОСОБА_1 Ворота", а також ПАТ "КБ "Стандарт", на підтвердження чого ПАТ "ОСОБА_1 Ворота" було надано Перелік платіжних документів з видачі/погашення кредиту із зазначенням кінцевого сальдо заборгованості позичальника ("платіжна історія кредиту").

Суду не було надано доказів погашення ТОВ "Марічка" заборгованості за основним зобов'язанням. Із пояснень 1-го відповідача не вбачається, що заборгованість за кредитним договором була сплачена.

Таким чином, фактичні обставини свідчать, що на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з ПП "Ірина" 1-й відповідач був обізнаний про відсутність правових підстав для припинення Договору іпотеки № 16-03-37 від 30.01.2004р.

Тому той факт, що встановлені обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену заборону відчужувати це майно відповідачу було відомо.

В обґрунтування позовних вимог, позивач та треті особи на стороні позивача, посилаються на наявність кримінального провадження у відношенні ТОВ "Марічка", порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в межах якого судовим експертом було зроблено висновок про фальсифікацію документу, що став підставою для припинення іпотеки за Договором іпотеки № 16-03-37 від 30.01.2004р.

Дослідивши копії документів кримінального провадження, суд, враховуючи відсутність вироку за результатами розгляду кримінальної справи, приймає їх до уваги як непрямі докази.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги відсутність доказів погашення заборгованості за основним зобов'язанням, обізнаність 1-го відповідача про чинність договору іпотеки та наявність заборони щодо відчуження майна, а також враховуючи факт встановлення підроблення листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_8 від 16.10.2014р. № 140-76, суд, за сукупністю вищевказаних непрямих доказів дійшов висновку про те, що іпотека за Договором № 16-03-37 від 30.01.2004р. на даний час є чинною та не припиненою на законних підставах.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що відповідачами TOB "Марічка" та ПП "Ірина" було порушено ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку", оскільки обидва суб'єкта господарювання на різних етапах виникнення та зміни спірних правовідносин були іпотекодавцями нежитлових приміщень та відчужили іпотечне майно без згоди його первісного іпотекодержателя AT "ОСОБА_1 Ворота" (Договір купівлі-продажу іпотечного майна від 29.10.2014р. на користь ПП "Ірина") та наступного іпотекодержателя TOB "Європа-Факторинг" (Договір купівлі-продажу іпотечного майна від 18.12.2014р. на користь TOB "Добромед").

Відповідно до п. 2.3.3. Договору іпотеки № 16-03-37 від 30.01.2004р., іпотекодавець має право розпоряджатися іпотечним майном, в тому числі передавати в оренду, лізинг, діяльність, наступну іпотеку лише при наявності письмової згоди іпотекодержателя.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець має право передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

При цьому, суд звертає увагу, що відсутність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про іпотеку та заборону на відчуження предмета іпотеки не впливає на чинність іпотечного зобов'язання, з огляду на встановлені в законі підстави виникнення та припинення іпотеки.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України № 6-1685цс16 від 21.09.2016р., зміст якої зводиться до наступного: "Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України "Про іпотеку", до яких зокрема належать: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинна на час спірних правовідносин), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної комісії скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обтяження щодо розпорядження майном такого боржника.

Співвідношення зазначених положень законодавства дає змогу дійти висновку про те, що Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України "Про іпотеку" містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Відтак, суди не повинні розглядати зняття обтяження на спірне майно як підставу для припинення іпотеки та ототожнювати ці поняття, оскільки обтяження тягне за собою лише обмеження права розпорядження майном".

Таким чином, ПП "Ірина", а в подальшому TOB "Добромед", отримали право власності на предмети іпотеки з порушенням приписів ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" від іпотекодавця без згоди іпотекодержателя, що в силу прямої вказівки норми ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" має наслідком недійсність відповідних правочинів купівлі-продажу нежитлових приміщень.

З огляду на приписи статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Зі змісту цих статей вбачається, що заперечувати дійсність правочину в судовому порядку вправі одна із сторін договору або інша заінтересована особа.

При цьому, заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.

У зв'язку з цим виділяють декілька критеріїв визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

В будь-якому разі коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Отже, вказівка в ч. 3 ст. 215 ЦК на те, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, а й за позовом заінтересованої особи, стосується тих випадків, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права, не вимагаючи повернення їй переданого на виконання цього договору майна, а вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану.

Приймаючи до уваги, що внаслідок укладення відповідачами договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна, позивач був позбавлений права щодо розпорядження цим майном, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" про визнання недійсними: Договору купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством "Ірина", Договору купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством "Ірина", Договору купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладеного між Приватним підприємством "Ірина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед", Договору купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладеного між Приватним підприємство "Ірина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед", підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 203, 215, 546, 548 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 9, 17 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством "Ірина", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101) перейшли до ПП "Ірина", та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 16821842 від 29.10.2014р.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством "Ірина", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101) перейшли до ПП "Ірина", та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 16825435 від 29.10.2014р.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладеного між Приватним підприємством "Ірина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101), перейшли до TOB "Добромед", та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18111844 від 18.12.2014р.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладеного між Приватним підприємством "Ірина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення ОСОБА_6 міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101), перейшли до TOB "Добромед", та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18113480 від 18.12.2014р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" (61002, м.Харків, вул.Сумська, 90; код ЄДРПОУ: 24678557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс 2" (юридична адреса: 01100, м.Київ, б-р Дружби Народів, 14-16; поштова адреса: 61033, м.Харків, м-н Павлівський, 6, офіс 515; код ЄДРПОУ: 40469238) - витрати з оплати судового збору в розмірі 1837,33 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Ірина" (61033, м.Харків, вул.Шевченка, 211; код ЄДРПОУ: 30288622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс 2" (юридична адреса: 01100, м.Київ, б-р Дружби Народів, 14-16; поштова адреса: 61033, м.Харків, м-н Павлівський, 6, офіс 515; код ЄДРПОУ: 40469238) - витрати з оплати судового збору в розмірі 1837,33 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добромед" (61070, м.Харків, пров.Лазьківський, 8; код ЄДРПОУ: 39275784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс 2" (юридична адреса: 01100, м.Київ, б-р Дружби Народів, 14-16; поштова адреса: 61033, м.Харків, м-н Павлівський, 6, офіс 515; код ЄДРПОУ: 40469238) - витрати з оплати судового збору в розмірі 1837,33 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_9