Постанова

від 25.09.2017 по справі 922/4378/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 922/4378/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добромед"на рішеннягосподарського суду Харківської області від 02.03.2017та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017у справі№ 922/4378/16 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" (відповідач-1); 2. Приватного підприємства "Ірина" (відповідач-2); 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Добромед" (відповідач-3)треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" (третя особа-1); 2. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" (третя особа-2)провизнання недійсними договорів,за участю представників: від позивачаОстрянко Б.І.від відповідача-1не з'явивсявід відповідача-2не з'явивсявід відповідача-3Панфьоров Ф.О.від третьої особи-1не з'явивсявід третьої особи-2не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" (далі - ТОВ "Аверс Плюс2") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка" (далі - ТОВ "Марічка"), Приватного підприємства "Ірина" (далі - ПП "Ірина"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Добромед" (далі - ТОВ "Добромед") про визнання недійсними договорів: купівлі-продажу від 29.10.2014, укладений між ТОВ "Марічка" та ПП "Ірина", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96 загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013 - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101) перейшли до ПП "Ірина"; купівлі-продажу від 29.10.2014, укладений між ТОВ "Марічка" та ПП "Ірина", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (з 20.11.2013 - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101) перейшли до ПП "Ірина"; купівлі-продажу від 18.12.2014, укладеного між ПП "Ірина" та ТОВ "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96 загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013 - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101), перейшли до TOB "Добромед"; купівлі-продажу від 18.12.2014, укладеного між ПП "Ірина" та ТОВ "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (з 20.11.2013 - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101), перейшли до TOB "Добромед"; вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності: від 29.10.2014 № 16821842; від 29.10.2014 № 16825435; від 18.12.2014 № 18111844; від 18.12.2014 № 18113480.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2016 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" (далі - ПАТ "Банк Золоті Ворота") та Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" (далі - ПАТ "КБ "Стандарт").

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2017 у справі № 922/4378/16 (суддя Кухар Н.М.) позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 (колегія суддів у складі: Бородіна Л.І. - головуючий, Камишева Л.М., Лакіза В.В.) рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017 у справі № 922/4378/16 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності від 29.10.2014 № 16821842; від 29.10.2014 № 16825435; від 18.12.2014 № 18111844; від 18.12.2014 № 18113480 та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017 у справі № 922/4378/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2017 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 у справі № 922/4378/16, ТОВ "Добромед" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд відновити строк на касаційне оскарження, скасувати зазначені судові акти, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.09.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Євсікова О.О., Шевчук С.Р. відновлено ТОВ "Добромед" строк подання касаційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 у справі № 922/4378/16, прийнято зазначену касаційну скаргу до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 19.09.2017 о 09 год. 50 хв.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 18.09.2017 № 08.03-04/4221 у зв'язку з відпусткою судді Євсікова О.О. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 922/4378/16.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2017 для розгляду касаційної скарги ТОВ "Добромед" у справі № 922/4378/16 визначено колегію суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2017 відкладено розгляд касаційної скарги у справі № 922/4378/16 на 26.09.2017 о 09 год. 40 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Добромед", який надійшов до Вищого господарського суду України 25.09.2017, позивач проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а постанову у даній справі - без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1, відповідач-2 та треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представників позивача та відповідача-3, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.01.2004 між ТОВ "Марічка" (Іпотекодавець) та ПАТ Банк "Меркурій" (Іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки № 16-03-37 (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що виникають з договору на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004 № 02-06К-14 та з договору на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004 № 02-06К-15 (далі - Кредитні договори).

Пунктом 1.2 Договору іпотеки встановлено, що Іпотекодавець в забезпечення своїх зобов'язань за Кредитними договорами передає в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху № 89-96 загальною площею 68,7 кв.м, які розташовані у цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург (з 20.11.2013 - Павлівський майдан), буд. 8, та нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, 14, антресолі №№ 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у загальною площею 249,2 кв.м, які розташовані в цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходяться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург (з 20.11.2013 - Павлівський майдан), буд. 10 (далі - Предмет іпотеки). Право власності на майно належить Іпотекодавцю на підставі договорів купівлі-продажу від 13.09.1999 № 1150-В-С та № 1551-В-С.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору іпотеки Іпотекодавець має право розпоряджатися майном, в тому числі передавати в оренду, передавати у спільну діяльність, наступну іпотеку та інше лише при наявності письмової згоди Іпотекодержателя.

Права вимоги за Кредитними договорами та Договором іпотеки були відступлені ПАТ Банк "Меркурій" ПАТ "Банк Золоті Ворота", яке на підставі договору про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ "Банк Золоті Ворота" від 28.11.2014 № 2 відступило, а ПАТ "КБ "Стандарт" (приймаючий банк) набуло право вимоги за активами неплатоспроможного банку (ПАТ "Банк Золоті Ворота") (включаючи забезпечення за ними), перелік яких визначено у реєстрі договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, складеному станом на 28.11.2014 (додаток № 1), за ціною 40 000 000,00 грн., визначеною Фондом за результатами відкритого конкурсу від 08.10.2014.

14.07.2016 Центральною універсальною товарною біржею проведені відкриті торги в електронному вигляді, оформлені протоколом № 1540АІ/16 щодо продажу права вимоги за кредитним договором, укладеним з ТОВ "Марічка" № 02-06К-15 (із забезпеченням), за результатами яких переможцем торгів визнано ТОВ "Європа Факторинг".

27.07.2016 між ПАТ "КБ "Стандарт" (Первісний кредитор) та ТОВ "Європа Факторинг" (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимоги (яке було набуте первісним кредитором відповідно до договору про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ "Банк Золоті Ворота" від 28.11.2014 № 2) за договором № 02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті, укладеним 30.01.2004 між ПАТ Банк "Меркурій" та ТОВ "Марічка", з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною.

Також, 27.07.2016 ПАТ "КБ "Стандарт" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Європа Факторинг" (Новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, Іпотекодержатель передає, а Новий іпотекодержатель приймає на себе всі права Іпотекодержателя у зобов'язанні за договором іпотеки. Новий іпотекодержатель одержує усі права (замість первісного потекодержателя), передбачені договором іпотеки від 30.01.2004 № 16-03-37, укладеним між ТОВ "Марічка" та ПАТ Банк "Меркурій".

У подальшому, 27.07.2016 між ТОВ "Європа Факторинг" (Первісний кредитор) та ТОВ "Аверс Плюс2" (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № Ф-9/2016, за умовами якого Первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимоги (яке було набуте первісним кредитором відповідно до договору про відступлення права вимоги від 27.07.2016, укладеного між ПАТ "КБ "Стандарт" та ТОВ "Європа Факторинг" за договором № 02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті, укладеним 30.01.2004 між ПАТ Банк "Меркурій" та ТОВ "Марічка") з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною.

Також, 27.07.2016 між ТОВ "Європа Факторинг" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Аверс Плюс2" (Новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за умовами якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, Іпотекодержатель передає, а Новий іпотекодержатель приймає на себе всі права Іпотекодержателя у зобов'язанні за договором іпотеки (договір іпотеки № 16-03-37, укладений 30.01.2004 між ПАТ Банк "Меркурій" та ТОВ "Марічка"). Новий іпотекодержатель одержує усі права замість первісного іпотекодержателя, передбачені договором іпотеки.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 29.10.2014 між ТОВ "Марічка" (Продавець) та ПП "Ірина" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 777, п. 1 якого встановлено, що Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти у власність належні Продавцю нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, 14, антресолі №№ 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у загальною площею 249,2 кв.м, які розташовані в цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходяться за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд. 10 (колишня адреса - майдан Р.Люксембург, буд.10) та сплатити за них обговорену грошову суму.

Пунктом 4 вказаного договору встановлено, що у відповідності до відомостей за результатами пошуку інформації, сформованих 29.10.2014 за індексним № 28756073, приватним нотаріусом, державним реєстратором прав власності на нерухоме майно, відчужене житло дійсно належить продавцю, не є обтяженим, в забороні, під арештом, в іпотеці не перебуває.

Також, 29.10.2014 ТОВ "Марічка" (Продавець) та ПП "Ірина" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований реєстрі за № 776, п. 1 якого встановлено, що Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти у власність належні Продавцю нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6" загальною площею 68,7 кв.м, розташовані за адресою: Харківська область, майдан Павлівський, буд. 8 (колишня адреса - майдан Р.Люксембург, буд. 8) та сплатити за них обговорену грошову суму.

У подальшому, 18.12.2014 між ПП "Ірина" (Продавець) та ТОВ "Добромед" (Покупець) були укладені договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчені приватним нотаріусом та зареєстровані в реєстрі за № 914 та № 915, за умовами пунктів 1 яких Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти належні Продавцю нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. "А-6" загальною площею 68,7 кв.м, розташовані за адресою: Харківська область, майдан Павлівський, буд. 8, та нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, 14, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у загальною площею 249,2 кв.м, які розташовані в цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходяться за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, буд. 10, та сплатити за них обговорену грошову суму.

Вважаючи, що дії ТОВ "Марічка" щодо відчудження майна є незаконними та такими, що порушують умови Договору іпотеки, а оспорювані договори укладені з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема, приписів ст. ст.ст. 9, 12 Закону України "Про іпотеку", ТОВ "Аверс Плюс2" звернулося з даним позовом.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, ч.ч. 1-5 передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Пунктом 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що висновки експертиз, які було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 29.10.2014 та 18.12.2014 запис про іпотеку щодо спірного нерухомого майна було вилучено з Державного реєстру іпотек, у зв'язку з виконанням ТОВ "Марічка" зобов'язань перед ПАТ "Банк Золоті Ворота" по погашенню кредиту за кредитним договором від 30.01.2004 № 02-06К-15, на підставі листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_13 від 16.10.2014 № 140-76.

Згідно вищевказаного листа, адресованого начальнику Реєстраційної служби, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_13 просив вилучити запис з Державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., які розташовані у цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (майдан Павлівський), власником яких є ТОВ "Марічка", у зв'язку з виконанням ТОВ "Марічка" зобов'язань перед ПАТ "Банк Золоті Ворота" по погашенню кредиту за кредитним договором від 30.01.2004 № 02-06К-14. У зв'язку з чим, Договір іпотеки від 31.01.2004 № 16-03-37, укладений між ТОВ "Марічка" та ПАТ Банк "Меркурій", вважається припиненим.

Проте, як встановлено судами, відповідно до листа-відповіді Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Золоті Ворота" від 18.01.2017 № 35 на адвокатський запит адвоката Харківської обласної колегії адвокатів Тітова І.Б., на момент передачі прав вимоги за кредитним договором від 30.01.2004 № 02-06К-15 та Договором іпотеки від 30.01.2004 № 16-03-37 ТОВ "Марічка" не були виконані передбачені вказаними договорами зобов'язання перед ПАТ "Банк Золоті Ворота", в результаті чого жодних дій з боку ПАТ "Банк Золоті Ворота" в частині, які б стосувались припинення основного та/або іпотечного зобов'язань вчинено не було, жодних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не внесено.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 31.07.2015, здійсненого на підставі постанови про призначення судової технічної експертизи документів від 22.06.2015, винесеної заступником начальника відділу у кримінальному провадженні по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, бланки наданих на дослідження листів ПАТ "Банк Золоті Ворота", бланки наданих на дослідження листів ПАТ "Банк Золоті Ворота", зокрема від 16.10.2014 № 140-76, виготовлені не з тих же друкарських форм, за допомогою яких надруковані фірмові бланки ПАТ "Банк Золоті Ворота". Відтиск круглої печатки з текстом: "*Україна* місто Харків * № 20015529. Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота", зокрема, у листі ПАТ "Банк Золоті Ворота" від 16.10.2014 №140-76, нанесені не печаткою ПАТ "Банк Золоті Ворота", експериментальні зразки відтисків якої надані на дослідження, а іншою печаткою.

Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 21.12.2016, здійсненого на підставі постанови про призначення судової почеркознавчої експертизи від 25.10.2016, підписи від імені ОСОБА_13 в листі ПАТ "Банк Золоті Ворота", зокрема, від 16.10.2014 № 140-76 виконані не ОСОБА_13, а іншою особою (особами).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів погашення ТОВ "Марічка" заборгованості за основним зобов'язанням, а факт погашення такої заборгованості заперечується позивачем та третіми особами.

Так, відповідачами у місцевому господарському суді не надано належних у розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України доказів на підтвердження вказаних обставин (погашення ТОВ "Марічка" заборгованості за основним зобов'язанням).

Встановивши, що відчудження Предмета іпотеки було здійснено без письмової згоди Іпотекодержателя, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оспорювані договори укладено з порушенням законодавства, зокрема, ст. 9 Закону України "Про іпотеку" дійшли обґрунтованих висновків про те, що такі договори підлягають визнанню недійсними.

Також судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи відповідача-1 про те, що станом на час укладення оспорюваних договорів іпотека за Договором іпотеки припиналась, оскільки, як встановлено судами відсутні докази погашення заборгованості за основним зобов'язанням, обізнаності відповідача-1 про чинність Договору іпотеки та встановлення підроблення листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_13 від 16.10.2014 № 140-76.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведено у пунктах 1-10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з приписами ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Отже, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, але який встановлений законом або договором та є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Таким чином, враховуючи приписи ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також загальні засади цивільного судочинства, якими є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність, що закріплені у п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо можливості захисту порушеного права ТОВ "Аверс Плюс2", як Іпотекодержателя за Договором іпотеки, та визнання недійсними оспорюваних договорів.

Також, апеляційна інстанція встановивши, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме, вимоги про вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності: від 29.10.2014 № 16821842; від 29.10.2014 № 16825435; від 18.12.2014 № 18111844; від 18.12.2014 № 18113480, не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів та не є ефективним засобом захисту, оскільки не передбачені Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", а у суду відсутні відповідні правомочності щодо вилучення записів з Державного реєстру прав, дійшла обґрунтованого висновку про часткове скасування рішення місцевого господарського суду та про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Отже, апеляційна інстанція, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх з врахуванням поданих сторонами доказів, яким надала необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 103 ГПК України, і з наведенням відповідного мотивування, дійшла обґрунтованого висновку про скасування рішення місцевого господарського суду в частині вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності та залишення без змін рішення першої інстанції в частині визнання недійсними оспорюваних договорів.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, касаційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96).

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Твердження скаржника про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добромед" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 у справі № 922/4378/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук