Постанова

від 06.04.2017 по справі 922/4378/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа № 922/4378/16

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Камишевої Л.М., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 03.01.2017р.; ОСОБА_2 - на підставі договору від 11.10.2016р. та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 02.03.2012р. №1182;

від 1-го відповідача - ОСОБА_3 - за довіреністю від 05.04.2017р.;

від 2-го відповідача - не з'явився;

від 3-го відповідача - ОСОБА_4 - за довіреністю від 05.04.2017р.

від 3-х осіб - не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Добромед , м. Харків

та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка , м.Харків

на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017р.

у справі № 922/4378/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс 2", м. Київ,

до 1-го відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка", м. Харків,

до 2-го відповідача : Приватного підприємства "Ірина", м.Харків,

до 3-го відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Добромед", м.Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :

Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_5 ОСОБА_6", м.Харків,

Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт", м.Київ,

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у справі №922/4378/16 (суддя Кухар Н.М. ) позовні вимоги задоволено повністю;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством "Ірина", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м, які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101) перейшли до ПП "Ірина", та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 16821842 від 29.10.2014р.;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка" та Приватним підприємством "Ірина", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101) перейшли до ПП "Ірина", та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 16825435 від 29.10.2014р.;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладений між Приватним підприємством "Ірина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м, які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101), перейшли до TOB "Добромед", та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18111844 від 18.12.2014р.;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладений між Приватним підприємством "Ірина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, що розташовані в будинку (літера "А-7") та знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101), перейшли до TOB "Добромед", та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18113480 від 18.12.2014р.;

- стягнуто з ТОВ "Марічка" на користь ТОВ "Аверс Плюс 2" витрати з оплати судового збору в розмірі 1837,33 грн.; стягнуто з ПП "Ірина" на користь ТОВ "Аверс Плюс 2" витрати з оплати судового збору в розмірі 1837,33 грн.;

- стягнуто з ТОВ "Добромед" на користь ТОВ "Аверс Плюс 2" витрати з оплати судового збору в розмірі 1837,33 грн.

Рішення суду з посиланням на статті 203, 215, 546, 548 ЦК України, статті 1, 3, 9, 6, 12, 17 Закону України Про іпотеку мотивоване тим, що: по-перше, ТОВ Марічка не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором від 30.01.2004р. №02-06К-15; по-друге, на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з ПП Ірина ТОВ Марічка було обізнано про відсутність правових підстав для припинення договору іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37, у зв'язку з чим, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у 1-го відповідача права вільно розпоряджатися переданим ним в іпотеку нерухомого майном навіть за відсутності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обмеження на відчуження майна, яке перебувало в іпотеці та яке, у відповідності до вимог чинного законодавства, не припинилось. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що ТОВ Марічка та ТОВ Ірина , будучи іпотекодавцями спірного нерухомого майна, здійснили його відчуження без згоди первісного та наступного іпотекодержателів АТ Банк ОСОБА_6 та ТОВ Європа-Факторинг , в порушення вимог статті 9 Закону України Про іпотеку , що в силу прямої вказівки норми частини 3 статті 12 Закону України Про іпотеку має наслідком недійсність відповідних договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень (т.2,а.с.115-126).

Товариство з обмеженою відповідальністю Марічка з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у справі №922/4378/16 в частині задоволення позовних вимог ТОВ Аверс Плюс 2 щодо:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладеного між ТОВ "Марічка" та ПП "Ірина", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м, які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна; 87082063101) перейшли до ПП "Ірина", та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 16821842 від 29.10.2014р.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.10.2014р., укладеного між ТОВ "Марічка" та ПП "Ірина", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 12в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№ 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург, 10 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101), перейшли до ПП "Ірина", та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 16825435 від 29.10.2014р., та відмовити у задоволенні позову в цій частині.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що на момент звернення позивача з позовом відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірні приміщення зареєстровані за позивачем, та відповідно до статті 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі, зокрема, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, а отже, на думку скаржника, права позивача не порушені, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання недійсними оскаржуваних договорів. Також, вказує на те, що на момент укладення договорів купівлі-продажу від 29.10.2014р., об'єкти нерухомості належали ТОВ Марічка і не були обтяжені, в забороні, під арештом, чи в іпотеці, а отже не було заборон, які б перешкоджали власнику розпоряджатися майном на власний розсуд. Крім того, вказує на те, що суд вилучив з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності №1682842, та №16825435 від 29.10.2014р., однак в матеріалах справи відсутні інформаційні довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які б містили відповідну інформацію (т.2,а.с.166-171).

Товариство з обмеженою відповідальністю Добромед також з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у справі №922/4378/16 в частині задоволення позовних вимог ТОВ Аверс Плюс 2 щодо:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладеного між ПП "Ірина" та ТОВ "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м, які розташовані у будинку (літера "А-6"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург, 8 (з 20.11.2013р. Павлівський майдан, 8 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101), перейшли до ТОВ "Добромед", та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 18111844 від 18.12.2014р.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.12.2014р., укладеного між ПП "Ірина" та ТОВ "Добромед", за яким право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 1Зв, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі №№ 13н, 13о,13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, що розташовані в будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р.Люксембург 10 (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан, 10 - згідно відповідного рішення Харківської міської ради) (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101), перейшли до ТОВ "Добромед", та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 18113480 від 18.12.2014р., та відмовити в задоволенні позову ТОВ ОСОБА_3 Плюс2 в цій частині.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що під час укладення договорів купівлі-продажу від 18.12.2014р. між ПП Ірина та ТОВ Добромед , щодо двох об'єктів нерухомості, що розташовані за адресою: м. Харків, Павлівський майдан, 10 та 8, нотаріусом перевірено у відповідних реєстрах та зафіксовано відсутність будь-яких заборон, арештів, обтяжень чи зареєстрованих іпотек, що свідчить про те, що вказані договори укладені з дотриманням вимоги статті 203 ЦК України. Крім того, вказує на те, що на момент розгляду справи відсутні іпотечні правовідносини між ТОВ Марічка та ТОВ Аверс Плюс 2 , оскільки іпотека є припиненою на підставі статті 17 Закону України Про іпотеку , у зв'язку з набуттям позивачем права власності на майно, що є предметом спірних договорів. Також скаржник вважає неправомірним посилання суду на матеріали кримінального провадження, надані позивачем, оскільки на сьогоднішній день відсутній обвинувальний вирок суду. Також скаржник вважає, що судом безпідставно вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності №18111844 та №18113480 без доказів їх наявності у реєстрі (т.2,а.с.147-149).

ТОВ Аверс Плюс 2 (позивач у справі) відзивом від 06.04.2017р. заперечує проти апеляційних скарг та просить рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2017р. у справі №922/4378/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що на момент укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, договір іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37 не був припинений у відповідності до статті 17 Закону України Про іпотеку або визнаний у встановленому законом порядку недійсним. Крім того, вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що відсутність відомостей в Державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не може слугувати належним доказом припинення іпотеки, адже підставою для видалення таких відомостей слугували недостовірні відомості, які були складені всупереч приписів Закону України Про іпотеку . Також, на думку позивача, звертаючись з позовом про визнання недійсним договору, на підставі якого було проведено державну реєстрацію та внесений відповідний запис до Державного реєстру прав, позивач може просити суд про видалення відповідного запису, адже відповідно до вимог статті 182 ЦК України право власності виникає лише з моменту державної реєстрації та припиняється після видалення, відповідного запису з реєстру. В підтвердження наявності цих записів суду першої інстанції надавався наказ Міністерства юстиції України про скасування реєстраційних записів.

Відзивом на апеляційні скарги від 03.04.2017р. ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 заперечує проти вимог апеляційних скарг ТОВ Марічка та ТОВ Добромед , вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що ТОВ Марічка без згоди іпотекодержателя АТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 відчужило нежитлові приміщення - предмети іпотеки, розташовані за адресою: майдан Р. Люксембург, 8, 10 (перейменований в майдан Павлівський) на користь ПП Ірина , яке згодом реалізувало їх ТОВ Добромед . Проте, вивільнення нежитлових приміщень з-під іпотеки відбулось за недостовірною довідкою від імені іпотекодержателя - АТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 , що встановлено в ході досудового розслідування у кримінальній справі, та про що письмово зазначено банком. При цьому, на думку третьої особи, вилучення запису про іпотеку нерухомого майна за недостовірною довідкою від імені банку не може свідчити про припинення іпотеки, оскільки у ТОВ Марічка відсутні докази сплати кредитної заборгованості перед банком на дату зняття іпотеки. Крім того, вказує на те, що договір укладений без згоди іпотекодержателя, в порушення вимог статті 9 Закону України Про іпотеку , що свідчить про його нікчемність згідно зі статтею 12 Закону України Про іпотеку (т.2, а.с. 205-207).

06.04.2017р. засобами електронного зв'язку ПАТ КБ Стандарт подано клопотання про розгляд справи без участі його представника у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Проте, вказане клопотання не засвідчено електронним підписом, про що відділом документального забезпечення Харківського апеляційного господарського суду складений акт від 06.04.2017р. №13-42/127.

Відповідно до п.1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої Вищим господарським судом України листом від 19.02.2013р. №01-17/315/384/13 та затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013р., документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних.

Враховуючи ту обставину, що клопотання ПАТ КБ Стандарт надіслане на електронну адресу суду апеляційної інстанції без засвідчення його електронним підписом та відсутність зазначеного клопотання з оригіналом підпису, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для його розгляду.

В судовому засіданні представники скаржників підтримали вимоги апеляційних скарг та просили рішення місцевого господарського суду скасувати, апеляційні скарги - задовольнити та відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених в апеляційних скаргах.

Крім того, представником 1-го відповідача заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи копії додаткової угоди, укладеної між ТОВ Марічка та ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 щодо зміни предмета іпотеки. В обґрунтування неможливості подання вказаних документів позивач послався на те, що він був знайдений після звернення до суду апеляційної інстанції та проведення перевірки документів скаржника.

Вказане клопотання не підлягає до задоволення колегією суддів апеляційного господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.

Враховуючи той факт, що справа розглядалась судом першої інстанції 2,5 місяця з урахуванням продовження строку на 15 днів за клопотанням позивача, розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами місцевого господарського суду від 16.01.2017р., від 01.02.2017р., від 15.02.2017р. та від 23.02.2017р.,в кожному судовому засіданні був присутній представник 1-го відповідача, у скаржника було достатньо часу для перевірки наявних у нього доказів на підтвердження своєї правової позиції та надання їх суду під час розгляду справи судом першої інстанції.

Таким чином, 1-м відповідачем не доведено обставин, що об'єктивно перешкоджали йому подати додаткові докази місцевому господарському суду, у зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх прийняття

2-й відповідач та треті особи належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать відмітка на звороті ухвали суду апеляційної інстанції від 20.03.2017р. (т.2, а.с.146, 165), повідомлення про вручення поштових відправлень та поштові конверти з довідками за ф. 20 (т.2. а.с.204), проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, і відсутність підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників 2-го відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, 1-го та 3 -го відповідачів, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.01.2004р. між ТОВ Марічка та ПАТ ОСОБА_5 "Меркурій" укладений договір іпотеки № 16-03-37, п. 1.1 якого встановлено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя (ПАТ Меркурій ), що виникають із договору №02-06К-14 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. та з договору 02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. (т.1,а.с.127-128).

Пунктом 1.2 договору іпотеки встановлено, що ТОВ Марічка - іпотекодавець в забезпечення своїх зобов'язань за кредитними договорами передає в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м, які розташовані у цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан), будинок 8, та нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, 14, антресолі №№ 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, які розташовані в цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходяться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан), будинок 10. Право власності на майно належить іпотекодавцю на підставі договорів купівлі-продажу від 13.09.1999р. №1150-В-С та №1551-В-С, відповідно.

Відповідно до п.2.3.3 цього договору іпотекодавець має право розпоряджатися майном, в тому числі передавати в оренду, передавати у спільну діяльність, наступну іпотеку та інше лише при наявності письмової згоди іпотекодержателя.

Права вимоги за вказаними договорами та договорами іпотеки були відступлені АТ Банк "Меркурій" ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 , яке на підставі договору про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ " ОСОБА_5 ОСОБА_6" від 28.11.2014р. №2 відступило, а ПАТ Комерційний банк Стандарт (приймаючий банк) набуло право вимоги за активами неплатоспроможного банку (ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 ) (включаючи забезпечення за ними), перелік яких визначено у реєстрі договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, складеному станом на 28.11.2014р. (додаток №1), за ціною 40000000грн., визначеною Фондом за результатами відкритого конкурсу від 08.10.2014р. (п.1.1. цього договору) (т.1,а.с.52-61).

Згідно додатку №2 до договору про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ " ОСОБА_5 ОСОБА_6" №2 від 28.07.2014р. Реєстр договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення 1. Активи неплатоспроможного банку ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 відступив право вимоги, зокрема, за договором від 30.01.2004р. №02-06К-15, позичальником за яким є ТОВ Марічка (розмір заборгованості становить 150465,93 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 2252006,27грн.), та договором іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37, у якому зазначено опис майна, яке передано в забезпечення виконання зобов'язань, це - нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м, які розташовані у цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, будинок 8 та нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, 14, антресолі №№ 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2кв.м, які розташовані в цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходяться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург, будинок 10 (т.1,а.с.64).

Також, ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 наданий перелік платіжних документів з видачі (погашення) відсотків по кредитному договору від 30.01.2004р. №02-06К-15 із зазначенням кінцевого сальдо заборгованості за кредитним договором/відсотками станом на 28.11.2014р., за яким сума заборгованості: за кредитом становить 147500 дол. США, еквівалент - 2207615,54грн.; за відсотками 2965,93 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 44390,73грн. (т.1,а.с.70,71).

29.10.2014р. між ТОВ Марічка (продавцем) та ПП Ірина (покупцем) укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №777, п.1 якого встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність належні продавцю нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, 14, антресолі №№ 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, які розташовані в цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходяться за адресою: м.Харків, Павлівський майдан, буд. 10 (колишня адреса - майдан Р.Люксембург, будинок 10) та сплатити за них обговорену грошову суму (т.2, а.с.65-67).

Пунктом 4 цього договору встановлено, що у відповідності до відомостей за результатами пошуку інформації, сформованих 29.10.2014р. за індексним №28756073, ОСОБА_7, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, державним реєстратором прав власності на нерухоме майно, відчужене житло дійсно належить продавцю, не є обтяженим, в забороні, під арештом, в іпотеці не перебуває.

29.10.2014р. між ТОВ Марічка (продавцем) та ПП Ірина (покупцем) укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований реєстрі за №776, п.1 якого встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність належні продавцю нежитлові приміщення: 1-го поверху №89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7кв.м, розташовані за адресою: Харківська область, майдан Павлівський, будинок 8 (колишня адреса - майдан Р.Люксембург, будинок 8) та сплатити за них обговорену грошову суму (т.2,а.с. а.с.39, 40, 61-63).

18.12.2014р. між ТОВ Ірина (продавцем) та ТОВ Добромед укладені договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровані в реєстрі за №914 та № 915, за умовами пунктів 1 яких продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти належні продавцю нежитлові приміщення 1-го поверху №89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7кв.м, розташовані за адресою: Харківська область, майдан Павлівський, будинок 8, та нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, 14, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, які розташовані в цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходяться за адресою: м.Харків, Павлівський майдан, буд. 10, та сплатити за них обговорену грошову суму(т.2,а.с. а.с.39- 42).

06.06.2016р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №923/1, згідно якого визначено активи ПАТ КБ Стандарт , що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні), а саме: кредитний договір №02-06К-15, за яким позичальником є ТОВ Марічка (т.1,а.с.125).

14.07.2016р. Центральною універсальною товарною біржею проведені відкриті торги в електронному вигляді, оформлені протоколом №1540АІ/16, щодо продажу права вимоги за кредитним договором, укладеним з ТОВ Марічка №02-06К-15 (із забезпеченням), за результатами яких переможцем торгів визнано ТОВ Європа Факторинг (т.1,а.с.126).

27.07.2016р. між ПАТ КБ Стандарт та ТОВ Європа-Факторинг укладений договір про відступлення права вимоги, п.1.1 якого встановлено, що первісний кредитор (ПАТ КБ Стандарт ) відступає новому кредитору (ТОВ Європа-Факторин ) своє право вимоги (яке було набуте превісним кредиторм відповідно до договору №2 про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ Банк ОСОБА_6 ) за договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті, укладеним 30.01.2004р. між АКБ Меркурій та ТОВ Марічка , з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною (т.1, а.с.131-133).

Також, між тими ж сторонами 27.07.2016р. укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, п.п.1.1, 1.2 якого встановлено, що в порядку та на умовах, передбачених цим договором, іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає на себе всі права іпотекодержателя у зобов'язанні за договором іпотеки. Новий іпотекодержатель одержує усі права (замість первісного іпотекодержателя), передбачені договором іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37, укладеним між ТОВ Марічка та АТ Банком Меркурій (т.1,а.с.129-130) .

27.07.2016р. між ТОВ Європа-Факторинг (первісним кредитором) та ТОВ Аверс Плюс 2 (новим кредитором) укладений договір про відступлення права вимоги №Ф-9/2016, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору своє право вимоги (яке було набуте первісним кредитором відповідно до договору про відступлення права вимоги від 27.07.2016р., укладеного між ПАТ Банк Стандарт та ТОВ Європа-Факторинг за договором №02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті, укладеним 30.01.2004р. між АКБ Меркурій та ТОВ Марічка , з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною (т.1, а.с.136, 137).

Цієї ж дати між тими ж сторонами укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за умовами якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає на себе всі права іпотекодержателя у зобов'язанні за договором іпотеки (договір іпотеки №16-03-37, укладений 30.01.2004р. між ТОВ Марічка та АКБ Меркурій , посвідчений 30.01.2004р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №1-508). Новий іпотекодержатель одержує усі права (замість первісного іпотекодержателя), передбачені договором іпотеки (т.1,а.с.134,135).

У листі від 16.10.2014р. №140-76, надісланому уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_9 начальнику Реєстраційної служби зазначено, що у зв'язку з виконанням ТОВ Марічка зобов'язань перед АТ Банком ОСОБА_6 по погашенню кредиту за кредитним договором від 30.01.2004р. №02-06К-14 прошу вилучити запис із Державного реєстру іпотек, оскільки договір іпотеки від 31.01.2004р. №16-03-37 є припиненим (т.1,а.с.193).

Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 31.07.2015р., здійсненого на підставі постанови від 22.06.2015р. про призначення судової технічної експертизи документів, винесеної заступником начальника відділу у кримінальному провадженні по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, бланки наданих на дослідження листів ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 , бланки наданих на дослідження листів ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 , зокрема від 16.10.2014р. №140-76, виготовлені не з тих же друкарських форм, за допомогою яких надруковані фірмові бланки ПАТ Банк ОСОБА_6 . Відтиск круглої печатки з текстом: * Україна* місто Харків * №20015529. Публічне акціонерне товариство ОСОБА_5 ОСОБА_6 , зокрема, у листі ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_9 від 16.10.2014р. №140-76, нанесені не печаткою ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 , експериментальні зразки відтисків якої надані на дослідження, а іншою печаткою (т.1,а.с.190,191).

Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 21.12.2016р., здійсненого на підставі постанови від 25.10.2016р. про призначення судової почеркознавчої експертизи, підписи від імені ОСОБА_9 в листі ПАТ Банк ОСОБА_6 від 16.10.2014р. №140-75, від 16.10.2014р. №140-76 , від 15.10.2014р. №76-1140, 15.10.2014р. №77-1140, 16.10.2014р. №79-78-140, №78-140 виконані не ОСОБА_9, а іншою особою (особами) (т.1,а.с.192).

Наказом Міністерства юстиції України від 10.08.2016р. №2454/5 задоволено скаргу ТОВ Аверс Плюс 2 ; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2014р. №14791029, №14791829, прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.10.2014р. №16568775, №16569131, прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстицію Харківської області ОСОБА_10; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.10.2014р. №16821842, №16825435, прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7; скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2014р. №18111844, №18113480, прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (т.2, а.с.30).

18.01.2017р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 надано відповідь на адвокатський запит, у якому зазначено, що на підставі договору від 28.11.2014р. ПАТ КБ Стандарт набуло прав вимоги за договором від 30.01.2004р. №02-06К-15, в розмірі заборгованості, яка існувала на день відступлення прав, і договором іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37. На момент передачі права вимоги за кредитним договором 30.01.2004р. №02-06К-15 та договором іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37 ТОВ Марічка не виконані передбачені договором зобов'язання перед ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 , в частині основного чи іпотечного зобов'язань, жодних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не внесено (т.1,а.с.124).

16.12.2016р. позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом до ТОВ Марічка , ПП Ірина та ТОВ Добромед (т.1,а.с.4-6).

Постановою Харківського окружного адміністративного господарського суду від 16.01.2017р. у справі №820/5086/16 задоволено адміністративний ТОВ "Добромед" до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, Міністерства юстиції України, третя особа: ТОВ Аверс Плюс 2 про визнання незаконними та скасування висновку і наказу; визнано незаконним та скасовано висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги ТОВ "ОСОБА_3 Плюс2" від 29.07.2016р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.07.2016р. за №21999-0-33-16; визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2454/5 від 10.08.2016р. "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень"; поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи щодо рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18113480 від 18.12.2014р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18111844 від 18.12.2014р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16821842 від 29.10.2014р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16825435 від 29.10.2014р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14791829 від 30.07.2014р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16568775 від 17.10.2014р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14791029 від 30.07.2014р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16569131 від 17.10.2014р. (т.2, а.с.69-77).

У письмових поясненнях від 13.01.2017р. ПАТ Комерційний банк Стандарт зазначив, що до нього перейшло право вимоги за кредитним договором від 03.04.2004р. №02-06К-15 та договором іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37, укладеними між ТОВ Марічка та ПАТ ОСОБА_5 Меркурій , на підставі договору про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ Банк ОСОБА_6 №2. Під час роботи із проблемною заборгованістю банком було встановлено факт незаконного відчуження ТОВ Марічка майна, яке перебувало в іпотеці, ПП Ірина , на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2014р. та вподальшому 18.12.2014р. - ТОВ Добромед без отримання згоди іпотекодержателя на відчуження такого майна, що стало підставою для звернення ПАТ КБ Стандарт з заявою до правоохоронних органів про неправомірні дії працівників ТОВ Марічка , які з метою ухилення від повернення банку кредитних коштів та неможливості звернення стягнення на предмет іпотеки незаконно відчужили нерухоме майно, яке було передано в іпотеку банку, у зв'язку з чим відкрито кримінальне провадження 12013220490001420 (т.1, а.с.73-75).

У відзиві на позовну заяви ТОВ Марічка зазначає, що ТОВ Аверс Плюс 2 відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване власником спірних приміщень, який набув право власності як іпотекодержатель, а отже відсутні підстави стверджувати, що права ТОВ Аверс Плюс 2 як іпотекодержателя порушені (т.1,а.с.102-104).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 12.01.2017р., вбачається наступне:

інформація про право власності на нежитлове приміщення 1-го поверху №89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, Павлівський майдан,будинок, 8: 19.06.2013р. внесений запис №1366520, за яким ТОВ Марічка є власником на підставі договору купівлі-продажу від 13.09.1999р.; 29.10.2014р. внесений запис №7501154, згідно якого власником є ПП Ірина на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.10.2014р., реєстровий №776; 18.12.2014р. внесений запис №8131447 про власника ТОВ Добромед , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень 18.12.2014р., реєстраційний номер 915; 19.06.2016р. внесений запис №16005493 про право власності за ТОВ Аверс Плюс 2 на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27.07.2016р., реєстровий №816;

внесення записів про обтяження з наступних підстав: 30.01.2004р., видавник приватний нотаріус ОСОБА_8; договір про відступлення права вимоги 18.02.2014р.; договір про передачу зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 ПАТ Комерційний банк Стандарт ; договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, виданий 27.07.2016р.; договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27.07.2016р. (т. 1, а.с.105-108).

Також, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 12.01.2017р., щодо нежитлових приміщень 1-го поверху №№13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13л, 13м, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7 , загальною площею 249,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, Павлівський майдан,будинок 10, вбачається наступне: 19.06.2013р. внесений запис 1364944 про право власності за ТОВ Марічка на підставі договору купівлі-продажу від 13.09.1999р., реєстровий №1360; 29.10.2014р. внесено запис №7502821 про власника ТОВ Ірина на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, за реєстровим № 777 , виданого 29.10.2014р.; 18.12.2014р. внесений запис №8130654 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, реєстровий №914, виданого 18.12.2014р.; 19.08.2016р. на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки №816, виданого 27.07.2016р., претензії кредитора внесений запис №16005486 про право власності за ТОВ Аверс Плюс 2 (т.1, а.с.109-112).

Згідно інформації про державну реєстрацію обтяжень на вищевказане майно вбачається, що: 12.01.2008р. внесений запис про обтяження на підставі повідомлення №21 від 30.01.2004р., договору про передачу зобов'язань неплатоспроможного банку, №2, виданий 28.11.2014р., видавник ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ПАТ Комерційний банк Стандарт , договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №815, виданий 27.07.2016р., договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №816 від 27.07.2016р.

Також в реєстрі міститься запис 19.08.2016р. про припинення обтяження.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у даній справі позов задоволено з підстав, наведених вище (т.2,а.с.115-126).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Предметом даного спору є визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.10.2014р. та від 18.12.2014р. на підставі ст.ст. 203,215 Цивільного кодексу України і вилучення відповідних записів з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 215 ЦК України проводиться розмежування видів недійсності правочинів на нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК України тощо), та на оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті 222, 223, 225 ЦК України тощо).

Згідно із статтею 203 України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам . Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства , або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом статей 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої, третьої статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язань є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювання боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частиною п'ятою статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України Про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Як зазначалось вище, 30.01.2004р. між ТОВ Марічка та ПАТ ОСОБА_5 "Меркурій" укладений договір про надання кредитної лінії в іноземній валюті №02-06К-15, в забезпечення виконання якого між тими ж сторонами 30.01.2004р. укладений договір іпотеки №16-03-37, п. 1.1 якого встановлено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя (ПАТ Меркурій ), що виникають із договору №02-06К-14 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. та з договору 02-06К-15 на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004р. (т.1,а.с.127-128). Пунктом 1.2 договору іпотеки, встановлено, що ТОВ Марічка - іпотекодавець в забезпечення своїх зобов'язань за кредитними договорами передає в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м, які розташовані у цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан), будинок 8, та нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, 14, антресолі №№13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, які розташовані в цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходяться за адресою: м.Харків, майдан Р.Люксембург (з 20.11.2013р. - Павлівський майдан), будинок 10. Право власності на майно належить іпотекодавцю на підставі договорів купівлі-продажу від 13.09.1999р. №1150-В-С та №1551-В-С, відповідно.

Відповідно до п.2.3.3 цього договору встановлено, що іпотекодавець має право розпоряджатися майном, в тому числі передавати в оренду, передавати у спільну діяльність, наступну іпотеку та інше лише при наявності письмової згоди іпотекодержателя.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна вбачається, що 12.01.2008р. внесений запис про обтяження вказаного вище майна на підставі повідомлення №21 від 30.01.2004р.; видавник - приватний нотаріус ОСОБА_8

Таким чином, майно, яке є предметом оскаржуваних договорів від 29.10.2014р., укладених між ТОВ Марічка та ПП Ірина , на підставі договору від 30.01.2004р. було обтяжено на підставах, встановлених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

29.10.2014р. між ТОВ Марічка (продавцем) та ПП Ірина (покупцем) укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований реєстрі за №777, п.1 якого встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність належні продавцю нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, 14, антресолі №№ 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м, які розташовані в цегляному будинку (літера "А-7"), що знаходяться за адресою: м.Харків, Павлівський майдан, буд. 10 (попередня назва - майдан Р.Люксембург, будинок 10), та сплатити за них обговорену грошову суму (т.2, а.с.65-67).

Пунктом 4 цього договору встановлено, що у відповідності до відомостей за результатами пошуку інформації, сформованих 29.10.2014р. за індексним №28756073, ОСОБА_7, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, державним реєстратором прав власності на нерухоме майно, відчужене житло дійсно належить продавцю, не є обтяженим, в забороні, під арештом, в іпотеці не перебуває.

Також, 29.10.2014р. між ТОВ Марічка (продавцем) та ПП Ірина (покупцем) укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований реєстрі за №776, п.1 якого встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність належні продавцю нежитлові приміщення: 1-го поверху №89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7кв.м, розташовані за адресою: Харківська область, майдан Павлівський, будинок 8 ( попередня назва - майдан Р.Люксембург, будинок 8) та сплатити за них обговорену грошову суму (т.2, а.с.39, 40, 61-63).

ТОВ Марічка зазначає, що на момент відчуження спірного майна обтяження не існувало, що підтверджується відповідними відомостями з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а підставою зняття обтяження став лист від 16.10.2014р. 140-76, надісланий уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_9 начальнику Реєстраційної служби, у якому зазначено про погашення кредиту за кредитним договором від 30.01.2004р. №02-06К-14, а отже договір іпотеки від 31.01.2004р. №16-03-37 є припиненим.

Відповідно до пункту 32 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. N1141 (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) під час проведення державної реєстрації припинення права власності, інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень таких прав державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості: підстава для припинення речових прав, їх обтяжень: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; підстава для внесення запису про припинення речових прав, їх обтяжень: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої проводиться державна реєстрація прав; прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Пунктом 32 цього Порядку встановлено, що запис про право власності та суб'єкта цього права; про інші речові права та суб'єкта цих прав; про обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав , який існував до переходу, припинення права власності, інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень таких прав, зберігається у Державному реєстрі прав.

Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 31.07.2015р., здійсненого на підставі постанови від 22.06.2015р. про призначення судової технічної експертизи документів, винесеної заступником начальника відділу у кримінальному провадженні по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, бланки наданих на дослідження листів ПАТ Банк ОСОБА_6 , бланки наданих на дослідження листів ПАТ Банк ОСОБА_6 , зокрема від 16.10.2014р. №140-76, виготовлені не з тих же друкарських форм, за допомогою яких надруковані фірмові бланки ПАТ Банк ОСОБА_6 . Відтиск круглої печатки з текстом: * Україна* місто Харків * №20015529. Публічне акціонерне товариство ОСОБА_5 ОСОБА_6 , зокрема, у листі ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_9 від 16.10.2014р. №140-76, нанесені не печаткою ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 , експериментальні зразки відтисків якої надані на дослідження, а іншою печаткою (т.1,а.с.190,191).

Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 21.12.2016р., здійсненого на підставі постанови від 25.10.2016р. про призначення судової почеркознавчої експертизи, підписи від імені ОСОБА_9 в листах ПАТ Банк ОСОБА_6 від 16.10.2014р. №140-75, від 16.10.2014р. №140-76 , від 15.10.2014р. №76-1140, 15.10.2014р. №77-1140, 16.10.2014р. №79-78-140, №78-140 виконані не ОСОБА_9, а іншою особою (особами) (т.1,а.с.192).

18.01.2017р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_9 у відповіді на адвокатський запит зазначено, що на підставі договору від 28.11.2014р. ПАТ КБ Стандарт набуло прав вимоги за договором від 30.01.2004р. №02-06К-15, в розмірі заборгованості, яка існувала на день відступлення прав та за договором іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37. На момент передачі права вимоги за кредитним договором 30.01.2004р. №02-06К-15 та договором іпотеки від 30.01.2004р. №16-03-37 ТОВ Марічка не виконані передбачені договорами зобов'язання перед ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 в частині, які б стосувались припинення основного чи іпотечного зобов'язань вчинено не було, жодних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не внесено.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять, та суду апеляційної інстанції ТОВ Марічка не надано доказів, які б свідчили про погашення кредиту перед кредитором (ПАТ ОСОБА_5 ОСОБА_6 ) на момент укладення спірних правочинів від 29.10.2014р.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що 1-відповідачем не надано належних і допустимих доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б свідчили про припинення іпотеки відповідно до вимог статті 17 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи, що містяться у державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Оскільки скаржниками не спростовано висновків, викладених у висновках експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 21.12.2016р. та від 31.07.2015р., та не надано доказів погашення кредиту, записи про припинення іпотеки не відповідають фактичним відомостям щодо підстав для припинення іпотеки, це означає що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2015р.

Відповідно до приписів статей 9, 12 Закону України Про іпотеку іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно до п.2.3.3 договору іпотеки від 30.01.2004р. № 16-03-37 іпотекодавець має право розпоряджатися майном, в тому числі передавати в оренду, передавати у спільну діяльність наступну іпотеку та інше лише при наявності письмової згоди іпотекодержателя.

З наведеного в сукупності вбачається, що на момент укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованих в реєстрі за №776 та №777, нерухоме майно, яке було предметом цих договорів, перебувало під забороною відчуження на підставі договору іпотеки від 30.01.2004р. Згоди на його відчуження іпотекодержатель не надавав, що вбачається з матеріалів справи, а отже вказані договори є недійсними в силу приписів статті 12 Закону України Про іпотеку , що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справі від 02.03.2016р.

18.12.2014р. між ТОВ Ірина (продавцем) та ТОВ Добромед укладені договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровані в реєстрі за №914 та № 915, за умовами пунктів 1 яких продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність належні продавцю нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 68,7кв.м та 249,2кв.м, розташовані за адресою: Харківська область, майдан Павлівський, буд. 8,10 та сплатити за них обговорену грошову суму(т.2,а.с. а.с.39- 42).

Вказані договори купівлі-продажу також є недійсними, оскільки відповідно до статті 23 Закону України Про іпотеку особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому обсязі й на тих умовах, що існували до набуття права власності на предмет іпотеки. Проте, вказані договори також укладені без згоди іпотекодержателя, вже ПАТ КБ Стандарт , визначеного договором про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ " ОСОБА_5 ОСОБА_6" від 28.11.2014р. №2, а отже в силу вимог статті 12 Закону України Про іпотеку є недійсними.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що продовжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Враховуючи викладене, ТОВ Аверс Плюс 2 , як законний іпотекодержатель майна, що є предметом спірних правочинів, зважаючи на наявність спору про право щодо нерухомого майна, визначеного спірними договорами, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими рішеннями, мав законні та правові підстави для звернення до суду з відповідним позовом, оскільки оскаржувані правочини безпосередньо стосуються його прав та охоронюваних законом інтересів щодо виконання ТОВ Марічка умов кредитного договору від 30.01.2004р. №02-06К-15 та іпотечного договору від 30.01.2004р. №16-03-37.

Щодо доводів скаржників про те, що на момент подання позову ТОВ Аверс Плюс 2 набуло права власності на об'єкт іпотеки, що свідчить про відсутність доказів порушення його прав спірними правочинами, суд апеляційної інстанції зазначає, що з рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2016р. у справі №922/2908/16, яке не набрало законної сили, оскільки оскаржено в апеляційному порядку, вбачається, що ТОВ Марічка звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "ОСОБА_3 плюс 2", в якому просило припинити право власності ТОВ Аверс Плюс 2 , на нерухоме майно, права на яке зареєстровані згідно рішень приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11І (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01: нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6, загальною площею 68,7 м2, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 8; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. А-7, загальною площею 249,2 м2, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, Павлівський майдан, будинок 10; визнати за ТОВ Марічка право власності на вказане нерухоме майно (т.2, а.с.43-51), що свідчить про те, що ТОВ Марічка не визнає прав позивача на спірне майно, а отже таке право підлягає судовому захисту в порядку, визначеному чинним законодавством України, зокрема, шляхом визнання недійсними правочинів, укладених з порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо позовних вимог ТОВ Аверс Плюс 2 про вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 16821842 від 29.10.2014р., запису про право власності № 16825435 від 29.10.2014р., запису про право власності № 18113480 від 18.12.2014р.ості № 18111844 від 18.12.2014р. суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В силу статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміні правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому, зазначеною нормою визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Частиною 2 статті 26 вказаного Закону встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав , а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується .

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону) (частина 5 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. N1141 державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень . У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості: підстава для скасування державної реєстрації прав: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав ; підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав . У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав.

У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна, який поділено чи частку з якого виділено, або на об'єкти нерухомого майна, що об'єднано, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та відкриває закритий (закриті) розділ (розділи) Державного реєстру прав та відповідну (відповідні) реєстраційну (реєстраційні) справу (справи) на підставі прийнятого ним рішення про відкриття закритого розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи.

З наведених норм права вбачається, що до Державного реєстру прав вносяться записи про зупинення реєстраційних дій, скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Таким чином, виходячи із змісту положень статті 20 ГК України та статті 16 ЦК України, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження , заявлені позивачем вимоги, а саме: вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності не можуть бути способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки є такими, що не передбачені законом, а у суду відсутні відповідні правомочності щодо вилучення записів з Державного реєстру прав, а отже ця вимога не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.

З огляду на викладене, апеляційні скарги ТОВ Марічка та ТОВ Добромед підлягають частковому задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у справі №922/4378/16 прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ПАТ Аверс Плюс 2 щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності від 29.10.2014р. №16821842, від 29.10.2014р. №16825435, від 18.12.2014р. №18111844, від 18.12.2014р. №18113480. В решті рішення господарського суду Харківської області слід залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 99, 101, п.2 ст.103, п. 4 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка та Товариства з обмеженою відповідальністю Добромед задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2017р. у справі №922/4378/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності від 29.10.2014р. №16821842, від 29.10.2014р. №16825435, від 18.12.2014р. №18111844, від 18.12.2014р. №18113480 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

3. В решті рішення господарського суду Харківської області залишити без змін.

Повний текст постанови складений 11.04.2017р.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Камишева

Суддя В.В.Лакіза