Ухвала

від 16.02.2017 по справі 910/22128/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.02.2017Справа № 910/22128/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТК"МАКСІМЕД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА-ЛОГІСТІК"

про стягнення заборгованості в сумі 207 180,12 грн.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Тагінцев А.В. - представник, довіреність б/н від 25.11.2016;

Богач В.В. - директор, витяг з ЄДРЮОФО та громадських формувань від 25.11.2016;

Від відповідача: Юрченко М.С. - представник, довіреність б/н від 10.01.2017;

Сташко О.Г. - директор, витяг з ЄДРЮОФО та громадських формувань від 05.01.2017.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МТК "МАКСІМЕД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА - ЛОГІСТІК" про стягнення заборгованості у розмірі 207 180, 12 грн., з яких: 173 895, 27 грн. - основна заборгованість, 33 284, 85 грн. - пеня, а також стягнення судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 107,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем належним чином умов Договору постачання № 155 від 27.08.2015 в частині оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у визначеному вище розмірі, за наявності якої позивачем нараховано пеню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/22128/16 та призначено до розгляду на 11.01.2017.

11.01.2017 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2017 розгляд справи призначено на 02.02.2017.

У судове засідання 02.02.2017 з'явились уповноважені представники сторін.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли наступні письмові пояснення № 05-01/17 від 05.01.2017, в яких останній зазначає, що доказом часткової оплати по договору постачання є акт звірки взаємних розрахунків в якому вказано оплачена сума та залишок боргу за поставлений товар та який не було оплачено відповідачем.

Пояснення № 05-01/17 від 05.01.2017 судом долучено до матеріалів справи.

Також судом повідомлено, що до початку судового засідання через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи б/н від 30.01.2017, в якому останній просить призначити судову почеркознавчу експертизу та зупинити провадження у справі.

Клопотання про призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи б/н від 30.01.2017 судом долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про забезпечення позову № 02-02/17 від 02.02.2017, в якій останній просить накласти арешт на кошти в межах ціни позову - 207 180,12 (двісті сім тисяч сто вісімдесят) грн. 12 коп. та судового збору - 3 107,70 (три тисячі сто сім) грн. 70 коп., які обліковуються на поточних рахунках ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОМЕГА-ЛОГІСТІК , код ЄДРПОУ 39852354, а саме:

- № 26005011634218 в ПАТ ПроКредит Банк , МФО 320984;

- № 26049011634252 в ПАТ Укрсоцбанк , МФО 300023.

Заява про забезпечення позову № 02-02/17 від 02.02.2017 судом долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про призначення експертизи, підтримав клопотання про забезпечення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подане до початку судового засідання клопотання про призначення експертизи, заперечив проти задоволення клопотання про забезпечення позову.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на не бажання відповідача добровільно виконувати зобов'язання за договором постачання № 155 від 27 серпня 2015 року щодо сплати за поставлений позивачем товар. До моменту звернення позивача до суду та під час врегулювання спору в досудовому порядку відповідач не вжив жодних дій щодо сплати заборгованості. При цьому, позивач звертає увагу суду на ту обставину, що відповідач не сплачує за поставлений позивачем товар досить тривалий час, а саме з березня 2016 року жодної оплати від відповідача не було, а тому у позивача є сумнів стосовно того, що виконання майбутнього рішення суду може бути неможливим у зв'язку з ухилянням відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань. За час розгляду справи в суді існує велика імовірність того, що відповідач виведе грошові кошти та активи на інших афілійованих осіб з метою уникнення відповідальності та ухиляння від виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі - Постанова № 16) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 Постанови № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На підставі викладеного суд зауважує, що тягар доказування того, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути чи зменшитись за кількістю, покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову та підлягає доказуванню на загальних підставах в порядку приписів статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України. Втім, викладені у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову обставини мотивовано лише припущеннями позивача.

В свою чергу, суд звертає увагу, що наявність заборгованості, відсутність оплати, а також невиконання зобов'язань за Договором тощо не можуть визначатись як безумовна підстава для застосування забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження викладених в заяві про забезпечення позову фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певних видів забезпечення позову, а також не обґрунтовано застосування обраного способу забезпечення, в тому числі щодо арешту коштів, які обліковуються на поточних рахунках, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "МТК "МАКСІМЕД" № 02-02/17 від 02.02.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 02.02.2017 судом оголошено перерву по розгляду до 16.02.2017.

У судове засідання 16.02.2017 з'явились уповноважені представники сторін.

Клопотання від представників сторін про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами до суду не надходило. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи б/н від 14.02.2017, в якому останній зазначає, що після ознайомлення із зазначеними додатками до позову директор ТОВ ОМЕГА-ЛОПСТІК звернула увагу, що підписи від її імені виконані не нею, а іншою, невідомою їй особою з наслідуванням її підпису, а можливо були виконанні шляхом копіювання її справжнього підпису проти джерела світла. Таким чином, директор ТОВ ОМЕГА-ЛОПСТІК вважає, що подані позивачем документи у вигляді Договору постачання від 27.08.2015 р. та Додаткової угоди № 1 від 26 листопада 2015 р. до Договору поставки № 155 від 27 серпня 2015 р. є підробленими. Також до позову були додані видаткові накладні, що усі без виключення містять підпис у графі Отримав(ла) підпис невідомої особи, яка ніколи не працювала у штаті ТОВ ОМЕГА-ЛОГІСТІК . Ці підписи мають відмінності між собою, що можна побачити на прикладі поданих позивачем копій видаткових накладних: № 6094 від 16.03.2016 р.; № 6096 від 16.03.2016 р. та № 8863 від 27.04.2016 р. Відповідач просить призначити по господарській справі № 910/22128/16 судову почеркознавчу експертизу, зупинити провадження у справі та поставити на вирішення експерта наступні питання:

1. Чи виконаний підпис від імені покупця у Договорі постачання від 27.08.2015 р. та Додатковій угоді № 1 від 26 листопада 2015 р. до Договору поставки № 155 від 27 серпня 2015 р. особисто СТАІІІКО Оленою Григорівною, директором ТОВ ОМЕГА-ЛОГІСТІК , або іншою особою з наслідуванням особливостей її підпису або застосуванням технічних засобів та прийомів?

2. Чи виконаний підпис від імені покупця у графі Отримав(ла) видаткових накладних

№ 6094 від 16.03.2016 р.; № 6096 від 16.03.2016 р. та № 8863 від 27.04.2016 р особисто

СТАШКО Оленою Григорівною, директором ТОВ ОМЕГА-ЛОГІСТІК ?

Клопотання про призначення судової експертизи б/н від 14.02.2017 судом долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи б/н від 16.02.2017 та пояснення №15-02/17 від 15.02.2017, в яких останній зазначає, що відповідно до товарно-транспортних накладних (копії додаються) позивачем було відвантажено та доставлено товар до пункту вивантаження на склад Відповідача за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, будинок 22. Зазначені товарно-транспортні накладні містять підпис представника ТОВ ОМЕГА-ЛОГІСТІК та його печатку. Крім того, відповідно до шляхових листів (копії додаються) кожна партія товару, який доставлявся відповідачу також містять підпис представника ТОВ ОМЕГА-ЛОГІСТІК та його печатку. Позивач звертає увагу на те, що майже кожного дня відповідачу поставлявся товар, за який відповідач не розрахувався в повній мірі. Крім того, відповідач виконував Договір постачання № 155 від 27.08.2015 року та Додаткову угоду № 1 від 26.11.2015 року до Договору постачання № 155 від 27.08.2015 року шляхом здійснення часткової оплати за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками. Таким чином, прийняття товару та його часткова оплата свідчить про визнання відповідачем своїх зобов'язань за договором та те, що відповідач знав від кого та за яким договором він приймає товар та здійснює часткову оплату за нього. Позивач вважає, що подане відповідачем клопотання про призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи є безпідставним та таким, що має на меті затягнути розгляд справи та просить відмовити у задоволені клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Клопотання про долучення документів до матеріалів справи б/н від 16.02.2017 та пояснення №15-02/17 від 15.02.2017 судом долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання про призначення експертизи б/н від 14.02.2017, відповів на питання суду.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про призначення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до положень постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи № 4 від 23.03.2012 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд наголошує, що останній має призначити експертизу, якщо під час розгляду справи учасник процесу заявить про підробку наданого суду документа.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлення справжності чи не справжності підписів директора ТОВ ОМЕГА-ЛОГІСТІК Сташко Олени Григорівни потребує додаткових знань та має визначатись судовим експертом під час проведення почеркознавчої експертизи.

При цьому судом прийнято до уваги, що відповідачем визначено окремі видаткові накладні, згідно з якими останній заявляє експертизу з переліку тих, що заявлені позивачем у справі № 910/22128/16.

Згідно з п. 1.2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція) та п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, однією з основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів.

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі не ідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, враховуючи заперечення представника відповідача щодо справжності підписів на документах, згідно яких заявлена позивачем заборгованість, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача б/н від 14.02.2017 та призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Окрім цього, відповідно до абзацу 3 пункту 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи №4 від 23.03.2012 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.

З огляду на вищезазначене, пов'язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи у справі № 910/22128/16 витрати суд покладає на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА - ЛОГІСТІК"

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, суд зупиняє провадження у справі до отримання висновків експертизи по поставленим питанням.

Керуючись ст.ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. Призначити у справі № 910/22128/16 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На вирішення експерта поставити наступні питання:

- Чи виконаний підпис від імені покупця у Договорі постачання від 27.08.2015 р. та Додатковій угоді № 1 від 26 листопада 2015 р. до Договору поставки № 155 від 27 серпня 2015 р. особисто СТАІІІКО Оленою Григорівною, директором ТОВ ОМЕГА-ЛОГІСТІК , або іншою особою з наслідуванням особливостей її підпису або застосуванням технічних засобів та прийомів?

- Чи виконаний підпис від імені покупця у графі Отримав(ла) видаткових накладних № 6094 від 16.03.2016 р.; № 6096 від 16.03.2016 р. та № 8863 від 27.04.2016 р. особисто СТАШКО Оленою Григорівною, директором ТОВ ОМЕГА-ЛОГІСТІК ?

2. Справу Господарського суду міста Києва № 910/22128/16 направити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

3. Зобов'язати сторони представити в розпорядження експертів, на їх вимогу, оригінали документів, необхідних для проведення експертизи.

4. Витрати по оплаті експертизи покласти на відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА - ЛОГІСТІК", зобов'язавши його оплатити рахунок за проведення експертизи, виставлений експертною установою і надати суду докази такої оплати.

5. Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

6. Повідомити експерта про те, що відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

7. Провадження у справі № 910/22128/16 зупинити до отримання результатів експертизи.

Суддя А.М. Селівон