Постанова

від 06.03.2017 по справі 29/441-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2017 р. Справа № 29/441-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Зотова Т.В.,

відповідача - Капустник В.В.

ВДВС - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Атоменергокомплект" (вх. №554 Х/1-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 04 січня 2017 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Атоменергокомплект , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Безмятежне , с. Безмятежне

за участю відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області, смт. Шевченкове

про стягнення за форвардним контрактом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 січня 2017 року по справі скаргу вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області відмовлено.

Позивач з ухвалою суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою:

- визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області від 06.09.13 про закінчення виконавчого провадження, винесену заступником начальника Рудим С.О;

- визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області від 19.02.16 про відмову у відкритті виконавчого провадження, винесену головним державним виконавцем Рудим С.О;

- визнати незаконними дії начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області Забудька О.І. щодо відмови в задоволенні скарги ПАТ "Атоменергокомплект" від 02.03.16 на постанови державного виконавця;

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області відновити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 14.05.12 р.

В судовому засіданні представник ПАТ "Атоменергокомплект" апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник ТОВ Безмятежне у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник ВДВС в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду .

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

За результатами вивчення матеріалів справи, колегією суддів встановлено наступне.

18.05.2016 року від Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" надійшла скарга вх. № 164 від 18.05.2016 року на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області у якій скаржник просить суд:

1. витребувати у Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області (63601, Харківська обл., Шевченківський р-н., смт. Шевченкове, вул. Радянська, 22) оригінал наказу господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року у справі № 29/441-09, а у розі неможливості надання оригіналу витребувати у відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області довідку про втрату наказу господарського суду Харківської області від 14.02.2012 року у справі № 29/441-09;

2. видати дублікат наказу господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року у справі № 29/441-09;

3. визнати незаконними дії начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області Забудько О.І. щодо відмови в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" від 2.03.2016 року на постанову державного виконавця;

4. визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області від 6.09.2013 року про закінчення виконавчого провадження, винесену заступником начальника Рудим С.О.;

5. зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області відновити виконавче провадження з приводу виконання наказу господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року у справі № 29/441-09;

6. визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області від 19.02.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, винесену головним державним виконавцем Рудим С.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2016 року роз'єднано скаргу вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" у два самостійні провадження, а саме: І. щодо розгляду скарги на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області; ІІ. щодо видачі дублікату наказу господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року у справі № 29/441-09. Повернуто матеріали скарги вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" в частині оскарження дій та постанов посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області зазначених у пунктах 3-6 прохальної частини скарги та додані до неї документи без розгляду.

За результатами розгляду скарги вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області та справи № 29/441-09 господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу від 04 січня 2017 року по справі скаргу вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що місцевий господарський суд неповно дослідив обставини, що мають значення для справи, а також, на думку заявника, судом невірно встановлено, що скаржником пропущено строк звернення до суду зі скаргою про скасування постанови ВДВС від 06.09.2013 року.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі №29/441-09 позов було задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" на користь публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" за форвардним контрактом №10 від 03 березня 2003 пшеницю 4-го класу в кількості 160,052 тонни, пшеницю 3-го класу в кількості 150,053 тонни, пшеницю 5-й,6-й клас в кількості 100,080 тонни, ячмінь фуражний в кількості 160,052 тонни, кукурудзу фуражну в кількості 118,100 тонн, жито група А в кількості 150,600 тонн, соняшник в кількості 79,100 тонни, цукор в кількості 50,00 тонн., а також стягнуто з відповідача на користь позивача 8000 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" було задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 скасовано та прийнято нове, яким в позові було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2012 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" було задоволено; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року у справі № 29/441-09 господарського суду Харківської області було скасовано; рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 було залишено без змін.

На виконання рішення суду від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 судом 14.05.2012 року було видано відповідні накази.

04.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі №29/441-09, у якому просили суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі №29/441-09 і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2013 року у справі № 29/441-09 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежное" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у даній справі. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

14.08.2013 року Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року у справі № 29/441-09.

06.09.2013 року Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року у справі № 29/441-09 згідно пункту 4 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із винесенням рішення господарським судом Харківської області 24.07.2013 року, яким скасовано рішення від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2013 року у справі № 29/441-09 скасовано. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8000,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі № 29/441-09 скасовано. Рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2013 року у справі № 29/441-09 залишено в силі. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" 8 000,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Постановою Верховного суду України від 16.09.2014 року заяву Публічного акціонерного товариства Атоменергокомплект про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 7 квітня 2014 року у справі № 29/441-09 задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 07.04.2014 року у справі № 29/441-09 скасовано і передано на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежное" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2014 року у справі № 29/441-09 скасовано. Справу № 29/441-09 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2014 року рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 залишено без змін. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Безмятежне про перегляд рішення господарського суду Харківської області у справі № 29/441-09 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.12.2014 року у справі № 29/441-09 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 22.12.2014 року у справі № 29/441-09 залишено без змін.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та вимог скарги Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області вх. № 164 від 18.05.2016 року, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми статі 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки.

Відповідно до статей 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування скарги в частині визнання незаконною та скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області від 06.09.2013 року про закінчення виконавчого провадження, скаржник зазначає, що на сьогоднішній день відпали обставини, які стали підставою для винесення постанови від 06.09.2013 року. Тому на думку скаржника (стягувача-позивача) рішення суду від 06.09.2013 року у справі № 29/441-09, яким керувався державний виконавець при винесенні постанови від 06.09.2013 року набрало законної сили 21.10.2013 року, а від так тільки з 21.10.2013 року державний виконавець мав законні підстави закінчити виконавче провадження та винести відповідну постанову. Тому постанова від 06.09.2013 року про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу від 14.05.2012 року є незаконною та підлягає скасуванню.

Проте, з такою позицією апелянта колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

14.05.2012 року на виконання рішення господарського суду від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 було видано відповідні накази.

04.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі №29/441-09.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2013 року у справі № 29/441-09 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежное" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Стягувач 29.07.2013 року звернувся до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області із заявою про відкриття виконавчого провадження (т. 8, а.с 180).

06.08.2013 року до господарського суду Харківської області надійшла апеляційна скарга на рішення суду від 24.07.2013 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 року повернуто апеляційну скаргу (т. 4, а.с. 97-98).

14.08.2013 року Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року.

Як вбачається із матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження ВП № 39352336 - 20.08.2013 року державний виконавець звернувся до господарського суду Харківської області із листом № 2623/4 у якому просить суд, надати копію рішення суду від 24.07.2013 року у справі № 29/441-09 у зв'язку із надходженням заяви боржника щодо скасування рішенням від 24.07.2013 року рішення від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 та просить повідомити чи набрало рішення законної сили (т. 4, а.с. 104, т. 8, а.с. 183).

30.08.2013 року господарський суд Харківської області листом за вих. № 017421 повідомив державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районної управління юстиції, що рішення суду від 24.07.2013 року набрало законної сили 09.08.2013 року та надано копію рішення суду від 24.07.2013 року у справі № 29/441-09 (т. 4, а.с. 106, т. 8, а.с. 184-189).

06.09.2013 року Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року згідно пункту 4 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із винесенням рішення господарським судом Харківської області 24.07.2013 року, яким скасовано рішення від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 та відмовлено в задоволенні позову.

09.09.2013 року Харківським апеляційним господарським судом винесено ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження (т. 4, а.с. 109-110).

З викладено вбачається, що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та станом на 06.09.2013 року рішення суду від 24.07.2013 року у справі № 29/441-09 набрало законної сили про що свідчить лист господарського суду Харківської області від 30.08.2013 року за вих. № 017421.

При цьому, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, доводи скаржника про те, що тільки з 21.10.2013 року державний виконавець мав законні підстави закінчити виконавче провадження та винести відповідну постанову - грунтуються на неправильному розумінні скаржником норм законодавства.

Щодо вимог скарги про зобов'язання відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області відновити виконавче провадження з приводу виконання наказу господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року у справі № 29/441-09, слід зазначити наступне.

Згідно положень пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 року, у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні скарги вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області та справи № 29/441-09 в частині пункту 5 прохальної частини скарги, оскільки суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Щодо пункту 6 прохальної частини скарги вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області та справи № 29/441-09, а саме, щодо визнання незаконною та скасування постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області від 19.02.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, винесену головним державним виконавцем Рудим С.О., слід зазначити наступне..

23.11.2015 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви вх. № 45577 від 11.11.2015 року про видачу дублікату наказу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 року скасовано ухвалу від 23.11.2015 року та задоволено заяву вх. № 45577 від 11.11.2015 року про видачу дублікату наказу. Доручено господарському суду Харківської області видати дублікат наказу на виконання рішення суду від 15.11.2011 року у справі № 29/441-09 (т.7, а.с. 145-151).

26.01.2016 року господарським судом видано дублікат наказу від 14.05.2012 року та направленого на адресу стягувача супровідним листом за вих. № 001734 (т. 7, а.с. 160-161).

08.02.2016 року стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області із заявою про відкриття виконавчого провадження (т. 8, а.с. 32-33).

19.02.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 50199171 у зв'язку із тим, що у відділі перебувало виконавче провадження № 39352336 по виконанню наказу від 14.05.2012 року у справі № 29/441-09, яке 06.09.2013 року завершено в порядку пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" не може бути розпочато заново (т. 8, а.с. 34).

Відповідно до вимог частини 1 пункту 4 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (станом на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Пунктом 1 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області у письмових запереченнях на скаргу зазначив, що постанова від 19.02.2016 року винесена у зв'язку із тим, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 39352336 по виконанню наказу № 29/441-09 від 14.05.2012 року, яке закінчено 06.09.2013 року, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України Про виконавче провадження , а відповідно до пункту 1 статті 50 Закону України Про виконавче провадження - завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Також зазначив, що у подальшому Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 року скасована постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 року відповідно до якої видано дублікат наказу у справі № 29/441-09 від 15.11.2011 року та залишено в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2015 року якою відмовлено в видачі дублікату Публічному акціонерному товариству Атоменергокомплект .

Скаржником в обґрунтування заявленої вимоги, щодо визнання незаконною та скасування постанови від 19.02.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження не надано до суду доказів у підтвердження своїх доводів.

Отже враховуючи вищевикладене, господарський суд Харківської області, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку про безпідставність тверджень скаржника (стягувача-позивача) щодо визнання незаконною та скасування постанови від 19.02.2016 року, оскільки постанова від 19.02.2016 року винесена державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області у відповідності до норм чинного законодавства та із врахуванням вимоги Закону України "Про виконавче провадження".

Станом на час винесення постанови від 19.02.2016 року виконавче провадження з виконання наказу суду від 14.05.2012 року у справі № 29/441-09 виданого на виконання рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року закінчено на законних підставах, які визначені статтею 49 Законом України "Про виконавче провадження".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області та справи № 29/441-09 в частині пункту 6 прохальної частини скарги.

Вирішуючи скаргу вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області та справи № 29/441-09 в частині пункту 4 прохальної частини скарги, слід врахувати наступне.

В обґрунтування скарги у цій частині, скаржник (стягувач-позивач) зазначає, що після закінчення процесу оскарження та залишення рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2011 року у справі №29/441-09 в силі, стягувачем 08.02.2016 року направлено заяву про відкриття виконавчого провадження разом із виконавчим документом до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області. Проте державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області, керуючись частиною 1 статті 50 Закону України Про виконавче провадження № 606-Х1У 21.04.1999 року відмовив у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що завершене виконавче провадження не може бути розпочатим та виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.02.2016 року.

Після отримання постанови від 19.02.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, керуючись статтями 82, 83 Закону України Про виконавче провадження стягувач (позивач) звернувся зі скаргою від 02.03.2016 року до начальника відділу виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області, який за твердженнями скаржника згідно із Законом України Про виконавче провадження уповноважений скасовувати постанову про закінчення виконавчого провадження та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, які винесені його підлеглим.

Проте начальник відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області відмовив у задоволенні скарги стягувача (позивача).

На думку скаржника (стягувача-позивача) у зв'язку із тим, що начальник відділу державної виконавчої служби відмовив у задоволенні скарги не у зв'язку із відсутністю або недостатністю у себе повноважень, або недодержанням стягувачем (позивачем) процедури оскарження рішень державних виконавцем, а отже, обґрунтуванням своєї відмови, цим підтвердив, що начальник має повноваження скасовувати постанови підлеглих.

З приводу такої правової позиції скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Главою 9 Закону України "Про виконавче провадження" визначено захист прав стягувача, боржника та інших осіб у виконавчому провадженні.

Статтею 83 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено контроль за законністю виконавчого провадження , а саме зокрема:

1. Контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

2. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

4. Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Як вбачається із матеріалів скарги вх. № 164, скаржником (стягувачем-позивачем) оскаржують ся дії начальника відділу державної виконавчої служби Забудько О.І. щодо відмови у задоволенні скарги від 02.03.2016 року на постанову державного виконавця. У скарзі від 02.03.2016 року скаржник просить начальника державної виконавчої служби скасувати постанову від 06.09.2013 року, відновити виконавче провадження та скасувати постанову від 19.02.2016 року.

Тобто, скаржник звернувся до начальника відділу виконавчої служби про скасування вищезазначених постанов у виконавчих провадженнях які не перебувають на виконанні у державних виконавців.

Відповідно до пункту 10.1. інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року за № 512/5 та зареєстрованої у міністерстві 02.04.2012 року за № 489/20802) контроль у виконавчому провадженні здійснюється відповідно до статей 83-86 Закону (т. 10, а.с. 13).

Згідно пункту 10.2. інструкції, начальник відділу має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом.

Відповідно до пункту 10.3. інструкції керівники органів державної виконавчої служби вищого рівня мають право відповідно до статей 84 - 86 Закону перевіряти законність виконавчого провадження, у тому числі завершеного виконавчого провадження та виконавчого провадження, по якому виносилась постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Державний виконавець у наданих до суду 22.12.2016 року письмових поясненнях зазначив, що відповідно до вимог частини 1, 8 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" - рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи суду. Згідно пункту 10.2 інструкції з організації примусового виконання рішень - начальник має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні у державних виконавців. Таким чином стягувач звернувся зі скаргою не до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а до відділу. Тому у начальника відділу не було законних підстав проводити перевірку у завершеному 06.09.2013 року виконавчому провадженні, а тому у начальника відділу відсутні підстави для винесення постави, у зв'язку чим відповідь було надано листом.

Як було встановлено господарським судом Харківської області, станом на час розгляду скарги у матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника (стягувача-позивача) до керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про безпідставність доводів скаржника (стягувача-позивача) викладених у скарзі вх. № 164, щодо визнання незаконними дій начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області Забудько О.І. щодо відмови у задоволенні скарги стягувача від 02.03.2016 року на постанови державного виконавця, оскільки останній діяв у межах наданих йому Законом України "Про виконавче провадження" повноважень та відповідно до вимоги пункту 8 статті 82 Закону України "про виконавче провадження" скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян", а тому доводи скаржника (стягувача-позивача) щодо надання начальником державної виконавчої служби відповіді листом, ґрунтуються на неправильному розумінні та довільному тлумаченні норм законодавства.

Також, слід звернути увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до частини 1 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Як вбачається із матеріалів скарги вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічне акціонерне товариство "Атоменергокомплект" просить суд, визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області від 06.09.2013 року про закінчення виконавчого провадження та визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області від 19.02.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби у наданих до суду 22.12.2016 року письмових поясненнях зазначив, що постанову від 06.09.2013 року було направлено сторонам виконавчого провадження, крім того представник стягувача ОСОБА_1 - 09.06.2015 року ознайомилась із матеріалами даного виконавчого провадження та зняла фотокопії, про що свідчить її підпис. Відповідно до вимог статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" зокрема, постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена протягом 10 днів. Скарга, пропущений строк на подання якої не поновлено у порядку, передбаченим законом.

Скаржник (стягувач-позивач) в усних поясненнях зазначив, що про постанову від 06.09.2013 року дізнався з листа відділу державної виконавчої служби.

Як вбачається із матеріалів справи, скаржник (стягувач-позивач) 06.03.2015 року звертався до суду із заявою вх. № 8801 у якій зазначав, що постановою від 06.09.2013 року було закінчено виконавче провадження з виконання наказу від 14.05.2012 року та надав витяг із сайту https:trade.informjust.ua від 04.03.2015 року, а саме постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 39352336 від 06.09.2013 року (т. 6, а.ч. 1,7-8).

10.03.2015 року за вих. № 744/03.15-30 відділом державної виконавчої служби на адресу публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" направлено листа у якому зазначено, що виконавче провадження ВП № 39352336 по виконанню наказу № 29/441-09 виданого 14.05.2012 року завершене на підставі пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України "про виконавче провадження". 06.09.2013 року державним виконавцем винесено постанову про завершення виконавчого провадження. Вищезазначений лист було отримано стягувачем 19.03.2015 року за вх. № 24 про що зроблено відмітку на листі. Вищезазначений лист було долучено представником стягувача - ОСОБА_1 до матеріалів справи 23.04.2015 року (т. 6, а.с. 23-24).

Постанову від 19.02.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 50199171 скаржником (стягувачем-позивачем) отримано 29.02.2016 року за вх. № 28 про що свідчить відмітка на листі відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області від 19.02.2016 року вих. № 521/03.15-30/4 про направлення дублікату наказу № 29/441-09 від 14.05.2012 року господарського суду Харківської області та постанови (т. 8, а.с. 34)

Пунктом 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", визначено, що встановлений у частині 1 статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому, у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Згідно пункту 9.71. вищезазначеної постанови, якщо Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку. Викладеними обставинами підтверджується, що про оскаржувану постанову від 06.09.2013 року скаржнику (стягувачу-позивачу) стало відомо 04.03.2015 року про що свідчить витяг (постанова про закінчення виконавчого провадження ВП 39352336) з сайту https:trade.informjust.ua.

А про постанову від 19.02.2016 року - 29.02.2016 року про що свідчить відмітка стягувача про отримання постанови.

Скаржник (стягувач-позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із скаргою вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області 18.05.2016 року про свідчить відбиток штемпеля канцелярії господарського суду (т. 8, а.с. 16).

Частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлений у частині 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому, відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України, може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.

Враховуючи вимоги статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним, а тому строк на оскарження постанови від 06.09.2013 року закінчився - 14.03.2015 року, а строк на оскарження постанови від 19.02.2016 року - 11.03.2016 року.

Однак, скаржником у порушення вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України, не надано до суду ані клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги, ані належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку, на подання скарги на дії органу Державної виконавчої служби щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.09.2013 року та постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.02.2016 року, що є підставою для відмови в цій частині у задоволенні скарги вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області.

Згідно із статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": пункт 2.1. згідно з частиною 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з підпункту 9.13. пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Із урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги вх. № 164 від 18.05.2016 року Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, винесена ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається, тому - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.01.2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.03.2017 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Гетьман Р.А.