Постанова

від 20.06.2017 по справі 29/441-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Справа № 29/441-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Євсікова О.О.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект"

на ухвалу господарського суду Харківської області від 04 січня 2017 року

та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2017 року

у справі № 29/441-09

господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне",

про стягнення за форвардним контрактом,

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" (вх. № 327 від 03 листопада 2016 року)

на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області

за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача: Капустник В.В.

органу ДВС України: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 29/441-09, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2012 року та постановою Вищого господарського суду України 18 квітня 2012 року, позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" на користь публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" за форвардним контрактом №10 від 03 березня 2003 року пшеницю 4-го класу в кількості 160,052 тонни, пшеницю 3-го класу в кількості 150,053 тонни, пшеницю 5-й, 6-й клас в кількості 100,080 тонни, ячмінь фуражний в кількості 160,052 тонни, кукурудзу фуражну в кількості 118,100 тонн, жито група А в кількості 150,600 тонн, соняшник в кількості 79,100 тонни, цукор в кількості 50,00 тонн., а також стягнуто з відповідача на користь позивача 8000 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14 травня 2012 року господарським судом Харківської області видано накази про примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2011 року у справі № 29/441-09.

03 листопада 2016 року до господарського суду Харківської області від Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" надійшла скарга (вхідний № 327) на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області, в якій скаржник просив:

- визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області Забудько О.І. щодо неприйняття дублікату наказу від 14 травня 2012 року у справі № 29/441-09 до виконання;

- визнати повідомлення № 2218/14.37-39 від 07 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання незаконним та скасувати його;

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області відкрити виконавче провадження на підставі дублікату наказу господарського суду Харківської області від 14 травня 2012 року по справі № 29/441-09 відповідно до первісно поданої заяви ПАТ Атоменергокомплект" від 22 вересня 2016 року, керуючись Законом України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року з наступними змінами.

В обґрунтування заявлених вимог Публічне акціонерне товариство "Атоменергокомплект" зазначало про те, що дублікат наказу від 14 травня 2012 року було отримано відділом ДВС до набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року, а тому державний виконавець безпідставно не прийняв дублікат наказу від 14 травня 2012 року у справі № 29/441-09 до виконання з посиланням на Закон, який не набрав чинності.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 січня 2017 року (суддя: Ємельянова О.О.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" вх. №327 від 03 листопада 2016 року на дії та постанови посадових осіб державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області у справі № 29/441-09 задоволено частково. Визнано незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області Забудько О.І. щодо неприйняття дублікату наказу від 14 травня 2012 року у справі № 29/441-09 до виконання. Визнано повідомлення № 2218/14.37-39 від 07 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання недійсним. В частині скасування повідомлення № 2218/14.37-39 від 07 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2017 року (колегія суддів у складі: Ільїн О.В. - головуючий, Камишева Л.М., Хачатрян В.С.) ухвалу господарського суду Харківської області від 04 січня 2017 року по справі №29/441-09 скасовано в частині визнання незаконними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області Забудько О.І. щодо неприйняття дублікату наказу від 14 травня 2012 року у справі № 29/441-09 до виконання та визнання повідомлення № 2218/14.37-39 від 07 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання недійсним. Прийнято нову ухвалу, якою відхилено скаргу ПАТ "Атоменергокомплект" вх. 327 від 03 листопада 2016 року на дії та постанови посадових осіб відділу ДВС Шевченківського РУЮ у Харківській області. В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 04 січня 2017 року по справі №29/441-09 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Атоменергокомплект" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2017 року, а ухвалу господарського суду Харківської області від 04 січня 2017 року залишити без змін. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13 вересня 2016 року господарським судом Харківської області на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2016 року у справі № 29/441-09, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 08 листопада 2016 року, видано дублікат наказу від 14 травня 2012 року на примусове виконання рішення суду від 15 листопада 2011 року та постанови Вищого господарського суду України від 18 квітня 2012 року.

22 вересня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Атоменергокомплект" на адресу відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області направило заяву про відкриття виконавчого провадження та дублікат наказу від 14 травня 2012 року у справі № 29/441-09.

07 жовтня 2016 року Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області Забудько О.І. направлено стягувачу повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі п.п. 8, 10 ч. 4 ст. 4, абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року.

Не погодившись із діями державного виконавця щодо повернення виконавчого документа, стягувач - Публічне акціонерне товариство "Атоменергокомплект" звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області (вх. № 327 від 03 листопада 2016 року).

Відповідно до ст. 124 Конституції України (станом на час виникнення спірних правовідносин) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Зазначеною статтею Конституції України, з якою кореспондуються положення статті 115 ГПК України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються і порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

02 червня 2016 року був прийнятий Закон України "Про виконавче провадження", який набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Згідно з ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05 жовтня 2016 року виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05 жовтня 2016 року під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У розумінні Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05 жовтня 2016 року, виконавчі дії виконавець вчиняє під час здійснення виконавчого провадження, а виконавче провадження відповідно - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб , що спрямовані на примусове виконання рішень.

З наведених вище норм вбачається, що лише за умови, якщо здійснення виконавчих дій розпочато до 05 жовтня 2016 року, такі дії завершуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", який діяв до 05 жовтня 2016 року.

Як встановлено судами, заява про відкриття виконавчого провадження з додатками була направлена позивачем (стягувачем) на адресу відділу ДВС Шевченківського РУЮ Харківської області засобами поштового зв'язку цінним листом 22 вересня 2016 року, була отримана за довіреністю уповноваженою особою відділу ДВС Шевченківського РУЮ 04 жовтня 2016 року та зареєстрована у відділі ДВС 05 жовтня 2016 року.

У ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, яке покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Врахувавши викладене вище апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що саме з 05 жовтня 2016 року державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського РУЮ Харківської області були розпочаті виконавчі дії, тобто під час дії редакції Закону України "Про виконавче провадження" від 05 жовтня 2016 року, а тому відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, застосуванню в даному випадку підлягає Закон України "Про виконавче провадження" в редакції від 05 жовтня 2016 року.

При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, подання заявником заяви про відкриття виконавчого провадження 22 вересня 2016 року, тобто в період дії попередньої редакції Закону, не свідчить про початок виконавчих дій до набрання чинності цим Законом, оскільки за своїм правовим змістом не є виконавчими діями, а є дією стягувача, направленою на ініціювання вчинення уповноваженим суб`єктом виконавчих дій. Попереднє опрацювання документів, що надходять до органу ДВС, яке включає перевірку правильності їх адресування, оформлення і цілісності упаковки, її розкриття, перевірку наявності документів та додатків до них, а також розподіл їх за виконавцями, також не відноситься до виконавчих дій.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що державний виконавець відділу ДВС Шевченківського РУЮ у Харківській області керуючись під час винесення повідомлення № 2218/14.37-39 від 07 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання нормами Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05 жовтня 2016 року, діяв правомірно.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05 жовтня 2016 року виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05 жовтня 2016 року до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди І та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Таким чином, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, позивач не звільняється від сплати авансового внеску. Однак, до заяви про відкриття виконавчого провадження від 22 вересня 2016 року стягувачем не додано підтвердження сплати авансового внеску.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05 жовтня 2016 року під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 зазначеного закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, повернення виконавчого документу органом державної виконавчої служби оформлюється у вигляді повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, а відтак, повідомлення № 2218/14.37-39 від 07 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання було оформлене державним виконавцем з дотриманням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання його недійсним.

З огляду на викладе суд апеляційної інстанції правильно скасував ухвалу місцевого господарського суду від 04 січня 2017 року та обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги позивача на дії відділу ДВС Шевченківського РУЮ у Харківській області за вх. № 327 від 03 листопада 2016 року.

Прийнята апеляційним господарським судом постанова є законною та обґрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду, покладених в основу судового рішення.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2017 року у справі № 29/441-09 залишити без змін.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді О.О. Євсіков

С. С. Самусенко