Окрема ухвала

від 02.03.2017 по справі 915/454/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

ОКРЕМА УХВАЛА

02 березня 2017 року Справа № 915/454/16

м.Миколаїв

Суддя господарського суду Миколаївської області Семенчук Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за участю представників позивача - ОСОБА_1 дов. № б/н від 05.10.2016

ОСОБА_2 - керівник

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

представник 3-ї особи в судове не з'явився,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМО» , 54051, м. Миколаїв, вул. Самойловича, 38,

до відповідача: Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , 54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-а,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : - Товариство з обмеженою відповідальністю «Владимакс» , 54036, місто Миколаїв, вул. Веселинівська, будинок 51/1,

про: стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 1 від 03.05.2013 року в сумі 409 734,50 грн., -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМО» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 1 від 03.05.2013 року в сумі 409 734,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.05.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу № 1. Позивач в підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором, зазначив, що ним було відвантажено ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" товар - ПММ, в підтвердження чого посилається на видаткові накладні № 2 від 05.01.2016 на суму 80429,50 грн., № 3 від 06.01.2016 на суму 92680,50 грн., № 4 від 12.01.2016 на суму 97695,00 грн., № 6 від 13.01.2016 на суму 81567,00 грн., № 7 від 14.01.2016 на суму 170182,50 грн., товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, акт звірки взаєморозрахунків станом на 24.02.2016, заявки на відпуск дизельного палива, довіреність № 001 від 01.01.2016 на отримання товару, при цьому відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару здійснив частково, а саме: сплатив 110 000,00 грн. на підставі виставлених рахунків (т. 2 а.с. 98, 99), що підтверджується банківською випискою (т. 1 а.с. 40).

Відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №996-ХІV) первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є саме первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст.ст.8, 9 Закону №996-ХІV на власника (власників) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій. Відповідальність за достовірність даних, відображених а первинних документах несуть особи, які складали та підписали ці документи.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями) (надалі - Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

До первинних документів, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою, згідно зі змістом договору поставки відносяться: накладні, акти приймання-передачі товару, специфікація, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які свідчать про реальність здійснення операції.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за N 805/15496, нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання. Згідно з підпунктами 7.5.6, 7.5.7, 7.5.8, 7.5.10 цієї Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, товарно - транспортні накладні не містять усіх обов'язкових реквізитів, які зазначені в Інструкції, зокрема, не містять посилання на довіреності вантажоодержувача, номеру, дати, серії довіреності, дати та часу виїзду автоцистерни з підприємства, пломбування цистерн, відсутні посилання на подорожні листи, не зазначено марки та вид нафти або нафтопродуктів. Надані примірники товарно - транспортних накладних містять розбіжності.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Враховуючи, що при вирішенні господарського спору, судом виявлені недоліки в діяльності ТОВ ОМО , то суд вважає за необхідне направити на адресу ТОВ ОМО окрему ухвалу з метою усунення порушень та недоліків в роботі по оформленню документів з дотриманням Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за N 805/15496.

Керуючись ст.ст.86, 90 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Для усунення в подальшому аналогічних випадків порушення Інструкції

про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за N 805/15496, надіслати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМО» окрему ухвалу.

2. Про розгляд даної окремої ухвали та прийняття заходів повідомити господарський суд Миколаївської області.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.

Суддя Н.О.Семенчук