Постанова

від 07.03.2017 по справі 925/1187/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Справа№ 925/1187/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Бурлаченко Н.М. - дов. № 4 від 23.02.2017

від відповідача не з'явились

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю ім. Ватутіна

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 25.11.2016 (суддя Чевгуз О.В.)

у справі № 925/1187/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю ім. Ватутіна

про стягнення 28 408, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.11.2016 у справі № 925/1187/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна заподіяну державі шкоду в розмірі 28 408, 00 грн. відповідно до норм розподілу вказаної суми між бюджетами, зокрема із зарахуванням на рахунок Гончариської сільської ради № 33112331700219 код ЄДРПОУ 36776810, отримувач -УК у Катеринопільському районі, банк отримувача -ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018 ККД 24062100. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна на користь Державної екологічної інспекції у Черкаській області 1 378,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за неповного дослідження обставин, що мають значення для справи, з порушенням вимог матеріального права. За твердженнями апелянта, суд не звернув уваги на відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення та пропуск позивачем строку позовної давності. На думку апелянта, судом також не враховано, що відповідач є платником фіксованого податку і на підставі ч. 5 ст. 297 Податкового кодексу України звільняється від обов'язку нарахування сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів як рентна плата за спеціальне використання води як платник єдиного податку четвертої групи .

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 925/1187/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., суддя Чорногуз М.Г., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду та розгляд справи призначено на 07.03.2017.

В судове засідання з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. Присутній в судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти розгляду справи у відсутності представника позивача.

Згідно абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Оскільки явка в судове засідання представника позивача обов'язковою не визнавалась, неявка його представника не перешкоджає розглядові апеляційної скарги по суті, апеляційний суд вважав за необхідне скаргу розглянути за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, Державна екологічна інспекція у Черкаській області звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна про стягнення 28 408, 00 грн. В обґрунтуванням своїх вимог зазначила про ведення відповідачем господарської діяльності без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44 та ч. 1 ст. 49 Водного Кодексу України та відповідно до розрахунку державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області державі заподіяно збитків в розмірі 28 408, 00 грн.

Як встановлено матеріалами справи, 06.03.2013 Державною екологічною інспекцією у Черкаській області згідно вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна .

За результатами перевірки складено акт від 06.03.2013 (а. с. 10-15), згідно якого Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна займається вирощуванням зернових технічних культур та розведенням великої рогатої худоби. Термін дії дозволу на спеціальне водокористування у відповідача закінчився 31.12.2012 і на час перевірки вів господарську діяльність без відповідного дозволу на спеціальне водокористування (самовільне водокористування), що є порушенням вимог п. 9 ст. 44 та ч. 1 ст. 49 Водного Кодексу України.

За допущене порушення вимог природоохоронного законодавства головного інженера Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна - ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що складено протокол про адміністративне правопорушення №005334 від 06.03.2013 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №005178 від 07.03.2013 у вигляді штрафу в розмірі 935, 00 грн., який було сплачено в добровільному порядку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції №NODHH38320 від 25.03.2013 (а. с. 16-18).

Як встановлено матеріалами справи, 11.03.2013 позивач надіслав на адресу відповідача припис №70, у якому зобов'язував останнього надати довідку про кількість забраної води із свердловини, проте відповідач такої довідки позивачу не надав (а. с. 19).

23.04.2015 Державною екологічною інспекцією у Черкаській області було направлено запит №02-16/1205 до Черкаського регіонального управління водних ресурсів про надання інформації про кількість забраної води із свердловини Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна .

Листом №282/08 від 30.04.2015 Черкаське регіональне управління водних ресурсів повідомило, що за даними звіту по формі 2-ТП (водгосп) Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна за І квартал 2013 року використано 1300 м3 води (січень - 400 м3, лютий - 400 м3, березень - 500 м3) (а.с. 21).

Внаслідок самовільного використання водних ресурсів, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009, зареєстрованої в Мін'юсті України від 14.08.2009 за №767/16783 (зі змінами Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №220 від 30.06.2011, зареєстровані в Мін'юсті України від 15.07.2011 за №881/19619), проведено розрахунок розміру збитків за самовільне використання водних ресурсів, відповідно якого загальна сума завданих державі збитків складає 28 408, 00 грн.

22.06.2015 Державною екологічною інспекцією у Черкаській області направлено на адресу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна претензію № 28/ЮР від 22.06.2015 (а. с. 22) про відшкодування в добровільному порядку завданих державі збитків в розмірі 28 408, 00 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ст. 49 Водного кодексу України). Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Відповідальність за порушення водного законодавства на підставі п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або в порушенні правил спеціального водокористування.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (ст. 111 Водного кодексу України)

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Під збитками в розумінні ч. 2 ст.224 ГК України передбачаються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 та зареєстрованої Мін'юстом України 14.08.2009 № 767/16783 (зі змінами, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 №220 та зареєстрованої Мін'юстом України 15.07.2011 № 881/19619), встановлений порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн., здійснюється за формулою

З сам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м 3;

Тар - розмір, грн./100 м 3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для морської води - розмір, грн./100 м 3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника Інші водні об'єкти , встановленої ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Фактичний об'єм води, яка використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Судом встановлено, що здійснений Державною екологічною інспекцією у Черкаській області розрахунок збитків, завданих державі самовільним використанням відповідачем водою на загальну суму 28 408, 00 грн. відповідає вказаній вище Методиці.

Таким чином, використання відповідачем в першому кварталі 2013 року на потреби господарства 1300 м3 води (січень - 400 м3, лютий - 400 м3, березень - 500 м3) без спеціального дозволу на водокористування свідчить про порушення останнім вимог ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, що в силу ст. 111 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища є підставою для відшкодування відповідачем заподіяних державі цим порушенням збитків в розмірі 28 408, 00 грн., незалежно від добового обсягу спожитої води, яка використовується підприємством у виробництві.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2016 у справі №922/2610/14.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства в сукупності із встановленими судом обставинами справи, апеляційний суд встановив наявність всіх елементів складу господарського правопорушення (протиправна поведінка відповідача полягає в самовільному використанні води (без дозволу на спеціальне водокористування), вина підтверджується матеріалами інспекційної перевірки, наявна сама шкода, розмір якої розрахований відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків та причинний зв'язок, що виражається у заподіяні згаданої шкоди саме протиправною поведінкою відповідача), відтак дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача завданих державі збитків в розмірі 28 408, 00 грн.

За вищенаведених обставин, не заслуговують на увагу доводи відповідача (апелянта) щодо відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Безпідставними є також доводи відповідача про те, що оскільки Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна є платником фіксованого податку, то відповідно до ч. 5 ст. 297 Податкового кодексу України звільняється від обов'язку нарахування сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів як рентна плата за спеціальне використання води як платник єдиного податку четвертої групи , оскільки сплата єдиного податку не звільняє відповідача від обов'язку оформлення дозволу на спеціальне водокористування, а в разі його відсутності -відшкодування державі завданих збитків.

Як встановлено матеріалами справи, під час судового розгляду справи місцевим судом відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо звернення Державною екологічною інспекцією у Черкаській області до суду з даним позовом .

Так, за приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки позивач обсяг безпідставно спожитої води та розмір завданих збитків з'ясував тільки після отримання відповіді від Черкаського регіонального управління водних ресурсів, тобто 05.05.2016, місцевий суд правомірно встановив, що перебіг позовної давності почався не з моменту притягнення посадової особи відповідача за порушення норм екологічного законодавства, а з моменту встановлення позивачем факту споживання води у наведеному вище об'ємі без спеціального дозволу, відповідно Державною екологічною інспекцією у Черкаській області було подано даний позов в межах строку позовної давності.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 25.11.2016 у справі № 925/1187/16 - без змін.

Матеріали справи № 925/1187/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

М.Г. Чорногуз