Постанова

від 28.02.2017 по справі 908/2645/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2017 року справа №908/2645/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді За участю представників сторін: від апелянта: від боржника: ліквідатор:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явились; не з'явились; не з'явились; розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, м. Київ на постанову господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 рок у справі№908/2645/16 (суддя В.А. Кричмаржевський) за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагро Плюс", м. Запоріжжя ліквідаторголова ліквідаційної комісії ОСОБА_4, м. Запоріжжя пробанкрутство В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року у справі №908/2645/16 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдагро Плюс", (далі за текстом - ТОВ "Трейдагро Плюс") банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_4, інше.

Не погодившись з постановою прийнятою місцевим господарським судом, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі за текстом - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року у справі №908/2645/16, в якій просила скасувати оскаржуваний судовий акт та припинити провадження у справі.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві вказала, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, ст. 60 ГК України та ст.ст. 1, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без з'ясування всіх обставин справи та є такою, що підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві мотивована тим, що боржником не було дотримано порядок ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Зокрема, апелянт посилається на те, що в порушення ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України, головою ліквідаційної комісії не було надано ліквідаційний баланс до податкового органу для перевірки його повноти та достовірності.

Також, апелянт вказує на такі порушення, як відсутність запиту в автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення ліквідатора у дані справі про банкрутство.

Апелянт посилається на ті обставини, що неплатоспроможність боржника повинна бути доведена шляхом подання доказів, які засвідчують відсутність коштів на рахунках та активів боржника, проте, згідно поданої ТОВ "Трейдагро Плюс" декларацією з податку на додану вартість за березень 2015 року, де відображено обсяг поставки (без ПДВ) 2856469,00 грн., сума ПДВ склала 571294,00 грн., також була подана декларація за вересень 2016 року, що свідчить про відсутність ознак неплатоспроможності.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2016 року було сформовано колегію у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_5, ОСОБА_2

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2016 року прийнято апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.12.2016 року. Крім того, було зобов'язано податковий орган надати письмові пояснення з документальним підтвердженням права ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року у справі №908/2645/16.

20.12.2016 року через канцелярію суду від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшов лист щодо надання інформації (вих. б/н від 26.12.2016р.), в якому апелянт виклав письмові пояснення на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2016 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду 07.12.2016 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 11.01.2017 року о 15 год. 00 хв. Крім того було зобов'язано ліквідатора надати до суду письмові пояснення з обґрунтуванням доказами стосовно того, на підставі якого рішення засновників про припинення діяльності (протоколу від 30.12.2015 року чи від 15.06.2016 року) здійснювалися звернення до державних органів; письмові пояснення з обґрунтуванням доказами щодо рішення засновників про припинення діяльності від 30.12.2015 року; докази закриття рахунків; докази руху коштів на цих рахунках; баланс за попередній звітний період. Зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві надати до Донецького апеляційного господарського суду письмові пояснення та докази вирішення кримінальних справ, про які йдеться в апеляційній скарзі; які саме кримінальні провадження та яким чином вони впливають на розгляд даної справи про банкрутство; докази встановлення фіктивного підприємництва відносно боржника ТОВ "Трейдагро Плюс"; докази визначення податкових зобов'язань, податкового боргу боржнику ТОВ "Трейдагро Плюс"; докази наявності податкового боргу у боржника; докази, в обгрунтування тих обставин, на які ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається в апеляційній скарзі; докази призначення чи проведення перевірки податковим органом боржника; докази виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2016 року.

На підставі розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року №70, у зв'язку з неможливістю продовження розгляду справи 11.01.2017 року суддею-членом колегії ОСОБА_5 через припинення повноважень на підставі ухваленого 08.12.2016 року Вищою радою юстиції рішення про його звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку було призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2645/16.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.01.2016 року було змінено колегію та сформовано у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_6, ОСОБА_2

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2017 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 30.01.2017 року о 12 год. 20 хв., з урахуванням виправленої описки в ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2016 року зобов'язано апелянта надати: докази звітування боржника за весь період досудової ліквідаційної процедури (з 30.12.2015 року і до теперішнього часу) з письмовими поясненнями стосовно наявності чи відсутності задекларованих податкових зобов'язань, якщо не здавалась податкова звітність боржником в цей строк, то відповідні пояснення з цього приводу за підписом уповноваженої особи податкового органу"; зобов'язано боржника надати: докази звітування ліквідатора за весь період досудової ліквідаційної процедури до податкових органів (з 30.12.2015 року і до теперішнього часу), баланси на попередній звітний період, що передує складанню проміжного ліквідаційного балансу.

На підставі розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2017 року №136, у зв'язку з неможливістю суддею-членом колегії ОСОБА_2 продовжувати розгляд справи через перебування останньої у відпустці було призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2645/16.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.01.2017 року було змінено колегію та сформовано у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_6, ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду відкладено розгляд апеляційної скарги на 28.02.2017 року о 12 год. 00 хв. Крім того повторно зобов'язано апелянта надати та боржника надати до Донецького апеляційного господарського судувитребувані в попередніх ухвалах докази.

Проте будь-яких письмових пояснень чи витребуваних судом документів від апелянта та боржника не надійшло.

На підставі розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року №301, у зв'язку з неможливістю суддею-членом колегії ОСОБА_6 продовжувати розгляд справи через перебування останнього у відпустці було призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2645/16.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.02.2017 року було змінено колегію та сформовано у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

28.02.2017 року в судове засідання апеляційної інстанції представники апелянта, боржника та ліквідатор не з'явились. Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників апелянта, боржника та ліквідатора, за наявними у справі матеріалами.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї ст. передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

15.03.2012 року у встановленому порядку зареєстровано юридичну особу ТОВ "Трейдагро Плюс" з присвоєнням коду ЄДРПОУ 38105756.

14.06.2016 року учасником ТОВ "Трейдагро Плюс" - ОСОБА_4 прийнято рішення, що зафіксоване протоколом №4-лк від 14.06.2016 року, про ліквідацію підприємства, уповноваження голову ліквідаційної комісії ОСОБА_4 організувати виконання прийнятого рішення, строк для заявлення вимог кредиторів встановлено у два місяці з дня публікації рішення про припинення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.06.2016 року було внесено запис про припинення юридичної особи ТОВ "Трейдагро Плюс", код ЄДРПОУ 38105756, строк на заявлення кредиторських вимог встановлено до 15.08.2016 року.

В передбачений законом строк із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника звернулось ТОВ "Детективна агенція "Бронт", м. Київ.

За результатами розгляду поданої заяви кредитора до боржника визнані вимоги до боржника на загальну суму 427000,00 грн.

За результатами проведеної інвентаризації головою ліквідаційної комісії встановлена наявність грошових коштів у розмірі - 14000,00 грн. у касі товариства, інші активи у нього відсутні, про що складено відповідний акт від 03.10.2016 року.

На виконання вимог ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів головою ліквідаційної комісії складений проміжний ліквідаційний баланс станом на 03.10.2016 року, який затверджений загальними зборами учасників ТОВ "Трейдагро Плюс" (протокол №5-лк від 03.10.2016 року).

Головою ліквідаційного комісії, відповідно до вимог Податкового кодексу України надано докази повідомлення органу податкової служби про припинення боржника, шляхом направлення до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області заяви про припинення платника податків за Формою № 8 - ОПП.

У відповідь на повідомлення ліквідатора ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя надіслала лист про надання інформації (вих. 579/10/08-26-11 від 27.01.2016р.) в якому вказано, що ТОВ "Трейдагро Плюс" не перебуває на обліку в даній ДПІ, оскільки 10.12.2015 року ТОВ "Трейдагро Плюс" внесено запис зміни юридичної адреси на м. Запоріжжя. 30.12.2015 року в ЄДР внесено запис щодо внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи в результаті ліквідації. У зв'язку із розпочатою процедурою припинення термін перебування ТОВ "Трейдагро Плюс" продовжено в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до інформації, яка міститься в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань слідує, що до 27.05.2016 року ТОВ "Трейдагро Плюс" перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі стала встановлена під час роботи голови ліквідаційної комісії стала недостатність вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2016 року прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду, підготовче засідання призначене на 20.10.2016 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Трейдагро Плюс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, судове засідання для вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом призначено на 03.11.2016 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року у справі №908/2645/16 визнано ТОВ "Трейдагро Плюс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_4, оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зобов'язано ліквідатора у визначеному законом порядку і строк здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що у юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, відсутнє майно та грошові кошти для задоволення вимог кредиторів, тому боржник має ознаки критичної неплатоспроможності, що робить неможливим виконання ним своїх зобов'язань перед кредиторами без застосування процедур, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрута".

При цьому місцевий господарський суд встановив, що боржником дотримано визначених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положень ст.ст. 104, 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даними висновком місцевого господарського суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог ст. 43 ГПК України не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть процедури добровільної ліквідації за рішенням власника, свідчить про неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, що, в свою, чергу призвело до невірного застосування норм матеріального права до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи. Такі передумови полягають у наступному:

Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України.

Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника, відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 вказаного Закону та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку вказаної статті.

При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство (в тому числі, і до заяви, яка подається боржником) встановлені ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

Так, під час розгляду апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві колегією суддів встановлено, що ТОВ "Трейдагро Плюс" до заяви про порушення справи про банкрутство, не додано доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження у цій справі.

Зокрема, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором, в підтвердження заходів щодо виявлення майна боржника, до місцевого господарського суду подано лише довідку:

- Запорізького ОВ ФССЗІ (вих.№47/110 від 29.01.2016р.) про відсутність заборгованості;

- довідку ДІСГ в Запорізькій області (вих.№01-18/102 від 25.02.2016р.) про відсутність сільськогосподарської та дорожньо-будівельної техніки;

- лист Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ (вих.№2271/6 від 09.02.2016р.) про відсутність відкритих виконавчих проваджень відносно ТОВ "Трейдагро Плюс";

- лист РСЦ в Запорізькій області (вих.№27/8-54вх від 22.01.2016р.) про відсутність транспортних засобів;

- лист ВВД ФСС НВВПЗ в м. Запоріжжі (вих.№04/339 від 29.01.2016р.) про відсутність заборгованості за страховими внесками перед відділенням№

- лист УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя (вих.№604/05 від 21.01.2016р.) про відсутність заборгованості;

Проте, в матеріалах справи відсутні довідки щодо відкритих рахунків ТОВ "Трейдагро Плюс" у банках, відсутності обтяжень нерухомого майна боржника, відсутність у боржника цінних паперів, наявності (відсутності) активів боржника, оскільки вони не подані головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) ТОВ "Трейдагро Плюс" ОСОБА_7 за його підписом, без надання документів, які б підтверджували такі дані.

Судом першої інстанції не було з'ясовано, якими належними та допустимими доказами, що мають бути долучені до заяви про порушення провадження у справі, підтверджується закриття боржником рахунків в банках.

В матеріалах справи наявні дані про рахунки ТОВ "Трейдагро Плюс" у фінансових установах, а саме розрахункові рахунки в банках та Казначействі України.

Так, з листа про банківські рахунки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (а.с.58) вбачається, що у ТОВ "Трейдагро Плюс"станом на 27.01.2016 року, є п'ять не закритих рахунків, а саме:

- рахунок №26003001109815 (валюта рахунку - гривня) в ПАТ " КБ ХРЕЩАТИК ;

- рахунок №26009000487001 (валюта рахунку - гривня) в ПАТ "ДІВІ БАНК";

- рахунок №26009000487001 (валюта рахунку - євро) в ПАТ "ДІВІ БАНК";

- рахунок №26009000487001 (валюта рахунку - долар США) в ПАТ "ДІВІ БАНК";

- рахунок №26054000487001 (валюта рахунку - гривня) в ПАТ "ДІВІ БАНК";

- рахунок №37515000158568 (валюта рахунку - гривня) в Казначействі України;

- рхунок №26006055114674 (валюта рахунку - гривня) в Тернопільській філії ПАТ "КБ "Приватбанк".

Положеннями ч. 3 ст. 111 ЦК України визначено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Разом з тим, відповідно до положень п. 69.1 ст. 69 Податкового кодексу України, Банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам).

Пунктом 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України передбачено, що Банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Крім того, послідовність дій банків та інших фінансових установ при наданні повідомлень про відкриття або закриття рахунків платників податків - юридичних осіб, до контролюючих органів, в яких обліковуються платники податків, та відкриття або закриття банками власних кореспондентських рахунків, а також форму і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік врегульована Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 року №721.

Пунктом 11.16 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2011 за №1562/20300 прямо визначено, що з метою забезпечення закриття інших рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.

Водночас, в матеріалах справи відсутні довідки з банків, в яких відкривалися відповідні рахунки, які б свідчили про наявність або відсутність грошових коштів.

В порушення порядку здійснення досудової добровільної ліквідації ТОВ "Трейдагро Плюс" ліквідатором, на дату прийняття рішення про ліквідацію боржника, не вжиті заходи щодо з'ясування на відкритих рахунках наявності або відсутності грошових коштів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси та використовуються для задоволення кредиторських вимог згідно реєстру, не надано до суду першої інстанції доказів відсутності руху грошових коштів по вказаним рахункам, у зв'язку із чим неможливо дійти висновку про обґрунтоване співвідношення активу та пасиву за даними проміжного ліквідаційного балансу боржника.

Тобто, головою ліквідаційної комісії ОСОБА_8 не була надана довідка про закриття всіх рахунків, крім одного - для здійснення ліквідаційної процедури, що є порушенням приписів ч. 3 ст. 111 ЦК України.

Відповідно до п. 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань (затверджено Наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 року), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що боржником дотримано встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, оскільки проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Трейдагро Плюс", складений станом на 30.09.2016 року не можна вважати таким, що відображає повну інформацію щодо активів боржника.

При цьому, відповідно до п. 11.16 "Порядку обліку платників податків та зборів" (затверджено Наказом Міністерства Фінансів України №1588 від 09.12.2011 року "Про затвердження Порядку обліку платників податків та зборів" (в редакції Наказу Міністерства Фінансів України № 462 від 22.04.2014 року "Про внесення змін до Порядку обліку платників податків та зборів")), належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є Довідка ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо наявності таких рахунків.

Проте, як встановлено господарським судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, а саме з доказів звернення головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) ТОВ "Трейдагро Плюс" ОСОБА_9 до відповідного контролюючого органу щодо отримання переліку таких рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Трейдагро Плюс" не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Як вбачається із матеріалів справи, інвентаризація майна боржника належним чином не проводилась, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності чи відсутності дебіторської заборгованості боржника, проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану ТОВ "Трейдагро Плюс".

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

В ході досудової процедури банкрутства ліквідатором за результатами здійснення заходів з виявлення майнових активів та проведення інвентаризації майна боржника складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 30.09.2016 року, інвентаризаційний опис матеріальних цінностей банкрута, реєстр кредиторських вимог.

Так, проміжний ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ "Трейдагро Плюс" свідчить про наявність оборотних активів (грошових коштів) в сумі 14000,00 грн., та поточної кредиторської заборгованості в пасиві в розмірі 427000,00 грн.

Розглянувши вищенаведені докази, дані проміжного ліквідаційного балансу місцевий господарський суд дійшов висновку про дотримання ліквідатором вимог ст. 95 Закону про банкрутство, ст. 105, 110, 111 ЦК України, наявність кредиторської заборгованості та відсутність майнових активів для її задоволення, перевищення пасиву над активом, вчинення ліквідатором належних дій з пошуку та виявленню активів та пасивів боржника, тому визнав боржника ТОВ "Трейдагро Плюс" - банкрутом.

Проте, колегію суддів відповідно до наявних матеріалів справи встановлено, що відповідно Довідки голови ліквідаційної комісії (з посиланням на дані бухгалтерського обліку які в матеріалах справи відсутні) у ТОВ "Трейдагро Плюс" відсутня дебіторська заборгованість станом на 03.10.20 15 року (а.с. 77).

Тобто, вищенаведені обставини свідчать про те, що ліквідатор ТОВ "Трейдагро Плюс" після прийняття рішення власником про ліквідацію юридичної особи не виявлялась дебіторська заборгованість під час здійснення досудової процедури банкрутства та не включена до проміжного ліквідаційного балансу. Тобто, відсутність дебіторської заборгованості ОСОБА_4 була виявлена 03.10.20 15 року - майже за рік до прийняття рішення про припинення ТОВ "Трейдагро Плюс" шляхом добровільної ліквідації.

Дійсна дебіторська заборгованість, актуальна на час прийняття рішення про припинення юридичної особи, головою ліквідаційної комісії ОСОБА_4 не була виявлена та проінвентаризована і не була відображена в проміжному ліквідаційному балансі, як актив, що є підставою вважати проведену досудову процедуру ліквідації такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 110, 111 ЦК України та такою, що підтверджена недостовірними доказами.

Судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що ліквідатором не було зроблено запиту до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) майна, зокрема, нерухомого, внаслідок чого неможливо погодитись з тим, що ліквідатором було вжито всіх заходів по виявленню заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які можуть перебувати в заставі.

Доказів виконання головою ліквідаційної комісії вимог п. 7 ст. 111 ЦК України щодо надання первинних документів, реєстрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування матеріали справи не містять.

Згідно ч. 7 ст. 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Враховуючи зазначені вище вимоги законодавства, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, у порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є: оцінка вартості наявних активів боржника (майна, дебіторської заборгованості), оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, згідно з вимогами ст. 105 ЦК України, з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, повідомлення кожного з кредиторів про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки, складання проміжного ліквідаційного балансу, складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період. Крім того, звернення до господарського суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Доказів виконання головою ліквідаційної комісії вимог п. 7 ст. 111 ЦК України щодо надання первинних документів, реєстрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування матеріали справи не містять.

Вказані вище обставини свідчать про те, що проміжний ліквідаційний баланс не відповідає приписам ч. 8 ст. 111 ЦК України, у зв'язку з чим, на підставі наявних у справі матеріалів неможливо з'ясувати реальний фінансовий стан боржника. А відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з висновками місцевого господарського суду щодо обґрунтованості неплатоспроможності боржника, перевищення пасиву над активами боржника та визнання його банкрутом.

Щодо наявності чи відсутності у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві як контролюючого органу права на апеляційне оскарження у цій справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст. 106 ГПК України).

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно зі ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п. 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відтак, враховуючи положення наведених вище норм та з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві має також правовий статус контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство ТОВ "Трейдагро Плюс", незважаючи на те, що не зверталась з грошовими вимогами до боржника.

Як встановлено апеляційним господарським судом, матеріали даної справи не містять доказів надання ліквідатором ТОВ "Трейдагро Плюс" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання ліквідатором боржника вимог п.п. 78.1.7 Податкового кодексу України та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника.

Згідно з ч. 10 ст. 111 Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Апеляційний господарський суд встановив, що до заяви про порушення справи про банкрутство, в порушення ч. 10 ст. 111 Цивільного кодексу України, не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Крім того, доказів виконання головою ліквідаційної комісії такого обов'язку, а саме подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності протягом 2016 року ліквідатором не надано, що не може свідчити про надання доказів на виконання його обов'язку передбаченого п. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, обов'язковість надання якого визначена ст. 95 Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" звітним періодом для складання фінансової звітності (до якої входить: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звіту) є календарний рік.

Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року) (ч. 1 ст. 13 Закону).

Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Баланс підприємства складається станом на кінець останнього кварталу.

Таким чином, вищевказаними положеннями Закону встановлено, що звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію..

Також, як вбачається з проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Трейдагро Плюс", колонка "на початок періоду" не відображає дані у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", саме ця колонка, яка свідчить про фінансові показники (результати) на початку звітного року або кварталу, не містить даних за попередній звітний період, тобто, за попередній квартал або звітній рік.

Таким чином, ліквідаційною комісією недотримано вимог ч. 7 та 10 ст. 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника, що позбавило органи державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Враховуючи особливості процедури банкрутства в цьому випадку (в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), правовий статус ДПІ як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також місце реєстрації боржника як платника податків, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскільки голова ліквідаційної комісії не забезпечив надання документів на перевірку контролюючим органам, в тому числі і органам доходів і зборів, то хоч скаржник і не є учасником провадження у справі про банкрутство, але його право цим порушено і підлягає захисту.

Колегія суддів наголошує, що оскільки вказані документи і докази не були подані ліквідаційною комісією на момент порушення провадження у справі, то, відповідно, не були виконані передумови, необхідні для порушення провадження у справі, отже апеляційний суд позбавлений можливості усунути ці порушення.

Вищевикладене у сукупності свідчить, що складення наданого у справі проміжного ліквідаційного балансу боржника відбулось з порушеннями, у тому числі норм ст. 111 ЦК України, а вказані відомості в цьому балансі не відповідають фактичним обставинам справи, чи є не підтвердженими належними доказами у справі.

Наявність вказаних обставин, що мають бути підтверджені відповідними доказами, має істотне значення, оскільки, як вже було зазначено вище, є підставою та передумовою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) боржника із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Разом з цим, відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

З аналізу наведених вище припису законодавства вбачається, що заява про порушення справи про банкрутство та фінансово-господарські документи які передували зверненню голови ліквідаційної комісії до суду мали бути підписані керівником підприємства, установи, організації, або особою, право підпису якій делеговано визначеними законодавством повноваженнями.

Проте, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів №2-лк від 31.03.2016 року за підписом голови ліквідаційної комісії ОСОБА_8 (а.с.30) змінено ліквідатора ТОВ "Трейдагро Плюс" та призначено нового - ОСОБА_4 Разом з тим, заява про порушення справи про банкрутство (а.с.4) підписана головою ліквідаційної комісії ОСОБА_4, який призначений учасниками ТОВ "Трейдагро Плюс" відповідно до протоколу загальних зборів №4-лк від 14.06.2016 року за підписом ОСОБА_10 (а.с. 29). Підписи ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на заяві про порушення справи про банкрутство та на протоколі загальних зборів №2-лк від 31.03.2016 року, яким призначено ліквідатора що звернувся до суду, об'єктивно є однаковими, що ставить під сумнів існування повноважень у останнього для такого звернення із відповідною заявою.

Враховуючи викладене, судом першої інстанцій належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", також не проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, оскільки визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство судом першої інстанції було неповно з'ясовано, а також не доведено обставини, що мають значення для справи, які ним визнані встановленими, що відповідно положень ст. 104 ГПК України є підставою для скасування постанови місцевого господарського суду.

На підставі викладеного та у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року у справі №908/2645/16 не відповідає нормам матеріального, процесуального права та обставинам справи, тому вона підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", внаслідок того, що господарським судом не встановлено ознак неплатоспроможності боржника, провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню.

У зв'язку з цим, апеляційна скарга ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області 03.11.2016 року у справі №908/2645/16 підлягає задоволенню, а провадження у справі №908/2645/16 про банкрутство ТОВ "Трейдагро Плюс" припиненню.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року у справі №908/2645/16 - задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 03.11.2016 року у справі №908/2645/16 - скасувати.

Провадження у справі №908/2645/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагро Плюс", м. Запоріжжя - припинити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Дану постанову направити державному реєстратору за місцем знаходження боржника - Департаменту Реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20) для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про судове рішення про припинення провадження у справі про банкрутство та відновлення стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагро Плюс" (код ЄДРПОУ 38105756) в Єдиному державному реєстрі.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді Н.В. Будко

ОСОБА_3