Ухвала

від 21.10.2016 по справі 522/18846/16-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18846/16-к

Провадження по справі № 1-кс/522/19304/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2016 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором, про накладення арешту заборонивши використовувати, розпоряджатися вилученим майном та направити на зберігання до спеціалізованих установ на території Одеської області вилучену в ході проведення обшуку контейнера MSKU1147347 тканину у кількості 1068 рулонів.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на наступне.

В провадженні СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016160500007740 від 04.10.2016, за ч. 1 ст. 364 КК України по факту зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ «Пандеон» (ЄДРПОУ 38601703), зареєстроване які вступивши в злочину змову зі службовими особами експедиторської компанії ПП «АС-Форсаж» (ЄДРПОУ 36804465) та службовими особами митниці ДФС України зловживають службовим становищем, всупереч встановленим нормам митного кодексу України, з метою одержання неправомірної вигоди, організували злочинну схему по заниженню вартості розмитнення товарів, в даному випадку тканини, яка ввозиться на митну територію України, що призводить до ненадходження до державного бюджету України обов`язкових митних платежів та завдає істотної шкоди державі.

Так посадові особи ТОВ «Пандеон» закупаючи тканину за межами України, завідомо розуміють асортимент, склад та інші характеристики необхідні для заповнення митної декларації та розрахунку митної ставки, але діючи умисно, з метою уникнення від обов`язкових митних платежів, за допомогою посадових осіб експедиторської фірми ПП «АС-Форсаж» подають до митних органів завідомо неправдиву інформацію про те що не володіють інформацією про асортимент, склад та інші характеристики тканини з метою ввезення товарів згідно тимчасової митної декларації, що передбачено ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України. Тимчасова декларація заповнюється відповідно до порядку заповнення ВМД, який діє у відношенні митного режиму, що заявляється, з урахуванням деяких особливостей: зазначається кількість товарів, що планується перемістити через митний кордон без вказівки номерів і дат транспортних документів, інші відомості, що залежать від кількості і якості товару вказуються орієнтовно, митні податки та збори розраховуються, виходячи з умовної (тимчасової) оцінки товару, що базується на цінової інформації митних органів України або визначеної одним з інших методів визначення митної вартості. Не пізніше 45 днів після випуску товарів у вільний обіг декларант представляє в митний орган, що проводив митне оформлення цього товару, повну вантажну митну декларацію. У ч. 2 статті 260 МКУ визнано, що при митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією здійснювався відбір проб (зразків) цих товарів для проведення їх дослідження ( аналізу, експертизи) і митний орган за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може прийняти рішення у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується митним органом але не більше ніж на 15 днів.

Згідно ч. 3 ст. 260 МКУ для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасово митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 МКУ, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття органом доходів і зборів тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Так вищезазначені підприємства подають до митних органів інформацію про те що нібито не знають характеристик товару, а службові особи митних органів ДФС виступаючи з ними в змові, з метою одержання неправомірної вигоди, зловживаючи службовим становищем не перевіряючи дані відомості, спочатку нібито роблять відбір зразків товару для аналізу, фактично замість справжніх зразків товару який підпадає під митну ставку 5-8%, використовують завідомо підготовлені зразки товару ( тканини) який підпадає під пільгову ставку 0%. Надалі всупереч ч.3 ст. 260 МКУ вносять в тимчасові митні декларації не найбільшу митну ставку для даної категорії товару а найменшу ставку 0%. Після чого вказаний товар фактично потрапляє на митну територію, без сплати податків та обов`язкових митних платежів, та в подальшому встановити характеристики та склад товару ввезеного ТОВ «Пандеон» неможливо. У 45-денний термін, після отримання висновка аналізу, експертизи, який робиться по завідомо замінених зразках, ТОВ «Пандеон» подає завідомо неправдиві митні декларації, де вказує що нібито фактично ввозили на митну територію України товар який підпадає під пільгову митну ставку 0%.

В ході досудового розслідування встановлено, що у вищезазначений спосіб на територію України, ТОВ «Пандеон» незаконно, ввезено товар (тканину) у контейнері, реєстраційний № НОМЕР_1 , одержувачем якого є ТОВ «Пандеон» (ЄДРПОУ 38601703).

Згідно ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 07.10.2016 було проведено обшук контейнера MSKU1147347, який знаходився за адресою м. Суми, вул. Воровського (Юрія Вєтрова), 35 19.10.2016 року, в ході якого встановлено та вилучено 1068 рулонів тканини.

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, є достатні підстави вважати що вищезазначені речі є об`єктом кримінально протиправних дій, ввезені на територію України протиправним шляхом , можуть містити сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази, тому відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та у даному випадку відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

У зв`язку з вищевикладеним виникла необхідність накласти арешт, заборонивши використовувати, розпоряджатися вищевказаними речами та направити на зберігання до спеціалізованих установ на території Одеської області для зберігання, оскільки не вжиття таких заходів може призвести до їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Також є невідкладна необхідність в направленні вказаного вилученого майна для проведення відповідних експертиз, з метою встановлення реальних ставок які повинні були використовуватись при розмитненні вказаного товару.

У зв`язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на вказане в клопотання слідчого майно.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши слідчого приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 170 КПК України треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Згідно до п.3 ч.2 ст. 170 КПК України відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статтіКримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно до ч. 7 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно до п.2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, є достатні підстави вважати що вищезазначені речі є об`єктом кримінально протиправних дій, ввезені на територію України протиправним шляхом, можуть містити сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази, тому відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та у даному випадку відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Також у органу досудового слідства є невідкладна необхідність в направленні вказаного вилученого майна для проведення відповідних експертиз, з метою встановлення реальних ставок, які повинні були використовуватись при розмитненні вказаного товару.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт, заборонивши використовувати, розпоряджатися вищевказаними тимчасово вилученим майном під час обшуку від 19.10.2016 року, оскільки не вжиття таких заходів може призвести до їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 , - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме тканину у кількості 1068 рулонів, заборонивши використовувати, розпоряджатися вилученим майном, з метою зберігання майна для досягнення цілей кримінального провадження, яке вилучене в ході проведення обшуку 19.10.2016 року, а саме обшуку контейнера MSKU1147347 тканину у кількості 1068 рулонів.

Виконання ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

21.10.2016