Постанова

від 07.03.2017 по справі 910/28462/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 910/28462/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Данилової М.В. суддів:Корсака В.А., Сибіги О.М. за участю представників: позивача Удалов Т.Г. дов. від 07.11.2016 №07/11 відповідачаОСОБА_5 дов. від 31.12.2017 третя осіб не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі№ 910/28462/15 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" доПублічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд - 3" простягнення 4725091,09 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2016 (суддя Цюкало Ю.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 (головуючий суддя Баранець О.М., судді Жук Г.А., Сітайло Л.Г.), зупинено провадження у даній справі.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 14.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду справи по суті, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 20, 22, 41, 43, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

На думку заявника, суди не обґрунтували неможливість самостійного встановлення обставин при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, а тому призначення експертизи та зупинення провадження у справі здійснено в порушення вимог законодавства.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.02.2017, у зв'язку з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 Данилову Т.Б. звільнено з посади судді Вищого господарського суду України, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

06.03.2017 від Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 07.03.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у касаційному порядку є ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи та постанова апеляційного суду про залишення вказаної ухвали без змін.

Задовольняючи клопотання відповідача про призначення судової експертизи суд першої інстанції виходив з того, що встановлення обсягів виконаних робіт за договором підряду № 5/04/10 від 09.04.2010 (право вимоги за яким позивач набув на підставі Договору відступлення права вимоги від 20.10.2015), розміру сплачених грошових коштів за виконані роботи за вказаним договором, а також розміру заборгованості за Договором підряду №5/04/10 від 09.04.2010 (у разі наявності такого) потребує спеціальних знань, приймаючи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 14.09.2016.

Водночас, у зв'язку із призначенням судової експертизи судом першої інстанції ухвалою зупинено провадження у справі до отримання висновків експертів на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний господарський суд, залишаючи ухвалу місцевого господарського суду без змін дійшов висновку, що оскільки на вирішення експерта поставлені питання щодо встановлення обсягів виконаних робіт за договором підряду № 5/04/10 від 09.04.2010 (право вимоги за яким позивач набув на підставі договору відступлення права вимоги від 20.10.2015), розміру сплачених грошових коштів за виконані роботи за вказаним договором, а також розміру заборгованості за договором підряду №5/04/10 від 09.04.2010 (у разі наявності такого) потребує спеціальних знань, приймаючи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 14.09.2016, які безпосередньо стосуються предмету доказування у справі та вирішення яких пов'язано з дослідженням документації, а також на наявність спору між сторонами щодо фактичного розміру заборгованості, та беручи до уваги те, що направлення матеріалів справи до експертної установи унеможливлює подальший розгляд справи, господарський суд міста Києва правомірно зупинив провадження у справі №910/28462/16 у зв'язку з призначенням судової експертизи на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приписами статті 28 вказаного Закону передбачено, що у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону. Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Згідно пункту 4 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання", затв. Рішенням Ради суддів України 04.02.2016 №2 суб'єкт конфлікту інтересів зобов'язаний: вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів у його діяльності; не вчиняти дій та не приймати рішень по суті в рамках виконання своїх службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів; у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у письмовій формі повідомляти про це Раді не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про виникнення такого конфлікту інтересів (відповідно до ч. 7 ст. 131 Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні"); вживати заходів щодо самостійного врегулювання конфлікту інтересів (в тому числі - в процесуальному порядку) або звертатися до Ради за рішенням про врегулювання конфлікту інтересів; у разі існування сумнівів щодо наявності у його діяльності конфлікту інтересів та/або щодо необхідних заходів врегулювання - звертатися за роз'ясненнями до Ради; виконувати рішення Ради щодо врегулювання конфлікту інтересів; вживати заходів для усунення негативних наслідків порушень законодавства про конфлікт інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи суддя Цюкало Ю.В., приймаючи оскаржувану ухвалу, на вказані вимоги чинного законодавства уваги не звернув, оскільки як вбачається із наданих скаржником рішень, зокрема, у справах №36/319, 6/520, 11/103, 11/103-50/146 ОСОБА_8 працював в органах прокуратури та брав участь у спорах із ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", та за його участю, представляючи інтереси прокуратури. Крім того, між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, яка також була представником у справах, представляючи інтереси ВАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" могли скластися дружні стосунки.

Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Крім того, судом першої інстанції не було задоволено клопотання позивача щодо запитань до експертизи в порушення приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу в апеляційному порядку на вказані приписи законодавства уваги не звернув, а відхиляючи посилання скаржника з огляду на те, що ним могли бути заявлені клопотання про відвід, припустився порушення норм процесуального права, що дає підстави для її скасування.

Виходячи з викладеного, оскаржувана ухвала місцевого суду та постанова апеляційної інстанції у даній справі, як прийняті з порушенням норм процесуального права, підлягають скасуванню з направленням справи на розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі №910/28462/15 та ухвалу господарського суду міста Києва від 14.11.2016 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (код ЄДРПОУ 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" (код ЄДРПОУ 39540778) 1600,00 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: В. Корсак

О.Сибіга