Постанова

від 07.03.2017 по справі 910/19643/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Справа№ 910/19643/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

за участі представників сторін:

згідно з протоколом судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги громадської організації

"Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів

"Споживча довіра"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016

у справі №910/19643/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Дочірнього підприємства "Радомілк"

до громадської організації "Всеукраїнська асоціація з питань захисту

прав споживачів "Споживча довіра"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

приватне акціонерне товариство "Етнопродукт"

про визнання інформацію недостовірною і такою, що принижує ділову

репутацію та зобов'язання її спростувати

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року, Дочірнє підприємство "Радомілк" (далі за текстом - Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію Підприємства інформацію, розміщену громадською організацією "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" (далі за текстом - Організація) у мережі Інтернет на сайті www.vgo-dovira.org, в статті під назвою "Вершкове масло - користь та шкода, факти і міфи про продукт", про те, що масло солодко-вершкове селянське "Органічне" ТМ "Етнопродукт", 73% жиру, виробництва Підприємства, не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови.", при проведенні хроматографічних випробувань виявлено жир немолочного походження, використання якого не допускається;

- зобов'язання Організації не пізніше наступного дня після набрання рішенням суду у даній справі законної сили розмістити на Інтернет-сайті www.vgo-dovira.org вступну та резолютивну частини судового рішення, ухваленого у даній справі, а також розмістити на сайті www.vgo-dovira.org спростування такого змісту: "Розміщена на сайті www.vgo-dovira.org в статті під назвою "Вершкове масло - користь та шкода, факти і міфи про продукт", інформація про те, що масло солодко-вершкове селянське "Органічне" ТМ "Етнопродукт", 73% жиру, виробництва ДП "Радомілк" (Житомирська область, м. Радомишль, вул. Івана Франка, буд. 10), не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови.", при проведенні хроматографічних випробувань виявлено жир не молочного походження використання якого не допускається, не відповідає дійсності!".

Позов мотивовано тим, що інформація, яка міститься у статті "Вершкове масло - користь та шкода, факти і міфи про продукт", є недостовірною та такою, що порушує права позивача на недоторканність ділової репутації, оскільки порушує особисті немайнові права останнього, що виражається у негативно упередженому ставленні до нього з боку осіб, які переглянули розміщену статтю у мережі Інтернет, оскільки опублікованими відомостями відповідач охарактеризував продукцію, що виробляється позивачем, як таку, що не відповідає вимогам чинного в Україні законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/19643/16 задоволено позовні вимоги Підприємства, вирішено визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію Дочірнього підприємства "Радомілк" інформацію, розміщену громадською організацією "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" у мережі Інтернет на сайті www.vgo-dovira.org, в статті під назвою "Вершкове масло - користь та шкода, факти і міфи про продукт", а саме: "Масло солодко-вершкове селянське "Органічне", ТМ "ЕтноПродукт", 73% жиру, ДП "Радомілк", НЕ ВІДПОВІДАЄ вимогам ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови". При проведення хроматографічних випробувань виявлено жир немолочного походження, використання якого не допускається.".

Зобов'язати громадську організацію "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію стосовно дочірнього підприємства "Радомілк" шляхом розміщення на Інтернет-сайті www.vgo-dovira.org вступної та резолютивної частин рішення не пізніше наступного дня після набрання рішенням з даної справи законної сили та розмістити на Інтернет-сайті www.vgo-dovira.org спростування відповідного змісту. Стягнути з громадської організації "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" на користь дочірнього підприємства "Радомілк" судовий збір у сумі 2756 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що Організацією порушено порядок відбору зразків продукції Підприємства передбачений Порядком, оскільки проведено відбір масла за актом від 02.03.2016 № 3 без участі представника позивача, а також не опломбовано відібрану продукцію.

Господарським судом міста Києва встанволено, що позивачем документально підтверджено відповідність продукції, яка ним виготовляється, вимогам ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови".

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що Організацією порушено порядок відбору зразків продукції Підприємства передбачений Порядком, оскільки проведено відбір масла за актом від 02.03.2016 № 3 без участі представника позивача, а також не опломбовано відібрану продукцію.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції, Організація звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/19643/16 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Організація зазначає, що вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права, неправомірно застосовані нормативно-правові акти, які жодним чином, не відносяться до даної справи. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі розглянуті обставини та матеріали справи, що призвело до прийняття необ`єктивного та незаконного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2017 для розгляду справи апеляційної скарги Організації сформовано колегію у складі головуючого Верховця А.А., суддів: Остапенка О.М., Пантелієнка В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2017 апеляційну скаргу Організації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/19643/16 було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 28.02.2017 о 14:35 в судовому засіданні у приміщенні суду.

23.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Організації надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 28.02.2017 відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, оголошувалась перерва до 07.03.2017 - 15 год 00 хв, для надання можливості реалізації процесуальних прав учасників провадження у справі, подання доказів і участі в їх дослідженні в судовому процесі.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.03.2017, здійсненому у зв'язку з перебуванням суддів Пантелієнка В.О., в складі колегії, яку раніше визначено для розгляду справи у відпустці, для розгляду скарги Об'єднання, сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Верховця А.А., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 розгляд апеляційної скарги Організації на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/19643/16 було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд якої ухвалою від 20.01.2017 було призначено на 07.03.2017 о 15:00.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

В судовому засіданні 07.03.2017 представник відповідача навів свої доводи, міркування та заперечення, викладені безпосередньо в апеляційній скарзі. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, наведених в письмовому запереченні на апеляційну скаргу, просив суд в задоволенні скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 07.03.2017 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У відповідності ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Місцевим господарським судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в оспорюваній статті "Вершкове масло - користь та шкода, факти і міфи про продукт" зазначено: "Масло солодко-вершкове селянське "Органічне", ТМ "ЕтноПродукт", 73% жиру, ДП "Радомілк", (Житомирська обл., м. Радомишль, вул. І. Франка, 10.) НЕ ВІДПОВІДАЄ вимогам ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови". При проведенні хроматографічних випробувань виявлено жир немолочного походження, використання якого не допускається.".

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу (далі за текстом - ЦК ) України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

У ст. 1 Закону України Про інформацію , під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Як визначено статтею 5 Закону України Про інформацію , кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України Про інформацію визначено, що право на інформацію охороняється законом.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.

Згідно ч. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У відповідності до положень ст. 34 ГК України, дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ч. 6 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Так, відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження достовірності оспорюваної інформації відповідачем подано суду протокол випробувань від 15.03.2016 № 0267 ПР, відповідно до якого провідний бактеріолог ОСОБА_2, хімік І категорії ОСОБА_3 і провідний інженер ОСОБА_4 дійшли висновку про те, що масло солодко-вершкове селянське "Органічне", ТМ "ЕтноПродукт", 73% жиру, виробництва Підприємства не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови", а саме містить жири немолочного походження.

Відносно зазначеної позиції апелянта, судова коднгія вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 14 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції.

До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.

Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності.

Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.

Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).

Пунктом 3 Порядку встановлено, що відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника юридичної особи, фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи, які мають право заявляти клопотання з приводу пов'язаних з таким відбором дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані) посадовою особою органу державного нагляду (контролю) і зберігатися та транспортуватися в умовах, що забезпечують незмінність параметрів, за якими буде проводитися експертиза (випробування) таких зразків.

Контрольний зразок продукції залишається у суб'єкта господарювання і зберігається в умовах, що забезпечують збереження його якості та цілісності, до ознайомлення з результатами експертизи (випробування) (пункт 5 Порядку).

Таким чином, відбір зразків продукції Підприємства правомірно може здійснюватися лише на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та з дотриманням Порядку за участю суб'єкта господарювання під час їх відбору.

Разом з тим, суд відзначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відбір зразків продукції здійснювався у присутності керівника суб'єкта господарювання, у даному випадку Дочірнього підприємства "Радомілк" або уповноваженої ним особи, як і відсутні відповідні акти відбору зразків продукції за присутності представника позивача.

Крім того, згідно матеріалів справи (т. 1, а.с. 105 ), а також відповідно до пояснень сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції, акт № 3 від 02.03.2016, що підтверджує відбір продукції масло солодко-вершкове селянське "Органічне", ТМ "ЕтноПродукт", 73% жиру, 200 г, в упаковці із пергаменту здійснювався без участі керівника Підприємства або уповноваженої ним особи.

Судова колегія відхиляє, як неспроможні доводи апелянта відносно того, що відповідач - Громадська організація "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" є представником населення, у своїй діяльності керується в першу чергу Законом України Про захист прав споживачів , Законом України Про громадські об'єднання та статутом Громадської організації "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра".

Судова колегія констатує, що Статут, на який посилається відповідач, як на аргумент власних доводів в апеляційній скарзі, ані суду першої ні апеляційної інстанції організацією не подавався. Більше того, колегія суду зазначає, що порядок відбору продукції не може бути передбачено статутом суб`єкта господарювання.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосованя нормативно-правових актів у оскаржуваному рішенні, які жодним чином, не відносяться до даної справи, судова колегія виходить з наступного.

Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закон України Про захист прав споживачів , даний закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Таким чином, сфера дії Закону України Про захист прав споживачів не поширюється на відносини між споживачами харчових продуктів та виробниками і продавцями таких продуктів.

Разом з тим, Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

З урахуванням того, що станом на дату розгляду справи, в Україні не прийнято Законодавчого акту, який регулює відносини між споживачами товарів, зокрема щодо харчових продуктів. Колегія суду доходить висновку, що при здійсненні процедури відбору зразків продукції харчування, необхідно брати за основу зазначений вище Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Таким чином суд першої інстанції зробив правомірний висновок про те, що, Організацією порушено порядок відбору зразків продукції Підприємства передбачений Порядком, оскільки проведено відбір масла за актом від 02.03.2016 № 3 без участі представника позивача, а також не опломбовано відібрану продукцію.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що позивач у відповідності 18 постанови Пленуму №1 реалізував право подати докази недостовірності поширеної інформації, а також останнім, належним чином доведено факт поширення інформації відповідачем, та те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.05.2011 Управлінням ветеринарної медицини у Радомишльському районі Головного управління ветеринарної медицини у Житомирській області Державної ветеринарної та фіто санітарної служби видано Підприємству експлуатаційний дозвіл № 06-21-03 на переробку молочної сировини і виробництво молочних продуктів, асортимент продукції - масло солодковершкове за ДСТУ 4399:2005; серед солодковершковий за ДСТУ 4445:2005; сир плавлений за ТУ У 15.5-30978685-019:2004; сметана за ТУ У 15.5-19492247-003-2002; молоко пастеризоване за ТУ У 15.5-05417118-023-2002; масло шоколадне за ГОСТ 6822-67; продукт сирний твердий за ТУ У 15.5-344484625-030:2009; сир твердий за ТУ У 15.5-30978685-022:2005.

Підприємство (виконавець) на підставі укладеного з Товариством (замовник) договору від 12.11.2014 № 1211/14 про виробництво молочного продукту взяло на себе обов'язок з виготовлення молочних продуктів на базі виконавця за технологією, наданою замовником.

На підтвердження відповідності масла солодко-вершкового селянського "Органічне" ТМ "Етнопродукт", 73% жиру, виробництва Підприємства, позивачем подано суду протоколи випробувань харчової продукції, а саме:

- протокол випробувань харчової продукції від 23.11.2015 № 0185м/15, відповідно до якого проведено випробування, зокрема, масла солодко-вершкового селянського, та встановлено, що випробувальні зразки відповідають органолептичним, фізико-хімічним, мікробіологічним та радіологічним показникам згідно з пунктом 2.1 обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів від 18.11.2003 з додатками, ДГН 1707.2006, "Заходам, щодо запобігання надходження окремих забруднювачів (хлорамфеніколу) в молочну продукцію українського походження на 2004-2010 роки", ДСТУ 2661:2010; ТУ 15.5-26519426-010:2005; ТУ У 15.5-26519426-009:2005; ТУ У 15.5-25422279-004:2011;

- протокол випробувань харчової продукції від 02.02.2016 №0018м/16, відповідно до якого проведено випробування, зокрема, масла солодко-вершкового селянського, та встановлено, що випробувальні зразки відповідають органолептичним, фізико-хімічним, мікробіологічним та радіологічним показникам згідно з пунктом 2.1 обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів від 18.11.2003 з додатками, ДГН 1707.2006, "Заходам, щодо запобігання надходження окремих забруднювачів (хлорамфеніколу) в молочну продукцію українського походження на 2004-2010 роки", ДСТУ 2661:2010; ТУ 15.5-26519426-010:2005; ТУ У 15.5-26519426-009:2005; ТУ У 15.5-25422279-004:2011;

- протокол випробувань харчової продукції від 17.08.2016 №8193/16-х, відповідно до якого проведено випробування масла солодко-вершкового селянського, та встановлено, що зразок випробувань не містить немолочних жирів.

Крім того, позивачем подано експертні висновки, а саме:

- експертний висновок від 09.11.2015 №001476 п/15, згідно з яким проведено дослідження масла солодковершкового селянського, та встановлено, що масло за радіологічними показниками відповідає пункту 4.2 "Обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2)" від 18.11.2003 №87;

- експертний висновок від 14.12.2015 №001651 п/15, згідно з яким проведено дослідження масла солодковершкового селянського, та встановлено, що масло: за вмістом за радіологічними показниками, мікотоксинами, токсичними елементами відповідає пункту 4.3.1 "Обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2)" від 18.11.2003 №87; за вмістом гормонів відповідає МБТ №5061-89; за мікробіологічними показниками відповідає ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови";

- експертний висновок від 25.01.2016 №000077 п/16, згідно з яким проведено дослідження масла солодковершкового селянського, та встановлено, що масло: за вмістом антибіотиків, токсичними елементами відповідає пункту 4.3.1 "Обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2)" від 18.11.2003 №87 за мікробіологічними показниками відповідає ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови";

- експертний висновок від 22.02.2016 №000215 п/16, згідно з яким проведено дослідження масла солодковершкового селянського, та встановлено, що масло за мікробіологічними показниками відповідає ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови".

З урахуванням вище наведеного, вбачається, що висновок суду першої інстанції відносно того, що позивачем документально підтверджено відповідність продукції, яка ним виготовляється, вимогам ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове. Технічні умови", відповідає загальними вимогами процесуального права, передбаченими статтями 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, якими визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову. Що в свою чергу, повною мірою, співвідноситься із забезпеченням права особи на справедливий суд, яке передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає зокрема і правом на обґрунтоване рішення. Оскільки, лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27 вересня 2001 року).

Колегія суду доходить висновку, що позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем його немайнових прав на недоторканність ділової репутації, шляхом розповсюдження Громадською організацією "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" у мережі інтернет інформації стосовно Дочірнього підприємства "Радомілк", яка не відповідає дійсності, а відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження достовірності відображеної інформації за змістом, зазначеним вище.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: - поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; - поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; - поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Враховуючи те, що як уже зазначалось вище, причиною даного судового спору стало питання про визнання інформації, яка міститься у статті "Вершкове масло - користь та шкода, факти і міфи про продукт", недостовірною, та такою, що порушує права позивача на недоторканність ділової репутації, оскільки порушує особисті немайнові права останнього. Суд апеляційної інстанції повною мірою погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог та визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію дочірнього підприємства "Радомілк" оспорювану інформацію, а також щодо ухваленого судом зобов'язання спростувати зазначену інформацію.

При цьому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд діяв виключно в межах повноважень, встановлених нормами матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 44, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/19643/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/19643/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/19643/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 10.03.2017.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко