Постанова

від 13.03.2017 по справі 923/1279/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р.Справа № 923/1279/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,

за участю представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.02.2017 про припинення провадження

у справі №923/1279/16

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю торгівельне підприємство "Меліоратор"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016р. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Меліоратор" (далі - ТОВ "Торгівельне підприємство "Меліоратор") про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом загальних зборів відповідача про виключення зі складу засновників товариства - ОСОБА_2.

За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №923/1279/16.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.02.2017 (суддя В.П. Ярошенко) провадження у справі №923/1279/16 припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.02.2017 у справі №923/1279/16 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У судовому засіданні 13.03.2017 представники позивача та відповідача участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №03553020 від 03.03.2017, №32726292 від 01.03.2017 (а.с. 85-86); відповідач власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не висловив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктами 1.1, 5.1, 6.4 статуту товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельне підприємство "Меліоратор", затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства від 02.06.2009 та зареєстрованого Цюрупинською районною державною адміністрацією Херсонської області 25.09.2009 за №14971050004000329 (далі- статут ТОВ Торгівельне підприємство "Меліоратор" в редакції 2009 року) товариство відповідача створено рішенням засновників - громадян України; для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків засновників створено статутний капітал у розмірі 13820,85 грн; засновниками (учасниками) товариства є: ОСОБА_2, частка якої в статутному капіталі товариства становить 39,218%; ОСОБА_3, частка якого в статутному капіталі товариства становить 16,424 %; ОСОБА_4, частка якої в статутному капіталі товариства становить 13,095 %; ОСОБА_5, частка якої в статутному капіталі товариства становить 13,095 %; ОСОБА_6, частка якої в статутному капіталі товариства становить 5,073 %.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Торгівельне підприємство "Меліоратор", оформленим протоколом від 14.06.2016, вирішено: 1) виключити зі складу засновників ТОВ Торгівельне підприємство Меліоратор - ОСОБА_2, яка померла 19.05.2016 (свідоцтво про смерть серії І-КГ №219680 від19.05.2016); ОСОБА_5, яка померла 28.06.2015 (свідоцтво про смерть серії І-КГ №201411 від 30.06.2015); 2) відмовити спадкоємцям померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у прийнятті до складу учасників (засновників) ТОВ Торгівельне підприємство Меліоратор ; 3) зменшити розмір статутного капіталу та визначити, що він складає 6591грн; 4) встановити частки у статутному капіталі товариства: ОСОБА_3-2175,03 грн, що складає 33 % статутного капіталу; ОСОБА_4-1977,30 грн, що складає 30 % статутного капіталу; ОСОБА_6 -779,57 грн, що складає 27 % статутного капіталу; ОСОБА_7 - 659,10 грн, що складає 10 % статутного капіталу; 5) внести зміни до статуту ТОВ Торгівельне підприємство Меліоратор та затвердити статут в новій редакції; 6) припинити повноваження ОСОБА_2 на посаді директора товариства; призначити на посаду директора ОСОБА_8

Відповідно до пункту 6.1 статуту товариства відповідача, затвердженого вказаним рішенням та зареєстрованого Цюрупинською районною державною адміністрацією Херсонської області 15.06.2016 за №14971050011000329 (далі- статут ТОВ Торгівельне підприємство "Меліоратор" в редакції 2016 року) учасниками товариства є ОСОБА_3 з часткою 33 % у статутному капіталі; ОСОБА_4 з часткою 30 % у статутному капіталі; ОСОБА_6 з часткою 27 % у статутному капіталі; ОСОБА_7 з часткою 10 % у статутному капіталі.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ Торгівельне підприємство "Меліоратор" про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства.

Припиняючи провадження у даній справі, Господарський суд Херсонської області виходив з того, що даний спір не є таким, що виник з корпоративних відносин і, виходячи з суб'єктного складу сторін, не підвідомчий господарським судам.

У вирішенні питання про те, чи є даний спір господарським та чи підлягає він вирішенню в порядку господарського судочинства, Одеський апеляційний господарський суд виходить з положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1)справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2)справи про банкрутство; 3)справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4)справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5)справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6)справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7)справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8)справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства", Законом України " Про цінні папери та фондовий ринок", Законом України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", іншими нормативно-правовими актами.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 зазначено, що при визначенні підвідомчості (підсудності) справ, що виникають із корпоративних відносин, судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів зазначеної норми Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідентів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Порушення своїх прав позивач обгрунтовує як спадкоємець ОСОБА_2 на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельне підприємство Меліоратор , а тому просить визнати недійсним рішення, оформлене протоколом загальних зборів відповідача від 14.06.2016 про виключення зі складу засновників товариства останньої.

Статтею 100 Цивільного кодексу України визначено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Згідно з частиною першою статті 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Отже, до складу спадщини входить не право на участь у товаристві з обмеженою відповідальністю, а право на частку в статутному капіталі такого товариства.

Одержавши право на частку в статутному капіталі товариства, спадкоємець набуває як переважного права вступу до товариства, так і права відмовитися від вступу до нього; в свою чергу товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця до складу учасників, надавши докази відповідного волевиявлення (стаття 55 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до частини п'ятої статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Однак рішення про прийняття ОСОБА_1 до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельне підприємство Меліоратор загальними зборами учасників товариства відповідача не приймалося. Навпаки із змісту рішення загальних зборів учасників ТОВ Торгівельне підприємство "Меліоратор", оформленого протоколом від 14.06.2016, вбачається, що товариством відмовлено спадкоємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у прийнятті їх до складу учасників.

Відтак, у колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду відсутні підстави вважати, що між позивачем та відповідачем у даній справі існують корпоративні відносини, оскільки в даному випадку спір виник між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Меліоратор" та фізичною особою ОСОБА_1, який не є і ніколи не був учасником цього товариства.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув. Зокрема, спори за участю спадкоємців учасників господарського товариства, які ще не стали його учасниками, не є підвідомчими (підсудними) господарським судам.

Згідно з пунктом 7 вказаної вище постанови у зв'язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов'язаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом, а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства, такі позови повинні приймати господарські суди за правилами статті 1 Господарського процесуального кодексу України, тобто, з урахуванням суб'єктного складу учасників спору.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивачем у даній справі є фізична особа- громадянин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що даний спір не є корпоративним та з урахуванням суб'єктного складу сторін не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта місцевого господарського суду колегія суддів не вбачає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.02.2017 у справі №923/1279/16- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2017.

Головуючий суддя С.В.Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна