Постанова

від 27.02.2017 по справі 2а/0570/4879/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2017 р. Справа №2а/0570/4879/2011

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15 година 30 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача - Хлипи В.П., Юревича І.В.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні про зупинення провадження у справі за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Бахмут - Інвест" до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне виробничо-комерційне підприємство Бахмут-Інвест звернулось до суду з позовом про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0000822342/0,№ 0000832342/0, № 0000842342/0 від 09.12.2010 року; № 0000822342/1, № 0000832342/1, № 0000842342/1, № 0000882342/1 від 31.12.2010 року та № 0000332342 від 09.03.2011 року; визнання незаконними та скасування рішень Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 31.12.2010 № 42365/10/25-013-5 про результати розгляду первинної скарги та Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 09.03.2011 рік № 4269/10/25-113-5 про результати розгляду повторної скарги.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2012, у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 02.11.16 р. у даній справі касаційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства Бахмут-Інвест задоволено частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2012 року скасовано в частині оскарження податкових повідомлень-рішень Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0000822342/0, № 0000832342/0, № 0000842342/0 від 09.12.2010 року; № 0000822342/1, № 0000832342/1, № 0000842342/1, № 0000882342/1 від 31.12.2010 року та № 0000332342 від 09.032011 року з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2012 року - залишено без змін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що факт реальності відповідних господарських операцій з контрагентами у період, що був предметом відповідної перевірки підтверджено наленими первинними бухгалтерськими документами, обвинувальний висновок за відсутності вироку суду у кримінальній справі не може бути доказим вчинення директором позивача дій, що вплинули на показники податкової звітност.

Відповідач проти позову заперечував, надавши пояснення, аналогічні викладеним у акті перевірки.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановив такі обставини.

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Бахмут-Інвест" є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 02.10.1997 року №12541200000000464, ідентифікацій код юридичної особи 25098497.

Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді з 01.07.2007 року по 31.07.2007 року, 01.09.2007 року по 30.09.2007 року, 01.10.2007 року по 31.10.2007 року, 01.11.2007 року по 30.11.2007 року, 01.12.2007 року по 31.12.2007 року, 01.01.2008 року по 31.01.2008 року, 01.02.2008 року по 29.02.2008 року, 01.08.2008 року по 31.08.2008 року, 01.11.2008 року по 30.11.2008 року, 01.12.2008 року по 31.12.2008 року, 01.05.2009 року по 31.05.2009 року, 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, 01.07.2009 року по 31.07.2009 року, 01.11.2009 року по 30.11.2009 року, 01.12.2009 року по 31.12.2009 року, 01.01.2010 року по 31.01.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.11.2010 року за №3673/23/25098497.

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено завищення податкового кредиту на порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у наступних звітних періодах:

червень 2007 року - у сумі ПДВ 43890,00грн., липень 2007 року - 24088,00грн., вересень 2007 року - 7133,00грн., жовтень 2007 року - 10926,00грн., листопад 2007 року - 5956,00грн., грудень 2007 року - 52728,00грн., січень 2008 року - 70727,00грн., лютий 2008 року - 33876,00грн., березень 2008 року - 5970,00грн., квітень 2008 року - 790,00грн., червень 2008 року - 11388,00грн., серпень 2008 року - 3464,00грн., вересень 2008 року - 21964,00грн., жовтень 2008 року - 6212,00грн., грудень 2008 року - 23598,00грн., травень 2009 року - 1084,00грн., червень 2009 року - 11789,00грн., липень 2009 року - 1662,00грн., вересень 2009 року - 3763,00грн., жовтень 2009 року - 3919,00грн., листопад 2009 року - 576,00грн., грудень 2009 року - 3186,00грн., січень 2010 року - 7434,00грн., в результаті чого на порушення п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму з податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 148644,00грн., занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у наступних звітних податкових періодах на загальну суму 172118,00грн.: 2008 рік - всього 136932,00грн., по податковим деклараціям по податку на додану вартість за січень 2008 року у сумі 28466,00грн., за лютий 2008 року у сумі 33876,00грн., за березень 2008 року у сумі 8303,00грн., за квітень 2008 року у сумі 5875,00грн., за травень 2008 року у сумі 6603,00грн., за липень 2008 року у сумі 18574,00грн., за вересень 2008 року у сумі 16457,00грн., за жовтень 2008 року у сумі 14568,00грн., за грудень 2008 року у сумі 4210,00грн., 2009 рік всього 26173,00грн., по податковим деклараціям по податку на додану вартість за березень 2009 року у сумі 6950,00грн., за квітень 2009 року у сумі 2018,00грн., за травень 2009 року у сумі 1075,00грн., за червень 2009 року у сумі 11269,00грн., за жовтень 2009 року у сумі 1957,00грн., за грудень 2009 року у сумі 2904,00грн.; 2010 рік - всього 9013,00грн., по податковим деклараціям по податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 3274,00грн., за лютий 2010 року у сумі 941,00грн., за березень 2010 року у сумі 4199,00грн., за травень 2010 року у сумі 399,00грн., за червень 2010 року у сумі 200,00грн.

Завищено суму бюджетного відшкодування, заявлену та отриману з бюджету по податковим деклараціям, які перевірені до моменту порушення кримінальної справи від 26.01.2009 рок №129-31061 по обвинуваченню ОСОБА_2 у здійсненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, 191 ч.4, 212 ч.1, 366 ч.2 КК України по факту замаху шляхом зловживання своїм службовим становищем на заволодіння грошовими коштами з державного бюджету в великому розмірі, на загальну суму 14384,00грн., а саме:

по податковим деклараціям по податку на додану вартість за січень 2008 року у сумі 870,00грн. (отримано 19.06.2008 року), за березень 2008 року у сумі 6288,00грн. (отримано 15.10.2008 року), за вересень 2008 року у сумі 7226,00грн. (отримано 16.08.2010 року).

Порушення п.п.7.7.3, 7.7.7а, 7.7.2а п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого:

занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню по податковій декларації за грудень 2007 року у сумі податку на додану вартість 558,00грн., занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню по податковій декларації за серпень 2009 року у сумі податку на додану вартість 1248,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000842342/0 від 09.12.2010 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 163028,00грн. та штрафні санкції 7192,00грн., №0000822342/0 від 09.12.2010 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 258177,00грн., з якої основний платіж 172118,00грн. та штрафна санкція 86059,00грн., №0000882342/1 від 31.12.2010 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 35820,00грн. з якої основний платіж 23880,00грн. та штрафна санкція у розмірі 11940,00грн., №0000842342/1 від 31.12.2010 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 163028,00грн. та штрафні санкції 7192,00грн., №0000822342/1 від 31.12.2010 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 258177,00грн. з якої основний платіж 172118,00грн. та штрафна санкція у розмірі 86059,00грн., №0000332342 від 09.03.2011 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 34700,00грн. з якої основний платіж 23133,00грн. та штрафна санкція у розмірі 11567,00грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивач у спірному періоді мав господарські операції з наступними контрагентами: ТОВ Стройтранс ЛТД , ТОВ Альта-Мир , ТОВ Відродження , ТОВ ЮВК-Центр , ТОВ Укримидж-Восток , ТОВ Хімагроконтинент груп ЛТД , ТОВ Монтажтехноспецсервіс , ТОВ Юзпрогрестрейд , ТОВ Денді Метат.

Суд застосовує норми матеріального права у редакції, що булла чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.16 р. у даній справі було відновлено з ініціативи суду повністю втрачене провадження в адміністративній справі № 2а/0570/4879/2011 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Бахмут - Інвест" до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000842342/0 від 09.12.2010 року, №0000822342/0 від 09.12.2010 року, №0000882342/1 від 31.12.2010 року, №0000842342/1 від 31.12.2010 року, №0000822342/1 від 31.12.2010 року, №0000332342 від 09.03.2011 року, №0000832342/0 від 09.12.2010 року, №0000832342/1 від 31.12.2010 року, які були прийняті на підставі акту перевірки від 26.11.2010 року № 3673/2325098479, рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції від 31.12.2010 року № 42365/10/25-013-5 про результати розгляду первинної скарги, та рішення Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 09.03.2011 року №4269/10/25-113-5 про результати розгляду повторної скарги - в частині:

- процесуальних документів, постановлених судом під час розгляду та вирішення справи по суті та матеріалів адміністративної справи, а саме :

постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2012; ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2012; протокол огляду від 18.02.2009; продовження протоколу огляду від 19.02.2009; продовження протоколу огляду від 20.02.2009; продовження протоколу огляду від 24.02.2009; продовження протоколу огляду від 25.02.2009; продовження протоколу огляду від 26.02.2009; продовження протоколу огляду від 27.02.2009; продовження протоколу огляду від 02.03.2009; продовження протоколу огляду від 03.03.2009; акт перевірки № 3673/23/25098497 від 26.11.2010 з додатками; довідка про загальну інформацію щодо ПВКП "Бахмут - Інвест" за період з 01.06.2007 по 31.06.2010; податкове повідомлення - рішення від 09.12.2010 № 0000842342/0; податкове повідомлення - рішення від 09.12.2010 № 0000822342/0; податкове повідомлення - рішення від 09.12.2010 №0000832342/0; податкове повідомлення - рішення від 31.12.2010 № 0000842342/1; податкове повідомлення - рішення від 31.12.2010 № 0000822342/1; податкове повідомлення - рішення від 31.12.2010 № 0000832342/1; податкове повідомлення - рішення від 31.12.2010 № 0000882342/1; податкове повідомлення - рішення від 09.03.2010 №0000332342; супровідний лист № 7529/10/23-213-4 від 09.03.2011; заперечення на акт № 70 від 24.12.2010; апеляційна скарга на податкове повідомлення - рішення №71 від 28.12.2010; апеляційна скарга на податкове повідомлення - рішення № 6 від 21.01.2011; адміністративний позов від 25.03.2011; запит № 50 від 13.05.2011; повідомлення № 7 від 21.01.2011; ухвала Донецького окружного адміністративного суду про витребування доказів від 24.05.2011; ухвала Донецького окружного адміністративного суду про витребування доказів від 18.08.2011; заява про уточнення позовних вимог № 14/02-12 від 14.02.2012; апеляційна скарга; реєстр отриманих та виданих податкових накладних з 01.05.2009 по 31.05.2009; податкова накладна № 30800 від 15.05.2009; реєстр отриманих та виданих податкових накладних з 01.06.2009 по 30.06.2009; податкова накладна №32400 від 20.05.2009; податкова накладна № 28900 від 18.05.2009; податкова накладна № 39000 від 11.06.2009; податкова накладна № 37700 від 15.06.2009; реєстр отриманих та виданих податкових накладних з 01.07.2009 по 31.07.2009; податкова накладна №45800 від 02.07.2009; реєстр отриманих та виданих податкових накладних з 01.09.2009 по 30.09.2009; податкова накладна № 79700 від 03.09.2009; податкова накладна № 67200 від 07.09.2009; реєстр отриманих та виданих податкових накладних з 01.10.2009 по 31.10.2009; податкова накладна №73401 від 05.10.2009; податкова накладна № 80000 від 20.10.2009; виписка від 08.04.2009;реєстр отриманих та виданих податкових накладних з 01.11.2009 по 30.11.2009; податкова накладна № 89000 від 20.11.2009; реєстр отриманих та виданих податкових накладних з 01.12.2009 по 31.12.2009; податкова накладна №113400 від 14.12.2009; платіжне доручення № 43 від 08.04.2009; виписка від 29.05.2009; платіжне доручення № 65 від 29.05.2009; виписка від 10.06.2009; платіжне доручення № 75 від 10.06.2009; виписка від 07.07.2009; платіжне доручення №85 від 07.07.2009; виписка від 09.07.2009; платіжне доручення № 90 від 09.07.2009; виписка від 16.09.2009; платіжне доручення № 119 від 16.09.2009; виписка від 29.09.2009; платіжне доручення № 127 від 29.09.2009; виписка від 22.10.2009; платіжне доручення № 138 від 22.10.2009; платіжне доручення № 137 від 22.10.2009; виписка від 01.12.2009; платіжне доручення № 156 від 01.12.2009; виписка від 14.12.2009; платіжне доручення № 160 від 14.12.2009; витратна накладна № 28900 від 18.05.2009; накладна № 30800 від 15.05.2009; накладна №32400 від 20.05.2009; накладна № 45800 від 02.07.2009; накладна № 67200 від 07.09.2009; витратна накладна № 79700 від 03.09.2009; витратна накладна № 73401 від 05.10.2009; накладна № 80000 від 20.10.2009; витратна накладна № 89000 від 20.11.2009; реєстр отриманих та виданих податкових накладних з 01.01.2010 по 31.01.2010; податкова накладна № 4600 від 12.01.2010; виписка від 22.01.2010; платіжне доручення № 10 від 22.10.2010; видаткова накладна №4600 від 12.01.2010; договір № 05 купівлі - продажу від 02.03.2007; договір № 06 купівлі - продажу від 05.04.2007: договір № 08 купівлі - продажу від 15.05.2007; договір № 11 купівлі - продажу від 01.06.2007; договір № 12 купівлі - продажу від 07.06.2007; договір №17 купівлі - продажу від 10.09.2007; договір № 18 купівлі - продажу від 10.09.2007; договір № 20 купівлі - продажу від 17.09.2007; договір № 21 купівлі - продажу від 01.10.2007; договір № 22 купівлі - продажу від 17.10.2007; договір №23 купівлі - продажу від 07.11.2007; договір № 24 купівлі - продажу від 27.12.2007; договір № 25 купівлі - продажу від 27.12.2007; договір № 26 купівлі - продажу від 28.12.2007; договір № 01 купівлі - продажу від 03.01.2008; договір № 5 купівлі - продажу від 07.03.2008; договір № 12 купівлі - продажу від 15.05.2008; договір № 14 купівлі - продажу від 25.06.2008; договір № 18 купівлі - продажу від 01.09.2008; договір № 20 купівлі - продажу від 12.11.2008; приходний ордер № с/о /42 від 15.05.2007; накладна № 61/а; накладна № 61/б; приходний ордер № 01-2 від 08.01.2008; накладна № 05 від 16.01.2008; приходний ордер № 60/2; приходний ордер № 86; приходний ордер № 15/а; приходний ордер № 32; приходний ордер №35; приходний ордер № 42/1; приходний ордер № 44/1; приходний ордер № 52; приходний ордер № с/о/81; накладна № 117 від 11.10.2007; приходний ордер №с/о/87/1; накладна № 134 від 08.12.2007; приходний ордер № 04-1-1; накладна №14/1/1; приходний ордер № 25; накладна № 25 від 23.04.2008; приходний ордер № с/о/87/2; накладна № 132 від 07.12.2007; приходний ордер № с/о/88-1; накладна № 131 від 07.12.2007; приходний ордер № 08-1; накладна № 14/1/3 від 25.01.2008; приходний ордер № 34; накладна № 31 від 05.06.2008; приходний ордер № 38/1; приходний ордер № с/о/19/1; накладна № 32-1; накладна № 45 від 27.03.2007; приходний ордер № с/о/26-1; приходний ордер № с/о/51-1; приходний ордер №с/0/59-1; накладна № 89 від 09.07.2007; накладна № 92 від 09.07.2007; приходний ордер № с/о/60-1; накладна № 93 від 09.07.2007; приходний ордер № 01; приходний ордер № с/о/88-2; приходний ордер № 07-1; накладна № 14/1/2; приходний ордер №11-1; накладна № 17 від 09.02.2008; приходний ордер № 15; накладна № 24 від 03.09.2009; приходний ордер № 57/1; накладна № 48 від 02.12.2008; накладна № 50 від 02.12.2008; приходний ордер № 07/1; приходний ордер № 07/2; приходний ордер № 07/3; приходний ордер № 10; приходний ордер № 11; приходний ордер №15; приходний ордер № 15/1; приходний ордер № 17; приходний ордер № 18; приходний ордер № 20; заперечення на апеляційну скаргу; заперечення на адміністративний позов; заява про зменшення позовних вимог; інформаційна довідка від 29.10.2008; постанова про порушення кримінальної справи від 14.08.2009; постанова про порушення кримінальної справи від 31.03.2009 року.

Крім цього, позивачем та Бахмутським відділом поліції ГУНП в Донецькій області надано суду відповідну первинну документацію, що підтверджує факт реальності господарських відносин, за результатами яких позивачем було сформовано відповідні показники податковї звітності (відповідні договори купівлі - продажу, докази отримання та оприбуткування товару (приходні ордери та накладні на внутрішнє переміщення товарів, картки складського обліку), рахунки - фактури, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, копії банківських виписок та платіжних доручень про оплату товару ).

Також в матеріалах справи наявні докази на підтвердження державної реєстрації та наявності свідоцтв платників ПДВ щодо контрагентів позивача.

У судовому засіданні представники позивача зазначили, що господарською метою відповідних операцій з котрагентами було отримання прибутку.

Відповідно до висновків акту перевірки висновки про нереальність господарських та про нікчемність відповідних угод та операцій позивача з його контрагентами у періоді, що перевірявся, зроблені відповідачем, зокрема, на підставі даних програмного забезпечення Бест ЗВІТ , програмного продукту Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та інформацій щодо неможливості проведення зустрічних звірок щодо контрагентів позивача.

Суд зазначає, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Відтак, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналізуючи викладені обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами у спірний період є нереальними.

Крім цього, відповідно до акту перевірки висновки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, заявленої та отриманої з бюджету по податковим деклараціям, які перевірені до моменту порушення кримінальної справи від 26.01.2009 року №129-31061 по обвинуваченню ОСОБА_2 у здійсненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, 191 ч.4, 212 ч.1, 366 ч.2 КК України по факту замаху шляхом зловживання своїм службовим становищем на заволодіння грошовими коштами з державного бюджету в великому розмірі, на загальну суму 14384,00 грн., зроблені на підставі обвинувального висновку у вказаній справі без наявності вироку суду.

У розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного прааочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 Кримінального кодексу України, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (відповідно до ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину. котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Частина 2 ст. 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, відповідні обставини які у подальшому не потребують доведенню під час розгляду справи в адміністративному суді встановлюються вироком суду у кримінальній справі, а не обвинувальним висновком.

Обвинувальних вироків суду у кримінальних справах, у яких було б встановлено завищення чи заниження позивачем чи безпідставного формування показників податкової звітності у період, що є предметом розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Більше того, суд зазначає, що відповідно до листа Артемівської місцевої прокуратури від 19.02.16 р. (т.2 а.с. 159) 31.12.14 р. слідчим СВ Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області Гончаровим С.В. винесено постанову про закриття вищевказаного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Крім цього, акт перевірки містить висновки про заниження чи завищення відповідних показників податкової звітності з вказанням відповідних періодів та сум проте без належного обґрунтування таких висновків.

У акті перевірки відповідачем зазначено про те, що за результатами перевірки встановлено взаємовідносини позивача з контрагентами, у яких у судовому порядку було припинено державну реєстрацію (ТОВ Хімагроконтинент ЛТД (код ЄДРПОУ 35156389), ТОВ Відродження (код ЄДРПОУ 31260319) та ТОВ Денді метал (код ЄДРПОУ 36253532).

Проте, суд звертає увагу відповідача на те, що за даними ЄДРПОУ ТОВ Хімагроконтинент ЛТД , станом на момент розгляду даної справи, досі знаходиться у стані припинення.

ТОВ Відродження припинено 04.04.11 р., а ТОВ Денді метал припинено 30.04.10 р. - у той час як перевірку було проведено за період 01.07.07 р. - 31.01.10 р.

За даними акту перевірки та первинної документації правовідносини позивача з ТОВ Денді метал виникли у травні - жовтні 2009 року, у той час як державну реєстрацію припинення підприємства проведено лише 30.04.10 р.

За даними акту перевірки та первинної документації правовідносини позивача з ТОВ Відродження виникли у жовтні -листопаді 2007-2008 роках, у той час як державну реєстрацію припинення підприємства проведено лише 30.04.10 р.

Таким чином, станом на момент виникнення правовідносин між позивачем та вказаними контрагентами у період, що був предметом проведення перевірки, вказані контрагенти були зареєстровані у ЄДРПОУ.

Отже, враховуючи всі вищевикладені обставини у сукупності,, позивачем доведено суду правомірність відображення вказаних господарських операцій у періоді, що перевірявся.

Враховуючи викладене, спірні податкові повідомлення - рішення є безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Законом України України "Про податок на додану вартість" Податковим кодексом України,Кодексом адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Бахмут - Інвест" до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень, задовольнити повністю.

Податкові повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0000822342/0,№ 0000832342/0, № 0000842342/0 від 09.12.2010 року; № 0000822342/1, № 0000832342/1, № 0000842342/1, № 0000882342/1 від 31.12.2010 року та № 0000332342 від 09.03.2011 року - скасувати.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 27 лютого 2017 року.

Постанову складено у повному обсязі 06 березня 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.