Ухвала

від 09.03.2017 по справі 910/14541/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.03.2017Справа № 910/14541/14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Арована-2010

на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова фірма Рудь

до Товариства з обмеженою відповідальністю Арована-2010

про стягнення 38 495,66 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Петришак А.Я. - по дов. б/н від 24.11.2016

від відповідача Хіральдо Рамірес М.М.Р. - по дов. № 22-А від 01.10.2016

від ВДВС не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/14541/14 від 21.08.2014 задоволені позовні вимоги в повному обсязі та стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю Арована-2010 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова фірма Рудь 36 065,90 грн. основного боргу, 2 429,76 грн. пені та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

08.09.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/14541/14 було видано відповідний наказ.

31.01.2017 відповідач звернувся до господарського суду зі скаргою на бездіяльність Печерського районного Відділу державної виконавчої служби міста Київ, в якій просить:

- визнати незаконною бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ щодо не зняття арешту, накладеного на майно боржника після повернення наказу № 910/14541/14 від 08.09.2014, у рамках виконавчого провадження № 45018256;

- вчинити дії щодо зняття арешту, накладеного на майно ТОВ Арована-2010 та інших вжитих державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ заходів примусового виконання рішення, які були вжиті щодо виконавчого провадження № 45018256.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14531/14 від 09.02.2017 скаргу призначено до розгляду на 09.03.2017.

Скаржник (відповідач) в судовому засіданні 09.03.2017 вимоги заяви підтримав повністю.

Позивач в судовому засіданні 09.03.2017 проти задоволення заяви позивача заперечував повністю.

Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ в судове засідання 09.03.2017 не з'явився, письмові пояснення щодо фактів викладених у скарзі не подав.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, Господарський суд міста Києва встановив:

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження (далі - Закон).

05.10.2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження № 1404-ІІІV від 02.06.2016, відповідно до п. 7. Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки виконавче провадження з примусового виконання наказу суду розпочато та завершено до набрання чинності Законом України Про виконавче провадження № 1404-ІІІV від 02.06.2016, отже має застосовуватись положення Закону, який діяв на час проведення виконавчих дій.

Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно ст. 3 Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема судових наказів.

Частиною 1 п. 1 статті 19 Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

08.10.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова фірма Рудь звернулось до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/14541/14 від 08.09.2014.

13.10.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві винесено постанову ВП № 45018256 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/14541/14 від 08.09.2014 про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю Арована-2010 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова фірма Рудь 40 322,66 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Державним виконавцем встановлено, що транспортних засобів за боржником не зареєстровано; кошти на рахунках боржника відсутні; в державному реєстрі прав на нерухоме майно відомості щодо боржника відсутні; за адресою, вказаною у виконавчому документі боржника та його майна не виявлено.

У зв'язку з викладеним, 21.11.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/14541/14 від 08.09.2014 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову ВП № 45018256 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

В обґрунтування скарги боржник посилається на те, що під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/14541/14 державним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження накладено арешт на майно та грошові кошти боржника (скаржника). В подальшому державним виконавцем 21.11.2014, у зв'язку з не виявленням майна боржника та відсутністю коштів на рахунках, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Зазначені обставини виявлені божником під час здійснення розпорядження рахунками, відкритими у банківських установах на початку грудня 2016 року. Внаслідок цього відповідач звернувся до органу ДВС із заявою про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Листом № 17109/7 від 24.01.2017 Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ повідомив про те, що відсутні підстави для зняття арешту, оскільки божником виконавчий документ не виконано, не сплачено виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається із поданої стягувачем до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві заяви № 93-А від 08.10.2014 про примусове виконання наказу суду позивач не просив накласти арешт на майно та кошти боржника.

Постанова № 45018256 від 13.10.2014 про відкриття виконавчого провадження не містить вказівки про накладення арешту на майно та кошти боржника.

За наслідками здійсненого запиту до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень ( https://trade.informjust.ua/vpdoc/docdata_new.aspxв ) по виконавчому провадженню № 45018256 (з ідентифікатором) отримано інформацію з якої не вбачається винесення державним виконавцем в цьому виконавчому провадженні постанови про накладення арешту на майно та кошти боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

В постанові ВП № 45018256 від 21.11.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві відсутня вказівка на зняття арешту.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Скаржником належними засобами доказування не доведено, що у виконавчому провадженні № 45018256 винесена постанова про накладення арешту на майно та кошти боржника, а отже не доведено протиправності у бездіяльності державного виконавця, що полягає у не знятті арешту.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (зі змінами та доповненнями), за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Арована-2010 на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Арована-2010 на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ відмовити повністю.

СуддяВ.В. Сівакова