Ухвала

від 14.03.2017 по справі 8/685-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"14" березня 2017 р.Справа № 8/685-10

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали скарги на дії Другого відділу ДВС міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький", м. Хмельницький

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 255000 грн. строкової заборгованості по кредиту, 93206,78 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 38313,58 грн. відсотків за користування кредитом, 2596,81 грн. плати за управління кредитом (комісії), 16802,67 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 11.07.16р. №09-32/341

відповідача: не з'явився

ДВ ДВС м. Хмельницького: не з'явився

29.12.16р. до суду від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшла скарга на дії Другого відділу ДВС міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Скаржник просить визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві №28347512 від 26 травня 2016р. та визнати недійсним повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання ВП №53014528 від 01 грудня 2016р. Банк вважає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві №28347512 від 26 травня 2016 року є необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню через порушення державним виконавцем вимог ст.11, п.9 ч.1 ст. 47, ст.50, ст.52, ст.54, ст.57, ст.58, ст.62 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону №606 від 21 квітня 1999 року) з наступних підстав.

Також зауважує, що за час перебування наказу на примусовому виконані державним виконавцем не було вчинено жодних заходів для виявлення опису та реалізації майна, яке б належало боржнику. Так, повідомляє, що в заставі ПАТ "Промінвестбанк" згідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна перебуває аркушепідбиральна машина, проте, державним виконавцем не було проведено жодних дій з приводу арешту цього майна його опису, оцінки та реалізації.

Крім того, зауважує, що ПАТ "Промінвестбанк" 03 жовтня 2016 року звернулося до начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області зі скаргою на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №28347512 від 26 травня 2016 року. Вважає відсутність відповіді на скаргу порушенням ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону №606 від 21 квітня 1999 року), згідно частини 8 якої за результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову. З огляду на неправомірність винесення постанови про поверненні виконавчого документа стягувачу №28347512, відсутність результатів розгляду скарги банку від 03 жовтня 2016р., вважає неправомірним винесення повідомлення про поверненню стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання ВП №53014528 від 01 грудня 2016 року.

На думку скаржника, неправомірність винесення оскаржуваного повідомлення на підставі п.8 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону №1404 від 2 червня 2016 року) полягає ще у тому, що банк не звертався з заявою про відкриття виконавчого провадження, а в заяві від 24.11.16р. просив повторно скасувати постанову про поверненню виконавчого документа стягувачу №28347512 від 26.05.2016р. розглянути скаргу від 03 жовтня 2016 року та поновити виконавче провадження.

Представник скаржника в судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, письмової позиції з приводу скарги не подав.

Представник ДВ ДВС міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 03.01.17р., 26.01.17р. не виконав.

Розглядом наявних матеріалів скарги встановлено.

Рішенням суду області 13.07.10р. позов задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький" 255000 грн. строкової заборгованості по кредиту, 93206,78 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 38313,58 грн. відсотків за користування кредитом, 2596,81 грн. плати за управління кредитом (комісії), 16802,67 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом, 4059,2 грн. відшкодування державного мита та 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

30.07.10р. видано наказ.

Ухвалою від 03.11.16р. видано дублікат наказу від 30.07.10р.

22.08.11р. старшим державним виконавцем ДМВ ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №28347512) про примусове виконання наказу №8/685-10 від 30.07.10р.

26.05.16р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47, ст.50 ЗУ "Про виконавче провадження" оскільки існує встановлена Законом заборона щодо звернення стягнення на майно боржника.

03.10.16р. позивач звернувся до начальника ДВ ДВС м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області із скаргою в якій просив скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №28347512 від 26.05.16р.

24.11.16р. скаржник звернувся до начальника ДВ ДВС м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області із заявою про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №28347512 від 26.05.16р. та про відновлення виконавчого провадження №28347512.

Вказані скарга та заява залишені виконавчою службою без відповіді.

01.12.16р. головним державним виконавцем ДВ ДВС м. Хмельницького винесено повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання з підстав не надання стягувачем доказів на підтвердження сплати авансового внеску, що для останнього є обов'язковим.

Позивач вважаючи, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві №28347512 від 26 травня 2016р. та повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання ВП №53014528 від 01 грудня 2016р. винесені із порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" звернувся із скаргою про визнання останніх недійсними.

В ст.124 Конституції України та ст.115 ГПК України визначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно зі ст.ст. 6, 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, вживати заходів необхідних для своєчасного і в повному обсязі примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

22.08.11р. старшим державним виконавцем ДМВ ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №28347512) про примусове виконання наказу №8/685-10 від 30.07.10р.

Згідно ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

В ході розгляду справи ДВС не надано доказів на підтвердження здійснення будь - яких заходів з примусового виконання наказу, хоча розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із неявкою представника ДВС та неподання витребуваних ухвалами документів.

Натомість, як вбачається із матеріалів скарги 26.05.16р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" оскільки існує встановлена Законом заборона щодо звернення стягнення на майно боржника, при цьому у постанові не вказано яким саме законом встановлена заборона.

При цьому, судом береться до уваги, що згідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна в заставі ПАТ "Промінвестбанк" перебуває аркушепідбиральна машина, проте державним виконавцем не було проведено жодних дій з приводу арешту цього майна, його опису, оцінки та реалізації.

Статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 1) є письмова заява стягувача; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; 4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно; 9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Враховуючи викладене, суд вважає, що державним виконавцем безпідставно та необґрунтовано винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.05.16р. зважаючи на відсутність таких в матеріалах справи, а також на ненадання таких доказів на вимогу суду.

Щодо вимоги про визнання недійсним повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання ВП №53014528 від 01 грудня 2016р. судом враховується наступне.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02.06.16р., яка набрала чинності 02.09.16р.) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається із оскаржуваного повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання ВП №53014528 від 01 грудня 2016р. останнє містить вказівку на подану позивачем заяву про примусове виконання наказу від 30.07.10р. №8/685-10. Натомість до матеріалів справи не надано доказів існування вказаної заяви та направлення її до ДВС для відкриття виконавчого провадження.

Поряд із цим, судом зважається на те, що скаржник неодноразово звертався до начальника ДВ ДВС м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області із скаргою (від 03.10.16р.) та заявою від 24.11.16р. в яких просив скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу №28347512 від 26.05.16р. та поновити виконавче провадження №28347512, а не відкрити виконавче провадження, які залишені ДВС без відповіді.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом приймається до уваги п.9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", в якому зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на зазначене, доводи заявника визнаються правомірними, а скарга ПАТ "Промінвестбанк" на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №28347512 від 26.05.16р. та повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання ВП №28347512 від 01.12.16р. такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ "Промінвестбанк" на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №28347512 від 26.05.16р. та повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання ВП №28347512 від 01.12.16р. задовольнити, доводи ПАТ "Промінвестбанк" визнати правомірними.

Визнати недійсною постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницього від 26.05.16р. ВП №28347512 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Визнати недійсним повідомлення головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького від 01.12.16р. ВП №28347512 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 3 примірники: 1 - до матеріалів справи, 2 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Озерна, 10/1-В), 3 - ДВ ДВС м. Хмельницького (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/2).