Рішення

від 14.03.2017 по справі 499/1035/16-ц

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1035/16-ц

Провадження № 2/499/37/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"14" березня 2017 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Погорєлова І.В., при секретарі судового засідання Дібровій О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру під №15, що розташована в будинку №16 по вулиці Лядова смт. Петрівка Іванівського району Одеської області та будівлю бару з магазином, що знаходиться в смт. Петрівка по вул. Карла Маркса №1б Іванівського району Одеської області, земельну ділянку площею 0,0464 га, що розташована за адресою вул. Карла Маркса 1б смт. Петрівка Іванівського району Одеської області шляхом продажу майна ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 від свого імені будь-якій особі покупцю за початковою ціною, визначеному на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час його реалізації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з кредитними договорами № 191/07ф та №192/07ф від 02.07.2007 року, ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 , правонаступником якого є ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 , надав відповідачці ОСОБА_2 кредит у розмірі 30 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за договором № 191/07ф та кредит у розмірі 30 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за договором № 192/07ф. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 09.07.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено два іпотечних договори, згідно з умовами яких відповідач в забезпечення виконання умов кредитного договору передав позивачу квартиру під №15, що розташована в будинку №16 по вулиці Лядова смт. Петрівка Іванівського району Одеської області та будівлю бару з магазином, що знаходиться в смт. Петрівка по вул. Карла Маркса №1б Іванівського району Одеської області, земельну ділянку площею 0,0464 га, що розташована за адресою вул. Карла Маркса 1б смт. Петрівка Іванівського району Одеської області. Банк свої зобов'язання за договором виконав повністю, надавши у розпорядження відповідачки суму кредитних коштів визначену договорами. Однак ОСОБА_2 не виконала належним чином свої зобов'язання за кредитними договорами, в результаті чого станом на 14.06.2016 року виникла заборгованість по кредитному договору №191/07ф від 02.07.2007 року в загальній сумі з перерахунку на національну грошову одиницю складає 16849690,56 грн. та заборгованість станом на 14.06.2016 року по кредитному договору №192/07ф від 02.07.2007 року в загальній сумі з перерахунку на національну грошову одиницю в розмірі 1706799,58 грн., які позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, заяв та клопотань до суду не надавала, про причини неявки не повідомила, на адресу суду повернувся конверт, в якому їй направлявся виклик до суду з позначкою, що адресат відмовився від одержання.

Відповідно до ч.8 ст.76 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку, особа, яка її доставляє, робить помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою та визнає її неявку з неповажних причин.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає що відповідачка є такою, яка повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином.

Приймаючи до уваги згоду позивача та неявку відповідачки судом 14 березня 2017 року відповідно до вимог ст.224 ЦПК України винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України - у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, за таких обставин судове засідання по справі було проведено без засобів технічної фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 191/07ф від 02.07.2007 року, ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 , правонаступником якого є ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 , надав відповідачці ОСОБА_2 кредит у розмірі 30000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.07.2027 року, що підтверджується копією кредитного договору, доданого до матеріалів справи.

Також судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 192/07ф від 02.07.2007 року, ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 , правонаступником якого є ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 , надав відповідачці ОСОБА_2 кредит у розмірі 30000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.07.2017 року, що підтверджується копією кредитного договору, доданого до матеріалів справи.

Факт надання відповідачці даних коштів, підтверджується рішенням іванівського районного суду Одеської області від 29.03.2010 року, відповідно до якого позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів по вищезазначеними договорам були задоволенні в повному обсязі, відповідачка позов визнала, про що йдеться в рішенні.

Відповідно до пункту 4.4. кредитних договорів №191/07ф та №192/07ф від 02.07.2007 року за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, позичальник сплачує банк штраф у розмірі 5 відсотків від суми кредитних коштів.

Відповідно до п. 4.5. кредитних договорів №191/07ф та №192/07ф від 02.07.2007 року за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 20 відсотків від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

Як передбачено п. 2.7 кредитного договору, що у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених цим договором, банк на власний розсуд має право зокрема змінити умови договору, а саме зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідної письмової вимоги.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.

Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно з ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачка, ОСОБА_2, взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 191/07ф від 02.07.2007 року не виконала, у зв'язку з чим станом на 14.06.2016 року виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 1684690,56 грн., з яких: 29953,73 доларів США - заборгованість по кредиту; 36684,84 доларів США - заборгованість за відсотками; 26213,69 грн. - штраф за несвоєчасне погашення кредиту. Розмір боргу стверджується копією розгорнутого розрахунку заборгованості станом на 14.06.2016 року. Вказані розрахунки складені відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.

Відповідачка, ОСОБА_2, взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 192/07ф від 02.07.2007 року не виконала, у зв'язку з чим станом на 14.06.2016 року виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 1706799,58 грн., з яких: 29767,42 доларів США - заборгованість по кредиту; 36824,05 доларів США - заборгованість за відсотками; 44098,41 грн. - штраф за несвоєчасне погашення кредиту. Розмір боргу стверджується копією розгорнутого розрахунку заборгованості станом на 14.06.2016 року. Вказані розрахунки складені відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки від 09.07.2007 за умовами якого відповідач в забезпечення виконання умов кредитного договору №191/07ф передав позивачу квартиру під №15, що розташована в будинку №16 по вулиці Лядова смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, та в цілому складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 94,7 кв.м., в тому числі житловою площею 67,1 кв.м. та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Іванівського нотаріального районного округу Одеської області за реєстром №1497, що підтверджується копією іпотечного договору від 09.07.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки від 09.07.2007 за умовами якого відповідач в забезпечення виконання умов кредитного договору №192/07ф передав позивачу будівлю бару з магазином, що знаходиться в смт. Петрівка по вул. Карла Маркса №1б Іванівського району Одеської області, та в цілому складається з однієї одноповерхової кам'яної нежитлової будівлі, загальною площею 132,7 кв.м. та мощення-І, що належить відповідачці на праві власності, та земельну ділянку площею 0,0464 га, що розташована за адресою вул. Карла Маркса 1б смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, цільове призначення - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, яка складається: забудовані землі - 0,0464 га, кадастровий номер 5121855400:02:001:0116, що стане власністю відповідачки з моменту отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку, набуття у власність підтверджується договором купівлі-продажу від 09.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом, що підтверджується копією іпотечного договору від 09.07.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3гідно з ч. 1 ст. 33 3акону України Про іпотеку у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 7.1 договорів іпотеки, укладених між позивачем та відповідачем іпотекодержатель у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом також встановлено, що відповідно до рішення Іванівського районного суду Одеської області від 29 березня 2010 року було стягнуто заборгованість з ОСОБА_2 за договорами №191/07ф та №192/07ф від 02.07.2007 року, однак вказане рішення виконано не було, що підтверджується листом ВДВС Роздільнянського МРУЮ в Одеській області, в якому зазначено, що виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості за рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 29.03.2010 року 04.11.2014 року було повернуто стягувачу за відсутністю майна боржника, що підтверджується листом ВДВС Роздільнянського МРУЮ в Одеській області від 14.02.2017 року.

Положеннями ст. 35 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Вказані положення, відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону, не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку та п. 7.2. договорів іпотеки передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, шляхом переходу права власності на предмет іпотеки іпотеко держателю (ст. 37 Закону України Про іпотеку ), а також шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві від імені іпотеко держателя (ст. 38 Закону України Про іпотеку ). Таким чином, цивільним законодавством України та умовами договору обумовлено, що вибір у даному випадку одного із кількох можливих способів захисту цивільного права залежить від волевиявлення іпотекодержателя.

Згідно з ст. 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації; одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про іпотеку після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 постанови № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України Про іпотеку , так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Вирішуючи спір, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України, яка відображена в Постанові від 27.05.2015 року (справа № 6-61цс15) про те, що виходячи зі змісту поняття ціна , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону Про іпотеку , судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону Про іпотеку встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Так відповідно до ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Разом з тим, 07.06.2014 року набув чинності Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , відповідно до п. 1.1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно та загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2 отримала два споживчі кредит в іноземній валюті, для забезпечення його виконання передала в іпотеку квартиру, приміщення бару та магазину та земельну ділянку.

Так, судом встановлено, що у спірна квартира не використовується як постійне місце проживання відповідачки, що підтверджується довідкою Петрівської селищної ради Іванівського району Одеської області, проте що на даний момент ОСОБА_2 не зареєстрована та не проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідно до довідки Іванівського РС ГУДМС України в Одеській області відповідачка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

Враховуючи ту обставину, що предмет іпотеки, а саме квартира №15 за адресою вул. Лядова 16 в смт. Петрівка Іванівського району одеської області не використовується як місце постійного проживання позивальника, а інші предмети іпотеки не підпадають під дію Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , отже правових підстав про застосування положень даного закону при вирішенні даної справи суд не знаходить.

Враховуючи вище наведене оцінюючи допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки повністю знайшли підтвердження в судовому засіданні, є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню. На підставі ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 38, 39, 40 Закону України Про іпотеку , суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (ІПН:НОМЕР_1) за кредитним договором № 191/07ф від 02.07.2007 року в розмірі 1684690,56 гривень та за кредитним договором № 192/07ф від 02.07.2007 року в розмірі 1706799,58 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: - квартиру під №15 (п'ятнадцять ), що розташована в будинку №16 (шістнадцять) по вулиці Лядова в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, та в цілому складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 94,7 кв.м., в тому числі житловою площею 67,1 кв.м., будівлю бару з магазином, що знаходиться в смт. Петрівка по вул. Карла Маркса №1б (один б ) Іванівського району Одеської області, та в цілому складається з однієї одноповерхової кам'яної нежитлової будівлі, позначеної в плані під літерою А, загальною площею 132,7 кв.м. та мощення-І та земельну ділянку площею 0,0464 га, що розташована за адресою вул. Карла Маркса 1б (один б ) смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, цільове призначення - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, яка складається: забудовані землі - 0,0464 га, кадастровий номер 5121855400:02:001:0116 шляхом визначеним статтею 38 Закону Про іпотеку , а саме на підставі рішення суду шляхом продажу майна ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27т, код ЄДРПОУ 19017842) від свого імені будь-якій особі покупцю за початковою ціною, визначеному на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, під час його реалізації, з наданням ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 всіх прав продавця, в тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності: отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі-продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на предмет іпотеки за набувачем (покупцем); отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сім'ї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН:НОМЕР_1) на користь ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1378 гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

СуддяОСОБА_3