Ухвала

від 06.03.2017 по справі 442/1692/17

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/1692/17

Провадження № 2-а/442/79/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2017 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Нагірна О.Б.., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати рішення Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, прийняте 05.09.2016 року №86 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гр.. ОСОБА_1 , яким вирішено відмовити такому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , розташованої за адресою : вул..Самбірська, 4 с .Нагуєвичі Дрогобицького району. Зобов'язати Нагуєвицьку сільську раду Дрогобицького району Львівської області повторно повторно вирішити питання затвердження проекту землеустрою.

Перевіривши матеріали позовної заяви проходжу до наступних міркувань.

Вивчивши позовну заяву та долучені до неї документи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Питання здійснювати розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, виконувати проектно-вишукувальні роботи із землеустрою з метою розробки технічної документації, надання земельних ділянок державної або комунальної власності безоплатно у приватну власність фізичній особі для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будинків і споруд та для ведення особистого селянського господарства регулюється Земельним кодексом України та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій (далі - суб'єкт владних повноважень).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільської ради у сфері земельних відносин.

При цьому, як вбачається зі змісту зазначеної статті, сільська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Таким чином, при здійсненні повноважень власника землі рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміну, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею. Що б за інших підстав - стосовно вільного вибору відповідачем як власником землі суб'єкта щодо надання йому певного права земельної ділянки в порядку, встановленому законом, але лише у випадку, коли відповідач не здійснював владних управлінських функцій, дозволяє розглянути справу у межах цивільного судочинства, та слід також з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Така позиція, також закріплена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 року №21-291а11.

Так, позивач просить скасувати рішення Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, прийняте 05.09.2016 року №86 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гр.. ОСОБА_1 , яким вирішено відмовити такому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , розташованої за адресою : вул..Самбірська, 4 с .Нагуєвичі Дрогобицького району. Зобов'язати Нагуєвицьку сільську раду Дрогобицького району Львівської області повторно повторно вирішити питання затвердження проекту землеустрою.

Так, оспорюється прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), що регулюється нормами земельного та цивільного законодавства, і предметом даного судового розгляду є наявність чи відсутність порушеного права, що дозволяє вирішити спір у порядку цивільної юрисдикції (висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа № 21-493а14), від 9 грудня 2014 року (справа № 21-308а14), від 24 лютого 2015 року (справа № 21-34а15), від 06 жовтня 2015 року (справа № 21-1306а15 - саме лише перевірки правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, що в даному випадку оспорюється позивачем ).

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що дані позовні вимоги ( за сформульованих у них підстав) випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому сільська рада в цих відносинах виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення є етапом реалізації волі власника на передачу земельної ділянки, змінює правову природу спірних відносин і перетворює цей спір у приватно - правовий.

Таким чином, предметом позову є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, тому спір є цивільним, оскільки вимоги позивача стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері приватно-правових відносин від порушень з боку сільської ради, а сільська рада у спірних правовідносинах не набуває визначальних ознак суб'єкта владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст. 3 КАС України

Порушені права землекористувачів підлягають захисту в порядку, передбаченому ст. 152 ЗК України, з урахуванням обов'язкового дотримання норм чинного законодавства. Згідно із цими нормами захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 55 Конституцій України і ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Виходячи з положень п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з цивільних та кримінальних справ Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ № 3 від 01.03.2013 року та ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи не є публічно-правовим і повинен розглядається у порядку цивільного судочинства. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС Украйни суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, з урахуванням наведеного у відкриті провадження за даним позовом слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 109 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Окрім цього, позивачу слід повернути сплачений ним судовий збір, так як у відповідності із ст.7 ч.1 п.2 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви.

Сплачена сума судового збору повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.

Керуючись ст. 17, ст. 109 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, зобов'язання до вчинення дій, повернувши такий.

Зобов'язати Дрогобицьке УДКС повернути ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, сплачений ним судовий збір у розмірі 640,00 грн. на рахунок 31213206700014 ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача 825014, код отримувача 38007496, згідно квитанції № 1 від 01.03.2016 року, ТВБВ №10013/253 с.Івана ОСОБА_2 №399.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її отримання.

Суддя Нагірна О.Б.