Рішення

від 15.03.2017 по справі 927/15/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

15 березня 2017 р. Справа № 927/15/17

Позивач:Військова частина НОМЕР_1 ,

код ЄДРПОУ 08502014, вул. Багачанська, м. Миргород, Полтавська область, 37601

Відповідач: Державне підприємство "171 Чернігівський ремонтний завод",

код ЄДРПОУ 07978157, вул. О.Кошового, 1, м. Чернігів,14029

про відшкодування збитків в розмірі 9484,07 грн.

Суддя М.В. Фесюра

Представники сторін:

представник позивача: Ілюшенко О.Л. довіреність № б/н від 29.12.2016

представник, відповідача: Виноградська О.В. довіреність № 604 від 22.12.2016

представник, відповідача: Опанасенко В.П. довіреність № 68 від 06.02.2017

Рішення прийнято після перерви, оголошеної в судовому засіданні 02.03.2017 року.

Військовою частиною НОМЕР_1 подано позов до Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" про відшкодування збитків в розмірі 9484,07 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в ході проведення аудиту фахівцями Північно Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю, а також під час проведення позапланової інвентаризації інженерно аеродромної служби в тилу військової частини НОМЕР_1 , в 2013 році, було встановлено, що на державному підприємстві « 171 Чернігівський ремонтній завод» ( далі- ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод») в м. Чернігів знаходиться одиниця, аеродромно-експлуатаційної техніки, військової частини НОМЕР_1 , а саме: шнеко-роторна машина ШРСО Д-707 (шасі ЗІЛ 131 №761886, двигун № НОМЕР_2 , спец обладнання №880119), в розукомплектованому стані.

Дана некомплектність майна, військової частини, виникла з вини відповідача в зв`язку з чим позивачу завдано збитки на суму 9484,07 грн.

Позивач позов підтримав повністю та надав в судовому засіданні, 08.02.2017 року докази листування між підприємствами, в яких відповідач повідомляє що станом на 06.06.2005 року спірний автомобіль знаходиться в ремонті і його вихід з ремонту планується на третій квартал 2005 року.

Відповідач, у відзиві № 67 від 06.02.2017р. на позовну заяву, проти вимог заперечив, в обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне.

Відповідно до приймально завального акту № 045/02 від 04.04.2002 року дійсно було проведено приймання до капітального ремонту, автомобіля тягача Д-707, номерний знак НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 , виріб № 880119, що прибув на підприємство на буксирі. В акті зазначено, що автомобіль прийнято на зберігання та про відсутність «пускового реле, генератор подменен, стартер, топливоподкачивающий насос, водяной насос, трубка у водяному насосу, реле регулятор, баллоны воздушного запуска 2 шт., компрессор, РНК-1, МЗН-2, жалюзи радиатора, фары 2 шт., фара поворотная, фара противотуманная, подфарники 2 шт., сигнал звуковой, отопитель в сборе, щиток приборов с приборами, включатель стартера, включатель МЗН, стеклоочиститель, кран стеклоочистителя, счетчик моточасов, ВК-318, переключатель поворотов, реле поворотов, распределитель, опора рабочего органа, карданный вал к редуктору рабочего органа».

В акті також зазначено, що дана некомплектність буде довезена до 20.04.2002 року. Разом з тим, вказана некомплектність довезена не була, що підтверджується в самій позовній заяві.

01 липня 2002 року, відповідно до акту № 285 автомобіль Д 707 був направлений до цеху на розбраковку в зв`язку з чим було прийнято акт № 194 зміни якісного стану в якому зазначено, що деякі вузли та деталі спец автомобіля переведені з четвертої до п`ятої категорії з метою подальшого списання .

В 2007 року, відповідач листом № 65 сповістив позивача, що у зв`язку з відсутністю наряду на проведення ремонту, некомплектністю спец автомобіля і непридатністю за своїм станом до придатністю ремонту з вказаного автомобіля командиром в/ч А0255Е в технологічному порядку були списані: двигун У1Д3 250ТК; передній, середній та задні мости; КПП з РК. Списання проводилось на підставі акту якісного стану.

Крім того, в листопаді 2013 року, було проведено інвентаризацію шнеко роторної машини ШРСО Д- 707 за результатами якої, комісією військової частини А 1356, було складено акт технічного стану від 04.11.2013 року, в якому зазначено відсутні на момент перевірки деталі автомобіля.

В зв`язку вищевикладеним в судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2017 року, представник відповідача при розгляді по суті позовної заяви просить врахувати строк позовної давності та вимоги ст. 256,257,262,ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України.

В даному випадку датою початку перебігу позовної давності, на його думку є 04.11.2013 року, коли позивач дізнався про відсутність деталей автомобілів.

15.03.2017 року, в судовому засіданні представник позивача надав ксерокопії фотографій автомобіля, який перебуває в ремонті.

Представник відповідача проти залучення фотографій до матеріалів справи заперечував.

Подані фотографії судом залучено до матеріалів справи, проте в якості належних та допустимих доказів судом не приймаються, оскільки за даними фотографіями не можливо ідентифікувати об"єкт зйомки.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, врахувавши пояснення представників сторін, наведенні в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 Цивільного кодексу України). Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та регламентує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва. Міноборони є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили (Положення про Міністерство оборони України, яке затверджене постановою КМУ від 26.11.2014р. № 671).

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України").

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Відповідно до норм ст. 3 вказаного Закону та п. 1.3 наказу Міністерства оборони України № 690, військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку , що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 р. № 1225 Міноборони як центральний орган управління Збройних Сил закріплює згідно із законодавством військове майна за військовими частинами на праві оперативного управління, про що ним видаються відповідні акти.

Право оперативного управління військовим майном є також речовим правом, похідним від права власності на дане майно. Воно включає в себе права володіння, користування і розпорядження цим майном. Право господарського відання або право оперативного управління виникає у військової організації з моменту передачі їй уповноваженим органом майна, що є суб`єктом зазначених прав.

Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених Господарським кодексом України та іншими законами, а також власником майна(уповноваженим ним органом).

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Відповідно до п. 3.1.3 "Положення про військове (корабельне господарство Збройних Сил України", затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 300 від 16.07.1997 року командир військової частини при виявленні втрат, нестач, навмисного пошкодження військового майна, його розкрадання, інших корисливих зловживань має право вживати у встановленому законом порядку заходів щодо відшкодування завданих державі збитків.

В пункті 1 Статуту Державного підприємства 171 Чернігівський ремонтний завод (нова редакція), затвердженого наказом Державного концерну Укроборонпром від 06.03.2012р. № 132, визначено, що державне підприємство 171 Чернігівський ремонтний завод (надалі Підприємство), є державним комерційним підприємством, перейменованим відповідно до наказу Міністра оборони від 06.05.1997р. № 146 з державного підприємства Міністерства оборони України 171 військовий завод. Підприємство є повним правонаступником всіх майнових та особистих немайнових прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України 171 військовий завод.

Матеріали справи свідчать, що Державним підприємством "171 Чернігівський ремонтний завод" для проведення капітального ремонту в 2002 році, була прийнята одиниця аеродромно-експлуатаційної техніки військової частини НОМЕР_1 , а саме: шнеко - роторна машина ШРСО Д-707 (шасі ЗІЛ 131 №761886, двигун № НОМЕР_2 , спец обладнання №880119).

Факт передачі та знаходження майна на ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод підтверджується приймально - здавальним актом № 045/02 від 04.04.2002 року, актом технічного стану від 04.11.2013 року та листуванням з ремонтним заводом.

01 липня 2002 року, начальником ДП « 171 Чернігівського ремонтного заводу» було затверджено акт зміни якісного стану майна № 194, відповідно до якого деякі вузли та деталі шнеко роторної машини ШРСО Д-707 переведені з четвертої категорії в п`яту категорію з метою подальшого списання.

В березні 2007 року тимчасово виконуючий обов`язки директора ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод» повідомив позивача, що в зв`язку з некомплектом та за своїм технічним станом спец автомобіль Д -707 для проведення капітального ремонту не придатний, тому з нього, командиром в/ч А-0255Е в технологічному порядку були списані наступні базові агрегати:

- двигун У1Д6-250ТК;

- передній середній та задні мости;

- КПП з РК.

Сам автомобіль готується на списання, про що буде повідомлено пізніше.

10.04.2013 року на підставі наказу тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП « 171 Чернігівського ремонтного заводу» та з метою недопущення втрат обліку військового майна, визначення його фактичного та якісного стану була створена комісія, яка провела інвентаризацію військового майна, номенклатури Повітряних Сил що належить військовим частинам Повітряних Сил Збройних Сил України та знаходиться на складі ремонтного фонду ДП « 171 Чернігівський ремонтний завод». При перевірці військової техніки та майна, що знаходиться на ремонтному фонді встановлено некомплект запасних частин та комплектуючих, при перевірці також виявлено випадки крадіжки військового майна, про що в установленому порядку було повідомлено ВКР ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, але рішення щодо відшкодування виявленої нестачі з боку правоохоронних органів не прийняті, в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

В листопаді 2013 року комісією військової частини, на виконання розпорядження заступника командувача з логістики начальника логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України № 350/129/137/5/595 комісією в/ч А1356 було проведено інвентаризацію шнеко роторної машини ШРСО Д-707, що знаходиться на зберіганні.

В ході перевірки було встановлено, що :

- двигун У2Д6-250ТК за №761и092 списано за технологічним порядком та вилучено з рем фонду згідно відомості № 135/2005/065 від 01.12.2005 року . КЗП, розподільча коробка, передній міст, середній міст, задній міст, рульовий механізм списано технологічним порядком та вилучені з рем фонду згідно відомості № 135/2005/171 від 01.12.2005 року;

- на кабіні автомобіля відсутні: капот, ліве крило, передня та бокове оперення, водійські двері, сидіння водія та пасажира, обшивка кабіни, вентилятор кабіни, бокові дзеркала заднього виду з кріпленнями, панель приладів,, плафон освітлення кабіни, важіль стоян очного гальма, важелі управління робочим органом;

- на рамі автомобіля відсутні: передній бампер, пристрій для буксування, балансирна вісь з реактивними тягами, гальмівний кран, повітряні ресивери, трубопроводи гальмівної системи;

- на робочому органі спеціального обладнання автомобіля відсутні: карданний вал приводу шнеків та ротора, бокова кришка картера цепної передачі шнеків та ротора;

- в комплекті спеціального обладнання відсутні відсутні рамка кріплення робочого органу 1 шт., окузовка відсіку спеціального обладнання 1 шт., редуктор приводу робочого органу (в зборі) 1 шт., гідропривід підйому опускання робочого органу( в комплекті) - 1 шт.

За результатами перевірки було складено відповідний акт.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 07.06.2006 року № 323 «Передача обліку надлишкового майна до Центру обліку надлишкового та списаного військового майна Збройних Сил України» та згідно атестату від 20.11.2013 року № 350/129/137/3 спеціальний автомобіль ШРСО Д-707 переданий до Центру обліку надлишкового та списаного військового майна Збройних Сил України. Даний автомобіль на той час знаходився на обліку військової частини НОМЕР_1 як позаштатна техніка.

В ході проведеного аудиту фахівцями Північно Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю та позапланової інвентаризації інженерно аеродромної служби тилу в/ч А 1356, було встановлено розмір нестачі від розукомплектування шнеко - роторної машини ШРСО Д-707 в сумі 9484,07 грн. станом на 26.09.2014 року.

14 листопада 2014 року, відповідно до розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки заступника командувача з логістики начальника логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України № 350/129/137/2/650-т від 14.10.2014 року між ДП « 171 Чернігівського ремонтного заводу» та військовою частиною А 1356 укладено господарський договір про безоплатне зберігання військового майна номенклатури Повітряних Сил Збройних Сил України, а саме: шнеко роторної машини ШРСО Д-707 1-од. (шасі ЗІЛ 131 №761886, двигун № НОМЕР_2 , спец обладнання №880119).

В 2015 році вищевказаний автомобіль, згідно акту 285 від 01.07.2002 року, було передано з ремфонду до цеху на розбраковку, а металобрухт в кількості 3190 кг. зданий на склад металобрухту.

В кінці 2015 року, на виконання телеграми тимчасово виконуючого обов`язки начальника Центру обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України № 181/4/1231-т від 25.05.2015 року та враховуючи те, що шнеко роторна машина ШРСО Д-707 1-од. (шасі ЗІЛ 131 №761886, двигун № НОМЕР_2 , спец обладнання №880119) знаходиться в несправному стані по закінченню призначеного терміну експлуатації, капітально відновлювальний ремонт та подальше зберігання її є економічно недоцільним, у відповідності до порядку списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 17 від 12.01.2015 року, вищевказаний спец автомобіль було включено в зведений акт на списання.

09.12.2015 року, командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ № 1120, на підставі якого нестача від розукомплектованої машини в сумі 9484,07 грн. була списана з книги обліку нестач частини та книги обліку втрат матеріальних засобів інженерно аеродромної служби.

28 вересня 2016 року, позивачем було направлено претензію, № 2111 з вимогою відшкодувати збитки в розмірі 9 484,07 грн.

У відповідь на претензію керівництвом ДП "171 Чернігівський ремонтний завод" до військової частини НОМЕР_1 , було надіслано лист в якому зазначено, що відповідно до акту технічного стану даний спец автомобіль для подальшої експлуатації та ремонту не приданий, а тому потребує відпрацювання документів на списання.

В своїй відповіді відповідач вказав на те, що відповідно до акту інвентаризації військового майна, номенклатури Повітряних сил, що належить військовим частинам Повітряних Сил Збройних Сил України та знаходиться на ДП "171 Чернігівський ремонтний завод", станом на 10.04.2013 року, даний ШРСО знаходився у розібраному стані, тому пропонується відпрацювати документи на списання.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вироби, які передавались відповідачу в ремонт на даний час перебувають на обліку у позивача факт їх нестачі крім актів також зафіксовано позивачем у книзі обліку нестач.

Враховуючи, що в матеріалах справи наявний акт прийому військового майна в ремонт відповідачем, який є правонаступником прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України 171 військовий завод", господарський суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір у спрощений спосіб, шляхом прийняття нарядів на ремонт до виконання, який за своєю правовою природою є договором зберігання, а правідносини сторін врегульовано главою 66 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до норм ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 937 Цивільного кодексу України прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

За нормами ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до норм ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до норм ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Відповідно до норм ст. 951 Цивільного кодексу України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Відповідно до норм статей 954 та 955 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом; Положення параграфу 1 цієї глави застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Крім того, суд зазначає, що 14.11.2014 року між сторонами у справі було укладено Договір на зберігання військового майна на безоплатній основі .

Відповідно до п. 1.4 вищевказаного Договору сторони домовилися, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, згідно положення ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Розмір завданої шкоди від розукомплектування шнеко роторного снігоочищувача Д-707 (шасі ЗІЛ 131 №761886, двигун № 761и092, спец обладнання № 880119) складає 9484,07 грн. визначався згідно постанови КМУ від 29.05.1998 року № 759 «Про затвердження Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань».

Доказів того, що розмір збитків є іншим, ніж визначено позивачем у позовній заяві (у сумі 9484,07 грн.), відповідач господарському суду не подав.

Твердження відповідача, що деякі запчастини, а саме: капот, крило, передня оперення, водійські двері, сидіння водія та пасажира, пристрій для буксування, реактивна тяга, бокова кришка картера цепної передачі шнеків та ротора, редуктор приводу робочого органу, були списані технологічним порядком відповідно до акту № 194, від 01.07.2002 року судом не приймається до уваги, виходячи з наступного.

Так, в пункті 22 додатку № 1 до наказу Міністра оборони України № 165 від 21.06.1994 року «Про порядок списання з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України» зазначено, що озброєння та військова техніка і їх основні агрегати, прилади, що перебувають у ремонті в ремонтних частинах (базах) Збройних сил України, які виконують ремонт знеособленим методом, можуть бути вилучені із списків ремонтного фонду.

Вилучення із списків ремонтного фонду відбувається у такій послідовності:

Комісія, призначена командиром військової ремонтної частини (бази) Збройних Сил України, визначає кількість основних агрегатів, приладів, що числяться за ремонтною частиною (базою) і які неможливо було відремонтувати за звітний період. На основі актів на списання базових та інших основних деталей, що не підлягають ремонту та зміні їх новими, комісія складає відомість на списання відповідної кількості двигунів, агрегатів та приладів за формою визначеною додатком № 8 до Керівництва. Після цього командир військової ремонтної частини (бази) передає за підпорядкованістю дану відомість у двох примірниках з клопотанням про її затвердження.

Після отримання затвердженої відомості командир ремонтної частини (бази) визначає, яка кількість озброєння та військової техніки, двигунів агрегатів, приладів відповідних марок не може бути відремонтована (при цьому враховується кількість нових агрегатів, приладів що надійшли у виробництво та складає відомості на озброєння та військову техніку, які підлягають вилученню зі списків ремонтного фонду за формами, зазначеними у додатках № 9 та № 10 до Керівництва, які подають за підпорядкованістю у двох примірниках з клопотанням про їх затвердження.

Після надходження у ремонтну військову частину (базу) затверджених відомостей, зазначені в них озброєння та військова техніка, агрегати та прилади підлягають виключенню зі списків ремонтного фонду шляхом списання їх з книги обліку приймання та видавання замовлення, а військовим частинам, які здали озброєння та військову техніку, двигуни, агрегати та прилади ремонтним частинам (базам) надсилається про це повідомлення за формою, зазначеною у додатку № 11 до Керівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було дотримано повного порядку вилучення майна з ремонтного фону, доказів направлення відповідних документів позивачу на час прийняття рішення у справі суду відповідачем не надано.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі та стягує з відповідача завдані позивачу збитки, які виникли в результаті розукомплектування переданого відповідачу в ремонт військового майна, в сумі 9484,07 грн.

Клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності та вимоги ст. 256, 257, 262, ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Статтею 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Як встановлено в ході розгляду спору, між сторонами було укладено договір зберігання у спрощений спосіб, шляхом укладення приймально - здавального акту. Строк повернення майна зі зберігання сторонами визначено не було.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Отже, встановлений нормами ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності позивачем не пропущено.

Відповідно до норм ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш ИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" (вул. О.Кошового, 1 м. Чернігів, 14029, код 07978157) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_6 ) матеріальні збитки в сумі 9484,07 грн., та судовий збір в сумі 1378,00 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили .

Повний текст рішення складено 16 березня 2017 року.

Суддя М.В. Фесюра