Постанова

від 16.03.2017 по справі 815/5349/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5349/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Вербицької Н.В.

за участю секретаря : Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Груп" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Груп" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Груп" (далі - позивач, ТОВ "Дельта Груп") звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0009241401 та 0009251401 від 11 жовтня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржені податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень. Позивачем до перевірки були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження виконання умов договорів із контрагентами ПП "Віва Трейдінг", ПП "Віапласт", ПП "Нікон - Торг".

Також ТОВ "Дельта Груп" зазначає, що висновки відповідача про порушення податкового законодавства контрагентом позивача чи іншими особами не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства самим позивачем, а позивач як платник податку не повинен нести наслідків невиконання такими особами вимог закону.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 22 листопада 2016 прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з нереальності здійснення платником вказаних операцій через відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності, а саме управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про неможливість виконання господарських зобов'язань.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ "Дельта Груп" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що висновки податкового органу порушення позивачем норм податкового законодавства базуються лише на матеріалах досудового слідства, натомість податковою не вказано які порушення вимог податкового законодавства допущені позивачем та в чому саме вони полягали, як і не зазначено, які дефекти первинних документів, наданих до перевірки, свідчать про необґрунтованість декларування понесених витрат у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі направлень від 14.09.16 № 2199/14-01, № 2200/14-01, № 2201/14-01, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, посадовими особами ДФС, згідно п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (надалі - ПКУ), наказу ДФС від 14.09.16 № 1452 та на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Трубнікова А.В. про призначення перевірки у кримінальному провадженні № 32013170000000044, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Дельта Груп", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.12 по 31.12.15 року.

За результатами перевірки складено акт № 304/15-32-14-01-05/33139927 від 27.09.16 (а.с. 9-52) (надалі - Акт), яким встановлені порушення:

п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-X1V "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон № 996), пп. 2.15, 2.16 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 , в результаті чого, сума податку на прибуток занижена на 148 766 грн.

п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, занижена на 225 671 грн.

З огляду на Акт перевірки, ДФС прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.10.16 № 0009241401 на загальну суму 185 957 грн. та від 11.10.16 № 0009251401 на загальну суму 338 506 грн. (із штрафними санкціями) (а.с. 7-8).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0009241401 та 0009251401 від 11.10.2016 року, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Як вбачається з Акту, підставою для висновків акту перевірки та, як наслідок, для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив що взаємовідносини між ТОВ "Дельта Груп" та постачальниками ПП "Віва Трейдінг", ПП "Віапласт", ПП "Нікон - Торг" не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки досудовим слідством встановлено достатні підстави вважати, що ТОВ "Дельта Груп" у своїй податковій звітності з податку на прибуток за 2014 рік відображало витрати за послуги, отримані від ПП "Віва Трейдінг", ПП "Віапласт", діяльність яких пов'язана з переводом безготівкових коштів у готівку, з одночасною мінімізацією податкових зобов'язань з податку на прибуток. Крім цього, в Акті зазначено, що взаємовідносини між ТОВ "Дельта Груп" та постачальниками ПП "Віва Трейдінг", ПП "Віапласт" не спричиняють реального настання правових наслідків, і свідчать, що данні дії спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вимоги ТОВ "Дельта Груп" з метою штучного формування податкового кредиту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.

При вирішенні спору по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п.198.3 ст.198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Дельта Груп" перебуває на обліку в ДПІ Приморському районі м. Одеси, на час проведення перевірки було платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб. Видами діяльності є будівництво інших споруд, Інші спеціалізовані будівельні роботи(основний); Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Протягом перевіряємого періоду ТОВ "Дельта Груп" отримувало інформаційно-консультаційні послуги та інші послуги від підприємств: ПП "Віва Трейдінг" код 39070777, ПП "Віапласт" код 39161256, ПП "Топ Трейдінг" код 38438310.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на фіскальні органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Дельта Груп" укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг від 09.04.2014р. № 09/04/14, від 06.05.2014р., № 06/05/14. з ПП "Віва Трейдінг" код 39070777 (а.с. 90-92, 99-101).

Згідно вказаних договорів складено акти виконаних робіт від 30.04.14р. на суму 163620 грн., в т.ч. ПДВ 27270 грн., від 30.05.14р. на суму 244770 грн., в т.ч. ПДВ 40795 грн. щодо надання інформаційно-консультативних послуг (а.с. 93, 102).

Також з вказаним постачальником укладено договори підряду № 1-13/05/14 від 13.05.14р. на проведення робіт по демонтажу башенного крану, № 3-13/05/14 від 13.05.14р. на проведення робіт по демонтажу башенного крану вище базової висоти. № 2-13/05/14 від 13.05.14р. про надання послуг по монтажу вантажопідйомного башенного крану (а.с. 108-110, 115-117, 122-124).

Зазначені договори підписано директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірено печатками юридичних осіб.

На підтвердження позивачем надані акти виконаних робіт № ОУ-0002506 від 26.05.14р. на суму 58620 грн., в т.ч. ПДВ 9770 грн., № ОУ-002025 від 21.05.14р. на суму 58620 гри., в т.ч. ПДВ 9770 грн., № ОУ-0002024 від 21.05.14р. на суму 48640 грн., в т.ч. ПДВ 8107 грн. (а.с. 111, 118, 125).

Також з постачальником ПП "Віва Трейдінг" укладено договір купівлі-продажу від 07 04.14р. № 07/04/14 про придбання частотного перетворювача електродвигуна каретки, вартістю 67800 грн., в т.ч. ПДВ 11300 грн. (а.с. 130-132).

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні посилається на те, що в зазначеному договорі відсутні умови постачання, відсутні первинні документи щодо перевезення вказаного товару. Однак апеляційний суд вважає обґрунтованими посилання товариства в апеляційній скарзі, що товар, зважаючи на невеликі розміри, перевезено без замовлення транспортних послуг.

Суд звертає увагу відповідача, що статут приватного підприємства містить такий вид діяльності як посередницькі послуги з продажу металевих виробів.

ТОВ "Дельта Груп" уклало з ПП "Віапласт" (код 39161256) договір про надання консультаційно-інформаційних послуг № 17-1/06/14 від 17.06.2014р. з питань охорони праці у сфері підіймальних споруд та інженерних мереж та під час виконання робіт з устаткуванням підвищеної небезпеки (а.с. 82-85).

Виконання зазначеного договору підтверджено наступними первинними документами: акт від 30.06.2014р. на суму 417504 грн., в т.ч. ПДВ 69584 грн. (а.с. 86), податкова накладна №2963 від 30.06.2014. (а.с. 87), платіжні доручення (а.с.88-89).

Статут приватного підприємства містить такий вид діяльності як рекламні агентства .

ТОВ "Дельта Груп" уклало з ПП "Нікон-Торг" (код за ЄДРПОУ 39163934) договір про надання консультаційно-інформаційних послуг №07/10/14 від 07.10.2014р. щодо надання послуг по пошуку висококваліфікованих спеціалістів на вакантні посади позивача (а.с.71).

Виконання зазначеного договору підтверджено наступними первинними документами: рахунок-фактура №СФ-0003051 від 07.10.2014 року; акт виконання робіт від 31.10.2014 року; податкова накладна №3051 від 31.10.2014 року (а.с. 73-75).

Також позивачем із зазначеним контрагентом укладено договір 05/11/14 від 05.11.14р. про надання консультаційно-інформаційних послуг в сфері ринку цінних паперів.

Виконання зазначеного договору підтверджено наступними первинними документами: рахунок-фактура №СФ-0003906 від 05.11.2014 року; акт виконання робіт від 30.11.2014 року; податкова накладна №2906 від 30.11.2014 року, платіжне доручення (а.с. 76-81).

В акті перевірки відповідач зазначає про відсутність у контрагентів позивача ПП "Віва Трейдінг", ПП "Віапласт", ПП "Нікон - Торг" необхідних умов для здійснення задекларованих позивачем господарських операцій (складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування тощо).

Суд першої інстанції, надаючи оцінку вказаним правовідносинам, посилається на те, що на підприємстві ПП "Віва Трейдінг" відсутні трудові ресурси (не надавались звіти про кількість застрахованих осіб та фонд заробітної плати) у періодах, в яких надавались послуги, відсутні основні фонди.

Однак апеляційний суд зауважує, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем виконано всі зобов'язання за договорами: отримано послуги, сплачено за них грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи. Зазначені обставини в судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідачем не спростовано.

В обґрунтування висновків щодо заниження позивачем податку на прибуток та додану вартість суд першої інстанції покладає наявність досудових розслідувань по факту створення зазначених контрагентів. Зокрема, у Акті значиться що "під час проведення досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що вказані підприємства створені учасниками організованої групи з метою ухилення від сплати податків іншими суб'єктами господарювання, у т.ч. ТОВ "Дельта Груп", шляхом заниження їх службовими особами сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість шляхом заниження бази оподаткування з відповідних податків через укладення договорів виконання робіт чи постачання товарів з підприємствами з ознаками фіктивності, які фактично роботи не виконували, товари не поставляли, оскільки не мали для цього матеріальних, фінансових чи трудових ресурсів . Основними постачальниками вищевказаних підприємств з ознаками фіктивності виступали ці ж підприємства один одному та ПП "Аурум 999" та ПП "Хол Авто". Вироками Приморського районного суду м. Одеси, що набрали законної сили, засновників та єдиних керівників цих підприємств та ПП "Аурум 999" та ПП "Хол Авто" визнано винними у придбанні фіктивних підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України.

Апеляційний суд встановив, що кримінальні вироки стосуються керівників підприємств та ПП "Аурум 999" та ПП "Хол Авто", які не є контрагентами позивача. Стосовно ПП "Віва Трейдінг" код 39070777, ПП "Віапласт" код 39161256, ПП "Топ Трейдінг" вироки по кримінальним справам відсутні.

Отже, апеляційний суд вважає безпідставним посилання суду першої інстанції та податкового органу на матеріали на досудового слідства, оскільки вони не є належними доказами щодо незаконної, злочинної діяльності контрагентів позивача, яким, у відповідності до ст.62 Конституції України, є виключно відповідний вирок суду відносно посадових осіб контрагентів позивача, наявність якого податковим органом не доведено.

Апеляційний суд зазначає, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Віва Трейдінг", ПП "Віапласт", ПП "Нікон - Торг".

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Поряд з цим, суд акцентує увагу і на тому, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, та якщо ці дії спрямовані на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. Суд не встановив порушення даного принципу в досліджених правовідносинах, а відповідач належними доказами не підтвердив протилежне.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у Головного управління ДФС в Одеській області доказів, які дають підставу для висновку про безтоварність господарських операції між позивачем та його контрагентами та їх спрямованість на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт яких підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 КАС України.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не надано суду доказів протиправності дій позивача, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а доводи викладені в запереченнях на адміністративний позов спростовуються наявними в справі матеріалами.

Апеляційний суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Первинні фінансові та бухгалтерські документи, надані позивачем є достатніми для висновку про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про неправомірність дій відповідача.

Наведене позбавляє спірні податкові повідомлення-рішення ознак обґрунтованості та правомірності, як наслідок останні підлягають скасуванню.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на безтоварність правочинів, укладених ТОВ "Дельта Груп" з ПП "Віва Трейдінг", ПП "Віапласт", ПП "Нікон - Торг", суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження реальності правочину, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незаконність оскаржених податкових повідомлень-рішень №№ 0009241401 та 0009251401 від 11 жовтня 2016 року.

Оскільки відмовляючи в задоволенні позову ТОВ "Дельта Груп" судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, апеляційний суд, на підставі п.1 ч.1 ст.202 КАС України, доходить висновку про необхідність скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та прийняття нової постанови - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 185, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, 205 ч.1 п.3, 207, 254, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВА:

Апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Груп" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Груп".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0009241401 11 жовтня 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0009251401 від 11 жовтня 2016 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Груп" (код ЄДРПОУ33139927) у відшкодування судових витрат 8653 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 71 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області.

Постанова суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Н.В. Вербицька