Ухвала

від 17.03.2017 по справі 389/1336/16-ц

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.03.2017

ЄУН № 389/1336/16-ц

Провадження №2-п/389/6/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2017 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Берднікової Г.В.

при секретарі Чукановій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства ОСОБА_1Г. про перегляд заочного рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2017 року у справі №389/1336/16-ц (провадження №2/389/475/16) задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Фермерського господарства "ОСОБА_1Г." про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, а саме визнано недійсним договір оренди землі від 04 травня 2010 року укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "ОСОБА_1Г." в особі голови господарства ОСОБА_1, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 4,04 га, кадастровий номер 3522287400:02:000:0458, яка розташована на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, зареєстрований у Знам'янському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у книзі реєстрації договорів оренди земель вчинено запис від 22 липня 2011 року №352228744000408; також рішенням суду вирішено питання розподілу судових витрат.

Відповідачем подано заяву про перегляд вказаного заочного рішення, яку мотивовано тим, що представник відповідача не з'явився в судове засідання з поважних причин, а саме через зайнятість в іншому судовому засіданні, а також внаслідок складних погодних умов. Разом з цим через те, що представник відповідача не брав участі у судовому розгляді справи, він не зміг скористатися своїми правами, передбаченими ст.ст. 27,31 ЦПК України, що позбавило його можливості надати суду докази щодо обставин справи, які не вивчалися у судовому засіданні і мають значення для встановлення всіх обставин справи, а саме з метою спростування експертного висновку, подачі клопотання про проведення повторної почеркознавчої експертизи, оскільки з висновками відповідної експертизи, проведеної в ході судового розгляду, він не згоден. За викладених обставин вважає, що він не ухилявся від участі у судовому засіданні, а мав поважні причини своєї відсутності та докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду представник заявника дану заяву підтримав. Вказав, що дійсно 11 січня 2017 року був зайнятий в іншому судовому засіданні, яке відбувалось в апеляційному суді Кіровоградської області, а тому фізично не міг встигнути в судове засідання, яке було призначено у даній справі у Знам'янському міськрайонному суді Кіровоградської області цього ж дня в тому числі внаслідок складних погодних умов.

З висновком судово-почеркознавчої експертизи, проведеної у даній цивільній справі на підставі відповідної ухвали суду, він дотепер не ознайомлений, як і загалом з усіма матеріалами даної цивільної справи, але у будь-якому разі не погоджується з висновками такої експертизи, і вважає, що внаслідок ухвалення заочного рішення позбавлений права заявити клопотання про проведення повторної експертизи.

Позивач та її представник в судовому засіданні вказали на безпідставність доводів заяви про перегляд заочного рішення та відсутність підстав для її задоволення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Серед основних засад судочинства, згідно з п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду .

Обов'язковими судовими рішеннями є лише ті, що набрали законної сили, тобто набули статусу остаточних.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі Преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Відповідно до ч.2 ст.228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи призначений на 11 січня 2017 року представник відповідача був завчасно повідомлений 05 грудня 2016 року, про що свідчить розписка про вручення йому судової повістки (а.с. 95); повноваження представника відповідача підтверджено наявною в матеріалах справи довіреністю строком дії до 18 грудня 2016 року (а.с. 19).

Згідно з ч.5 ст.76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Разом з цим, відповідач як і його представник в судове засідання 11 січня 2017 року не з'явились. При цьому, 10.01.2017 року до суду надійшло клопотання представника ФГ ОСОБА_1Г. ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи з посиланням на погодні умови та зайнятість в іншому судовому засідання. При цьому, доказів на підтвердження зазначених обставин представник відповідача даному суду не представив, як і доказів на підтвердження власних повноважень як представника (строк дії довіреності, яка міститься в матеріалах справи закінчився 18 грудня 2016 року). Відтак, суд у силу ч. 2 ст.77 ЦПК України, визнав неявку відповідача в судове засідання без поважних причин.

Положення ЦПК України направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

У зв'язку із вказаними обставинами суд, керуючись ст. 224 ЦПК України, яка є спеціальною нормою та якою передбачено умову для розгляду цивільної справи в порядку заочного провадження, а саме факт навіть однієї неявки відповідача в судове засідання, суд розглянув справу та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечував позивач у відповідній заяві (а.с. 99).

Ненадання відповідачем доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, надало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Разом з цим, за змістом положень статті 232 ЦПК України умовою перегляду заочного рішення є не лише встановлення судом при розгляді відповідної заяви обставин того, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, а одночасно судом має бути встановлено, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто ці дві обставини мають існувати одночасно.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України (лист від 01 травня 2007 року "Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах") другу умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку. Заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

В заяві про перегляд заочного рішення заявник наводить причини неявки представника відповідача в судове засідання, просить скасувати заочне рішення також посилаючись на те, що судом було ухвалено рішення без урахування дійсних обставин справи, зокрема внаслідок того, що представник відповідача був позбавлений можливості надати докази спростування експертного висновку, заявити клопотання про призначення у справі повторної експертизи, оскільки з висновком експерта наявним в матеріалах справи він не погоджується, навіть не ознайомившись із його змістом. Однак, зрештою посилань і конкретних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були відомі суду на час розгляду справи, тобто обставин, які б давали підстави для скасування заочного рішення та які відповідач зобов'язаний зазначити саме у заяві про перегляд заочного рішення, а не після його скасування, заявник вказати так і не спромігся.

Посилання відповідача на те, що суд при ухваленні заочного рішення обмежився лише доказами наданими позивачем, а відповідач був позбавлений можливості реалізовувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі, зокрема заявити клопотання про проведення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи є безпідставними, внаслідок того, що представник відповідача станом навіть на даний час не ознайомився з висновком судової почеркознавчої експертизи, яка була проведена в рамках даної цивільної справи, отже доцільність призначення повторної експертизи ним жодним чином не обґрунтована, оскільки доказів, які б свідчили про необґрунтованість відповідного експертного висновку або доказів, які б вказували на сумніви у його правильності не зазначено. Разом з цим, судом при ухваленні рішення була надана оцінка експертному висновку наряду із сукупністю інших доказів, досліджених в ході судового розгляду.

Отже, враховуючи те, що як заявником в заяві про перегляд заочного рішення, так і представником заявника і в судовому засіданні не зазначено доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були відомі суду на час розгляду справи, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 231 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Фермерського господарства ОСОБА_1Г. про перегляд заочного рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 січня 2017 року у справі №389/1336/16-ц (провадження №2/389/475/16) за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства "ОСОБА_1Г." про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У відповідності до ч.4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Г.В. Берднікова