Рішення

від 09.03.2017 по справі 404/6523/16-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6523/16-ц

Номер провадження 2/404/703/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

у складі: головуючого-судді Павелко І.Л.

з секретарем Клоченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, відповідно до якого просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 20 000 євро.

В обґрунтування позову зазначила, що 03 жовтня 2013 року ОСОБА_2, як фізична особа, отримав від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та від фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 40 000,00 євро, що підтверджується виданими 03 жовтня 2013 року відповідачем двома розписками на суму 20 000,00 євро кожна.

При цьому, позивачка особисто передала відповідачу 20 000,00 євро. Офіційний курс НБУ на 03.10.2016 р. становить 28,9482 гривень за 1 євро, отже, сума боргу в гривнях станом на 03.10.2016 р. становить: 20000,00 євро х 28,9482 грн.=578964,00 грн.

В розписках вказано, що грошові кошти отримані відповідачем від позивачки та від ФОП ОСОБА_3 в якості оплати згідно умов пункту 6.1 договору співробітництва № 8/10/13 від 03.10.2013 року.

Однак, договір співробітництва № 8/10/13 від 03.10.2013 року, який планувалося укласти між позивачем і ФОП ОСОБА_3, з одного боку, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, з іншого боку, ФОП ОСОБА_4 не підписав, тому вказаний договір є неукладеним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав зазначивши, що договір укладений крім того виконувався, тому вважати що відсутність підпису ОСОБА_5 не може бути підставою вважати договір неукладеним, кошти відповідач отримав але вони були витрачені на відкриття магазину.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2013 року ОСОБА_2, як фізична особа, отримав від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та від фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 20 000,00 євро, що підтверджується виданими 03 жовтня 2013 року відповідачем двома розписками на суму 10 000,00 євро кожна.

При цьому, позивачка особисто передала відповідачу 10 000,00 євро. Офіційний курс НБУ на 03.10.2016 р. становить 28,9482 гривень за 1 євро, отже, сума позову в гривнях станом на 03.10.2016 р. становить: 10000,00 євро х 28,9482 грн.= 28 948,20грн.

В розписках вказано, що грошові кошти отримані відповідачем від позивачки та від ФОП ОСОБА_1 в якості оплати згідно умов пункту 6.1 договору співробітництва № 8/10/13 від 03.10.2013 року.

Однак, договір співробітництва № 8/10/13 від 03.10.2013 року, який планувалося укласти між позивачем і ФОП ОСОБА_1, з одного боку, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, з іншого боку, ФОП ОСОБА_4 не підписав.

В пункті 3.1. неукладеного Договору співробітництва вказано, що ФОП ОСОБА_4 надає право позивачу і ФОП ОСОБА_1 на період спільної роботи використовувати логотип, документацію та інші матеріали, надані французькою компанією, яка володіє торговою маркою Zaldiz та яка передала право на їх використання в Україні компанії Модный bazar .

В неукладеному Договорі співробітництва та в розписках відповідач не був стороною цього договору, а підписався в ньому як генеральний директор компанії Модный bazar -тобто, як особа, яка лише узгодила використання торгової марки Zaldiz в м. Харкові на час дії Договору співробітництва.

Згідно з неукладеним Договором співробітництва відсутнє вказування на форму власності компанії Модный bazar , відсутній код ЄДРПОУ цієї компанії, не вказано місцезнаходження та розрахунковий рахунок цієї компанії, також відсутній відбиток печатки цієї компанії, що теж вказує на те, що ця компанія в неукладеному Договорі співробітництва не була стороною договору.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про підприємство або ж компанію з назвами Модный bazar або Модний bazar .

Відповідач не надав жодних документів позивачу та ФОП ОСОБА_3, які б дозволяли їм використовувати торгову марку Zaldiz , також як і не було надано їм відповідачем будь-яких документів щодо того, що відповідач обіймає посаду генерального директора компанії Модный bazar , також відповідач не надав документів щодо того, що ця компанія має право використовувати торгову марку Zaldiz та передавати право на її використання третім особам.

В розписках отримувач вищезазначених грошових коштів вказаний як фізична особа, підпис під розписками він здійснив теж як фізична особа, тобто, отримання відповідачем грошових коштів від позивача було здійснене ним саме як фізичною особою і не було пов'язане зі здійснення ним підприємницької діяльності чи виконанням ним посадових обов'язків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.10.2016 р., ОСОБА_2 є засновником та керівником ТОВ МОДНИЙ БАЗАР (код 37530244), а його місцем реєстрації вказано: 25009, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Новосибірська, буд.4.

У разі, якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212-1215 ЦК України).

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України, висловленим у Постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-99ц13, який, відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковим для всіх судів України.

Відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України, зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Доводи представника позивача про те, що в розписках зазначено, що ОСОБА_2 отримав кошти не від ФОП ОСОБА_1 або ФОП ОСОБА_3 окремо по 20 000 євро, а не разом ,безпідставні оскільки вони вдвох не були однією стороною в договорі, а крім того в розписках не зазначено, що позивачка особисто надавала 20 000 євро . Кожна із ФОП попросила написати їй розписку на її екземплярі договору, щоб мати свій примірник розписки. А тому наявність двох розписок пояснюється фактом здвоєння сторони в договорі співробітництва і кожна з осіб надала ОСОБА_2 по 10 000 євро.

Доводи представника відповідача про те, що ФРП ОСОБА_4 не підписав договір, а поставив лише свою печатку при цьому в матеріалах справи відсутні будь які фактичні данні про те.що ФОП ОСОБА_5 заперечує факт укладання ним договору співробітництва №8/10/13 від 03.10.2013 року внаслідок не досягнення згоди з усіх умов договору і сторони вчинили всі дії на його виконання не доведені, а є лише поясненнями представника позивача.

Доказів про те, що відповідач обладнав магазин (бутік) в ТЦ Караван на кошти ,що йому надала позивач по справі відповідно до розписки не доведено і доказів(документи про витрати оплата послуг) не надано.

Відповідно до довідки Національного банку України №61-0050/17731 від 09.03.2017 року офіційний курс національної валюти по співвідношенню до іноземних валют за 100 євро становить 2 851,2332 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Крім того, у відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи представника відповідача про те ,що сторонами є фізичні особи підприємці необґрунтовані, оскільки кошти передавалися позивачу як фізичні особі, що і зазначає його підпис .

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно положень статті 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, при цьому на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмета спору, відповідача, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження , оскільки ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що даний спір підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 610, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 10 000 євро, що по курсу НБУ станом на 09.03.2017 року становить 285 123 гривні 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 851 грн. 23 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда