Ухвала

від 14.03.2017 по справі 335/11836/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 335/11836/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Рибалко Н.І.

Провадження № 22-ц/778/762/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кримської О.М.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

секретаря Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2016 року про повернення позовної заяви позивачу у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю УТТ про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2016 року ОСОБА_3В звернувся до суду із позовом до ТОВ УТТ про захист прав споживачів.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу для подачі до належного суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання по суті, судові витрати стягнути з відповідача.

Від ТОВ УТТ надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважають, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що даний спір не регулюється нормами Закону України Про захист прав споживачів , а тому відповідно підсудність такого спору визначається на загальних підставах, а не в порядку ч. 5 ст. 110 ЦПК України. З огляду на зазначене, просять суд апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін (а.с.25).

Від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.31).

Учасники апеляційного розгляд не з'явилися до апеляційного суду, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України (а.с.27).

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справи за відсутності учасників апеляційного розгляду.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3 до ТОВ УТТ про захист прав споживачів для подачі до належного суду, суд першої інстанції вважав, що на спірні правовідносини не розповсюджується дія Закону України Про захист прав споживачів , і тому відповідно підсудність такого спору визначається на загальних підставах, а не в порядку ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

Проте з такими висновками суду не можна погодитись.

Звертаючись до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, позивач в позовній заяві посилався на ч. 5 ст. 110 ЦПК України, якою передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

В позовній заяві позивач зазначив адресу реєстрації: АДРЕСА_1, що належить за адміністративно-територіальним розподілом м. Запоріжжя до Орджонікідзевського району (а.с.1).

В обґрунтування заявленого до ТОВ УТТ позову ОСОБА_3 зазначав, що між сторонами укладено договір публічної оферти про надання послуг рухомого зв'язку.

Відповідно преамбули Закону України Про захист прав споживачів цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів

За визначенням, наданим Законом України Про захист прав споживачів , споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 цього Закону).

Згідно із п. 3 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Пунктом 17 ст. 1 цього Закону визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб

За роз'ясненнями, наданими у п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем), про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обов'язки сторін, суд має виходити як із норм Закону і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать Закону.

Якщо положення нормативних документів суперечать чинному законодавству, суд застосовує норми цього законодавства.

У тих випадках, коли в чинному законодавстві немає спеціальної норми щодо укладеної сторонами угоди про обслуговування, суд застосовує загальні положення про зобов'язання, передбачені главами 14-19 ЦК.

Отже, та обставина, що до відносин між сторонами можуть бути застосовані і інші норми права, не має значення, оскільки не змінює статусу особи, як споживача, який вона набула у зв'язку із укладенням договору і на захист порушених прав невиконанням якого подано позов.

Відповідно до роз'яснень п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , право вибору між судами, якими згідно із правилом загальної підсудності (ст. 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності ( ст. 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (ч.14 ст. 110 ЦПК).

Таким чином, висновки суду про те, що при зверненні до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із вимогами, що випливають з договору публічної оферти, зокрема, стягнення грошових коштів, ОСОБА_3 не мав підстав для застосування встановлених ч. 5 ст. 110 ЦПК України щодо звернення до цього суду за правилами альтернативної підсудності, є передчасними.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_3 для подачі до належного суду виходячи з положень ЦПК України щодо загальних підстав підсудності, постановлена судом з порушенням встановлених нормами процесуального законодавства правил підсудності, визначеної частиною 5 статті 110 ЦПК України.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.

Отже, вимоги апеляційної скарги щодо покладення судових витрат на відповідача не ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 314, 315ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2016 року про повернення позовної заяви позивачу у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

ОСОБА_2