Рішення

від 30.11.2017 по справі 335/11836/16-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/11836/16-ц 2/335/1103/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю УТТ про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ УТТ про захист прав споживачів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в 2012 році позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю УТТ стартовий пакет TravelSIM , телефонний номер +37254392690, ідентифікаційний номер карти 8937201011051876901, для подальшого користування послугою стільникового зв'язку стандарту GSM. Для подальшого користування Послугами позивач неодноразово поповнював грошовими коштами рахунок карти, коли перебував за межами країни. З поверненням до України необхідність у використанні даної послуги відпала, однак залишок коштів на рахунку карти за № 8937201011051876901 становив 48 доларів США. З огляду на те, що з моменту придбання вищезазначеного стартового пакету між ним та ТОВ УТТ було укладено договір публічної оферти про надання послуг рухомого зв'язку та враховуючи той факт, що використання ним даного номеру вже давно було припинено, позивач звернувся до інформаційного центру обслуговування абонентів TravelSIM за адресою, вул. Хрещатик, 15, Пассаж, 1-й під'їзд з проханням повернути мені невикористані кошти. Однак, консультантом центру йому було надано відповідь, що зараховані кошти, навіть, якщо вони не використані, не повертаються.

06 червня 2016 року Позивачем на поштову та юридичну адресу Відповідача було направлено вимогу про повернення коштів у розмірі 48 доларів США, що знаходяться на абонентському рахунку карти 8937201011051876901 шляхом перерахування грошових коштів в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на момент зарахування коштів на рахунок Позивача протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання вимоги. Відповідно до повідомлень про вручення поштового повідомлення, Відповідач отримав вимогу 10 червня 2016 року та 16 червня 2016 року, що підтверджується підписом та датою на повідомленні. Однак, на сьогоднішній день кошти на рахунок Позивача так і не надійшли. Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УТТ на його користь сплачені кошти у розмірі 48 доларів США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на момент зарахування коштів шляхом перерахування на рахунок Позивача.

Розгляд справи судом здійснювався на підставі ч.2 ст.197 ЦПК України за письмовою заявою представника позивача.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення, і просить відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом його особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій (далі - оператори, провайдери) та споживачами послуг (далі - споживачі) регулюються ЗУ "Про телекомунікації" та Постановою КМУ №295 від 11.04.2012 року "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Законом України "Про телекомунікації" встановлено правову основу діяльності у сфері телекомунікацій. Закон визначає повноваження держави щодо управління та регулюванням зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Права та обов'язки споживачів під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг визначені ст.33 Закону України Про телекомунікації .

Як зазначено у п.2 ст.33 Закону України Про телекомунікації , абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, може зареєструватися в оператора, надавши йому персональні дані відповідно до закону в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295, оператори, провайдери надають споживачам послуги відповідно до законів України Про телекомунікації , Про захист прав споживачів , цих Правил, інших нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікацій.

Питання повернення від оператора, провайдера телекомунікацій невикористаної частки коштів, у разі відмови від передплачених телекомунікаційних послуг, вирішується у випадках і в порядку, визначених правилами надання і отримання цих послуг.

Так, п.10 ст.32 ЗУ "Про телекомунікації", визначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на повернення від оператора, провайдера телекомунікацій невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених телекомунікаційних послуг у випадках і в порядку, визначених правилами надання і отримання цих послуг.

Разом з тим, відповідно до п. 21 статті 39 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених Постановою КМУ від 11 квітня 2012 р. № 295, оператори, провайдери зобов'язані здійснювати на вимогу споживача протягом строку позовної давності, повернення невикористаних з особового рахунка абонента коштів у разі відмови від передплачених послуг та/або припинення дії договору в порядку, встановленому пунктом 76 цих Правил.

Так, пунктом 76 Правил, визначено, що Оператор, провайдер зобов'язаний повернути споживачеві невикористані кошти за його письмовою заявою або без заяви у випадку отримання послуг у пунктах колективного користування зокрема у разі відмови споживача від попередньо оплачених послуг, які він не отримав.

Оператор, провайдер повинен забезпечити повернення невикористаних коштів у строк, що не перевищує 30 календарних днів з моменту звернення споживача. У разі наявності заборгованості споживача за роумінг, для визначення розміру якої необхідно отримати відповідну інформацію від роумінг-партнерів, оператор повинен забезпечити повернення таких коштів у строк, що не перевищує трьох місяців з моменту звернення споживача.

Частиною 2 статті 32 Закону України Про телекомунікації встановлено, що абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, може зареєструватися в оператора, надавши йому персональні дані відповідно до закону в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Порядок реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі затверджений 11.08.2011 року рішенням № 393 Національної комісії з питань регулювання зв'язку, зареєстрований Міністерством юстиції України 05.09.2011 року за № 1046/19784.

Пунктом 2.1. розділу II вказаного Порядку встановлено, що абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, в тому числі знеособлено, має право зареєструватись в оператора, провайдера телекомунікацій.

Для реєстрації, як то визначено пунктом 2.2. розділу II Порядку, споживач особисто подає оператору, провайдеру телекомунікацій письмову заяву про реєстрацію, яка повинна містити дані про прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання абонента, серію та номер паспорта, а також абонентський номер чи інший мережевий ідентифікатор кінцевого обладнання, за яким отримуються послуги, крім того при поданні заяви абонент повинен пред'явити ідентифікаційну телекомунікаційну картку (SIM-картку, USIM-картку RUIM- карту ,тощо), за якою він отримує/отримував відповідні послуги, а фізична особа повинна пред'явити паспорт.

Згідно положень пункту 2.3. розділу II Порядку, реєстрація абонента здійснюється оператором, провайдером протягом одного робочого дня після отримання заяви від абонента про реєстрацію та вноситься інформація оператором про персоніфікацію абонента до бази даних.

При цьому пунктом 2.1. розділу II Порядку встановлено, що повернення невикористаної частки коштів з особового рахунку абонента здійснюється за умови реєстрації абонента у оператора, провайдера телекомунікацій.

Таким чином, Законом України Про телекомунікації , Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, Порядком реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору у письмовій формі (п.2.1), передбачено повернення невикористаних коштів абонентові, який отримує послуги знеособлено, лише після реєстрації останнього в оператора чи провайдера телекомунікацій.

Доказів, які б свідчили про те, що ТОВ "УТТ" є оператором чи провайдером мобільного стільникового зв'язку матеріали справи не містять.

В позовній заяві Позивач зазначає про придбання в 2012 році у Відповідача стартового пакету TravelSIM з телефонним номером +37254392690 (особовий рахунок карти №8937201011051876901) для подальшого користування послугою стільникового зв'язку та наголошує на неодноразовому поповненні вказаного рахунку карти грошовими коштами.

Однак, жодних доказів укладення з Відповідачем договору купівлі продажу стартового пакету TravelSIM ", ані будь-яких інших доказів, в тому числі на підтвердження поповнення рахунку карти №8937201011051876901 матеріали справи не містять, що ставить під сумнів наявність взаємних зобов'язань в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів".

06 червня 2016 року ОСОБА_1 на поштову та юридичну адресу ТОВ УТТ було направлено вимогу про повернення коштів у розмірі 48 доларів США, що знаходяться на абонентському рахунку карти 8937201011051876901 шляхом перерахування грошових коштів в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на момент зарахування коштів на рахунок Позивача протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання вимоги. Відповідно до повідомлень про вручення поштового повідомлення, Відповідач отримав вимогу 10 червня 2016 року та 16 червня 2016 року, що підтверджується підписом та датою на повідомленні.

На вимогу Позивача про повернення невикористаного залишку коштів в розмірі 48 доларів США коштів, ТОВ "УТТ" повідомило останнього про необхідність підтвердження факту придбання стартового пакету " TravelSIM " саме в ТОВ "УТТ" та вказати інформацію для можливості здійснення з ним зворотного зв'язку для оперативного вирішення питань (Лист №04/06 від 24.06.2016 року).

Однак ОСОБА_1 таких відомостей Відповідачу не надав, а тому ТОВ "УТТ" не мало підстав вважати Позивача стороною у взаємовідносинах пов'язаних з наданням/отриманням послуг зв'язку в розумінні ст.626 ЦК України, тому підстави для повернення Позивачеві невикористаного залишку коштів були відсутні.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Пленум Верховного Суду України пунктом 9 постанови № 5 від 12.04.1996 року Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів роз'яснив, що, вирішуючи справи про захист прав споживачів у відповідності до норми статей 12, 14 Закону України Про захист прав споживачів вимоги позивачів, які обґрунтовуються нормами Закону України Про захист прав споживачів , можуть пред'являтися останніми за умови наявності у них на товари/послуги квитанцій, товарних або касових чеків, інших письмових документів.

Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими при з'ясуванні обставин справи по суті.

Сторонами не заперечується той факт, що телефонний номер +37254392690 є номером передплаченого сервісу, користувач якого не зареєструвався у відповідності до порядку встановленого нормою частини 2 статті 32 Закону України Про телекомунікації та Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, що затверджений 11.08.2011 року рішенням № 393 Національної комісії з питань регулювання зв'язку.

За таких підстав, Позивачем жодним належним і допустимим доказом не доведені ті обставини, на які він посилається у своєму позові в якості підстав для стягнення грошових коштів з ТОВ УТТ , у тому числі і внесення ним особисто коштів на особовий рахунок телефонного номеру грошових коштів, а ствердження позивача про порушення відповідачем його прав не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а відтак у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити в повному обсязі за їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 27, 57-60, 61, 88, 209, 212 -218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю УТТ про захист прав споживачів, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Н.І. Рибалко