Рішення

від 14.03.2017 по справі 906/75/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" березня 2017 р. Справа № 906/75/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (голова правління); ОСОБА_2 (представник за

довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лабунський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансарио"

про визнання недійсним договір купівлі-продажу від 14.11.2016р. №278 та стягнення 457640,00 грн.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Лабунський" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.11.2016 №278, укладеного між СВК "Лабунський" та ТОВ "Трансарио", а також про стягнення з відповідача на свою користь 457640,00грн основного боргу за вказаним договором.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рахунку на оплату №Р33 від 14.11.16 на суму 2072640,00грн., сільськогосподарський виробничий кооператив "Лабунський" (покупець/позивач) 15.11.16 перерахував в рахунок попередньої оплати за продукцію на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансарио" (продавець/відповідач) кошти на загальну суму 2072640,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2510 на суму 1615000,00грн., №2511 на суму 187500,00грн., №2508 на суму 149140,00грн., №2512 на суму 121000,00грн. (а.с.10-16).

06.12.16 відповідач повернув позивачу кошти в розмірі 1615000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №9 (а.с.17), що свідчить про відмову відповідача від продажу товару.

16.12.16 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення решти коштів в розмірі 457640,00грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.18).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно п.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вказано норма надає альтернативне право покупцю або вимагати передання товару або повернення попередньої оплати. Позивач скористався цим правом та 16.12.16 надіслав відповідачу вимогу повернути кошти в розмірі 457640,00грн.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Таким чином у позивача виникло право вимагати а у відповідача обов'язок сплатити позивачу 457640,00грн., тому суд задовольняє позов в частині стягнення вказаної суми.

Позивач вважає, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу №278 від 14.11.16, який він просить визнати недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Позивач посилається на те, що відповідач ввів в оману позивача щодо наявності на його складах аміачної селітри та його можливості в найкоротший термін здійснити поставку міндобрив, відповідач не мав наміру виконувати умови договору, тому спірний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.36 ГПК України, оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

На вимогу суду надати оригінали документів, у тому числі спірний договір, позивач зазначив, що оригіналу договору він не має, оскільки вказаний договір він отримав від відповідача факсимільним зв'язком.

Відповідно до ст. 208 ч.1 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст. 207 ч.1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

В зв'язку з відсутністю оригіналу з наданої позивачем копії договору не можливо встановити, що текст договору виражає волю відповідача, оскільки не можливо ідентифікувати особу, яка підписала цей договір.

Суду не надано інших доказів, які б свідчили про укладення договору купівлі-продажу №278 від 14.11.16, тому у суду на момент розгляду справи відсутні підстави вважати договір укладеним, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в частині визнання договору недійсним (так як недійсним може бути визнаний лише укладений договір).

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансарио" (10029, м.Житомир, вул.Чапаєва,7; код 38428873) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лабунський" (30522, Хмельницька область, Полонський район, с.Новолабунь, вул.Баранова , б/н; код 03789198) - 457640,00грн. боргу, 7664,60грн. судового збору.

3.Відмовити в позові в частині вимоги про визнання договору недійсним.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.03.17

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повідом.)