Постанова

від 15.03.2017 по справі 414/2423/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Тесленко І.О.

Суддя-доповідач - Блохін Анатолій Андрійович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року справа №414/2423/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Терзі Д.А., за участю позивача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року у справі № 414/2423/16-а за позовом ОСОБА_2 до Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Луганська державна академія культури і мистецтв, про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Луганська державна академія культури і мистецтв, про зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Апеляційного суду Луганської області від 29 вересня 2016 року було скасовано рішення Кремінського районного суду Луганської області від 08 липня 2016 року і їй було відмовлено у задоволенні позову до Луганської державної академії культури і мистецтв про стягнення коштів за листами непрацездатності та моральної шкоди. Цим рішенням Апеляційного суду Луганської області було встановлено, що з 28 серпня 2012 року вона перебуває у трудових стосунках з Луганською державною академією культури і мистецтв (надалі - ЛДАКМ) працюючи на посаді заступника директора з навчально - методичної роботи Коледжу ЛДАКМ, а з 20.11.2014 року вона займає посаду директора зазначеного коледжу. З березня 2014 року до 16 жовтня 2014 року вона знаходилась на лікуванні з приводу отримання невиробничої травми. За даними виписки з електронного реєстру страхувальників, сформованої станом на 16 серпня 2016 року, з 17 квітня 2014 року по 21 вересня 2014 року на підставі наданих ОСОБА_2 первинних документів - листків непрацездатності, ЛДАКМ направила до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасово втрати працездатності (далі) ФСС з ТВП п'ять заяв - розрахунків за наступними листками непрацездатності: серії АГБ 581925 за період з 17.04.2014 року по 23.05.2014 року на суму 5906.68 грн.; серії АГБ 558468 за період з 24.05.2014 року по 27.06.2014 року на суму 6243.94 грн.; серії АГБ558696 за період з 28.06.2014 року по 16.07.2014 року на суму 3108.86 грн.; серії АГБ 632959 за період з 17.07.2014 року по 14.08.2014 року на суму 5353.48 грн.; серії АГБ 633878 за період з 15.08.2014 року по 21.09.2014 року на суму 6449.58 грн., а всього на суму 27 062, 54 грн. Протягом десяти робочих днів після надходження відповідних заяв - розрахунків фінансування страхувальника - роботодавця (яким є ЛДАКМ), Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду не здійснила з причин проведення на території Луганської області антитерористичної операції. ЛДАКМ перереєструвалася на території підконтрольній державній владі України. Відповідно до наказу Міністерства культури України №966 від 10 листопада 2014 року ЛДАКМ змінила місцезнаходження на адресу: м. Київ, вул. І. Франка, 19. З 16 грудня 2014 року ця установа перебуває на обліку в Подільській міжрайонній дирекції Київського міського відділення ФСС з ТВП. Фінансування страхувальника - роботодавця бюджетної установи - ЛДАКМ робочими органами ФССУ (який є правонаступником ФСС з ТВП) не здійснювалося. Спірні грошові кошти за виданими 5 листами непрацездатності до ЛДАКМ не надходили, на окремому рахунку ЛДАКМ не обліковувалися. За таких обставин, позивач вважає, що виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції порушені її права на матеріальне забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. В позові позивач просила суд зобов'язати виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перерахувати Луганській державній академії культури і мистецтв кошти в розмірі 27 062,54грн. на виплату матеріального забезпечення ОСОБА_2, в строк не більше десяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі за цим позовом. Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року у справі № 414/2423/16-а позов задоволено частково. Зобов'язано виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перерахувати Луганській державній академії культури і мистецтв кошти в розмірі 27 062,54грн. на виплату матеріального забезпечення ОСОБА_2.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подано апеляційну скаргу. Відповідач в своїй апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у поновному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до ст.31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №1105 від 23.09.1999р. підставою для призначення допомоги по тимчасовій працездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, який є бланком суворої звітності. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява - розрахунок, що містить у собі інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. В той же час Луганська державна академія культури і мистецтва з моменту реєстрації в якості страхувальника (16.12.2014р.) і по теперішній час не надавала оформлені належним чином заяви - розрахунки на фінансування страхувальника для надання матеріального забезпечення ОСОБА_2 до Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Позивачка в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги. Вважала рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Апелянтом надіслано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

З 28 серпня 2012 року ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з Луганською державною академією культури і мистецтв (надалі - ЛДАКМ) працюючи на посаді заступника директора з навчально-методичної роботи Коледжу ЛДАКМ, а з 20.11.2014 року вона займає посаду директора зазначеного коледжу.

З березня 2014 року до 16 жовтня 2014 року ОСОБА_2 знаходилась на лікуванні з приводу отримання невиробничої травми.

За даними виписки з електронного реєстру страхувальників, сформованої станом на 16 серпня 2016 року, з 17 квітня 2014 року по 21 вересня 2014 року на підставі наданих ОСОБА_2 первинних документів - листків непрацездатності, Луганська державна академія культури і мистецтв направила до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасово втрати працездатності (далі) ФСС з ТВП п'ять заяв - розрахунків за наступними листками непрацездатності: серії АГБ 581925 за період з 17.04.2014 року по 23.05.2014 року на суму 5906.68 грн.; серії АГБ 558468 за період з 24.05.2014 року по 27.06.2014 року на суму 6243.94 грн.; серії АГБ558696 за період з 28.06.2014 року по 16.07.2014 року на суму 3108.86 грн.; серії АГБ 632959 за період з 17.07.2014 року по 14.08.2014 року на суму 5353.48 грн.; серії АГБ 633878 за період з 15.08.2014 року по 21.09.2014 року - на суму 6449.58 грн., а всього на суму 27 062, 54 грн.

Протягом десяти робочих днів після надходження відповідних заяв - розрахунків фінансування страхувальника - роботодавця (яким є ЛДАКМ), Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду не здійснила.

Відповідно до наказу Міністерства культури України №966 від 10 листопада 2014 року Луганська державна академія культури і мистецтв перереєструвалася на територію підконтрольній державній владі України та змінила місцезнаходження на адресу: м. Київ, вул. І. Франка, 19.

З 16 грудня 2014 року ЛДАКМ перебуває на обліку в Подільській міжрайонній дирекції Київського міського відділення ФСС з ТВП.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку з настанням страхового випадку, позивач має право на отримання виплати матеріального забезпечення. Третьою особою по справі було належним чином подано Фонду соціального страхування України (через його відділення за своїм попереднім місцезнаходженням) п'ять заяв - розрахунків з інформацією про нараховані позивачу суми матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності за період з 17.04.2014р. по 21.09.2014р. на загальну суму 27 062,54грн.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову неправомірним з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Згідно ст. 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. При цьому, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1105-XIV основними завданнями Фонду та його робочих органів є, зокрема:

1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;

2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону;

6) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності;

7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

За нормою п. 2 ст. 15 Закону № 1105-XIV саме на роботодавця, як на страхувальника, покладено обов'язок надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Приписами ст.ст. 30, 31 Закону № 1105-XIV передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Порядок фінансування Фондом соціального страхування України страхувальників передбачений ст. 34 Закону № 1105-XIV, відповідно до якої надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Таким чином всі питання своєчасного фінансування страхувальника-роботодавця відбуваються безпосередньо між страхувальником-роботодавцем та Фондом.

Колегія суддів зазначає, що системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що нормативні акти, якими врегульовані правовідносини, що виникають між Фондом та страхувальником з приводу здійснення страхових виплат найманим працівникам, не надають застрахованій особі права втручатись у ці правовідносини між Фондом та суб'єктом господарювання.

Оскільки позивач є найманим працівником та оплата листків непрацездатності їй проводиться роботодавцем - Луганською державною академією культури і мистецтв (хоча і за рахунок коштів Фонду), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, визначений главою Кодексу законів про працю України.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 1105-XIV застраховані особи мають право на: зокрема, отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг; судовий захист своїх прав.

Це означає, що застрахована особа у разі порушення її права може звернутися до суду з позовом безпосередньо до страховика та/або страхувальника-роботодавця, проте не наділена повноваженнями виступати від імені страхувальника у правовідносинах, що виникли між Фондом та підприємством з приводу виділення коштів на такі виплати.

Позивачка вважає, що виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції порушені її права на матеріальне забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Колегія суддів не погоджується з доводами позиваки, оскільки оскарження дій суб'єкта владним повноважень (Фонду) щодо фінансування страхувальника, можливо тільки тим органом між яким виникли спірні правовідношення, тобто Луганською державною академією культури і мистецтв, а не позивачем, як фізичною особою, оскільки поновлення порушеного права на отримання виплат можливо при безпосередньому зверненні позивача - роботодавця, а також до Фонду в Порядку зазначеному вище.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В силу положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з приводу невиділення коштів страхувальнику-роботодавцю на виплату матеріального забезпечення найманій особі, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, підстави для задоволення позову відсутні.

За унормуванням Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року у справі № 414/2423/16-а - задовольнити.

Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року у справі № 414/2423/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Луганська державна академія культури і мистецтв, про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2017 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок