Постанова

від 30.04.2020 по справі 414/2423/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2020 року

Київ

справа № 414/2423/16-а

провадження № К/9901/32278/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа - Луганська державна академія культури і мистецтв, про зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г. від 15 березня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа - Луганська державна академія культури і мистецтв, про зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:

- зобов`язати виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перерахувати Луганській державній академії культури і мистецтв кошти на виплату матеріального забезпечення ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Зобов`язано виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перерахувати Луганській державній академії культури і мистецтв кошти в розмірі 27062,54 грн на виплату матеріального забезпечення ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з настанням страхового випадку, позивач має право на отримання виплати матеріального забезпечення. Луганською державною академією культури і мистецтв було належним чином подано Фонду соціального страхування України (через його відділення за своїм попереднім місцезнаходженням) п`ять заяв-розрахунків з інформацією про нараховані позивачу суми матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності за період з 17 квітня 2015 року по 21 вересня 2014 року на загальну суму 27062,54грн.

Як встановлено пунктом 5 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22 грудня 2010 року № 26, для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 1 січня 2011 року), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.

Луганська державна академія культури і мистецтв, звернулась до органів фонду за місцем свого обліку станом на день відповідного звернення. Необхідність повторного звернення та подання відповідних документів органам Фонду у випадку зміни юридичною особою роботодавцем свого місцезнаходження, законодавством України не встановлено.

Жодних підстав, передбачених статтею 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , за яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, не існує.

4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року постанову Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що всі питання своєчасного фінансування страхувальника-роботодавця відбуваються безпосередньо між страхувальником-роботодавцем та Фондом.

Нормативні акти, якими врегульовані правовідносини, що виникають між Фондом та страхувальником з приводу здійснення страхових виплат найманим працівникам, не надають застрахованій особі права втручатись у ці правовідносини між Фондом та суб`єктом господарювання.

Оскільки позивач є найманим працівником та оплата листків непрацездатності їй проводиться роботодавцем - Луганською державною академією культури і мистецтв (хоча і за рахунок коштів Фонду), виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є належним відповідачем у даній справі.

Оскарження дій суб`єкта владним повноважень (Фонду) щодо фінансування страхувальника, можливо тільки тим органом між яким виникли спірні правовідношення, тобто Луганською державною академією культури і мистецтв, а не позивачем, як фізичною особою, оскільки поновлення порушеного права на отримання виплат можливо при безпосередньому зверненні позивача - роботодавця до Фонду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року та залишити в силі постанову Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 28 серпня 2012 року ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Луганською державною академією культури і мистецтв працюючи на посаді заступника директора з навчально-методичної роботи коледжу Луганської державної академії культури і мистецтв, а з 20 листопада 2014 року займає посаду директора зазначеного коледжу.

З березня 2014 року до 16 жовтня 2014 року ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні з приводу отримання невиробничої травми.

За даними виписки з електронного реєстру страхувальників, сформованої станом на 16 серпня 2016 року, з 17 квітня 2014 року по 21 вересня 2014 року на підставі наданих ОСОБА_1 первинних документів - листків непрацездатності, Луганська державна академія культури і мистецтв направила до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасово втрати працездатності п`ять заяв-розрахунків за наступними листками непрацездатності: серії АГБ 581925 за період з 17 квітня 2014 року по 23 травня 2014 року на суму 5906,68 грн; серії АГБ 558468 за період з 24 травня 2014 року по 27 червня 2014 року на суму 6243,94 грн; серії АГБ558696 за період з 28 червня 2014 року по 16 липня 2014 року на суму 3108,86 грн; серії АГБ 632959 за період з 17 липня 2014 року по 14 серпня 2014 року на суму 5353,48 грн; серії АГБ 633878 за період з 15 серпня 2014 року по 21 вересня 2014 року на суму 6449,58 грн, а всього на суму 27062,54 грн.

Протягом десяти робочих днів після надходження відповідних заяв-розрахунків фінансування страхувальника - роботодавця, яким є Луганська державна академія культури і мистецтв, виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду не здійснила.

Відповідно до наказу Міністерства культури України № 966 від 10 листопада 2014 року Луганська державна академія культури і мистецтв перереєструвалася на територію підконтрольній державній владі України та змінила місцезнаходження на адресу: АДРЕСА_1 .

8 . Вважаючи, що бездіяльність відповідача порушує її права, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, безпідставно не здійснює дії з фінансування роботодавця позивача - Луганську державну академію культури і мистецтв, чим порушується її право на матеріальне забезпечення.

10. Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

11. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року Луганською державною академією культури і мистецтв не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

13. Відповідно до статті 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

14. Згідно із статтею 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування основними завданнями Фонду та його робочих органів є, зокрема:

1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;

2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону;

6) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності;

7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

15. Пунктом 1 частини 2 статті 15 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

16. Згідно зі статтями 30, 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов`язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв`язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, призначення та виплата матеріального забезпечення здійснюються робочим органом Фонду за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду.

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

17. Статтею 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , передбачено, що надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

18. Відповідно до пунктів 5-9 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 жовтня 2010 року № 26 для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 1 січня 2011), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.

Заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу Фонду.

При опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку.

Після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, останній зобов`язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення у строки, визначені у статті 52 Закону

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Виходячи із вищезазначеного, для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до Фонду із заявою-розрахунком.

20. Робочі органи Фонду у заяві-розрахунку перевіряють правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

21. Робочі органи Фонду протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку здійснюють фінансування страхувальників

22. Після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, страхувальник здійснює виплату.

23. Отже, у вказаному вище ланцюгу, проведення Фондом фінансування страхувальника виступає каталізатором виникнення даних відносин, без здійснення якого, не може бути завершена процедура виплати страхувальником застрахованій особі матеріального забезпечення.

24. До подібного висновку дійшла колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду Верховного Суду при розгляді справи № 1740/1838/18 за позовом Комунального підприємства Костопільводоканал до Міністерства фінансів України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, предметом якої було визнання протиправною бездіяльності Мінфіну щодо неприйняття рішення про перерахування позивачу субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до договорів про проведення взаєморозрахунків та недоведення цього рішення до відома Держказачейства.

25. У вказаному рішенні об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду Верховного Суду колегія суддів не підтримала позицію викладену в ухвалі від 12 вересня 2019 року про те, що Мінфін, якого позивач визначив відповідачем у цьому спорі, не є учасником відповідних публічних правовідносин із позивачем, не є стороною договору про організацію взаєморозрахунків, на якому ґрунтуються позовні вимоги КП Костопільводоканал , а наявність у нього (відповідача) певних повноважень у сфері міжбюджетних трансферів не може розцінюватися як управлінські дії по відношенню до позивача. Таким чином, позов пред`явлено до неналежного відповідача. Крім того, обраний позивачем і застосований судом у цій справі спосіб захисту порушених прав не може відновити права позивача, оскільки КП Костопільводоканал не фінансується Мінфіном та не перебуває з ним у будь-яких правовідносинах з цього приводу, що є підставою для відмови в позові.

26. У справі, яка розглядається ОСОБА_1 , яка є зацікавленою особою, звернулась до суду з даним позовом за захистом порушеного права на отримання матеріального забезпечення у зв`язку із неперерахуванням Фондом коштів Луганській державній академії культури і мистецтв.

27. Тобто, Фонд визначений відповідальним органом, який зобов`язаний завершити процедури проведення розрахунків шляхом виділення коштів, передбачених Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у порушення пункту 8 Порядку № 26, не здійснив фінансування страхувальника - Луганську державну академію культури і мистецтв, внаслідок чого виникли обставини, які позбавили позивача можливості своєчасно отримати матеріальне забезпечення.

28. Отже, доводи скаржника про недоведеність факту порушення прав та інтересів позивача саме Фондом є необґрунтованими.

29. При цьому, Суд зазначає, що у цьому випадку Фонд є учасником спірних відносин, оскільки саме він має прийняти рішення про фінансування страхувальника для виплати страхувальником застрахованій особі матеріального забезпечення.

30. У рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

31. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

32. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (абзац 1 пункту 4.1 Рішення).

33. За змістом частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

34. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

35. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб між учасниками правовідносин існував юридичний спір, а порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Невід`ємним елементом правовідносин є їхній зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Тому судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

37. Таким чином, з огляду на приписи статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року скасуванню, а постанова Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року

скасувати.

Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний