Постанова

від 16.03.2017 по справі п/811/3832/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2017 р. м. Київ К/800/54814/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Арзаміт до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Приватне підприємство Арзаміт (далі - позивач, ПП Арзаміт ) звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, правонаступником якої на час касаційного розгляду справи є Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - відповідач, ДПІ) щодо внесення змін до автоматизованої системи Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акту №205/11-23-22-02/31562841 від 17.10.2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП Артсіті за період з 01.05.2011 року по 31.03.2013 року, ТОВ Браво СРЛ за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, ТОВ Інкомфарма за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року та ПП Інтеко-Трейд за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року;

- зобов'язати відповідача вилучити з автоматизованої системи Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформацію про результати позапланової виїзної перевірки ПП Арзаміт , за наслідками якої складено акт № 205/11-23-22-02/31562841 від 17.10.2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП Артсіті за період з 01.05.2011 року по 31.03.2013 року, ТОВ Браво СРЛ за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, ТОВ Інкомфарма за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року та ПП Інтеко-Трейд за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року та поновити в ній дані, що містяться у поданих ПП Арзаміт податкових деклараціях.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправними дії ДПІ зі здійснення податкового контролю у вигляді проведення з 02.08.2014 року по 10.08.2014 року документальної позапланової виїзної перевірки ПП Арзаміт та подальшого внесення змін до автоматизованої системи Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акту №205/11-23-22-02/31562841 від 17.10.2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП Артсіті за період з 01.05.2011 року по 31.03.2013 року, ТОВ Браво СРЛ за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, ТОВ Інкомфарма за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року та ПП Інтеко-Трейд за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року в частині коригування в бік зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 697312,00 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 761289,00 грн., попередньо задекларованих ПП Арзаміт ;

- зобов'язано відповідача відновити в автоматизованій системі Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України показники податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 697312,00 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 761289,00 грн., задекларовані ПП Арзаміт по взаємовідносинах з ПП Артсіті за період з 01.05.2011 року по 31.03.2013 року, ТОВ Браво СРЛ за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, ТОВ Інкомфарма за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року та ПП Інтеко-Трейд за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року, що були відкориговані в електронній базі даних на підставі акту №205/11-23-22-02/31562841 від 17.10.2014 року про результати позапланової виїзної перевірки ПП Арзаміт .

Суди попередніх інстанцій, виходячи за межі заявлених позовних вимог та задовольняючи адміністративний позов, мотивували свої рішення тим, що самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів Податковий блок даних щодо податкового зобов'язання позивача на підставі довідки про результати зустрічної звірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, є протиправною, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Крім того, відповідачем було порушено процедуру здійснення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що відображення в інформаційних базах даних податкового органу певних відомостей не створює для платника податків будь-яких юридичних наслідків, не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Посадовими особами відповідача у період з 02.08.2014 року по 10.08.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Армазіт з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП Артсіті за період з 01.05.2011 року по 31.03.2013 року, ТОВ Браво СРЛ за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, ТОВ Інкомфарма за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року та ПП Інтеко-Трейд за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року, за результатами якої складено акт № 205/11-23-22-02/31562841 17.10.2014 року в якому відображені певні відомості.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, зокрема у разі, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

Згідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, відповідних документів, зокрема, направлення на проведення такої перевірки, наказ про призначення перевірки тощо.

Тобто, в даному випадку, обов'язковою умовою для початку проведення позапланової виїзної перевірки є пред'явлення або надіслання направлення на проведення такої перевірки та наказу про призначення перевірки. При визначені строків пред'явлення (надіслання) зазначених документів для проведення позапланової виїзної перевірки, вказаними нормами, передбачено єдину умову - вручити до початку перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що службові особи податкового органу були допущені до перевірки підприємства, доказів оскарження наказу про проведення перевірки, позивачем не надано.

Згідно з позицією Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом ТОВ Foods and Goods L. T. D. до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, правові наслідки дій при проведенні перевірки, в даному випадку, є вичерпаними, їх оскарження не сприяє відновленню порушених прав позивача, що, відповідно, виключає можливість задоволення позовних вимог в цій частині.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції приходить до висновку, що позивача належним чином повідомлено про проведення позапланової виїзної перевірки до її початку відповідно до п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81 ПК України, а тому дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки є правомірними та суди попередніх інстанцій безпідставно вийшли за межі заявлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним дій податкового органу по коригуванню в інформаційних базах певних показників та зобов'язання вчинити певні дій, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами п. 86.1 ст. 86 ПК Украни результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Верховний Суд України висловив позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК України. Зокрема, у справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014 року, він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

В той же час, як зазначено вище, дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача визнано правомірними, а тому висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до АС інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників Державної фіскальної служби України на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014 року, 03.11.2015 року та 17.11.2015 року у справах № 21-511а14, № 21-99а15 та № 21-4133а15 відповідно.

На підставі аналізу зазначених норм права суд касаційної інстанції вважає що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відомості викладені в інформаційних базах податкового органу, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав позивача, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст. 229 КАС України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі № 811/3832/14 - скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Арзаміт до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна