Ухвала

від 01.03.2017 по справі 2а/0470/12952/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м. Київ К/800/49265/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 у справі №2а/0470/12952/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТС до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТС до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.07.2012 №0000952301, від 27.09.2012 №0001142301, від 27.09.2012 №0001132301.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 02.10.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.11.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 4, 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , статей 203, 532 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТС з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.03.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 976267,00грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби складено акт від 21.06.2012 №738/22.2.17/32255012 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012 №0000952301, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 999648,00грн., у тому числі за основним платежем 976267,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 23381,00грн.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТС з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Техмонтажресурс .

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1. статті 185, пунктів 198.2 та 198.3 статті 198, пунктів 201.1 та 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 940603,00грн.; пункту 138.1.1 пунктів 138.1 та 138.2. статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1219465,00грн.; статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби складено акт від 10.09.2012 №1295/22-2-17/32255012 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 №0001132301, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 243197,00грн., у тому числі за основним платежем 243197,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 0,00грн.; та від 27.09.2012 №0001142301, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1145115,80грн., у тому числі за основним платежем 933565,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 211550,80грн.

Фактичною підставою для прийняття спірних рішень став висновок податкового органу про безпідставне формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Техмонтажресурс з огляду на відсутність реальності господарських операцій.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Разом з тим, реальність спірних господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Техмонтажресурс підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема, договорами проведення робіт по монтажу систем вентиляції та кондиціонування від 04.04.2011 №4/11, від 05.05.2011 №5/11, від 02.06.2011 №02/06, від 06.07.2011 №060711, від 08.08.2011 №080811, від 01.09.2011 №010911, від 03.10.2011 №031011, від 02.11.2011 №021111, від 03.12.2011 №031211, від 03.01.2012 №0312, договорами купівлі-продажу, актами виконаних робіт та прийому-передачі, податковими накладними, розрахунковими документами.

Посилання відповідача на не підтвердження наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю Техмонтажресурс дозволів ГУ МНС України та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, необхідних для проведення монтажних робіт систем вентиляції та кондиціонування, є безпідставним, оскільки роботи, які виконувались за договорами підряду, відсутні у переліку робіт підвищеної небезпеки та не потребують відповідних дозволів. На момент здійснення господарських операцій контрагент у встановленому порядку був зареєстрований як юридична особа та мав ліцензію на проведення будівельних робіт.

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю Техмонтажресурс .

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2012 №0000952301, від 27.09.2012 №0001142301, від 27.09.2012 №0001132301 є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 у справі №2а/0470/12952/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

І.Я. Олендер