Постанова

від 06.12.2011 по справі 2а-10704/11/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2011 року Справа № 2а-10704/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ципко О.В.

при секретарі судового засідання - Гаркуші Ю.О.,

за участю представників:

від позивача: Борзенко Н.О. (довіреність № 77 від 15.08.2011р.),

від відповідача: Ткаченко О.С. (довіреність № 30-Д від 16.09.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Радон до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В

15 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Радон" до Стахановської ОДПІ в Луганській області про визнання протиправними дій по видачі і виконанню наказу № 346 від 21.03.2011 року, визнання протиправними дій щодо зробленого висновку в акті перевірки № 93\23-32787373 від 22.03.2011, скасування наказу № 346, визнання протиправними дій щодо примусового одноособового розподілу та коригування на картці особового рахунку та зобов'язання вчинити певні дії.

02 серпня 2011 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду було закрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом в частини позовних вимог про визнання протиправними дій щодо зробленого висновку в акті перевірки № 93\23-32787373 від 22.03.2011 "Про результати документальної нев'їздної перевірки ПП "Радон" з питань щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року", а саме порушення ПП "Радон" ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст. 216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійсненних з постачальником при придбані та продажу товарів (послуг).

01 листопада 2011 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Радон" на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02.08.11р. по справі № 2а-4995/11/1270 було задоволено, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02.08.11р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

11 листопада 2011 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду було прийнято до провадження дану адміністративну справу та призначено судове засідання.

29 листопада 2011 року під час судового засідання представником позивача було надано уточнення до позову, в якому просив суд визнати протиправними дії Стахановської ОДПІ Луганської області щодо зробленого висновку в акті перевірки № 93/23-32787373 від 22.03.2011 р. Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства Радон з питань, щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 р. , а саме порушення ПП Радон ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійснених з постачальниками при придбані та продажу товарів (послуг) та визнати протиправними дії Стахановської ОДПІ Луганської області щодо створення та відображення в акті перевірки № 93/23-32787373 від 22.03.2011 р. Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного Підприємства Радон з питань, щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010р. , наступної недостовірної публічної інформації: порушення ПП Радон ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійснених з TOB Альфа-Метал-Компані при придбані та продажу товарів (послуг).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги у судовому засіданні не визнав, надав заперечення, в яких вказав, що Стахановською ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ПП Радон з питання правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з підприємством TOB Альфа-Метал-Компані дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2010р. по 31.11.2010р. За результатами перевірки складено акт від 22.03.2011 року № 93/23-32787373, в якому встановлено порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст. 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених з TOB Альфа-Метал-Компані .

Підприємством був укладений договір купівлі вугілля з TЦB Альфа-Метал-КомМні №01/12-2010 від 01.12.2010р. та транспортування здійснювалось за рахунок покупця.

Відповідно інформації отриманої від ДПІ в Артемівському р-ні м.Луганська станом на момент перевірки згідно довідки 1-ДФ за IV квартал 2010р. загальна чисельність працюючих на TOB Альфа-Метал-Компані склала 39 осіб, у тому числі за сумісництвом - 2 особи.

Згідно останньої наданої до ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. в складі валових витрат відсутні амортизаційні відрахування. Додаток К1/1 до Декларації з прибутку підприємств за 1 квартал 2010р. до органу ДПС не надано, що свідчить про відсутність основних засобів. Власні виробничі потужності у підприємства відсутні, TOB Альфа-Метал-Компані орендує виробничі потужності під ліцензійні умови з проведення операцій з металобрухтом. До початку перевірки TOB Альфа-Метал-Компані не надано документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують податкові зобов'язання підприємства.

Аналізом податкової звітності з ПДВ наданих TOB Альфа-Метал-Компані до ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську встановлено, що у складі податкового кредиту TOB Альфа-Метал-Компані у зазначений період ПДВ сформовано за рахунок контрагента - постачальника, а саме: ГТОВ фірма Практик по даному підприємству порушено провадження у справі про банкрутство. Підприємство знято з обліку 02.12.2010 року. Податкові зобов'язання по декларації з ПДВ за грудень 2010 року не задекларовану, звітність не надана.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що фінансово-господарська діяльність TOB Альфа-Метал-Компані здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності TOB Альфа-Метал-Компані , фінансово-господарські взаємовідносини між TOB Альфа-Метал-Компані та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів ( здійснення послуг) від підприємств-постачальників у грудні 2010 року, що свідчить про те, що правочини між TOB Альфа-Метал-Компані та підприємствами-постачальниками та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

За таких підстав, представник відповідача просить суд відмовити у задоволені позовних вимог Приватного підприємства Радон про визнання протиправними дій Стахановської ОДПІ в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Позивач - приватне підприємство Радон є юридичною особою, 29.01.2004 року зареєстроване Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 479126 (а.с.12), відповідно до довідки за № 071782 включене до ЄДРПОУ (а.с.13), знаходиться на податковому обліку в Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області з 04.02.2004 року № 18214 (а.с.21).

Відповідач - Стаханівська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України Про державну податкову службу в Україні повноваження.

Відповідач на підставі ст.1 Закону України Про державну податкову службу є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7, 10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 22.03.2011 року Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області було проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства Радон з питань, щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року.

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки було складено акт № 93/23-32787373 від 22.03.11р., в якому викладений висновок, щодо недодержання позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійснених з ТOB Альфа-Метал-Компані при придбані та продажу товарів (послуг) (а.с.25-30).

Суд з правомірністю зазначеного висновку не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідачем при складанні акту перевірки № 93/23-32787373 від 22.03.2011 р. Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства Радон з питань, щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 р. не враховано наявність первинних документів, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту та відповідну наявність бюджетного відшкодування.

Зокрема, ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, зазначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В матеріалах справи наявні копії угод, податкових накладних, видаткових накладних, що є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Зокрема, в грудні 2010р. позивач на виконання раніш укладених господарських договорів виконував операції з купівлі-продажу вугілля.

Угоди на постачання вугілля були підписані позивачем з:

- TOB Альфа-Метал-Компані в формі письмового договору від 01 грудня 2010 р., згідно якого TOB Альфа-Металл-Компані зобов'язується передати, а позивач зобов'язується отримати та оплатити вугільну продукцію, а саме вугіль кам'яний марки Жр (0-200) в кількості 600 т, вугіль кам'яний марки Кр (0-200) в кількості 400 т. Згідно п. 1.3 Договору вартість товару може змінюватись за згодою сторін в термін строку дії Договору (а.с.36-37);

- TOB Донбасвугілляінвест в формі письмового договору № 01/01-2009 від 01 січня 2009 р., згідно з яким TOB Донбасвугілляінвест зобов'язується передати, а позивач зобов'язується отримати та оплатити вугільну продукцію, а саме вугіль кам'яний марки Жр (0-200) та вугіль кам'яний марки Кр (0-200). Згідно п. 1.3 Договору у вартість товару включена вартість транспортування та з/д тарифи (а.с.38-39).

На виконання умов договору від 01 грудня 2010 р., укладеного позивачем з TOB Альфа-Іеталл-Компані протягом грудня 2010 р. TOB Альфа-Металл-Компані виписало наступні накладні та рахунки, саме:

- від 10.12.2010 року № 26512 на вугіль марки Жр в кількості 519,10 т на загальну

суму 519 100,00 грн., в т.ч. ПДВ - 86 516,67 грн., про отримання та передачу у власність ПП Радон вугілля свідчить акт прийому-передачі від 13.12.2010 р.;

- від 31.12.2010 року № 73312 на вугіль марки Жр в кількості 385,48 т на загальну

346 932,00 грн., в т.ч. ПДВ - 57 822,00 грн., про отримання та передачу у власність ПП Радон вугілля свідчить акт прийому-передачі від 15.12.2010р.

На виконання умов договору № 01/01-2009 від 01 січня 2009 р., укладеного позивачем з TOB Донбасвугілляінвест протягом грудня 2010р. TOB Донбасвугілляінвест виписало наступні накладні та рахунки, а саме:

- від 06.12.2010 року № 1-26 на вугіль марки Кр в кількості 540,05 т на загальну суму 486045,00 грн., в т.ч. ПДВ - 81 008,00 грн.;

- від 10.12.2010 року № 1-27 на вугіль марки Кр в кількості 313,10 т на загальну суму 281790,00 грн., в т.ч. ПДВ - 46 965,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно зазначених податкових накладних, позивачем було включено відповідні суми до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь TOB Альфа-Метал-Компані та TOB Донбасвугілляінвест . Так, TOB Донбасвугілляінвест було надано позивачу рахунок-фактуру № 1-00000073 від 31 грудня 2010 р. на оплату послуг з завантаження, за користування вагонами на загальну суму 4837,32 грн. (зворотній бік а.с.83), про виконання зазначених робіт було складено акт № 1-00000046 здачі-прийняття робіт (а.с.83).

В матеріалах справи наявні факти перевезення та постачання вугілля, здійсненого в грудні 2010 р., що підтверджується наступними квитанціями про приймання вантажу:

- за накладною від 06.12.2010 року № 1-26 - квитанцією про приймання вантажу (вугілля кам'яного марки к) в кількості 540,05 т від 06.12.2010 р. № 52945277;

- за накладною від 10.12.2010 року № 1-27 - квитанцією про приймання вантажу (вугілля кам'яного марки к) в кількості 313,10 т від 10.12.2010 р. № 52945317;

- за накладною від 10.12.2010 року № 26512 - квитанцією про приймання вантажу (вугілля кам'яного марки ж) в кількості 519,10 т від 10.12.2010 р. № 52490723;

- за накладною від 31.12.2010 року № 73312 - квитанцією про приймання вантажу (вугілля кам'яного марки к) в кількості 385,48 т від 31.12.2010 р. № 52943761.

В подальшому позивач використовував придбаний за вищевказаними договорами товар у господарській діяльності, а саме, згідно Договору № 24-2-221/П-ос від 24.02.2010 p., укладеного з TOB ІСТЕК постачав цьому покупцеві зазначене вугілля.

Крім того, позивачем укладені угоди про проведення відбору проб вугільної продукції та визначення показників її якості та були проведені відповідні експертизи вугілля.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем під час складання зазначеного акту перевірки не були враховані наявні у позивача дані та матеріали, які містять інформацію про правовідносини позивача із його контрагентами в грудні 2010 року.

Враховуючи на вищенаведене, суд дійшов до висновку про економічну сутність угод, що укладались позивачем в грудні 2010 p., їх доцільність та спрямування на реальне настання наслідків, а саме купівля-продаж вугілля з метою отримання прибутку, що відповідає чинному законодавству та меті створення ПП Радон , згідно статутних документів, а тому правочини, укладені позивачем відповідають всім вимогам ст. 203 ЦК України.

Зокрема, посилання відповідача на негативні наслідки за результатами проведення перевірки підприємства-контрагента за конкретними угодами позивача - не є належними доказами безпідставності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з огляду на наступне.

В акті перевірки № 93/23-32787373 відповідач зазначає, що ПП Радон сформовано податковий кредит від постачальника, у якого не підтверджено отримання вугілля від постачальника, тобто TOB Альфа-Метал-Компані . Однак, відповідачем не спростовується факт того, що TOB Альфа-Метал-Компані на момент укладення договору та складення податкової накладної було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та TOB Альфа-Метал-Компані підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, договорами купівлі-продажу, а тому підстави для визнання правочинів нікчемними між вказаними суб'єктами господарювання відсутні.

Також, посилання відповідача на те, що у складі податкового кредиту TOB Альфа-Метал-Компані у зазначений період ПДВ сформовано за рахунок контрагента-постачальника ГТОВ фірма Практик по якому порушено провадження у справі про банкрутство, а тому фінансова-господарська діяльність TOB Альфа-Метал-Компані здійснюється поза межами правового поля, суд вважає безпідставними та недоведеними.

Враховуючи, що на момент укладення договорів, TOB Альфа-Метал-Компані та TOB Радон значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених TOB Альфа-Метал-Компані , є правомірним.

Згідно із частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актом цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним, тощо.

Однак, відповідачем не доведено обставин, які підтверджують факт, що укладаючи вказаний договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушували публічний порядок, спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, а тому висновки відповідача щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на момент укладення договорів між позивачем та його контрагентами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт отримання позивачем податкових накладних від TOB Альфа-Метал-Компані на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум передбачених цими документами, позивач суд дійшов до висновку про правомірність розрахування суми податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Заявлені позовні вимоги стосовно визнання дії протиправними щодо зробленого висновку в акті перевірки, розглядаються судом, оскільки за результатами проведеної перевірки були зроблені висновки, але рішення за результатами перевірки, яке б можливо було оскаржити, не приймалось податковим органом, а висновки, викладені в акті перевірки, впливають на інтереси та породжують певні правові наслідки для нього.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання дії відповідача протиправними щодо зробленого висновку в акті перевірки № 93/23-32787373 від 22.03.2011 р., а саме порушення ПП Радон ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійснених з постачальниками при придбані та продажу товарів (послуг), враховуючи безпідставність висновків відповідача щодо нікчемності укладених правочинів.

Щодо викладення в акті перевірки № 93/23-32787373 недостовірної публічної інформації, а саме порушення ПП Радон ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійснених з TOB Альфа-Метал-Компані при придбані та продажу товарів (послуг), суд дійшов наступного.

Згідно ст. 1 Закону України „Про доступ до публічної інформації , публічна інформація - це відображена та задокументована, будь-якими засобами та, на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків.

Враховуючи вищевказане, та приймаючи до уваги те, що висновки акту перевірки містять недостовірну інформацію про позивача та є носієм інформації, що була створена в процесі виконання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, то вказані висновки є різновидом публічної інформації, а відтак до інформації мають бути застосовані вимоги Закону України „Про доступ до публічної інформації".

Згідно до ст. 14 Закону України „Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації, а саме суб'єкт владних повноважень - відповідач, зобов'язаний надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про доступ до публічної інформації", кожна особа має право вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Відповідно до п. 4. ч. З ст. 10 Закону України „Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Отже, чинним законодавством України передбачено право особи на забезпечення створення, розміщення, надання та інше використання повної, точної та достовірної інформації, що використовується суб'єктами владних повноважень під час реалізації їх владних функцій та підпадає під визначення поняття публічна інформація .

Згідно до ст. 23 Закону України Про доступ до публічної інформації рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або до суду.

Згідно до п. 4 та п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України № 2939-ІУ особа має право оскаржити надання недостовірної або неповної інформації, а також інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Згідно зі ст. 24 вказаного Закону встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у наданні або оприлюдненні недостовірної, неточної або неповної інформації.

Таким чином, дії відповідача щодо зроблених висновків в акті перевірки № 93/23-32787373 від 22.03.2011р. Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного Підприємства Радон з питань, щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 р. , а саме про порушення ПП Радон ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійснених з постачальниками при придбані та продажу товарів (послуг) вчинені необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення таких дій.

Як вбачається з супровідного листа відповідача від 24.03.2011 року № 3766/7/23, ним було направлено до ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька інформацію про виконання господарських зобов'язань по укладеним нікчемним угодам між ПП Радон та підприємствами постачальниками з додатком - акт перевірки ПП Радон № 93/23/32787373 від 22.03.2010р., однак висновки викладені у акті перевірки судом були визнані обґрунтованими та недоведеними.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи не доведено законість своїх дій, а тому уточнені позовні вимоги Приватного підприємства Радон до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними дії підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >

Уточнені позовні вимоги приватного підприємства Радон до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Стахановської ОДПІ Луганської області щодо зробленого висновку в акті перевірки № 93/23-32787373 від 22.03.2011 р. Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства Радон , код 32787373, з питань, щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 р. , а саме порушення ПП Радон ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійснених з постачальниками при придбані та продажу товарів (послуг).

Визнати протиправними дії Стахановської ОДПІ Луганської області щодо створення та відображення в акті перевірки № 93/23-32787373 від 22.03.2011 р. Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства Радон , код № 32787373, з питань, щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 р. , наступної недостовірної публічної інформації: порушення ПП Радон ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах, здійснених з TOB Альфа-Метал-Компані при придбані та продажу товарів (послуг).

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства Радон (94010, м.Стаханов, Луганської області, вул.П.Осипенко,1Б, р/р 26005060163371) судовий збір у сумі 1,70 грн. (одна грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 12 грудня 2011 року.

< Текст >

СуддяО.В. Ципко