Рішення

від 18.04.2007 по справі 43/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/71

18.04.07

За позовом    товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Майстер-

                       Клас”

до                    товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий міжнародний журнал

                       „Познайка”

про                 стягнення 5 266, 69 грн.

Суддя    Пасько М.В.

Представники:

від позивача         Говоров І.В. –предст. за дов.,

від відповідача     не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий міжнародний журнал „Познайка” про стягнення         5 266, 69 грн.   

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.07 порушено провадження у справі   № 43/71 та призначено її розгляд на 07.03.07.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про прийняття справи до свого провадження не виконав, у судове засідання представник Відповідача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався.

В судове засідання призначене на 18.04.07 представник Відповідача не з'явився, вимог ухвали господарського суду міста Києва не виконав..

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.              № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

12.04.07 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 3 000, 00 грн. основного боргу, 260, 31 грн. інфляційних нарахувань, 782, 52 грн. пені, 169, 41 грн. 3 % річних та 877, 00 грн. витрат на юридичні послуги.

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з клопотанням про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачені підстави та заходи забезпечення позову, а саме: господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, позивачем не додано достатньо доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.06 між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Майстер-Клас” (далі Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Дитячий міжнародний журнал „Познайка” (далі Відповідач) було укладено договір № 90 (далі Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався поставляти відповідно до поданих Відповідачем замовлень товар, а Відповідач зобов'язався приймати товар та своєчасно проводити розрахунки з Позивачем.

На виконання умов договору Позивач відпустив Відповідачу замовлену продукцію на загальну суму 229 402, 39 грн., що підтверджується накладними № 00001235 від 24.03.06 та           № 00001142 від 17.03.06 (копії додано до матеріалів справи).

Відповідно до п. 6 Договору остаточний розрахунок за товар має бути здійснений протягом 2 банківських днів з дати отримання товару.

Відповідач умови договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за договором № 90 від 09.02.06 складає 3 000, 00 грн. основного боргу, 260, 31 грн. інфляційних нарахувань, 782, 52 грн. пені, 169, 41 грн. 3 % річних та 877, 00 грн. витрат на юридичні послуги. Сплата пені передбачена п. 6.2 договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Як вбачається з договору обидві сторони правочину брали на себе окремі, чітко визначені зобов'язання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Враховуючи, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена п. 6.2 Договору, вимоги Позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань в сумі підлягають задоволенню в повному обсязі за уточненим розрахунком позивача.

Крім того, у зв'язку з даним спором позивач звернувся за відповідними юридичними послугами до суб”єкта підприємницької діяльності Говорова І.В. оплатив юридичні послуги і поніс відповідні затрати у розмірі у розмірі 877, 00 грн. (платіжне доручення № 148 від 02.02.07.

П. 8.2 договору передбачено відшкодування вартості юридичних послуг у випадку неналежного виконання умов договору.

Згідно ст. 49 ГПК України  суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, у випадку задоволення позову покладаються на Відповідача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства  з обмеженою відповідальністю „Дитячий міжнародний журнал „Познайка” (01196, м. Київ, вул.. Л.Українки, 3, кв. 49, код ЄДРПОУ 24364801,  р/р 2600801761 в АБ „АЖИО” м. Києва, МФО 321637) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Майстер-Клас” (04086, м. Київ, вул. Ольжича, 18-А, кв. 20,                       код ЄДРПОУ 33446898, р/р 26005032439900 в АКІБ „УКРСИББАНК” м. Харкова,                   МФО 351005) 3 000, 00 грн. основного боргу, 260, 31 грн. інфляційних нарахувань, 782, 52 грн. пені, 169, 41 грн. 3 % річних, 877, 00 грн. витрат на юридичні послуги, 102, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько