Рішення

від 20.03.2017 по справі 496/2093/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3088/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Цюри Т.В.

- ОСОБА_2

при секретарі - Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Дніпро до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Дніпро ОСОБА_5 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 січня 2017 року, -

встановила:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, уточнивши який, просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 271112-КЛВ від 27 листопада 2012 року у розмірі 53 136,33 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що 27 листопада 2012 року між ПАТ ОСОБА_3 Дніпро та юридичною особою - Приватним підприємством А-С БУД був укладений кредитний договір № 271112-КЛВ, відповідно до умов якого позичальнику було відкрито кредитну лінію з лімітом кредитування 200 000 грн. з кінцевим терміном повернення не пізніше 27 листопада 2013 року зі сплатою процентів за користування кредитом.

Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань ПП А-С БУД за зазначеним кредитним договором, між ПАТ ОСОБА_3 Дніпро та ОСОБА_6 було укладено договір поруки № 271112-КЛВ-П, відповідно до якого поручитель зобов'язалася солідарно відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, за кредитним договором.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором № 271112-КЛВ від 27 листопада 2012 року виконав, надавши ПП А-С БУД кошти у гривні в межах ліміту кредитування 200000 грн. шляхом перерахування з поточного рахунку за платіжним дорученням позичальника. Проте, позичальник вказаний кредит повернув частково та станом на 23.07.2017 року перед банком існує заборгованість у розмірі 53 136,33 грн., яка до теперішнього часу не погашена, що і стало підставою для звернення ПАТ ОСОБА_3 Дніпро з даним позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимоги наполягав, посилаючись на обставини, вкладені в позовній заяві.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що рішенням господарського суду Одеської області стягнуто з ПП А-С БУД заборгованість за кредитним договором. Крім того, виконання рішення розстрочено, складено графік погашення заборгованості, у строк до 15 березня 2017 року заборгованість має бути погашена в повному обсязі.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25 січня 2017 року позовна заява Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Дніпро до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 53 136,33 грн. за кредитним договором № 271112-КЛВ від 27 листопада 2012 року залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ПАТ ОСОБА_3 Дніпро задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 листопада 2012 року між ПАТ ОСОБА_3 Дніпро та юридичною особою - Приватним підприємством А-С БУД був укладений кредитний договір № 271112-КЛВ, відповідно до умов якого позичальнику було відкрито кредитну лінію з лімітом кредитування 200 000 грн. з кінцевим терміном повернення не пізніше 27 листопада 2013 року зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с. 7-15).

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору процентна ставка за користування кредитами встановлюється у розмірі 25% річних. Сторони домовились, що у разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору до дня фактичного повернення кредиту позичальником встановлюється у розмірі 30 % річних за користування кредитними ресурсами, що надані в гривні. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений цим договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової стави Національного банку України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором № 271112-КЛВ від 27 листопада 2012 року виконав, надавши ПП А-С БУД кошти у гривні в межах ліміту кредитування 200000 грн. шляхом перерахування з поточного рахунку за платіжним дорученням позичальника, що підтверджується випискою з поточного рахунку позичальника.

Однак у встановлений кредитним договором термін ПП А-С БУД свої зобов'язання не виконав - кредит повернув частково, що призвело до виникнення перед установою банку заборгованості. Відповідно до розрахунку, складеного позивачем, станом на 23.01.2017 року існує заборгованість у розмірі 53 136,33 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 28 958,29 грн., заборгованість по процентам - 16 258,22 грн., пеня за несплаченим кредитом - 4 892,78 грн., пеня за несплаченими процентами - 3 027,05 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13 липня 2016 року стягнуто з Приватного підприємства А-С БУД на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Дніпро 63 000 (шістдесят три тисячі) грн. 00 коп. боргу по кредиту, 35 900 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот) грн. 17 коп. боргу по процентам, 4 892 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн. 78 коп. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату кредиту, 3 534 (три тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 77 коп. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів, та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 92 коп. судового збору з розстроченням виконання рішення суду згідно з наступним графіком:

- до 15.07.2016 11925,30 грн.;

- до 15.08.2016 11925,30 грн.;

- до 15.09.2016 11925,30 грн.;

- до 15.10.2016 11925,30 грн.;

- до 15.11.2016 11925,30 грн.;

- до 15.12.2016 11925,30 грн.;

- до 15.01.2017 11925,30 грн.;

- до 15.02.2017 11925,30 грн.;

- до 15.03.2017 11925,32 грн. та судовий збір у розмірі 1609,92 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином факт наявності кредитних зобов'язань між ПАТ ОСОБА_3 кредит Дніпро та ПП А-С БУД , умови договору та порядок його виконання, наявність заборгованості станом на момент ухвалення рішення не підлягають доказуванню, оскільки вже були встановленими судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Позивач звернувся до суду з вимогами до ОСОБА_6, яка змінила прізвище на Матвєєва , про що свідчить свідоцтво про шлюб (а.с. 112), як поручителя, про стягнення із неї заборгованості, яка виникла у ПП А-С БУД у зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі послався на те, що одночасне ухвалення рішень про стягнення всієї суми заборгованості як з боржника, так і з поручителя в різних провадженнях призведе до дисбалансу між правами кредитора та обов'язками поручителя та боржника, оскільки кредитор згідно судових рішень матиме право на стягнення суми заборгованості в подвійному розмірі (як з боржника, так і з поручителя). Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що рішення господарського суду Одеської області від 13 липня 2016 року виконується, що підтвердили сторони у судовому засіданні.

На підставі наведеного, суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ПП А-С БУД за кредитним договором, 27 листопада 2012 року між ПАТ ОСОБА_3 Дніпро та ОСОБА_6 було укладено договір поруки № 271112-КЛВ-П, відповідно до якого поручитель зобов'язалася солідарно відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, за кредитним договором.

Згідно п. 3. 3 кредитного договору поручитель відповідає солідарно і в повному обсязі за зобов'язаннями позичальника перед кредитором, що витікають з кредитного договору, а саме: у разі невиконання позичальником вказаних зобов'язань, поручитель повинен повністю погасити наявну заборгованість, в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж терміни, що і позичальник.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а ч.2 цієї ж статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, то сума заборгованості, підлягають стягненню з відповідачки, як з поручителя у межах строку позовної давності.

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідні до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки.

П. 6.2 договору поруки встановлено, що порука припиняється, якщо Кредитор протягом 3 років з моменту настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором, не висуне вимоги до Поручителя.

Більш того з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 не посилалася на обставини припинення поруки

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки рішенням Господарського суду Одеської області від 13 липня 2016 року стягнуто з Приватного підприємства А-С БУД на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Дніпро сума заборгованості, а боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, то правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача та стягнення з поручителя суми заборгованості не було.

Відповідачка не оспарювала суму заборгованості.

За таких обставин рішення суду першої інстанцій підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення суми заборгованості з відповідачки, як з поручителя.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Дніпро ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 січня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Дніпро до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Дніпро суму заборгованісті за кредитним договором № 271112-КЛВ від 27 листопада 2012 року у розмірі 53 136,33 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: Т.В. Цюра

ОСОБА_2