Рішення

від 17.03.2017 по справі 303/319/17

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/319/17

2/303/691/17

Номер стат. звіту - 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2017 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 центру позашкільної освіти ОСОБА_5 міської ради Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору управління освіти виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради, Мукачівська міська рада про поновлення на роботі,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 центру позашкільної освіти ОСОБА_5 міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору управління освіти виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради, Мукачівська міська рада про поновлення на роботі.

Позов мотивує тим, що він ОСОБА_1 згідно наказу від 21.12.2016 року №22-к директора Еколого-натуралістичного центру учнівської молоді ОСОБА_5 міської ради Закарпатської області ОСОБА_6, був звільнений з посади завідувача господарством з 22.12.2016 року, у зв'язку з реорганізацією еколого-натуралістичного центру учнівської молоді шляхом приєднання до ОСОБА_5 центру позашкільної освіти і відмовою від переведення на іншу роботу, згідно п.1 ст.40 КЗпП України. ОСОБА_7 наказу від 21.12.2016 року №22-к підставою для його звільнення з вказаної посади зазначено: акт про відмову від переведення на іншу роботу від 10.10.2016 року, згода профспілкового комітету. Вважає, що звільнення його з роботи було проведено з грубим порушенням законодавства про працю, яке регламентує підстави та процедуру звільнення працівників. Його звільнення з роботи було проведено з істотним порушенням законодавства України про працю, яке регламентує підстави та процедуру звільнення працівників. Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а у відповідності до ч.2 даної статті, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У відповідності до ч.ч.1,2,3 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи та організації), статті 40, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником, подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено, розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.49-2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. У відповідності до ч.2 ст.214 ЦПК України при виборі і застосуванні правової позиції норми до спірних правовідносин суд враховує висновки ВСУ, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.1, 2 ч.1 ст.355 цього Кодексу. Окрім того, відповідно до абз.2 ч.1 ст.360-7 ЦПК України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові ВСУ, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Так, у постанові ВСУ від 01.04.2015 року справа №6-40цс15, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України викладено наступні висновки: «частиною другою ст.40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою на іншу роботу. ОСОБА_7 із ч.1 та ч.3 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації. Власник є таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст.40 та ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч.3 ст.49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення» .

Він будучи членом профспілкової організації комітету еколого-натуралістичного центру учнівської молоді ОСОБА_5 міської ради в жодний спосіб не був повідомлений про розгляд виборним органом, вказаної первинної профспілкової організації, подання роботодавця щодо його звільнення, відповідно жодної письмової згоди на розгляд такого подання за його відсутності, він не надавав, тобто розгляд (якщо такий відбувся), в порушення вимог ч.3 ст.43 КЗпП України, був проведений за його відсутності. Щодо його відмови від переведення на іншу роботу, то роботодавцем йому було запропоновано тільки одну посаду - двірника, жодної іншої посади за відповідною професією чи спеціальністю йому запропоновано не було, тобто в порушення вимог ч.3 ст.49-2 КЗпП України, роботодавець не виконав обов'язок по його працевлаштуванню, оскільки йому не були запропоновані всі інші вакантні посади, які з'явилися протягом двомісячного строку, після попередження про наступне вивільнення, і які існували на день його звільнення, з порушенням вимог ч.3 ст.40 КЗпП України, незаконно звільнив його з посади завідувача господарством. Окрім того, наказ про його звільнення було прийнято без з'ясування обставин, які мають враховуватися при прийнятті таких рішень (фактичний період роботи, що виконувалась за відповідною спеціальністю, наявність інших вакантних посад для можливості працевлаштування, стаж роботи, кваліфікація працівника, тощо).

У відповідності до абз.2 п.19 постанови №9 від 06.11.1992 року Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП Украни може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому ж підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 цент позашкільної освіти ОСОБА_5 міської ради в штатному розписі якого відсутня посада завідувача господарством, є правонаступником всіх прав та обов'язків Еколого-натуралістичного центру учнівської молоді ОСОБА_5 міської ради, з якого його було незаконно звільнено, то він може бути поновленим саме на роботі у ОСОБА_5 центрі позашкільної освіти ОСОБА_5 міської ради на посаді рівнозначній завідувача господарством.

Також 31.01.2017 року представник позивача ОСОБА_2 надав суду заяву про збільшення позовних вимог, у відповідності до яких також просив суд стягнути з ОСОБА_5 центру позашкільної освіти ОСОБА_5 міської ради на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задоволити його з підстав наведених в позові, пояснивши суду, що його було незаконно звільнено з посади завідувача господарством.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов також підтримав та просив суд задоволити його з підстав наведених в позові, пояснивши суду, що звільнення позивача ОСОБА_1 з посади відбулося з порушенням норм чинного законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_5 центру позашкільної освіти ОСОБА_5 міської ради - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні з підстав наведених в запереченні, пояснивши суду, що позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади завідуючого завгоспом у відповідності до закону.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - управління освіти виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 міської ради в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про причину неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши заяву, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що у відповідності до копії Трудової книжки серії БТ-II №4722994 позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Еколого-натуралістичний центр завідувачем господарства згідно наказу №58-к від 01.10.2012 року, а згідно наказу №22-к від 21.12.2016 року останній був звільнений у зв'язку з реорганізацією Еколого-натуралістичного центру учнівської молоді шляхом приєднання до ОСОБА_5 центру позашкільної освіти, згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до наказу №22-к від 21.12.2016 року «Про звільнення ОСОБА_1І.» позивач ОСОБА_1 був звільнений з посади завгоспа з 22.12.2016 року у зв'язку з реорганізацією Еколого-натуралістичного центру учнівської молоді шляхом приєднання до ОСОБА_5 центру позашкільної освіти і відмовою від переведення на іншу роботу, згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

У відповідності до Довідки про доходи №1027/18 від 17.01.2017 року загальна сума доходу позивача ОСОБА_1 за 2016 рік складала 31149,23 гривень.

ОСОБА_7 Протоколу №1 від 18.11.2016 року профспілкових зборів профспілкової організації працівників ОСОБА_5 центру позашкільної освіти було надано згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого господарством ЕНЦУМ, у зв'язку з реорганізацією Еколого-натуралістичного центру учнівської молоді шляхом приєднання до ОСОБА_5 центру позашкільної освіти, згідно п.1 ст.40 КЗпП України, враховуючи відмову від запропонованої посади.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не був присутнім на зборах профспілкової організації працівників ОСОБА_5 центру позашкільної освіти на яких у порядку денному було питання про звільнення останнього з посади завідуючого господарством, про даний факт в судовому засіданні стверджував, як сам позивач ОСОБА_1, а також не заперечував про даний факт і представник відповідача ОСОБА_3.

ОСОБА_7 штатного розпису педагогічного, адміністративно-управлінського апарату та технічного персоналу ОСОБА_5 центру позашкільної освіти на 2016-2017 рік було затверджено посади в тому числі посади двірника в кількості 2 ставки.

Відповідно до наказу №4 від 10.10.2016 року «Про здійснення організаційних заходів щодо припинення ЕНЦУМ» встановлено, що на виконання рішення 17 сесії 7-го скликання ОСОБА_5 міської ради від 06.10.2016 року №325 «Про реорганізацію позашкільних закладів» та наказу управління освіти від 10.10.2016 року №154/аг «Про здійснення організаційних заходів щодо реорганізації позашкільних закладів» було доведено до відома працівників еколого-натуралістичного центру учнівської молоді рішення 17 сесії 7-го скликання ОСОБА_5 міської ради від 06.10.2016 року «Про реорганізацію позашкільних закладів» та попереджено технічних працівників про їх можливе вивільнення.

ОСОБА_7 про відмову від запропонованої посади працівників ЕНЦУМ від 10.10.2016 року позивачу ОСОБА_1 було запропоновано працевлаштування в ОСОБА_5 центрі позашкільної освіти на посаді двірника.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення 17 сесії 7-го скликання ОСОБА_5 міської ради від 06.10.2016 року «Про реорганізацію позашкільних навчальних закладів» вирішено реорганізувати Еколого-натуралістичний цент учнівської молоді ОСОБА_5 міської ради Закарпатської області шляхом приєднання до ОСОБА_5 центру позашкільної освіти ОСОБА_5 міської ради.

У відповідності до Протоколу №3 від 06.03.2017 року позачергових зборів первинної профспілкової організації працівників ОСОБА_5 центру позашкільної освіти на яких в порядку денному було питання щодо надання згоди або відмови щодо звільнення ОСОБА_1, то у зв'язку із відсутністю ОСОБА_1 засідання зборів було перенесено на 13.03.2017 року.

ОСОБА_7 Протоколу №4 від 13.03.2017 року позачергових зборів профспілкової організації працівників ОСОБА_5 центру позашкільної освіти було надано згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого господарством ЕНЦУМ.

В судовому засіданні встановлено, що на час звільнення позивача ОСОБА_1 були дві вакантні посади, а саме: посада двірника та 0,5 ставки прибиральниці службових приміщень. У відповідності до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_7 п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

У відповідності до ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

ОСОБА_7 ч.1, 2, 3 та 8 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

У відповідності до ч.3 ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

ОСОБА_7 абз.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

ОСОБА_7 постанови ВСУ від 01.04.2015 року справа №6-40цс15 встановлено правову позицію згідно якої власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49 2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Також щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу то він становить 4 283,28 гривень, а саме: заробітна плата за останні два місяці роботи позивача ОСОБА_1 становила 5 869,82 гривень (3661,82+2208=5869,82 без врахування вихідної допомоги), середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 за два останні місяці роботи становила 158,64 гривень (5869,82:37=158,64 гривень, 158,64x27=4283,28 гривень).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки як було встановлено в судовому засіданні позивачу ОСОБА_1 не було запропоновано всі вакантні посада на час звільнення, а саме як було встановлено в судовому засіданні крім вакантної посади двірника, яка була запропонована позивачу, була ще одна посада на 05 ставки прибиральниці службових приміщень. Також згода про звільнення з посади завідуючого господарством була надана профспілковою організацію працівників ОСОБА_5 центру позашкільної освіти без присутності позивача ОСОБА_1. Крім цього, позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади завідувача господарством більше ніж через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов позивача ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218, 251, 267 ЦПК України, ст.ст. 40, 43, 49-2, 235 КЗпП України, суд, -

РІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Еколого-натуралістичного центру учнівської молоді ОСОБА_5 міської ради Закарпатської області ОСОБА_6 від 21.12.2016 року №22-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача господарством з 22 грудня 2016 року.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 на роботі у ОСОБА_5 центрі позашкільної освіти ОСОБА_5 міської ради Закарпатської області на посаді рівнозначній завідувача господарством.

Стягнути з ОСОБА_5 центру позашкільної освіти ОСОБА_5 міської ради Закарпатської області, місцезнаходження: м.Мукачево, вул.Л.Толстого, 15/3 на користь ОСОБА_1, мешканця: м.Мукачево, вул.Українська, 28 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4 283 (чотири тисячі двісті вісімдесят три) гривні 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 центру позашкільної освіти ОСОБА_5 міської ради Закарпатської області, місцезнаходження: м.Мукачево, вул.Л.Толстого, 15/3 на користь ОСОБА_5 УДКСУ Закарпатської області (код 37958089, банк ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31215206700003, код класифікації 22030001) - 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області, протягом 10 днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції, який виніс оскаржуване судове рішення.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір